КВАЛІМЕТРІЯ В УПРАВЛІННІ: ГУМАНІСТИЧНИЙ КОНТЕКСТ Електронний посібник
Головна Передмова Теоретичні відомості Додатки: приклади застосування оціночних моделей педагогічної кваліметрії Пакет анкет Післямова Укладачі	ПЕРЕДМОВА
	«Без можливості вимірювання немає розуміння. Без можливості розуміння немає управління. Без можливості управління немає удосконалення». Джеймс Харрингтон Гуманістична система охоплює все, що торкається суспільних відносин, в центрі яких знаходиться людина. Особливість культури управління людським потенціалом організацій (передусім державних), що домінує в Україні на всіх ієрархічних рівнях, є те, що базується вона на ручному адміністративному тиску на працівників через постійний контроль дрібних завдань без урахування кінцевих результатів діяльності. Коли ці результати досягаються людьми, то людина є головною продуктивною силою суспільства. Вона є особистістю і завжди стає суб’єктом управління. Кожна людина має свою, тільки їй притаманну сукупність якісних характеристик: здібності; цінності; професійно-особистісні та психомоторні якості; риси характеру; соціотипи; рівні морального, творчого, фізичного (здоров’я) розвитку тощо. Управлінська культура, яка базується на адміністративному тиску, без цільового управління ігнорує особистість, а тому унеможливлює оптимальну реалізацію трудового потенціалу організацій. Вона не дає змози більшості працівників розкрити і реалізувати свій потенціал в інтересах як особистості, так і роботодавця, а також суспільства, в цілому. Одна із найсуттєвіших причин такого стану − це відсутність можливості вимірювати якісні характеристики особистості з метою їх визначення (діагностування), а потім впливу на розвиток та оптимальне використання. Але вже сьогодні це можна зробити за допомогою використання кваліметрії, зокрема специфічного класу факторно-критеріальних моделей. Ці моделі достатньо прості за змістом і побудовою, але ефективні з погляду одержання чітких показників дослідження якісних явищ соціального характеру, які раніше не мали кількісного виміру. Тобто, по мірі реалізації можливостей вимірювання властивостей особистості соціальна наука збагачується інструментарієм, який в управлінні (менеджменті) все більш порушує баланс в понятті «менеджмент − це мистецтво і наука одночасно» на користь науки. Наука управління стане ще більш ефективною на основі засвоєння кваліметричного математичного апарату, якщо охопить виміри кінцевих результатів діяльності освітніх установ і структур державного управління (насамперед владних структур). Бо ці кінцеві результати пов’язані з визначенням основних параметрів особистості в дошкільній й шкільній освіті, конкурентоспроможних випускників в професійній освіті, а також якості життя громадян в селах, селищах, містах у системі державного управління. Це може мати надвеликі позитивні наслідки в удосконаленні управління державою і стати імпульсом кардинальної модернізації системи державного управління в напрямі гуманізації суспільного розвитку в контексті ідеології еколюдиноцентризму. Метою підготовки навчального посібника є навчання майбутніх фахівців умінь сформувати компетенції, які потрібні для організації кваліметричних вимірювань соціальних явищ. Ці виміри стають інструментом кардинального удосконалення дієвої неефективної системи управління, яка сьогодні не орієнтована на людину та задоволення її потреб, тобто не сприяє самореалізації людини у всіх сферах її життєдіяльності. Водночас це є призначенням структур державного управління, передусім владних структур на мікро-, мезо- і макрорівнях. Навчальний матеріал можна умовно згрупувати у чотири блоки. Перший з них включає розгляд теоретичних основ розвитку кваліметрії як науки та її місця в системі методів кількісної оцінки якісних явищ. Другий блок відображає сутність факторно-критеріальної кваліметрії та розробку і використання специфічних моделей для оцінювання якісних явищ, які раніше не мали кількісного виміру. За їх допомогою оцінюються параметри розвитку особистості, професійно-особистісні якості, результати праці на базі корисності затрат робочого часу, рівень конкурентоспроможності випускників професійних навчальних закладів та інше. Третій блок присвячено кваліметричному інструментарію, який певною мірою забезпечує формування культури цільового управління в організаціях, включаючи шкільну та професійну освіту. Четвертий блок має особливий характер і присвячений кваліметричному оцінюванню рівня самореалізації людини у всіх сферах її життєдіяльності. Здійснюється це через визначення кількісною мірою ступеня задоволення основних її потреб, що знаходить відображення в показниках якості життя громадян сіл, селищ, міст. Навчальний посібник підготовлено з урахуванням нових вимог, що повстали перед управлінською наукою, а також на підставі досвіду авторів як вчених і викладачів, а також менеджерів освіти.
		На початок	Наступна тема