НМЦ

АНАЛІТИЧНА ХІМІЯ

Електронний посібник

 

ВФПО

ЗМІСТ

 

Вступ

1.1. Хімічна рівновага в гомогенних системах

1.1.1. Закон діючих мас

1.1.1.1. Швидкість хімічної реакції

1.1.1.2. Закон діючих мас

1.1.2. Хімічна рівновага

1.1.2.1. Оборотні реакції

1.1.2.2. Хімічна рівновага та її константа

1.1.2.3. Вплив зміни зовнішніх умов на стан хімічної рівноваги

1.1.3. Електролітична дисоціація. Сильні та слабкі електроліти

1.1.3.1. Основні положення теорії електролітичної дисоціації

1.1.3.2. Механізм електролітичної дисоціації

1.1.3.3. Дисоціація електролітів різних класів сполук

1.1.3.4. Сильні та слабкі електроліти

1.1.3.5. Константа дисоціації

1.1.3.6. Активність та коефіцієнт активності

1.1.4. Рівновага в розчинах електролітів

1.1.4.1. Реакції у розчинах електролітів

1.1.4.2. Реакції утворення осаду

1.1.4.3. Реакції утворення газоподібних сполук

1.1.4.4. Реакції з малодисоційованими сполуками

1.1.5. Йонний добуток води. Водневий показник

1.1.5.1. Дисоціація та йонний добуток води

1.1.5.2. Водневий показник рН

1.1.5.3. Приклади розрахунку рН для розчинів кислот і основ

1.1.6. Гідроліз солей

1.1.6.1. Гідроліз солей

1.1.6.2. Гідроліз солей різних типів

1.1.6.3. Приклади розрахунку рН розчину, константи і ступеня гідролізу солі

1.1.7. Буферні розчини

1.1.7.1. Буферні суміші

1.1.7.2. Механізм дії буферного розчину

1.2. Хімічна рівновага в гетерогенних системах

1.2.1. Добуток розчинності

1.2.1.1. Добуток розчинності

1.2.1.2. Приклади розрахунку добутку розчинності та розчинності малорозчинних електролітів

1.2.2. Утворення й розчинення осадів

1.2.2.1. Утворення осадів

1.2.2.2. Дробове осадження йонів

1.2.2.3. Розчинення осадів

1.2.3. Амфотерні основи в хімічному аналізі

1.2.3.1. Амфотерні сполуки

1.2.3.2. Використання явища амфотерності в якісному аналізі

1.3. Комплексні сполуки

1.3.1. Загальна характеристика та номенклатура комплексних сполук

1.3.1.1. Характеристика комплексних сполук

1.3.1.2. Класифікація комплексних сполук

1.3.1.3. Номенклатура комплексних сполук

1.3.2. Константа нестійкості комплексних йонів

1.3.2.1. Дисоціація комплексних сполук

1.3.2.2. Константа рівноваги комплексного йона

1.3.3. Реакції обміну в розчинах комплексних сполук

1.3.3.1. Реакції йонного обміну та заміщення лігандів

1.3.3.2. Утворення комплексів

1.3.3.3. Руйнування комплексів

1.4. Окисно-відновні реакції

1.4.1. Ступінь окиснення

1.4.2. Сутність окисно-відновних реакцій

1.4.3. Окисно-відновний потенціал. Напрямок окисно-відновних реакцій

2.1 Загальні положення якісного аналізу

2.1.1. Методи якісного аналізу

2.1.2. Аналітичні реакції, їх чутливість та селективність

2.1.3. Дробний та систематичний аналіз

2.1.4. Лабораторний посуд та реактиви в якісному аналізі

2.2. Аналіз катіонів

2.2.1. Аналітична класифікація катіонів

2.2.1.1. Сірководневий метод класифікації катіонів

2.2.1.2. Амонійно-фосфатний метод класифікації катіонів

2.2.1.3. Кислотно-основна класифікація катіонів

2.2.2. Аналіз катіонів першої групи

2.2.2.1. Загальна характеристика катіонів першої групи

2.2.2.2. Реакції катіонів Na+

2.2.2.3. Реакції катіонів К+

2.2.2.4. Реакції катіонів NH4+

2.2.2.5. Систематичний хід аналізу суміші катіонів першої групи

2.2.3. Аналіз катіонів другої групи

2.2.3.1. Загальна характеристика катіонів другої групи

2.2.3.2. Дія групового реагенту на катіони другої групи

2.2.3.3. Реакція катіонів Ag+

2.2.3.4. Реакція катіонів Pb2+

2.2.3.5. Систематичний хід аналізу суміші катіонів другої групи

2.2.4. Аналіз катіонів третьої групи

2.2.4.1. Загальна характеристика катіонів третьої групи

2.2.4.2. Дія групового реагенту на катіони третьої групи

2.2.4.3. Реакція катіонів Ba2+

2.2.4.4. Реакція катіонів Сa2+

2.2.4.5. Систематичний хід аналізу суміші катіонів третьої групи

2.2.5. Аналіз катіонів четвертої групи

2.2.5.1. Загальна характеристика катіонів четвертої групи

2.2.5.2. Дія групового реактиву на катіони четвертої групи

2.2.5.3. Реакція катіонів Zn2+

2.2.5.4. Реакція катіона Al 3+

2.2.5.5. Реакція катіона Cr3+

2.2.5.6. Систематичний хід аналізу суміші катіонів четвертої групи

2.2.6. Аналіз катіонів п’ятої групи

2.2.6.1. Загальна характеристика катіонів п’ятої групи

2.2.6.2. Дія групового реактиву на катіони п’ятої групи

2.2.6.3. Реакція катіона Mg2+

2.2.6.4. Реакція катіона Mn2+

2.2.6.5. Реакція катіона Fe2+

2.2.6.6. Реакція катіона Fe3+

2.2.6.7. Систематичний хід аналізу суміші катіонів п’ятої групи

2.2.7. Аналіз катіонів шостої групи

2.2.7.1. Загальна характеристика катіонів шостої групи

2.2.7.2. Дія групового реактиву на катіони шостої групи

2.2.7.3. Реакція катіона Сo2+

2.2.7.4. Реакція катіона Ni2+

2.2.7.5. Реакція катіона Сu2+

2.2.7.6. Систематичний хід аналізу суміші катіонів шостої групи

2.3. Аналіз аніонів

2.3.1. Аналітична класифікація аніонів

2.3.2. Аналіз аніонів першої групи

2.3.2.1. Загальна характеристика аніонів першої групи

2.3.2.2. Якісні реакції на аніони першої групи

2.3.2.3. Аналіз суміші аніонів першої групи

2.3.3. Аналіз аніонів другої групи

2.3.3.1. Загальна характеристика аніонів другої групи

2.3.3.2. Якісні реакції на аніони другої групи

2.3.3.3. Аналіз суміші аніонів другої групи

2.3.4. Аналіз аніонів третьої групи

2.3.4.1. Загальна характеристика аніонів третьої групи

2.3.4.2. Якісні реакції на аніони третьої групи

2.3.4.3. Аналіз суміші аніонів третьої групи

2.4. Аналіз невідомої речовини

2.4.1. Підготовка речовини до аналізу. Попередній аналіз

2.4.1.1. Підготовка речовини до аналізу

2.4.1.2. Попередні дослідження невідомої речовини

2.4.2. Систематичний хід аналізу катіонів та суміші аніонів

2.4.2.1. Виявлення катіонів у розчині

2.4.2.2. Виявлення аніонів у розчині

3.1. Гравіметричний аналіз

3.1.1. Терези та правила зважування

3.1.1.1. Поняття про гравіметричний аналіз

3.1.1.2. Основні правила зважування

3.1.2. Сутність гравіметричного аналізу

3.1.2.1. Групи гравіметричного аналізу

3.1.2.2. Вимоги до осаджуваної та гравіметричної форми

3.1.2.3. Етапи гравіметричного аналізу

3.1.3. Розрахунки в гравіметричному аналізі

3.1.3.1. Чинник перерахунку

3.1.3.2. Вологість харчових продуктів

3.1.3.3. Приклади гравіметричних розрахунків

3.2. Титриметричний аналіз

3.2.1. Теоретичні положення титриметричного аналізу

3.2.1.1. Поняття про титриметричний аналіз

3.2.1.2. Вимоги до реакцій, що їх застосовують в титриметричному аналізі

3.2.1.3. Класифікація методів титриметричного аналізу

3.2.1.4. Способи титрування

3.2.2. Хімічний еквівалент

3.2.2.1. Поняття про реальні та умовні частинки

3.2.2.2. Чинник еквівалентності

3.2.2.3. Хімічний еквівалент

3.2.2.4. Закон еквівалентів

3.2.3. Концентрація титрованих розчинів

3.2.3.1. Титр

3.2.3.2. Молярна концентрація

3.2.3.3. Молярна концентрація еквівалента

3.2.3.4. Титр за визначуваною речовиною

3.2.4. Об’ємно-аналітичні розрахунки

3.2.4.1. Закон еквівалентів в титриметричних розрахунках

3.2.4.2. Титриметричні розрахунки за прямого титрування

3.2.4.3. Титриметричні розрахунки за зворотного титрування

3.2.5. Лабораторний посуд для об’ємного аналізу

3.2.5.1. Лабораторний посуд для титриметричного аналізу

3.2.5.2. Правила титрування

3.2.6. Приготування стандартних розчинів

3.2.6.1. Вимоги до стандартних розчинів

3.2.6.2. Поняття про поправковий коефіцієнт

3.2.6.3. Приготування стандартних розчинів із фіксаналів

3.2.7. Метод кислотно-основного титрування

3.2.7.1. Сутність кислотно-основного титрування

3.2.7.2. Кислотно-основні індикатори і принцип їх вибору

3.2.7.3. Види кислотно-основного титрування

3.2.7.4. Приготування стандартних розчинів для кислотно-основного титрування

3.2.7.5. Застосування кислотно-основного титрування

3.2.8. Методи окисно-відновного титрування

3.2.8.1. Поняття про редоксіметрію

3.2.8.2. Перманганатомерія

3.2.8.3. Йодометрія

3.2.8.4. Дихроматометрія

3.2.9. Методи осадження

3.2.9.1. Характеристика методу осадження

3.2.9.2. Аргентометрія

3.2.9.3. Метод Мора

3.2.9.4. Метод Фаянса

3.2.9.5. Метод Фольгарда

3.2.9.6. Приготування стандартних розчинів

3.2.10. Комплексонометрія

3.2.10.1. Характеристика комплексонометрії. Комплексони

3.2.10.2. Металіндикатори

3.2.10.3. Стандартизація розчину Трилону Б

3.2.10.4. Приклади застосування комплексонометричного титрування

3.2.11. Метрологічні основи хімічного аналізу

3.2.11.1. Похибки вимірювань

3.2.11.2. Характеристика вимірювань

3.2.11.3. Класифікація похибок

3.2.11.4. Значущі цифри та правила заокруглення

4.1. Загальна характеристика фізико-хімічних методів аналізу

4.1.1. Поняття про фізико-хімічні методи аналізу

4.1.2. Класифікація фізико-хімічних методів аналізу

4.2. Оптичні методи аналізу

4.2.1. Рефрактометрія

4.2.1.1. Поняття про рефрактометрію

4.2.1.2. Показник заломлення

4.2.1.3. Рефрактометр і правила користування ним

4.2.1.4. Рефрактометричне визначення складу двокомпонентних систем

4.2.2. Поляриметрія

4.2.2.1. Поняття про оптичну активність

4.2.2.2. Розрахунок величини питомого обертання

4.2.2.3. Поляриметр

4.2.3. Фотоелектроколориметрія

4.2.3.1. Закон Бугера-Ламберта-Бера

4.2.3.2. Фотоелектроколориметр

4.2.3.3. Методи визначення концентрації розчинів за допомогою фотоелектроколориметрії

4.2.4 Спектрофотометрія

4.2.4.1. Теоретичні основи спектрофотометрії

4.2.4.2. Спектрофотометри

4.3. Електрохімічні методи аналізу

4.3.1. Кондуктометрія

4.3.1.1. Теоретичні основи кондуктометрії

4.3.1.2. Кондуктометр

4.3.1.3. Пряма кондуктометрія

4.3.1.4. Кондуктометричне титрування

4.3.2. Потенціометрія

4.3.2.1. Теоретичні основи потенціометрії

4.3.2.2. Електроди для потенціометрії

4.3.2.3. Пряма потенціометрія

4.3.2.4. Потенціометричне титрування

4.4. Хроматографічні методи аналізу

4.4.1. Сутність та класифікація хроматографічних методів аналізу

4.4.1.1. Теоретичні основи хроматографічного аналізу

4.4.1.2. Класифікація хроматографічних методів аналізу

4.4.2. Основні методи хроматографічного аналізу

4.4.2.1. Паперова тонкошарова хроматографія

4.4.2.2. Газова хроматографія

4.4.2.3. Рідинна хроматографія

4.4.2.4. Йоннообмінна хроматографія

Додатки

На початок