|
|
ПРОФЕСІЯ – ВИКЛАДАЧ: ПРАКТИКУМ ІЗ ДИДАКТИКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ Навчально-методичний посібник |
||
|
|
ПРИМІТКИ |
||
|
1. У розумінні поняття «професійний розвиток
науково-педагогічних працівників» виходимо із авторської концепції, яку
обґрунтовано і подано в низці публікацій: Скрипник М. І. Професійний розвиток
науково-педагогічних працівників у післядипломній освіті: концептуалізація
проблеми ⁄ М.І.Скрипник: Професійний розвиток фахівців у системі освіти
дорослих: історія, теорія, технології: збірник матеріалів ІІ-ї Всеукраїнської
Інтернет-конференції 28 квітня 2017 р. м. Київ ⁄ редкол.:
В.В.Сидоренко, М.І.Скрипник, Я.Л.Швень. К.: ЦІППО, 2017. – 424 с. – Режим
доступу: www. umo.edu.ua/.../збірник%20матеріалів%20Еконференції%20Професійний%20розвито...;
Професійний розвиток
науково-педагогічних працівників у системі освіті дорослих: збірник методик і
тестових діагностичних завдань ⁄ Укладачі: М.І.Скрипник,
Я.Л.Швень. – К.: ЦІППО, 2017. – 105 с. –
Режим доступу: https://padlet.com/marina_scripnik/nauka 3. Минский М. Фреймы для представления знаний⁄ М. М.Минский. – М.: Энергия, 1979. – С. 7- 8. 4. Там само, С. 69. 5. Кримський С.Б. Запити філософських смислів ⁄С.Б.Кримський.
— Київ, 2003. – С. 3. 6. Дидактика вищої школи,
Поняття дидактики вищої школи ... pidruchniki.com/12980108/.../didaktika_vischoyi_shkoli
7. Синквейн – мала віршована форма, яка використовується для фіксації
емоційних оцінок, опису свої вражень, відчуттів та асоціацій за такими
правилами: перший рядок – один іменник; другий рядок – два прикметника;
третій рядок – три дієслова; четвертий рядок – одне завершальне речення (висловлювання); п’ятий рядок – одне підсумкове слово.
8. Тексти для монологів:
В. А. Сластенин: «…Объектом педагогики
выступают те явления действительности, которые обусловливают развитие
человеческого индивида в процессе целенаправленной деятельности общества. Эти
явления получили название образования. <…> Предмет педагогики – это
образование как реальный целостный
педагогический процесс, целенаправленно организуемый в специальных социальных
институтах. Педагогика в этом случае представляет собой науку, изучающую
сущность, закономерности, тенденции и перспективы развития педагогического
процесса (образования) как фактора и средства развития человека на протяжении
всей его жизни» (Сластенин, В. А. Педагогика: Учеб. пособие для студентов
пед. учеб. заведений / В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, А. И. Мищенко, Е. Н.
Шиянов.– 3-е изд.– М.: Школа-Пресс, 2000. – С. 75–76). Дж. Дьюи: «Не существует материала, который можно было бы
выделить, так сказать пометить клеймом, как содержание науки об образовании.
Здесь пригодятся любые методы, любые факты и принципы, заимствованные у любой
дисциплины, которые помогут решить проблемы обучения и руководства» (цит. по:
Краевский, В. В. Методология педагогики / В. В. Краевский.– Чебоксары, 2001.–
С. 104). В. В. Краевский: «Функциональное сходство педагогики и психологии
состоит в том, что они обе принадлежат к числу наук о человеке. Различия
между ними определяются несовпадением ракурса рассмотрения деятельности:
психология изучает человека, психологическую
структуру его личности в контексте деятельности и в связи с ней.
Педагогика же делает объектом научного анализа один из видов человеческой деятельности…» (Краевский, В. В.
Методология педагогики / В. В. Краевский.– Чебоксары, 2001.– С. 141); В.
В. Краевский: «…ни одна из крайних позиций – с одной стороны, стремление
свести педагогику к прикладной философии, а с другой – лишить ее философских
и собственных теоретических оснований – не помогает науке и не способствует
совершенствованию практики в области образования. В то же время связь с
философией остается необходимым условием развития педагогической мысли.
Философские положения выступают как наиболее общие регулятивы, входящие в
состав методологического обеспечения педагогического исследования. Они необходимы
при построении педагогической теории, поскольку теоретическое исследование
связано с изучением действительности опосредованно: теория непосредственно
соотносится не с данными опыта, а с философскими знаниями» (там же. – С.
130). 10.
Про
вищу освіту - Законодавство України – Верховна Рада України zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/1556-18 13.
Класифікації
за системним підходом - Навчальні матеріали онлайн pidruchniki.com/.../klasifikatsiyi_sistemnim_pidhodom
14.
Класифікації за системним
підходом - Навчальні матеріали онлайн pidruchniki.com/.../klasifikatsiyi_sistemnim_pidhodom
15.
Види семінарів, вимоги до їх
організації та проведення - Педагогіка ...www.info-library.com.ua/books-text-4081.html
16.
П. Карстаньє – нідерландський дослідник, один із провідних фахівців
у сфері освітнього менеджменту. Див.:
Карстанье П. Эффективные школы // Управление в образовании: проблемы и
подходы. Практическое руководство / Под. ред. П.
Карстанье, К. Ушакова. – М.: Сентябрь, 1995. - С. 151-162. 17.
Див.: Бахрушин Володимир. Місія університетів у світі: історія та
сучасність. – Режим доступу: Місія університетів у світі:
історія та сучасність - Освітня політика education-ua.org › ... › Аналітика ›
Блоги › Форум
18.
Місія Університету -
Київський Університет імені Бориса Грінченка kubg.edu.ua/prouniversitet/.../1603-misiia-universytetu.html
19.
Використовуються уявлення
засновника психосинтезу Р. Ассоджалі
про субособистості 20.
Проектування змісту навчання.
Психологія діяльності та ...posibniki.com.ua/post-proektuvannya-zmistu-navchannya
22.
Низка об’єктивних і
суб’єктивних чинників. 1.Поточні та перспективні
потреби суспільства, а також окремих людей, членів цього суспільства. Це пов’язано з тим, що
історичний розвиток суспільства сприяє перетворенню людини, яка власне і має
забезпечувати суспільний прогрес. Наприклад, коли потребою суспільства була
індустріалізація, створювалися навчальні
заклади, в яких основою змісту навчання були знання та вміння з точних і
технічних дисциплін; у цей час і для окремих людей вважалося доцільним,
перспективним і навіть престижним здобувати технічні професії. Останнім
часом, із переходом до ринкової економіки й у зв’язку з гуманізацією
суспільства почали домінувати економічні та юридичні спеціальності, зміст
навчання доповнюють знаннями з економіки, психології тощо. 2. Ідеологія (політика) —
ще одна закономірність формування освіти, вплив якої пояснюється тим, що саме
через зміст освіти протилежні сили намагаються поширити свій вплив на школу
і, як наслідок, на все суспільство. Наприклад, у 40—50-х роках ХХ століття
заперечувалася наука генетика. Це стало причиною заборони здійснення
відповідних наукових досліджень та розкриття цих питань у змісті освіти. 3.Державна стратегія розвитку освіти також є важливим чинником, що визначає
цілі освіти і впливає на її зміст, оскільки в ньому відображаються два
аспекти — національний і загальнолюдський. 4. Система соціальних і наукових
досягнень також належить
до об’єктивних соціальних чинників, що впливають на формування змісту. 23.
Опора на принципи відбору
змісту навчання та освіти забезпечить: по-перше, повноцінну, наукову освіту
підростаючого покоління, постійне вдосконалення молодої генерації у зв’язку
із соціально-економічними перетвореннями та потребами суспільства у
поліпшенні підготовки учнів до розумової та виробничої діяльності; по-друге,
уникнення помилок, що їх припускалися протягом
історичного розвитку педагогіки і що негативно впливали на рівень освіти
(зміст відстав від сучасного рівня науки, був перенавантаженим тощо). 24.
Структурування навчальної
інформації може здійснюватися за різними принципами: структурно-логічний
принцип передбачає логічний зв’язок між поняттями та судженнями; дидактичний
принцип структурування тексту, підручника, курсу лекцій тощо враховує співвідношення старого та нового,
простого та складного, словесного та наочного, абстрактного та конкретного;
компонентний принцип — передбачає урахування з основних елементів наукового
знання (факти, поняття, категорії, принципи, закони, теорії, проблеми,
гіпотези, методи тощо). 25.
Ця процедура здійснюється
під час підготовки змісту освіти і навчання з метою забезпечення
ефективнішого засвоєння через поділ матеріалу на певні логічно пов’язані
порції. Схематично структуру змісту освіти і навчання можна представити у вигляді структурно-логічної схеми — «грона»,
вершиною якої є провідне поняття, ідея, думка, тема, назва, а далі
здійснюється певний структурний чи функціональний розподіл на компоненти й
елементи змісту навчання. 26. Таке структурування застосоване в підручнику з педагогіки І. Подласого,
де вирізнено такі блоки: ІБ – інформаційний блок, РБ – розширювальний блок, ПБ – проблемний блок, СБ – ситуаційний блок, БС – блок
самоконтролю, КБ – коригувальний блок [Педагогика.
Книга 1: Общие основы: Учебник для вузов (fb2 ...flibusta.site/b/355129/read].
27. Зорина Л. Я. Системность – качество
знаний / Л. Я. Зорина. – М. : Знание, 1976. – 64 с. 28.
Словарь-справочник по
социальной работе / сост. Е. И. Холостова. – М. : Юристъ, 1997. – 424 с 31.
Доброскок І.І. Рівні ефективності
організації навчальної діяльності майбутніх соціальних педагогів.- Режим
доступу: www.irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?... 34.
Модифіковане завдання із книги Ґордон Драйден, Джаннетг Вос. Революція в навчанні / []Перекл. з акта. М. Олійник. -Львів: Літопис,
2005. - 542 с. 35.
Ґордон Драйден, Джаннетг Вос. Революція в навчанні / []Перекл. з акта. М. Олійник. -Львів: Літопис,
2005. - 542 с. 36.
Визначення
стилю пізнання за Д. Колбом. Теорію стилів пізнання розроблено і розвинув
Девід Колб (David Кolb) і його колег з Case Western Reserve University [Kolb,
D.. Learning style inventory. Boston, MA: McBer and Company. - 1985]. Теорія
базується на тому, що при отриманні індивідом інформації він звертає увагу і
засвоює одні види інформації у більшій
мірі, ніж інші. Крім того, при спробах
усвідомлення та використання такої інформації індивіди реагують на неї
по-різному. За Д. Колбом, існують виміри пізнання: збір інформації
(конкретний досвід протиставляється абстрактній концептуалізації) та реакція
на інформацію (рефлексивне спостереження протиставляється активному експериментуванню). 37.
Владиченко Л. Д. Демаркація
поняття діалогу / Л. Д. Владиченко // Матеріали Міжнар. наук.- практ. конф.
“Простір гуманітарної комунікації” / Ін-т філос. освіти і науки Нац. пед.
уні-ту імені М. П. Драгоманова. – К. : Секція “Філософія”. – Режим доступу :
http://iifpo.pp.net.ua/index/0–24 5. Владиченко Л. Д. Філософські та
релігійні аспекти проблеми діалогу: компаративний аналіз творчості Мартіна
Бубера та Михайла Бахтіна : автореф. дис. ... канд. філос. наук : (09.00.11)
/ Владиченко Л. Д. ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2007. – 18 с.
6. Гарнага К. П. Діалогічне підгрунтя досократівської філософії / К. П. Гарнага. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua /portal/Soc_Gum/Vchu/N154/N154p076-082.pdf 7.
Гринчишин Н. Діалог як визначальний принцип етики Е.Левінаса / Надія
Гринчишин. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vpnu/filos_psihol/2008_11/12.pdf 8.
Гринчишин Н. І. Принцип діалогу як світоглядна парадигма морально-ціннісних
орієнтацій та самовдосконалення людини / Н. І. Гринчишин // Аксіологічні
аспекти трансформації сучасного українського суспільства : матеріали Всеукр.
наук.- практ. конф. – Івано-Франківськ, 2007. – C. 162-164. 9. Зиновьев И. В.
Проблемы русской философии диалога (историко-философский анализ) : автореф.
дис. … д-ра филос. наук : 09.00.03 / Зиновьев И. В. ; Урал. гос. ун-т им. А.
М. Горького. – Екатеринбург , 2008. – 55 с. 10. Каган М. С. О педагогическом
аспекте теории диалога / М. С. Каган // Диалог в образовании : сб. материалов
конф. Серия “Sympjsium”. Вып. 22. – СПб. : Санкт-Петербург. филос. общество,
2002. – 350 с. 11. Колокольцева Т. Н. Специфические коммуникативные единицы
диалогической речи / Т. Н. Колокольцева. – Волгоград : Изд-во Волгоград. гос.
ун-та, 2001. – 260 с. 12. Котовська О. П. Діалог як метод пошуку істини в
українській філософській традиції : автореф. дис. ... канд. філос. наук:
09.00.05 / Котовська Ольга Петрівна ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. –
Львів, 2008. – 20 с. 13. Левинас Э. Путь к Другому: Сборник статей и переводов,
посвященный 100-летию со дня рождения Э.Левинаса / Э. Левинас. – СПб., 2006.
– 239 с. 14. Озадовська Л. Діалог / Л. Озадовська // Філософський
енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редкол.) ; наук. ред. Л. В.
Озадовська, Н. П. Поліщук. – К. : Абрис, 2002. – 742 с. 15. Озадовська Л. В.
Парадигма діалогічності в сучасному мисленні / Л. В. Озадовська. – К. :
Вид-во ПАРАПАН, 2006. – 118 с. 16.Озадовська Л. В. Парадигма діалогічності в
сучасному мисленні : монографія / Л. В. Оза- довська. – К. : Вид-во
“ПАРАПАН”, 2007. – 164 с 39. Семиченко
В.А. Психология речи: Учебное пособие. – К.: «Магистр – S», 1998. – 112 с. 46.
Гончаренко С. У. Методика як наука / Семен Устимович Гончаренко. – Хмельницький : Вид-во ХГПК, 2000. –. 230 с. 47.
Попович Мирослав. Смисл і
свобода ∕⁄ Філософська думка ⁄
Мирослав Попович. – 2009. - № 4. – С.5 -12: 49.
Модель-схема
скритого управління AIDA описує механізм успішного рекламного впливу.
Найважливішим елементом схеми є атракція, яка створює передумови для довіри споживача.
Модель AIDA передбачає чотири послідовні стадії взаємодії споживача з
рекламною інформацією: увага
(attention) – звернення уваги яскравими кольорами тощо; інтерес (interest) –
неочікувана пропозиція, створення напруження, різкий розвиток сюжету; бажання
(desire) - асоціювання Інтересу зі споживачем; пояснення причини, чому саме
без цього товару – неможливо існувати, як просто придбати товар, переваги
товару, демонстрація його позитивних
сторін; дія (action) –
пропозиція знижок, подарунки тощо. 50.
Приклад хокку – з доробку
Марії Ревакович: наші голоси – скорбні двійники мов крила
вітру в степу. 53.
Як розв'язувати
задачу («How to Solve It») — це
невелика книга 1945 року відомого математика Джорджа Пойа, в якій
описано методи розв'язання задач. У цій
книзі дається психологічно-педагогічний аналіз проблеми розв'язання
математичної задачі і пропонується певна загальна методика розв'язання задач
. Приклади, за допомогою яких автор ілюструє свій метод, наведені головним чином з області
елементарної математики (лише деякі з них відносяться до початкових елементів
аналітичної геометрії або диференціального обчислення). У США і в Західній
Європі книга Пойа витримала вже цілий ряд видань — мовою оригіналу та в
перекладі на інші мови — і знайшла собі численних прихильників. Один з
них, відомий сучасний алгебраїст Б. Л. Ван-дер-Варден у своїй
вступній лекції в Цюріхському університеті (B лютому 1952 г.) сказав, що «цю
захоплюючу книгу повинен прочитати кожний студент, кожний вчений, а особливо
кожний учитель». – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Як_розв%27язувати_задачу 54. Толлингерова Д. Психология
проектирования умственного развития детей : научное издание / Д. Толлингерова, Д. Голоушова, Г.
Канторкова. – М.; Прага : [б. и.], 1994, с. 16–18. 55.
Скрипник М. І. Інтерактивні
технології в післядипломному навчанні: довідник ⁄ М. І. Скрипник ; НАПН
України, ДВНЗ «Ун-т менедж. освіти». – К., 2013. – 202 с. – Режим доступу
lib.iitta.gov.ua/7010/1/Довидник_ДО_ВИДАННЯ.pdf 56.
Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем: проблемы и
методы психолого-Педагогического
обеспечения технических обучающих систем / Владимир Павлович
Беспалько. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1977. – 304 с. 57.
Каору Ісікава (1915 – 1989) – відомий японський вчений, який зробив
важливий внесок у створення концепції тотального контролю над якістю. Він
стверджував, що управління якістю потребує участі всіх працівників і
керівництва компанії у діяльності гуртків якості, привернення основної уваги
до процесу обговорення, а не особистості відповідача при дослідженні проблеми
за допомогою діаграми Ісікави, а також довіри статистичним методам контролю
якості. К. Ісікава розробив так звану
діаграму Ісікави, відому також як причинно-наслідковий
аналіз. Вперше застосована ним у 1943 р., вона є прикладом структурного
підходу до вирішення проблем. Цей метод було розроблено для того, щоб
допомогти японським менеджерам аналізувати проблеми, пов’язані з процесами,
за які вони відповідають. Учений був упевнений, що будь-які причини можуть
бути пов’язані з одним із факторів умов виробництва товару чи надання послуг:
методами; матеріалами; робочою силою; обладнанням; зовнішнім середовищем.
Крім виявлення впливу окремих причин діаграма Ісікави дає змогу визначити
взаємозв’язки між ними – Режим доступу: www.frontmanagement.org/fomants-333-1.html 58.
Психологічна енциклопедія ⁄ Автор-упорядник
О.М.Степанов. – К.: «Академвидав», 2006. – С.181. 60. Креативність — Вікіпедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Креативність
61.
Маслоу А. По направлению к психологии бытия. – М.: Эксмо-Пресс, 2002. – 272 с. 62. Едвард де Боно — Вікіпедія. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Едвард_де_Боно
63. Критерії досягнення
(результативності). Часткові
критерії: критерії результативності основної діяльності – навчальної,
спортивної, творчо-дослідницької (залежно від типу і спрямованості освітнього
закладу або напряму, що вивчається); критерій рівня розвитку; критерій
вихованості; критерій здоров’я; критерій психологічного комфорту; критерій
соціальної адаптації або готовності жити у відкритому суспільстві. 64.
Ідея цього завдання узята з
досвіду дослідження підсвідомості методом вільних асоціацій (експеримент
К.Юнга). Даючи вільну асоціацію, людина встановлює глибоко укорінені в її
підсвідомості зв'язки, що існують між поняттями, подіями, почуттями. Один з
дослідників творчого компонента мислення Ротенберг запропонував поняття
«янусианського мислення» («янусіанське мислення» включає здатність активно
обдумувати дві протилежні речі одночасно і за допомогою цього паралельно
відпрацьовувати дві несумісні точки зору на предмет. Цей тип мислення є
«ключовим кроком у процесі створення наукових теорій та/або відкриттів таких
людей, як Ейнштейн, Дарвін, Уотсон, Пастер і Фермі» і є сутністю креативного
розумового процесу літературних критиків, поетів і філософів (Storfer)»
[Режим доступу: studopedia.com.ua/1_147525_Insayt-yak-tsentralna-lanka-virishennya-problem.html], наявність якого свідчить про
розвинутий творчий потенціал. Це поняття введене за аналогією з римським
богом Янусом, на честь якого був названий місяць січень. Січень дивиться
назад, на минулий рік, і одночасно вперед, на рік новий. Ідея об'єднання
протилежностей, здатності знайти їх у цілісній структурі явища, події або
об'єкта покладена в основу тесту,
запропонованого Ротенбергом для виміру креативності. Для виконання вправи
учасники розбиваються на пари. 65.
Горальський А. Правила тренінгу творчості. –
Львів: ВНТЛ, 1998. – 52 с. 66.
Станиславский К.С. Моя жизнь в исскустве. – М.:
Искусство, 1948. – С.550-551. 68.
Гончаренко С.У. Український педагогічний словник.
– К.: Либідь, 1997. – 374 с. 69.
Ґордон Драйден, Джаннетг Вос. Революція в навчанні / [Ґордон Драйден, Джаннетг Вос. Революція в навчанні / Перекл. з
акта. М. Олійник. - Львів:
Літопис, 2005. - 542 с. 71.
Частково використано низку розроблених у літературі
тестових завдань, зокрема: Городиська В., Пантюк М., Міляєва В. Педагогіка та
психологія вищої школи : тексти лекцій. – Дрогобич : Редакційно- видавничий
відділ ДДПУ, 2014. – 305 с.; Збірник
тестів з курсу “Педагогіка”: У 3 ч. Ч. 1. Дидактика: Навч.-метод. посіб. / За
заг. ред. Л. Ковальчук. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007.
- 120 с.; Пакет комплексної контрольної роботи з дисципліни «Методика
викладання у вищій школі» галузі знань 0305 «Економіка
та підприємництво» освітнього рівня «магістр» (Укладач: к.пед.н., доцент
Вдовиченко Р.П.). – Миколаїв, 2015. – 17 с.; Практикум з педагогіки:
Навчальний посібник: Видання 2-ге, доповнене і перероблене /За заг. ред.
О.А.Дубасенюк, А.В.Іванченка. – Житомир: Житомир. держ. пед. ун-т, 2002. –
482 с. 72.
Кримський С.Б. Запити
філософських смислів ⁄С.Б.Кримський. — Київ, 2003. – С. 3. 73.
Kotarbiński T., 1975, Traktat o dobrej
robocie, Wyd. Zakładu Narodowego im. Ossolińskich,
Wrocław 74. Заядач А. Мотивация и мотивирование к работе. обзор избранных теорий. – Режим доступу: https://www.researchgate.net/...motivirovanie.../5787869608.. 75. Евристичними є поради для студентів з проблеми самомотивації, подані в Е-Енциклопедії
студента, зокрема: 1) опишіть своє майбутнє; 2) візуалізуйте своє майбутнє;
3) візуалізуйте минуле; 4) мрійте широко;
5) продовжуйте вчитися; 6) будьте організованами; 7) оточуйте себе
«мотиваторамиі» вдома і на роботі; 8) беріть участь в добродійності); 9)
мотивуйте інших; 10) проводите час з
дітьми; 11) знайдіть однодумців тощо. – Режим доступу: Енциклопедія студента: Як
мотивувати себе or-klaksonstud.blogspot.com/2012/04/blog-post_19.html Для порівняння: спільнота студентів Гарварду
склала власний список мотиваційних порад, які покликані вирішити це та
надихнути на зміни у власному житті. 1. Якщо ти
зараз заснеш, то тобі, звичайно,
присниться твоя мрія. Якщо ж замість сну ти обереш навчання, то ти втілиш
свою мрію в життя. 2. Коли ти
думаєш, що вже занадто пізно, насправді, все ще рано. 3. Муки навчання всього лиш тимчасові. Муки незнання – вічні. 4. Навчання –
це не час. Навчання – це
зусилля. 5. Життя – це
не тільки навчання, але якщо ти не можеш
пройти навіть через цю його частину, то на що ти, взагалі, здатний? 6. Напруга і
зусилля можуть бути
задоволенням. 7. Тільки той,
хто робить усе раніше, тільки
той, хто докладає зусилля, по-справжньому зможе насолодитися своїм успіхом. 8. У всьому процвітати дано не кожному.
Але успіх приходить тільки з самовдосконаленням і рішучістю. 9. Час летить. 10. Сьогоднішні слюні стануть завтрашніми сльозами. 11.
Люди, які вкладають щось в майбутнє – реалісти. 12. Твоя зарплата прямо пропорційна твоєму рівню
освіти. 13. Сьогодні ніколи не повториться. 14. Навіть зараз твої вороги жадібно гортають книжки. 15. Якщо не
попотієш – не заробиш. – Режим доступу: https://inspired.com.ua/life/people/harvard-students-advices/
76.
Armstrong M., 2002, Zarządzanie zasobami ludzkimi. Oficyna Ekonomiczna, Kraków, wydanie
II.Bandura, A.,1991, Self-regulation of motivation through anticipatory and
self-regulatory mechanisms. In R. A. Dienstbier (Ed.). 80.
Deci E.L., Ryan R.M. The
"What" and "Why" of Goal Pursuits: Human Needs and the Self-Determination
of Behavior. Psychological Inquiry, 2000, Vol. 11, No. 4, 227-268; Deci, E.L. (1971).
Effects of externally mediated rewards on intrinsic motivation. Journal of
Personality and Social Psychology, 18, 105-115; Deci, E.L., & Ryan,
R. M. (1985). The general causality orientations scale: Self-determination in
personality. Journal of Research in Personality, 19, 109-134; Deci, E. L., Cascio, W. F., & Krusell,
J. (1975). Cognitive evaluation Edited with the trial version of Foxit
Advanced PDF Editor To remove this notice, visit:
www.foxitsoftware.com/shopping 107 theory and some comments on the Calder and
Staw critique. Journal of Personality and Social Psychology, 31, 81-85; Deci, E. L., Connell, J. P., & Ryan, R.
M. (1989). Self-determination in a work organization. Journal of Applied
Psychology, 74, 580-590; Deci, E. L., Schwartz, A. J., Sheinman, L.,
& Ryan, R. M. (1981). An instrument to assess adults' orientations toward
control versus autonomy with children: Reflections on intrinsic motivation
and perceived competence. Journal of Educational Psychology, 73, 642-650; Deci, E.L., Kasser, T.,
Ryan, R.M. (1997). Self-determined teaching: opportunities and obstacles. In
J.L. Bess (Ed.), Teaching well and liking it. Motivation faculty to teach effectively
(pp. 57-71). Baltimore and London: The Johns Hopkins University Press. 85. Аванесов В.С. Композиция
тестовых заданий / В.С.Аванесов. – М.: Центр тестирования, 2002. – 240 с.;
Аванесов В.С. Форма тестовых заданий / В.С.Аванесов. – М.: Центр
тестирования, 2005. – 156 с.; Кадневский В.М. История тестов / В.М.Кадневский. – М.: Народное образование, 2004. –
464 с.; Ким В. С. Тестирование учебных
дострижений / В.С.Ким. – Уссурийск:
Издательство УГПИ, 2007. – 214 с. 86.
Аванесов В.С. Композиция тестовых заданий /
В.С.Аванесов. – М.: Центр тестирования, 2002. – 240 с.; Аванесов В.С. Форма
тестовых заданий / В.С.Аванесов. – М.: Центр тестирования, 2005. – 156 с.; Ащепкова Л.Я.
Конструирование тестовых заданий и обработка результатов тестирования / Л.Я. Ащепкова. – Владивосток: ДГУ, 2003. – 50
с.; Бахрушин В.Е., Игнахина М.А., Шумада Р.Я. Эмпирические
функции распределения результатов тестирования /
В.Е.Бахрушин, М.А.Игнахина, Р.Я. Шумада // Збірник праць III Міжнародної конференції "Нові інформаційні
технології в освіті для всіх: система електронної освіти" / Ред. В.
Гриценко. – К.: МННЦ ІТС, 2008. – С. 79 – 84. 87. Ястребов Л.Й. Создание мультимедийных презентаций в программе Microsoft Power Point / Л.Й. Ястребов. // Вопросы Интернет-образования.- №41: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vio.fio.ru/vio_41/cd_site/Articles/glava-00/02.htm 88. Ястребов Л.Й. Создание мультимедийных презентаций
в программе Microsoft Power Point / Л.Й. Ястребов. // Вопросы
Интернет-образования.- №41: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vio.fio.ru/vio_41/cd_site/Articles/glava-00/02.htm |
|||
|
|
|||
