image020

ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБКИ ПЛОДІВ ТА ОВОЧІВ

Електронний посібник

 

Головна

Анотація

Теоретичні відомості

Список використаних джерел

Навчальна програма

Укладачі

2. ОСНОВНІ СПОСОБИ ПЕРЕРОБКИ ПЛОДІВ І ОВОЧІВ

 

2.6. Виробництво концентрованих томат-продуктів

2.6.1. Характеристика, класифікація і значення виробництва концентрованих томат-продуктів

2.6.2. Вимоги до якості сировини, способи транспортування її на переробні підприємства. Рекомендовані сорти

2.6.3. Технологічна схема і технологія одержання протертої томатної маси

2.6.4. Концентрування томатної маси

2.6.5. Механізовані потокові лінії виробництва томатної пасти

2.6.6. Способи консервування концентрованих томат-продуктів, режими їх проведення

2.6.7. Вимоги до якості готової продукції за стандартами

2.6.8. Характеристика томатних соусів, їх асортимент і технологія виробництва

 

2.6.1. Характеристика, класифікація і значення виробництва концент-рованих томат-продуктів

Концентровані томат-продукти займають одне з провідних місць у асортименті плодоовочевих консервів. Вони є основним компонен­том овочевих заправних і деяких рибних, м'ясних консервів, а в сис­темі громадського і домашнього харчування входять до рецептури перших і других обідніх страв, соусів, приправ і гарнірів.

Концентровані томат-продукти – це томатна маса, вивільнена від насіння і шкірки й уварена до різної масової частки сухих речовин.

 

Класифікація концентрованих томат-продуктів

 

До цієї групи консервів відносять і томатні соуси.

Томатне пюре – протерта томатна маса з умістом сухих речовин від 8 до 12 %.

Томатна пастапродукт, який готується зі стиглих томатів (помідорів) шляхом протирання і уварювання їх до концентрованої маси, з умістом сухих речовин від 25 до 40%.

Основною продукцією томатного виробництва є 30 % томат­на паста.

 

2.6.2. Вимоги до якості сировини, способи транспортування її на переробні підприємства. Рекомендовані сорти

Помідо́р, томат підрід квіткових рослин з роду Паслін родини Пасльонові. Однорічна трав'яниста або напівкущова рослина заввишки 40 – 120 см.

Томати – один з основних видів сировини консервного вироб­ництва і важливе джерело вітамінів, поліфенолів, мінеральних та інших цінних речовин у раціоні харчування людини. За ступенем стиглості розрізняють томати білі, бурі, рожеві та червоні.

Картинки по запросу томати фото

Рис. 46. Томати

Для ви­робництва томатної пасти використовують плоди однорідного чер­воного кольору в стадії технічної стиглості, коли вони досягають найвищої харчової цінності. Перестигання плодів призводить до зниження масової частки розчинних сухих речовин, що зменшує ви­хід готового продукту та знижує його якість.

Томати з прозеленню надають пасті бурого відтінку і містять ве­лику кількість нерозчинної клітковини, яка ускладнює випаровуван­ня. Клітковини порівняно багато в зелених томатах, але з достиган­ням її кількість зменшується до 0,3 %. Показники якості томатів наведено у табл. 1.

 

Таблиця 1

Показники які характеризують якість томатів

Назва

сировини

Сухі

речовини

СРР/СНР

Цукрово-кислотний індекс

Томати

5

більше 3

6-8

 

Одним з основних показників, які характеризують якість тома­тів, є масова частка сухих розчинних речовин, яка має бути не нижчою від 5 %. При підвищенні цього показника всього на 1% ви­хід готової продукції збільшується на 18 – 20'% під час скорочення ви­робничих витрат.

Якість томатної сировини, придатної з технологічних і еконо­мічних міркувань для вироблення концентрованих томат-продуктів, оцінюють за основним технологічним показником – відношен­ням масової частки розчинних сухих речовин (СРР) до сухих нерозчинних речовин (СНР) – це сумарний вміст шкірки, на­сіння, м'якоті і судинних волокон. Цей показник має бути біль­шим за 3. Ще більш характерними критеріями оцінки якості тома­тів можуть бути вміст соку в плодах С і відношення кількості соку до вмісту несокової частини сировини НС.

Смак і якість томатів багато в чому визначаються величиною цукрово-кислотного індексу. Оптимальне відношення цукру і кислоти має перебувати в межах 6 – 8 одиниць. Зниження (під час недостигання) або підвищення (під час перестигання) цукрово-кислотного індексу погіршує смакові та технологічні якості томатів і виробле­них з них консервів.

Хімічний склад і харчова цінність томатів залежать від сорту, кліматичних умов і агротехніки вирощування.

Для промислової пере­робки придатні сорти томатів як ручного, так і механізованого зби­рання.

Для подовження сезону переробки томатів до 65 – 80 днів реко­мендується вирощувати томати з різними строками достигання: ранні 45 – 50% (Райдуга, Чебурашка, Чіка, Дзвіночок, Петемек), середньоранні 35 – 40% (Факел, Кемпбел, Ерлістон), пізні 10 – 20 % (Ністру, Новинка Придністров'я).

Томати ручного збирання. Під час збирання беруть плоди великих розмірів масою 70 – 100 г і більше.

 

Ручне збирання томатів

</html

 

Червоний колір томатів зумовлений наявністю лікопину, вміст якого коливається у межах (1,3 – 13,2) – 10-3 %. Крім того, у них є ксантофіли у кількості 0,1∙ 10-3 % і ксантофілові ефіри. Зелений колір плодів зумовлений хлорофілом. Вміст деяких речовин хімічного складу томатів наведено у табл. 2.

 

Таблиця 2

Деякі речовини хімічного складу томатів

Назва

 

Сухі

реч,%

Цукри,

%

Пектин, %

Клітко-вина,%

Крох-маль, %

Протопек-

тин, %

Кислот-

ність, %

Томати

4 – 9

2 – 5

0,13–0,28

0,2–0,6

0,05–0,28

0,1

0,5

 

Цукри пред­ставлені головним чином моносахаридами – глюкозою і фрукто­зою, глюкози у 1,5 разу більше, ніж фруктози, кількість сахарози не перевищує 0,5 %.

Полісахариди у томатах представлені у вигляді клітковини, про­топектину, пектину, геміцелюлоз і крохмалю. У стиглих томатах протопектин, який зв'язує клітини, під дією ферменту протопектинази переходить більшою частиною у розчинний пектин. Із кислот присутні винна, янтарна, щавлева, молочна і оцтова. Відношен­ня цукру до кислоти коливається в оптимальних межах (6 – 8). Співвідношення Р/НР більше 3 одиниць.

За даними Б. Л. Фдауменбаума, вміст соку в томатах ручного збирання сортів Молдавський ранній і Маяк становить 90 – 92 %, а відношення С/НС – 11,5 – 9,0. Вміст азотистих речовин у тома­тах досягає 1 %. У нестиглих томатах вони перебувають у вигляді білків, які під час достигання розщеплюються, утворюючи близько 20 амінокислот.

Томати вважають одним із джерел вітаміну С, і їх систематич­не вживання забезпечує людині 1/3 його річної норми. Вітамін А присутній у вигляді каротину. У невеликому плоду томату містить­ся понад 20 % добової норми вітаміну А для дорослих. Середній вміст вітамінів у томатах становить, 10-3 %: каротин 1,2 – 1,6; С 10 – 40; В1 0,06 – 0,15; В2 0,04 – 0,07; РР 0,47 – 0,5; фолієва кислота 0,4 – 1,1; пантотенова кислота 3,4 – 4,0; К 0,4 – 0,8. Із загальної кількості мінеральних речовин (0,5 – 0,8 %) найбільше з макроелементів при­падає на частку калію, а із мікроелементів – на частку заліза.

Томати механізованого збирання. Нові сорти томатів машин­ного збирання відрізняються від звичайних великоплідних тома­тів підвищеною у 2 – 3 рази стійкістю проти механічних пошкод­жень. Це зумовлено більш високим (у 2 – 3 рази) вмістом шкірки і м'якоті, основними компонентами яких є клітковина, протопектин, лігнін, пентозани, що є водонерозчинною частиною су­хих речовин у сировині.

 

Механізоване збирання томатів та виробництво томатної пасти

</html

 

Клітковина становить основну масу клі­тинних стінок плоду, її масова частка у 1,5 разу вища, ніж у тома­тів ручного збирання. Тому відношення Р/НР у цих томатах менше від трьох одиниць, соковитість становить усього 66 – 75 %, а відно­шення С/НС – 1,9 – 3, що істотно ускладнює наступний процес кон­центрування томатної пульпи.

Томати, призначені для механізованого збирання, за даними А Н. Лук'яненка, характеризуються меншою масою плодів (40 – 50 г), пониженим до 0,3% вмістом органічних кислот, більш висо­ким значенням рН (4,2 – 4,7), підвищеною кількістю лікопину (8,6 – 11,2)10-3 % і більш яскравим забарвленням. Цукрово-кис­лотний індекс їх підвищений відносно оптимальних меж і становить 9 – 11 одиниць. За масовою часткою сухих розчинних речовин, цук­рів, вмісту вітаміну С і каротину вони практично не поступаються томатам, зібраним уручну. Разом з тим під час машинного збирання спостерігається сильне забруднення сировини рослинними і грунтовими домішками, у зв'язку з чим мікробне обсіменіння виросло в 10 – 100 разів порівняно з плодами, зібраними уручну. З урахуван­ням цих особливостей інститутом ВНІПКД розроблено технологіч­ний процес переробки томатів на концентровані продукти.

 

2.6.3. Технологічна схема і технологія одержання протертої томатної маси

Пюре може бути стерилізоване і нестерилізоване.

Похожее изображение

Рис. 47. Томатне пюре

З ящиків і інших засобів доставки сировина вивантажується в ємності з водою, сполучені системою гідротранспортерів, в яких здійснюється змив, розм'якшення і видалення грунтових домішок. Томати елеватором подають на миття в дві послідовно встановлені машини.

Сортують томати за якістю і за ступенем зрілості на червоні, зелені і бурі (рожеві і молочні) уручну на роликових конвейєрах, або за допомогою фотоелектронних сортувачів. Відсортовані червоні томати піддаються обполіскуванню під душем за тиску води 200 – 300 кПа.

Дроблення здійснюють одночасно з відділенням насіння на дробарках-відокремлювачах насіння. Роздроблена томатна маса подається на грубе протирання на протиральною машиною, яка оснащена ситами з діаметром отворів 5 мм. Пульпа, яка утворюється при цьому називається грубопротертою.

У процесі так званого холодного протирання віддаляються плодоніжки, що інкрустують частини плоду, що складаються з клітковини пентозанів, лігніну і інших речовин, що додають твердість сировині.

Грубопротерту пульпу, підігрівають до 75 ± 5 °С у трубчастих теплообмінниках для переходу нерозчинного протопектину в розчинний пектин, внаслідок чого полегшується відділення насіння і шкірки при подальшому протиранні і знижується в 3 рази кількість відходів. Одночасно з частинок продукту проходить видалення повітря, що сприяє збереженню вітаміну С і інших харчових речовин томатів.

 

ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ВИРОБНИЦТВА СТЕРИЛІЗОВАНОГО ТОМАТНОГО ПЮРЕ

3

 

Підігріта грубопротерта пульпа надходить у здвоєну протиральну машину, де на першому ситі з діаметром отворів 1,2 мм видаляються насіння і шкірка, які залишилися, грубі волокна, і на другому ситі з діаметром отворів 0,4 мм здійснюється остаточне протирання маси до утворення тонкодисперсної консистенції, яке називається фінішуванням.

Для зниження втрат відходи направляють на розварювання парою при 96 ± 2 °С у апарати шнекового або інших типів, а потім на стікач для відділення соку. Відходи віджимають на пресі, вологість їх не має перевищувати 65 ± 3 %. Така обробка дає можливість видалити ще додатково до 6 – 8% томатного соку, який додають у протерту томатну пульпу.

Відносно невисока активна кислотність томатів машинного збору – рН 4,0-4,7 – створює сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів, зокрема і збудників ботулізму. На їх знищення і розрахована високотемпературна обробка пульпи в потоці перед уварюванням, що проводиться за схемою: підігрів до 125 °С, витримка упродовж 70 с з і охолоджування до 85 °С.

Як устаткування для короткочасної високотемпературної обробки пульпи застосовують багатоходові трубчасті теплообмінники.

Концентровані томатні продукти одержують випаровуванням води з томатної маси, шляхом уварювання у вакуум-випарних апаратах періодичної чи безперервної дії. Уварювання проводять до вмісту сухих речовин у томатній масі 12 %.

Перед фасуванням пюре підігрівають у трубчастих теплообмінних аппаратах до температури фасування.

Фасують томатне пюре у попрередньо підготовлену тару на автоматичних наповнювачах густих мас. Тару закупорюють і направляють на стерилізацію. Простерилізовані банки надходять на склад готової продукції.

 

Виробництво томатної пасти

</html

 

Похожее изображение

Рис. 48.. Апарат МЗС – 320

2.6.4. Концентрування томатної маси

Випаровування томатного пюре при атмосферному тиску. Для випаровування вологи з томатної пульпи до масової частки сухих речовин 12, 15 і 20 % за­стосовують випарні чани – апарати відкритого типу, виготовлені з нержавіючої сталі або покриті зсередини кислото- і термостійкою емаллю. Уварювання томатного пюре можна проводити у вакуум-апаратах періодичної дії.

Усередині корпусу встановлена нагрівальна змійовикова камера, куди подається пара тиском 0,08 – 0,12 МПа. Томатну масу температурою 90 – 95 °С завантажують в апарат зверху через за­вантажувальний люк, а готовий продукт розвантажують знизу. Випа­ровування відбувається за безперервного доливання маси і під­тримування шару продукту над змійовиками близько 100 мм. Коли масова частка сухих речовин буде на 2 – 3 % нижче від по­трібної, доливання припиняють і закінчують варіння. Під час досяг­нення заданих величин сухих речовин у змійовику на поверхню пус­кають воду, щоб уникнути утворення нагару, зумовленого оголен­ням змійовиків під час розвантаження чана, і одночасно починають вивантажувати готове пюре.

За наявності нагару на змійовиках різко зменшується коефіці­єнт теплопередачі, збільшується тривалість варіння і погіршується якість продукту. Кількість вологи, яка випаровувалася в процесі випаровування, розраховують за формулою

 

W= G(1 — m1/m2),

 

де, G – кількість маси, яка надійшла на випаровування, кг;

m1,m2  початкова і кінцева масова частка сухих речовин, %.

Варіння томатної маси під вакуумом. Томатну пасту варять у вакуум-випарних установках. Відсутність контакту з повітрям і низька температура кипіння під розрідженням забезпечують збереження вітамінів, барвних речовин та інших цінних складових частин сировини.

Картинки по запросу Вакуум аппарат МЗС-320. фото

Рис. 49. Вакуум-випарна установка

Понижена температура кипіння томатної маси дає змогу засто­совувати для обігрівання вакуум-апаратів пару низького тиску, що дає значну економію теплоти. На консервних підприємствах на лініях виробництва томат-пасти поширені вакуум-випарні установ­ки трьох типів: прямоточного, протиточного і мішаного (прямоточ, -протиточного). В установках, які працюють за принципом прямотоку, рух гріючої пари і продукту здійснюється в одному напрямі, протитоку – рух гріючої пари і продукту зустрічний, в установках прямоточно-протиточного типу реалізуються обидва принципи.

За прямоточною схемою працюють випарні станції вітчизняного виробництва УТ-500, а також югославські – АС-200, АС-500, АС-800 продуктивністю по сировині відповідно 200, 500 і 800 т/добу і угор­ські дво- і трикорпусні випарні установки продуктивністю 300 т/добу.

 

2.6.5. Механізовані потокові лінії виробництва томатної пасти

Двокорпусна випарна установка АС-200, працює за прямоточною схемою, зображена на рис. 50

 

Картинки по запросу Двокорпусна випарна установка АС-200

Рис. 50. Двокорпусна випарна установка АС-200

 

Вона складається з калоризатора А і сепаратора Б, з'єднаних зверху і знизу циркуляційною трубою. Калоризатор це вертикаль­ний трубчастий одноходовий підігрівач. Сепаратор використовуєть­ся для відокремлення вторинної пари, яка виділяється з киплячої маси, і відведення її в корпус II або в конденсатор.

У процесі роботи томатна маса надходить у калоризатор корпу­су І, який обігрівається гострою парою тиском 0,15 – 0,20 МПа, що подається у міжтрубний простір. Киплячий продукт, піднімаючись по трубах калоризатора вгору, над­ходить тангенціально у верхню час­тину сепаратора, а сокові випари направляються на обігрівання кало­ризатора корпусу II. Рух продукту здійснюється за рахунок природної циркуляції, уварювання відбуваєть­ся до масової частки сухих речовин (8±1) %.

Корпус II відрізняється від кор­пусу І більшою (на 10 м3) площею поверхні нагрівання і більшим діа­метром циркуляційної труби. У цьо­му корпусі в'язкість маси зростає; циркуляція примусова за допомогою насоса, який проштовхує томатну масу через трубки з великою швидкістю.

У калоризаторі корпусу II томатна маса кипить при (46±2) °С і залишковому тиску (11,8±10) кПа. При досягненні масової част­ки сухих речовий (30±2) %, яка контролюється автоматичним ре­фрактометром, уварену масу вивантажують. Сокові випари із сепа­ратора корпусу II направляються у напівбарометричний конденса­тор.

 

image019

 

Рис. 51. Трикорпусна вакуум-випарна установка «Ланг-300»

 

Вона складається з апаратів з високою поверхнею нагрівання, зображена на рис. 51. Корпус І включає два калоризатори 1, які обслуговуються загальним сепара­тором 2. У міжтрубний простір калоризаторів подається пара темпе­ратурою (98±2) °С. Маса кипить при температурі (83+2) °С і ува­рюється до масової частки сухих речовин (9±1) %. Корпуси З і 5 обслуговуються загальним сепаратором 4, який розподілений похи­лою перегородкою на дві частини. Корпуси обігріваються соковою парою корпусу І. Температура кипіння маси в корпусах З і 5 по­рядку (46±2) °С. Концентрація продукту в корпусі 3 відбувається до масової частки сухих речовин (22±2) %, а в корпусі 5 – до (30±2) %.

Томатна маса проходить через установку безперервним потоком. У корпусі І циркуляція маси природна, у корпусі 5 – примусова за допомогою насоса 6. Готовий продукт насосом 7 перекачується на фасування.

Установки протиточного типу більш досконалі технічно й краще пристосовані для переробки томатів машинного збирання. Температура готового продукту завдяки протиточній схемі вища, ніж при прямотоці. Отже, в'язкість при протитечії менша, що поліпшує циркуля­цію маси й інтенсифікує процес випаровування. Це істотна перевага під час виробництва продуктів високої в'язкості, яким є 30 % томатна паста.

Вакуум-випарна установка «Россі і Кателлі» (Італія) має два корпуси, кожен з яких складається з одноходового трубчастого ви­парника 3 і сепаратора 4 (рис. 52.).

 

22

Рис. 52. Установка «Россі і Кателлі»

 

Томатна маса подається в корпус І, де відбувається уварювання її при 45 °С до масової частки сухих речовин 7 – 9 %, а сокові випа­ри, які утворюються, направляються у конденсатор 5. Обігріваєть­ся корпус І соковими випарами корпусу II, у якому маса уварюєть­ся при 70 °С і залишковому тиску 30 кПа до масової частки сухих речовин 30%. Безперервна циркуляція маси в обох корпусах здій­снюється рециркуляційними насосами 2 з приводом від парових турбін 1, які працюють при тиску 0,8 – 1,0 МПа. Випарник корпусу II обігрівається насиченою парою із змішувача, куди надходить та­кож відпрацьована пара від турбін.

Завдяки великій швидкості руху маси через корпуси інтенсифікується процес випаровування і практично не утворюється нагару на поверхні нагрівання. Продуктивність установки 1100 т томатів за добу.

Вітчизняними фахівцями запропоновано спосіб високотемпера­турної стерилізації напівконцентрату, увареного в корпусі І вакуум-випарної установки протиточного типу до видалення 30 – 50 % загальної кількості вологи з продукту (масова частка сухих речо­вин 7,18 %). Цей спосіб реалізований фірмою «Єдність» у вакуум-випарній установці прямоточно-протиточиого типу ТПС-600. Після фінішування томатна пульпа температурою 60 – 70 °С надходить у збірник 1, а потім у корпус І, де вона кипить при 45 °С. При цьому в корпусі І видаляється до 35 % вологи, а масова частка сухих речо­вин підвищується з 5 до 7,18 %. Потім то­матна маса надходить на високотемпера­турну стерилізацію при 125 °С упродовж 70 с у апарат 2. Деаерована і частково уварена маса-напівконцентрат температу­рою 125 °С далі направляється на другий ступінь уварювання при 90 – 95 °С до кон­центрації 11,5 %. Сокова пара, яка утво­рюється як під час самовипаровування (до 15 %), так і під час уварювання маси в кор­пусі II, використовується як гріюча пара в корпусі III, де кипіння відбувається при 65 – 70 °С до масової частки сухих речо­вин 30 %.

Гостра гріюча пара подається в кор­пус II. Соковими випарами корпусу II обігрівається корпус III. Вторинні випари корпусу III обігрівають корпус І. А про­дукт між апаратами рухається за схе­мою: І, II, III корпус. Високотемпературна стерилізація напівконцентрату порівняно із стерилізацією пульпи перед уварюванням поліпшує якість про­дукту, зменшує до 30 % втрати вітаміну С, скорочує витрати води і пари, інтенсифікує теплообмін, знижує вартість і експлуатаційні витрати. Продуктивність установки 22 т пульпи за 1 год.

Для створення вакууму і відбирання пари застосовують змішу­вальні барометричні конденсатори і сухоповітряні насоси. Установ­ка складається з конденсатора, барометричної труби і басейну . Усередині конденсатора є тарілчасті дірчасті перегород­ки, розташовані горизонтально у шаховому порядку.

Сокові випари з вакуум-апарата надходять по трубі у конден­сатор, де конденсуються холодною водою (температура до 20°С). Вода надходить з бака 6 завдяки вакууму, який створюється повіт­ряним насосом. Труба має висоту 10, 33 м, у зв'язку з чим атмос­ферний тиск не може підтримувати стовпа рідини, яка знаходиться в ній, і охолоджувальна вода разом з конденсатом виходить само­пливом. Відпрацьовану воду охолоджують у градирні до температу­ри навколишнього повітря і, додавши 8 – 10 % свіжої води, повторно використовують у конденсаторі.

При пуску вакуум-випарної установки воду подають у постачальний бак і збірник, створюючи гідравлічний затвор, потім вмикають повітряний насос, сполучають конденсатор з вакуум-апаратом, засмоктують масу в апарат, і пустивши пару починають випаровування.

Для обслуговування випарних станцій томатних лі­ній також застосовують конденсатори, у яких вода і сокова пара подаються прямотоком. Вода засмоктує сокову пару і конденсує її, проходячи зверху вниз по внутрішній трубі конденсатора. Висота установки близько 5 м, вода самопливом вийти не може, тому для її підсмоктування використовують насос.

 

2.6.6. Способи консервування концентрованих томат-продуктів, режими їх проведення

Стерилізація томатної маси у потоці. Невелика активна кислот­ність томатів машинного збирання (рН 4,0 – 4,7), сильне забруд­нення грунтом, рослинними домішками, підвищена кількість по­шкоджених плодів (6 – 15%) створюють сприятливі умови для розвитку мікроорганізмів, зокремаі збудників ботулізму. У зв'язку з цим томатну пульпу піддають досить жорсткій тепловій обробці за схемою підігрівання до 125 °С, витримують упродовж 70 с і охолоджують до 85 °С. Оскільки подальші технологічні про­цеси виробництва томатної пасти (уварювання, підігрівання, па­стеризація) здійснюються при температурі, яка не є згубною для спор збудників ботулізму, стерилізація пульпи у потоці розрахована на знищення їх. Для стерилізації використовують багатохідні труб­часті теплообмінники типів ТН, Т1-КТЮ.

Асептичне консервування. Особливе місце у вирішенні проблеми подолання сезонності і організації рівномірної роботи томатного виробництва упродовж усього року відводиться асептичному консер­вуванню. Технологічний процес включає такі стадії: санітарну об­робку технологічного обладнання і резервуарів для зберігання пасти, підготовку стерильного повітря, короткочасну стерилізацію і охолодження продукту, зберігання його у великій тарі місткістю 20 – 50 м3 і фасування у міжсезонний період у споживчу тару.

Картинки по запросу томатна паста. фото

Рис. 53. Томатна паста

Розроблено економічно більш доцільну систему постачання великих промислових центрів концентрованими томат-продуктами, створенням у них спеціалізованих підприємств з приймання проми­слово-стерильних напівфабрикатів, зберігання і фасування їх у тару. Для цієї мети Одеським СКТБ «Продмаш» створено комп­лекс А9-КЛЮ для асептичного консервування і одночасного збері­гання 2 тис. т томатної пасти, а також засоби доставки стерильного продукту в залізничних і автоцистернах, обладнання для прийман­ня і зберігання фасованого продукту в місцях реалізації. Продук­тивність комплексу 10 т напівфабрикату за год. Він складається з установки для стерилізації й охолодження продукту, двадцяти резервуарів місткістю 100 м3 кожен, установок для підготовки сте­рильного повітря, миття і стерилізації обладнання і резервуарів. Для забезпечення асептичних умов усе обладнання, продуктопроводи і резервуари перевіряють на герметичність, миють гарячою водою, стерилізують гарячим 2 – 3 % розчином каустичної соди упродовж 45 хв, миють водою при (90:±10) °С упродовж 1 год і об­робляють парою при 110 °С не менше 2 год. Стерильне повітря, яке заповнює резервуари, дістають фільтруванням навколишнього повітря через бактеріологічні фільтри.

Томатна паста температурою 46 – 70 °С із вакуум-випарних уста­новок надходить у приймальний резервуар, а з нього – у підігрівач, де, змішуючись з парою, нагрівається до (125±5) °С і при цій тем­пературі витримується 240 с у стерилізаторі. Далі продукт надхо­дить на попереднє охолодження до 100 °С в атмосферний охолоджу­вач, а потім остаточно охолоджується у вакуумному охолоджувачі до (30±5) °С. Одночасно з продукту випаровується конденсат, утворений при стерилізації. Вакуум створюється ежекторним кон­денсатором і паровим ежектором охолоджений продукт по стерильному трубопроводу подається в підготовлені резервуари, герметизується і зберігається при тем­пературі не нижче від 0°С. Напівфабрикат з резервуарів-сховищ у асептичних умовах знову фасують у стерильну транспортну тару і доставляють на спеціалізовані підприємства з випуску на їх осно­ві готової продукції.

 

2.6.7. Вимоги до якості готової продукції за стандартами

Вимоги до якості томат-продуктів. У томат-продуктах нормується масова частка розчинних сухих речовин, органічних кислот, хлоридів, мінеральних домішок, а також кількість плісені і колір.

Томатну пасту випускають сортами екстра, вищим і І, томатне пюре – вищим і І, солону пасту – тільки І. Томатна паста 30 % містить, %: розчинних сухих речовин 28 – 32, хлоридів 1 – 1,5; тит­рованих кислот у перерахунку на яблучну 2,5 – 3,5; мінеральних домішок 0,023 – 0,070; вуглеводів 19; білків до 5; клітковини 1 – 1,5. Вміст вітамінів, % 10-3: β-каротин 2; В1 – 0,15; РР – 0,19; С – 45. Додавання солі й підвищення температури зберігання знижують вміст вітаміну С у томат-пасті.

Уміст домішок мінерального походження може бути в пюре вищого сорту 0,009 – 0,015 %, в пасті – 0,019 – 0,030 %, першого сорту відповідно 0,03 – 0,05 та 0,06 – 0,10 %, у томат-продуктах вищого сорту – не допускається.

Важливий показник якості томатної пасти – колір, який визна­чають на фотоелектроколориметрі за йодною шкалою і на приладі Томаколор, виготовленому в Угорщині. У деяких зарубіжних країн для об'єктивної оцінки якості використовують спектрофотометри і колориметри.

Похожее изображение

Рис. 54. Томатна паста

Колір томатної пасти залежить від ступеня стиглості сировини. Хлорофіл, який міститься в плодах з прозеленню, під час варіння пере­ходить у феофітин, даючи буре забарвлення. Тривале підігрівання за високої температури, а також зберігання пасти за підвищених температур активують меланоїдинові реакції, викликають потем­ніння і накопичення оксиметилфурфуролу.

У концентрованих томат-продуктах вміст плісені має бути не більше ніж 40 % у полі зору, які визначають під мікроскопом за методом Говарда. Присутність у готовому продукті великого числа плісені свідчить про використання непридатних, цвілих тома­тів або інфікованої пульпи, погано проведене сортування сировини за якістю.

Сторонні та рос­линні домішки не допускаються.

 

2.6.8. Характеристика томатних соусів, їх асортимент і технологія виробництва

Томатні соуси виготовляють із свіжих томатів або з концентро­ваних напівфабрикатів з додаванням солі, цукру та прянощів. В окремі види соусів додають овочі, яблучне пюре, борошно, олію, пюре з солодкого перцю та лимонну кислоту.

Залежно від рецептури випускають соуси різних найменувань.

Асортимент томатних соусів

– «Соус томатний гострий»;

– «Соус кубанський»;

– «Соус томатний по-грузинськи»;

– «Соус то­матний чорноморський»;

– «Соус апетитний»;

– «Соус літній»;

– «Соус херсонський»;

– «Молдова»;

– «Шашличний»;

–«Краснодарський»;

– «Соус томатний гострий концентрований» та ін.

Технологічний процес ви­робництва томатних соусів складається з таких операцій: підготов­ка томатної маси із свіжої сировини за технологією концентрова­них продуктів, уварювання у вакуум-апаратах (двостінних котлах) або розведення томатної пасти до масової частки сухих речовин, указаної в інструкції, кип'ятіння, додавання солі, цукру і прянощів.

Прянощі додають тонкоподрібненими у вигляді водної оцтової витяжки, а також у вигляді СО2-екстрактів. Соуси із свіжих томатів варять не більше 45 хв, з концентрованих – 15 – 20 хв, фасують у скляні чи металеві лаковані банки місткістю не більше 0,65 дм3 за температури 85 °С або в алюмінієві туби місткістю не більше як 0,2 дм3 при 95 °С. Тару з продуктом укупорюють лакованими мета­левими кришками і стерилізують при 100 °С упродовж 25 хв.

Характерний дефект, який іноді спостерігається в гострому то­матному соусі, – утворення темного кільця на поверхні продукту в горлі тари. Потемніння – наслідок утворення комплексних сполук солей заліза з поліфенольними групами дубильних речовин тома­тів або прянощів. Тому прянощі (корицю, гвоздику та ін), багаті на дубильні речовини, не слід додавати безпосередньо в продукт.

Сполуки заліза можуть потрапити в соус із сіллю, водою або із стальних трубопроводів. Помітне потемніння соусу спостерігається уже при вмісті заліза 6 – 8 мг/кг продукту. Реакції між солями залі­за і дубильними речовинами відбуваються у присутності кисню по­вітря. Щоб запобігти потемнінню, вдаються до деаерації соусу, а також застосовують вакуум-наповнювачі і вакуумзакочувальні машини. Додавання до продукту аскорбінової кислоти також за­тримує потемніння продукту.

Готові соуси залежно від рецептурного складу містять, %: су­хих речовин 17 – 44, хлоридів 1,5 – 3,5; титрована кислотність (у пе­рерахунку на яблучну кислоту) 0,6 – 3,5 %.

 

Презентація

 

Питання для самоконтролю

 

1. Що таке концентровані томат-продукти і як класифікуються?

2. Яким вимогам має відповідати сировина для виробництва концентрованих томат-продуктів?

3. Яка технологія одержання протертої томатної маси?

4. Як відбувається концентрування томатної маси?

5. Які механізовані потокові лінії використовують для виробництва томатної пасти?

6. Які є способи консервування концентрованих томат-продуктів?

7. Які вимоги до якості готової продукції за стандартами?

8. Який асортимент і технологія виробництва томатних соусів?

Попередня тема

На початок

Наступна тема