ПРОФЕСІЯ – ВИКЛАДАЧ: ПРАКТИКУМ ІЗ ДИДАКТИКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ Навчально-методичний посібник
Головна Теоретичні відомості Додатки Укладачі	ПЕРЕДМОВА
	Кожне нове покоління людської спільноти освоює культуру, накопичену попередниками, здобуває культуротворчий досвід, трансформуючи його прийдешнім поколінням, завдяки освіті. Натомість зрозумілим є поява задовго до формування багатоступеневої системи освіти, вершиною якої були перші університети, медичні, богословські вищі школи, фаху викладача. Постійно змінюється професійна роль викладача, вектор діяльності якого зумовлено в кожній епосі метою вищої освіти. На сьогодні вища освіта в Україні інноваційно інтегрується в європейський освітній простір. Вища школа потужно спрямовує науково-методичні пошуки на обґрунтування методів і методики підвищення якості підготовки спеціалістів як головної вимоги для входження системи вітчизняної освіти до європейської мегасистеми. Успішна зреалізованість основних імперативів системи підготовки фахівців значною мірою залежить від професійного розвитку викладача вищої школи. На сьогодні в розвідках науковців, що працюють у царині вищої освіти, не існує обґрунтованої позиції щодо професійного розвитку викладача. Почасти ця проблема обговорювалася в зв’язку з вивченням умов наукової діяльності та задоволеністю викладачем працею [П.Ю.Межов], чи в розрізі оптимізації навантаження викладача [В.А.Козаков], або в площині порівняльної педагогіки вищої школи [В.Зубко, К.Корсак, Л.Пуховська]. Професійний розвиток викладача вищої школи розуміється як атрибут особистісного розвитку й ґрунтується на системі культурологічних, психолого-педагогічних способів діяльності, за допомогою яких творчо осмислюються й розв’язуються як освітні проблеми, так і завдання власної життєдіяльності. Володіючи науковим методом пізнання, викладач теоретичні знання, практичні вміння й навички інтегрує в загальну систему способів, які вступають у різнорівневі зв’язки з іншими структурними елементами, ієрархізуються, творчо модифікуються, гнучко використовуються відповідно до професійних цілей або особистісної взаємодії викладача. Для управлінців вищої школи актуальною як теоретично, так і практично є проблема підвищення кваліфікації викладачів. Слід зазначити, що не викликає поглибленої уваги закордонних аналітиків питання підвищення кваліфікації для цієї категорії фахівців. Це пояснюється тим, що розвинені країни мають потужні економічні стимули для достатньо високого виконання викладачами ВНЗ службових обов’язків, отже, й для професійного розвитку. Загалом, для університетських викладачів не існують спеціалізовані системи вдосконалення. Втім, для викладачів закладів нижчих рівнів (школи, ліцеї тощо) в більшості розвинених країн пропонується мережа подібних до наших інститутів удосконалення. В Україні, як відомо, не існує відповідної системи вдосконалення для викладачів вищої школи, але підвищити кваліфікацію можливо шляхом стажування або участю в міжнародних конкурсах на вакантні місця. Хоча останнє має й негативний наслідок для інтелектуально-духовного розвитку України, адже тенденцією сьогодні є масовий відтік кваліфікованих викладачів. Сучасні зміни у житті вищої школи, − з одного боку, а з іншого, − відсутність чіткої ієрархічної системи підвищення кваліфікації для викладачів ВНЗ, зумовлюють необхідність створення на базі вищого навчального закладу системи науково-методичної підготовки, підвищення кваліфікації викладачів шляхом проведення тренінгових занять із актуальних дидактичних питань вищої школи. Пропонуємо розв’язати поставлене завдання за допомогою створення у ВНЗ творчих майстерень викладачів, де в майстер-класах за допомогою змодельованих вправ вдосконалюються навички викладачів створювати творчий образ педагогічної поведінки. Кожна тема рубрикується у тематичному, діяльнісному та рефлексивному контексті. На тематичному етапі обговорюється теоретичний матеріал, з’ясовується готовність викладачів до осмислення теоретичного опрацювання матеріалу, формується смисловий контекст проблеми та описується предмет, що обговорюється, як сформована нормативна система знань, положень, тверджень. Підструктура діяльнісна визначає володіння викладачів окремими навичками, уміннями, прийомами організації взаємодії та виконання професійних дій. На цьому етапі тренінгу викладачі вчаться діалектично бачити й усвідомлювати труднощі професійної діяльності та тренують поведінковий образ, у межах дискусійності здійснюється викладачами перетворення, розвиток осмисленої та привласненої інформації. На рефлексивному етапі, як об’єднуючому тематичний та діяльнісний, викладач осмислює індивідульно-професійні особливості педагогічного образу, здійснює самоаналіз та самооцінку, отримує та осмислює зворотній зв’язок про успішність своїх дій, формує здібності об’єктивно та неупереджено вивчати власну стильову поведінку, оволодіває особистісно центрованою поведінкою в професійних ситуаціях. Метою підвищення кваліфікації викладачів ВНЗ є формування у них власної стратегії поведінки як послідовного осмислення світу, у ході якого розвиваються творчі для самих викладачів структури креативного мислення. Креативне мислення поєднує в собі як процедурні знання, тобто знання того, як треба діяти, так і знання декларативні, тобто сукупність минулого досвіду про події та дії. Дослідниками людської свідомості показано, що кора головного мозку неперервно переглядає образи, що сприймає, та об’єднує образ, що сформувався у найближчому минулому, з теперішнім образом зовнішнього світу. Завдяки цьому вдалі та ємні поведінкові образи викладача вдало кодують результати саме динамічного креативного мислення. За низкою параметрів поведінкові образи в педагогіці близькі до поняття «фрейм». Під фреймом у теорії штучного інтелекту розуміється структура даних для представлення стереотипних ситуацій. Фрейм можна представити у вигляді сітки із вузлів і зв’язків між ними, а семантично близькі фрейми об’єднані в системи фреймів. У склад фрейму входять із нижчого рівня особливі термінали або соти для заповнення характерних прикладів і даних. Одні й ті ж термінали можуть входити у склад різних фреймів. Одні й ті ж традиційні педагогічні знання можуть брати участь у формуванні різних поведінкових образів. Педагогічні знання, таким чином, розвиваються в глибину, а вже створені педагогічні образи структурують і зміцнюють їх. «Різні системи фреймів представляють різні варіанти використання однієї і тієї ж інформації, локалізованої в загальних термінах». Традиційні педагогічні знання здатні залежно від конкретної ситуації формувати різні системи спеціалізованих педагогічних образів. Ці системи можуть співіснувати в умовному просторі педагогічного знання відповідно до законів некласичної логіки, що передбачає узгодження протилежних суджень. Формування і розвиток педагогічних образів упорядковує структури креативного мислення викладача. Незважаючи на те, що педагогічні знання цілісні та неділимі, педагогічні образи водночас динамічні. Креативне мислення у такому разі стає креативним не лише за цілеспрямованістю, а й за способами функціонування. Постійний пошук нового у розв’язанні педагогічних проблем забезпечує високу міру відповідності результатів діяльності «озброєного» креативного мислення викладача об’єктивно змінюючими характеристиками зовнішнього світу, адже у цьому разі креативне мислення намагається співпасти із заданими ззовні параметрами. Тому представлення дидактичних знань за допомогою образів може стати одним із перспективних напрямів підвищення кваліфікації викладачів вищої школи. У такому форматі посібника пропоновано практичні аспекти діяльності викладача як дидакта з розв’язання актуальних викладацьких задач, серед яких: • по-перше, обґрунтування поведінкового образу викладача з точки зору його теоретичної дидактичної підготовки (розуміння основних понять дидактики вищої школи; класифікація теорій змісту освіти та методів, форми організації освітнього процесу); • по-друге, розроблення моделі викладацької поведінки у різних дидактичних напрямах: − визначення навчальної мети; − відбір та структурування матеріалу змісту навчальної дисципліни; − урахування стилів навчання викладача, студентів та групи; − підготовка й ефективне проведення лекції і семінарського заняття у вищій школі; − ефективне управління навчальним процесом, спрямоване на організацію евристичної діяльності студентів та креативне освітнє середовище; − проектування технології навчання; − діагностика навчальних досягнень студентів; • по-третє, обґрунтування оптимального педагогічного образу мовленнєвого контексту в умовах діалогічної взаємодії викладача й студента. Структура посібника побудована за логікою розв’язання вищезазначених завдань. Автор не ставить за мету подати готові рецепти для розв’язання дидактичних проблем. На передній план ставимо спонукання викладачів до інтерпретації дидактичних фактів, явищ, подій. Тому в додатках для самоосвіти запропоновано: фрагменти із життя (педагогічні ситуації для самостійного аналізу) (додаток 1); корисні сайти для науково-педагогічних працівників (додаток 2); тестові завдання для самодіагностики з проблеми (додаток 3). Сучасні дидактичні система у вищій освіті мають множинні гносеологічні образи, тому їх пізнання викладачами утворює гносеологічні підвалини плюралізації освітнього процесу. Полілінійність, поліваріантність, у якій працює викладач, народжує численні дидактичні ситуації неспокою, мозаїчність підходів до рішення яких ілюструє множинність істинного результату. Це спонукало до представлення в додатку 4 таких дидактичних ситуацій неспокою та спроби інтерпретувати їх, попри навіть існуючої думки С. Кримського (обраної епіграфом до цього розділу): «Виникає сумнів у можливості гностичної рівноваги між запитальними ситуаціями та відповідями на них, між евристичною вагою проблем та їх розв’язанням. Світ став здобиччю знань, залишивши для нас харизму питань». Відкритість до інтерпретації створюється не лише форматом посібника, а й можливостями авторських напрацювань, розміщених на Padlet (віртуальній дошці), посилання на яку подано в цьому додатку. Вдячні рецензентам Зої Вікторівні Рябовій, Світлані Анатоліївні Жуковській, які ставили під сумнів наші тези, чим допомагали увиразнювати авторські позиції та структурувати матеріал книжки.
		На початок	Наступна тема