|
|
ТЕХНОЛОГІЯ ХАРЧОВИХ КОНЦЕНТРАТІВ Електронний посібник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
РОЗДІЛ 5. ВІВСЯНІ ДІЄТИЧНІ ПРОДУКТИ |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5.1.
Характеристика і технологічна схема виробництва толокна 5.1.1. Характеристика та харчова цінність толокна 5.1.2. Технологічна схема виробництва толокна без процесу томління вівса 5.1.3. Технологічна схема виробництва толокна з процесом томління вівса
5.2. Характеристика
і технологічна схема виробництва вівсяних пластівців 5.2.1. Характеристика та харчова цінність
вівсяних пластівців «Геркулес» 5.2.2. Технологічна
схема виробництва вівсяних пластівців «Геркулес»
Толокно
– це особливий вид
вівсяного борошна, висококалорійний поживний продукт, який використовується в
дитячому і дієтичному харчуванні, отримується розмелом ядра вівса, попередньо
підданого спеціальній обробці, в результаті якої відбувається гідроліз
крохмалю. Від ступеня гідролізу крохмалю в значній мірі залежить якість
готового продукту.
Середній хімічний склад толокна включає: білків – 11,5%,
жирів – 6,0%, моно- і дисахаридів – 1,5%, крохмалю
– 48,7%, клітковину – 1,9%, золу – 1,8%. Енергетична цінність на 100 г продукту
становить 306 ккал. Для виробництва толокна придатний овес, що не втратив
здатності до проростання. В останні роки розвиток ферментної промисловості
створив умови для використання в якості сировини у
виробництві толокна вівсяної крупи. В цьому випадку осолоджування проводять
спеціальним ферментним препаратом. Якість
толокна вівсяного оцінюється вимогами ДСТУ
7698:2015, які наведені в додатку 4.
Загальна технологія
виготовлення толокна складається
із наступних операцій: v підготовка вівса; v замочування і томління вівса; v сушіння вівса; v лущення вівса; v розмел вівса; v просіювання борошна; v фасування і пакування борошна. Технологічну схему виробництва толокна без процесу
томління вівса подано на рис.
5.1. Схема виробництва цим способом не
містить процесів замочування і томління вівса, тому в отриманому продукті
крохмаль декстринізований неповністю. Рис. 5.1.
Технологічна схема виробництва толокна без процесу томління вівса Овес
очищують від сторонніх і феродомішок на зерновому
сепараторі 1, на якому встановлені сита з розмірами: приймальне 7,5х25 мм,
верхнє сортувальне 4х20 мм, нижнє підсівне 1,8х20 мм.
Далі овес
направляють на трієр 2 для відокремлення домішок, що відрізняються від зерна
довжиною (чарунки діаметром 5 – 6 мм). Очищений
овес сортують по крупності на круп’яному розсійнику 3 на три фракції. Сита
використовуються з отворами: 4х20 і 1,75х20 мм. Схід з першого сита – крупні
домішки, що залишилися. Першу і другу фракцію (крупний і середній овес)
обробляють в подальшому окремо, а третю (дрібний овес) направляють на корм
худобі. Основну фракцію вівса направляють в мийну машину 4, а далі в чан для замочування 5. Зерно замочують у воді,
нагрівають до температури 35оС протягом 2 годин до вологості вівса 30%. Набухлий овес завантажують
у варочний апарат 6, який обладнаний паровою
сорочкою, кришкою і мішалкою для перемішування. Варіння вівса ведуть протягом
50 хв при тиску пари 0,15 МПа. Вологість
вівса після варіння повинна бути 30 – 50 %. Після
варіння овес направляють на сушіння в стрічкову сушарку 7, де його висушують до вологості 7 – 8 %, далі охолоджують
до 40оС на охолоджуючій колонці 8. Охолоджений овес пропускають
через магнітний захист і направляють на лущення в лущильний постав 9. Мета процесу лущення
– це звільнення зерна від квіткових плівок. В результаті цього процесу
лущеного зерна повинно бути 75%. Лузгу і мучель відокремлюють на циклоні 10. Далі зерно поступає
на бурат 11, де встановлене металоткане сито №5.
Тут відокремлюють мучку та дрібні домішки.
Остаточно очищене зерно направляють на сортувальну машину
12 для відокремлення нелущенного вівса. Потім
направляють на вальцьові станки 13 для розмелювання з остаточним вимелюванням
на жорновому поставі 14 по схемі простого
повторювального помелу. Продукти розмелу розділяють на розсійнику 15, в якому
встановлюють шовкові сита №29 і 32, а для контролю – №27. Обов’язково
перед вальцьовим станком, жорновим поставом і розсійником продукти розмелу
пропускають через магнітний захист. Готовий
продукт із бункера 16 поступає на фасувальний автомат 17. Фасоване толокно
подається на автоматичну лінію пакування 18.
Технологічна
схема виробництва толокна з процесом томління вівса подано на рис. 5.2. Рис. 5.2. Технологічна схема виробництва толокна з процесом томління
вівса
Овес,
очищений від смітної і зернової домішки на зерновому сепараторі 1 і трієрі 2
і пропущений для уловлювання феродомішок через
магніти 3, направляють в замочувальний чан 4, де він замочується у воді
температурою 35оС протягом 2 год. Овес, що
набух, завантажують в апарати для томління 5. Томління триває 1,5 – 2 год при тиску
пари 0,15 – 0,20 МПа і температурі 112 – 120оС. Томлений овес підсушують у сушарках
6 будь-яких систем при температурі 65 – 70оС до
вологості 5 – 6%. Потім охолоджують до температури 25 – 30оС на останній стрічці сушарки.
Висушений овес лущать на лущильній машині 7. Далі його направляють на щіткову
машину 8 для відокремлення мучелі і з неї – на лузговійку
9 для відокремлення лузги (плівки). Овес поступає на сортувальну
машину 10, де з нього відбирають нелущені зерна. При замочуванні,
томлінні і висушуванні вівса оболонка його і ядро набухають і втрачають
вологу нерівномірно, в зв’язку з чим в зерні створюються напруги, які
сприяють відокремленню плівки від ядра. Це полегшує процес лущення вівса. Підготовлений
очищений овес розмелюють по схемі простого повторювального помелу на
вальцьовому станку 11 з вимелюванням останньої фракції на жорновому поставі
12. Продукти розмелювання розділяють на розсійнику 13 з шовковими ситами №29
і 32. Готовий
продукт фасують в коробки на фасувальному автоматі 14. Особливості
виробництва толокна
з процесом томління вівса Миття
і варіння крупи проводять також, як і при першому способі. Потім крупу охолоджують
до 70оС і заливають
розчином солоду, для приготування якого ячмінний солод
(10% від маси сухої крупи) розмелюють і дають настоятися в трьохкратній кількості води протягом 2 год. Отриманий
екстракт змішують з вареною і охолодженою крупою і витримують суміш протягом
3 год при температурі 55оС.
Далі крупу обробляють за вищевказаними методами.
Залежно від способу оброблення сировини вівсяні пластівці
поділяють на три види: «Геркулес», пелюсткові та «Екстра». Вівсяні
пластівці «Геркулес» та пелюсткові виготовляють з крупи вівсяної вищого
сорту. Для отримання пластівців «Екстра» використовують овес першого сорту. Вівсяні пластівці «Геркулес»
– це продукт, отриманий в результаті очищення і лущення зерна вівса для
продовольчих потреб першого, другого та третього класів, або із круп вівсяних
не подрібнених вищого ґатунку. Лущене ціле зерно або крупи додатково
очищують, пропарюють, плющать з наступним висушуванням і провіюванням.
Пластівці вівсяні «Екстра»
– це продукт, отриманий в результаті очищення і лущення зерна вівса для продовольчих
потреб першого, другого і третього класів, пропарювання, сушіння, сортування
ядра вівса або круп вівсяних не подрібнених, розрізання на крупинки (за
необхідності), пропарювання і плющення круп і крупинок з наступним
висушуванням, провіюванням і просіюванням. Виготовляють
пластівці трьох номерів: № 1 – із цілого ядра
вівса або нерозрізаних круп; № 2 – із розрізаних ядер вівса або круп; № 3 – швидкорозварювані із крупинок розрізаних ядер вівса або круп.
Пластівці вівсяні пелюсткові
– це продукт, отриманий із круп вівсяних не подрібнених вищого і першого
ґатунків. Крупи очищують, шліфують, просіюють з класифікацією на ситах на два
номери: № 1 – прохід крізь сито з отворами розміром 2,5х20,0 мм і схід із
сита з отворами розміром 1,8х20,0 мм; № 2 – прохід крізь сито з отворами
розміром 1,8х20,0 мм і схід із сита із дротяної сітки № 0,8. Крупи кожного номера пропарюють, плющать з наступним висушуванням,
провіюванням і просіюванням. Вівсяні пластівці «Геркулес»
характеризуються швидкою розварюваністю і гарною засвоюваністю. До їх складу входять: крохмаль – до 65%, цукор –
2,5%, білки – 14,5%, жир – 6,5%, зольні елементи – 1,8%. Серед білків наявні
альбуміни (6 – 8%), глобуліни (22%), білки групи проламінів
(близько 35%) і глютелінів (35%). Білки у
порівнянні з іншими крупами характеризуються високим вмістом лізину, тірозіну і цистіну. Серед
мінеральних речовин досить багато з’єднань кальцію. Хімічний склад вівсяних
пластівців залежить від якості сировини і ступеня її очистки. Якість
вівсяних пластівців оцінюється згідно вимогам, які наведені в додатку 5. Технологія
виготовлення вівсяних пластівців
«Геркулес» складається із наступних операцій: v підготовка сировини (сепарація і
відокремлення металодомішок, підсушування,
відокремлення квіткових плівок і не обрушених зерен); v пропарювання крупи; v відлежування крупи; v плющення крупи; v просіювання і охолодження пластівців; v фасування і пакування пластівців. Для виробництва вівсяних пластівців використовується
овес круп’яний або вівсяна крупа. Тому існує дві технологічні схеми
виробництва вівсяних пластівців «Геркулес»: - повна схема, при якій в якості
вихідного матеріалу використовують круп’яний овес; - коротка схема, при якій в якості
вихідного матеріалу використовують вівсяну крупу, отриману з крупозаводів.
Технологічна
схема виробництва вівсяних пластівців «Геркулес» із крупи представлена на
рис. 5.3. Рис. 5.3. Технологічна схема виробництва вівсяних
пластівців «Геркулес» із крупи Вівсяну
крупу подають на зерновий сепаратор 1 для очищення від сторонніх і
металомагнітних домішок, і відокремлення дрібної крупи. На сепараторі
встановлюють металеві штамповані сита з отворами: приймальне сито – 4х20 мм,
сортувальне – 2,5х20 мм, підсівне – 1,3х15 мм.
Очищену
крупу підсушують в сушарці 2 до вмісту вологи не більше 10%. Далі її
пропускають через дуаспіратор 3 для відокремлення
лузги і обробляють на круповідокремлювальних машинах
(робочій – 4 і контрольній – 5) для відокремлення не обрушених зерен і
зернової домішки. Потім повторно обробляють на дуаспіраторі
6 і резервують в бункері 7. Необрушена
крупа поступає в бункер 8, де її обробляють на лущильному поставі 9 для зняття
оболонки і повторно очищують на круповідокремлювальній
машині 10, після чого об’єднують з основною масою крупи.
Підготовлену крупу пропарюють в шнековому пропарювачі
11 протягом 2 – 3 хв при тиску пари 0,2 – 0,3МПа до вологості 14%. Далі
проводять темперування в бункері 12 протягом 25 –
30 хв. Після
чого крупа поступає на
плющильні станки 13 з гладкими валками, де проводять плющення в пластівці
товщиною не більше 0,5 мм. Отримані
пластівці стрічковими
транспортерами 14 подають на сортувальне сито 15 з діаметром отворів від 8 до
12 мм, де від них відокремлюється дрібнота. Потім пластівці стрічковими
транспортерами 16 подаються в аспіраційну колонку
17 для відокремлення лузги. Одночасно вони охолоджуються і підсушуються до
вологості 12%. Готові вівсяні пластівці розфасовують на автоматі 18
в картонні коробки , які штабелюють на пристрої 19 і упаковують в крафтпапір на автоматі 20.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||