ТЕХНОЛОГІЯ ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА Електронний посібник
Головна Анотація Теоретичні відомості Додатки Список використаних джерел Укладачі	7. ОСОБЛИВОСТІ ПІСЛЯЗБИРАЛЬНОЇ ДОРОБКИ І ЗБЕРІГАННЯ ПЛОДООВОЧЕВОЇ ПРОДУКЦІЇ
	7.2. Зберігання головок капусти, цибулі та часнику, плодових і зелених овочів 7.2.1. Характеристика головок капусти як об’єкта зберігання 7.2.2. Збирання і зберігання капусти 7.2.3. Збирання і післязбиральна доробка цибулевих овочів 7.2.4. Особливості зберігання цибулі й часнику різного цільового призначення 7.2.5. Зберігання плодових овочів 7.2.6. Зберігання листкових овочів і пучкової продукції 7.2.1. Характеристика головок капусти як об’єкта зберігання Головки капусти з високими товарними якостями і доброю лежкістю можна виростити на чорноземних ґрунтах з ледь кислою або нейтральною реакцією, добре забезпечених вологою, за внесення оптимальної кількості макродобрив (N90P90K360) та мікроелементів, особливо молібдену і бору. На тривале зберігання закладають головки продовольчої капусти і насінники, повністю сформовані, але не перерослі, тому сіяти продовольчу капусту потрібно трохи раніше, ніж на насінники. 7.2.2. Збирання і зберігання капусти Капусту збирають вручну або механізовано, використовуючи комбайн МСК-1, конвеєри ТП-12. Для зберігання відбирають непошкоджені сухі, щільні головки. Головки капусти добре готують до зберігання: відбирають середні за розмірами та щільні, вибраковують пошкоджені. Режим зберігання головок капусти такий: відсутність освітлення, низька без коливань температура (0–1^0С), відносна вологість повітря близько 95%, добра вентиляція, певний газовий склад (не менше 6–7% кисню й не більше 2–3% вуглекислого газу). Процеси зберігання капусти – самозігрівання, грибкові та бактеріальні хвороби. Сховища: поверхневі чи заглиблені бурти, охолоджені траншеї з вентиляцією та утеплювальними щитами, капустосховища з активним вентилюванням (висота насипу до 3 м) та холодильники. З кінця лютого всю продовольчу капусту з буртів і траншей слід перевантажити в холодильник, попередньо відсортувавши головки. Капусту кольрабі зберігають так само, як коренеплоди, в буртах чи траншеях (краще перешарованими). Цвітну капусту літніх (липневих) строків садіння закладають на зберігання, розміщуючи у парниках рядами в неглибокій борозенці у вологому піску (щільно одна до одної), присипаючи корені. Насінники капусти зберігають за температури 1–2^0С у сховищах з активним вентилюванням, у буртах і траншеях. Під час зберігання головки капусти уражуються хворобами: сіра гниль, ризоктоніоз, слизистий бактеріоз фомоз (суха гниль), краплинний некроз і тумачність. Рис. 7.2.1. Хвороби головок капусти під час зберігання 7.2.3. Збирання і післязбиральна доробка цибулевих овочів У суху погоду викопану комбайном ЛКГ-1,4 чи вирвану вручну цибулю залишають на 1–2 тижні у полі (у валках) для просушування. Валки цибулі підбирають комбайном ЛКГ-1,4 чи ЛУК-3, сортують на сортувальному пункті ПМЛ-6, видаляючи домішки та рештки рослин. У нестійку погоду зібраний ворох цибулі направляють на пункт, де є сушарка, або розміщують під навісами для вентилювання за допомогою тепловентиляційних агрегатів (ВПТ) або електрокалориферів (ЕФОА-20, ЕФОА-40). Сушать до вологості зовнішніх лусок цибулин та часнику не більше 14%. Післязбиральна обробка цибулі 7.2.4. Особливості зберігання цибулі й часнику різного цільового призначення У цибулин одно- чи дворічної культури є добре вираженим стан глибокого спокою. Найкращими є режими зберігання продовольчої цибулі та сіянки за температури мінус 1–2^0С, а насінної – за 2–3^0С. Для сіянки можна також застосовувати теплохолодний режим за низьких (0–1^0С) або високих (18^0С) температур, за яких диференціація бруньки та стрілкування цибулі-сіянки не відбуваються. Відносна вологість повітря для цибулі будь-якого цільового призначення повинна становити до 70%. У стаціонарних cxoвищах з активним вентилюванням висота насипу цибулі становить 2–2,5 м. В холодильниках цибулю, затаровану в ящики, штабелюють на висоту до 3 м, затарену в контейнери місткістю 200–300 кг ставлять у 4 яруси, затарену в пакети з товстого поліетилену по 35–40 кг складають на піддони в 4–5 ярусів. На півдні суху цибулю зберігають в траншеях, глибина та ширина яких 0,7 м, вкладаючи на солом’яну підстилку та перешаровуючи соломою або половою. Так само вкладають цибулю у невеликих (довжина 10–12, ширина 1,2–1,4, глибина 0,2–0,3 м) буртах, влаштованих на підвищених, добре провітрюваних ділянках. Для зберігання у весняно-літній період цибулю з буртів і траншей перевантажують в холодильники, де підтримують температуру близько 0^0С та відносну вологість 60–65%. Для цибулі-сіянки застосовують теплохолодний спосіб зберігання. Зберігання цибулі Після збирання часник затарюють у дрібну з твердого матеріалу тару, в якій його сушать і зберігають за температури 1–3^0С та відносної вологості повітря не вище 70%. Призначені для зберігання невеликі партії часнику парафінують, сітки складають у ящики і зберігають за температури ±1^0С. Найбільшої шкоди завдають цибулі й часнику під час зберігання сіра шийкова гниль цибулі, біла гниль денця цибулі і часнику та зелена гниль часнику. Рис. 7.2.2. Хвороби цибулі та часнику під час зберігання 7.2.5. Зберігання плодових овочів Біологічною основою лежкості плодових овочів, до яких належать помідори, солодкий перець, баклажани, огірки, кавуни та ін., є використання післязбирального дозрівання пізніх сортів. За тимчасового зберігання температура має становити 10–20^0С, відносна вологість повітря 70–80%. Помідори червоної стиглості зберігають за температури 1–2^0С в холодильнику протягом 1 міс., а рожевої та бланжової – 4–6^0С, молочної – 8–10^0С. Тара для зберігання помідорів – невеликі ящики місткістю 8–10 кг, які ставлять у штабель заввишки 8–10 ярусів. В умовах регульованого газового середовища та охолодження помідори можна зберігати протягом 3 міс. Сорти помідорів, які не витримують температури нижчої 8–10^0С, зберігають у регульованому газовому середовищі, в якому вуглекислого газу – 2%, кисню – до 8, азоту – до 90%. Деякі сорти зберігають у середовищі з концентрацією вуглекислого газу 5%, кисню 2–4% за температури 4–5^0С протягом 2 місяців, а перед реалізацією – 10 днів за температури 18^0С. Післязбиральна обробка помідорів Баклажани за температури 2–4^0С та відносної вологості повітря 90% можна зберігати 2–3 тижні. Солодкий перець за температури 10–11^0С, відносної вологості повітря 87–93% та вільного доступу кисню зберігається протягом 1–1,5 міс. Кабачки, огірки, зеленці патисонів можна зберігати за температури 4–5^0С та відносної вологості повітря 90 – 95% 2 – 3 дні. Дині після збирання спочатку пров’ялюють 10–12 днів, перевернувши до світла боком, на якому вони лежали у період вегетації. Потім їх поштучно вкладають на стелажі або в тару, перешаровуючи торфом (піском) в 1–2 шари або підвішують у сітках з рогожі. За температури 2–3^0С та відносної вологості повітря близько 80% дині зберігають 3–4 міс. Дозрілі без пошкоджень кавуни зберігають на підстилці з соломи чи полови в один шар, а в буртах або траншеях у 2–5 шарів, перешаровуючи соломою за температури 3–5^0С та відносної вологості повітря до 80%. Гарбузи лежких сортів за температури 6–8^0С та відносної вологості повітря близько 70% зберігаються до року. 7.2.6. Зберігання листкових овочів і пучкової продукції Зерно горошку і квасолі, зібране в технічній стиглості, може зберігатися 2–3 год, а в бобах – до 10 год. До місць консервування зерно бобових перевозять в цистернах з холодною водою. Насіння в бобах у холодильнику за температури 0–1^0С може зберігатися 3–4 доби. Салат (головки або листки) вкладають у ящики, накривають поліетиленовою плівкою і зберігають у холодильниках за температури, близької до 0^0С, та відносної вологості повітря 95%. Листкові овочі зберігають за температури 0–2^0С та відносної вологості повітря 97–98% протягом кількох годин, а заморожені – зв’язаними в пучки по 5–10 кг – 1 міс. Якщо зниження температури досягають вентилюванням, то пучки кладуть у відкриті поліетиленові пакети. Листки щавлю зберігають у поліетиленових пакетах по 5–10 кг або в ящиках, зволожуючи водою, в холодильниках – до 20 діб, в ящиках – до 7, у сховищах з активним вентилюванням – до 3 діб. Листя петрушки, селери й кропу, зв’язане в пучки та упаковане в пакети, можна зберігати за температури 0–1^0С, або у середовищі вуглекислого газу та кисню, вміст яких – по 10%. Пакети з продукцією надувають газовою сумішшю та заклеюють, тоді листки добре зберігають свою форму. Зелені цибулю і часник укладають в ящики або в невеликі пакети. За температури 5–7^0С вони зберігаються до 8 діб, а за 0–1^0С до 1 міс, втрачаючи масу до 1%. Овочевий горох і качани цукрової кукурудзи в пакетах зберігають у холодильниках до двох тижнів; ревінь у ящиках масою 15–20 кг за температури 0–1^0С – 20 діб. Помиті пагони спаржі, зв’язані в пучки чи вкладені розсипом у ящики, обгортають вологою мішковиною і за температури 0–1^0С зберігають до 1 міс. Відносна вологість повітря становить 90–95%. Питання для самоконтролю 1. Які є способи збирання і післязбиральної обробки капусти різного цільового призначення? 2. Назвіть параметри режиму зберігання капусти. 3. Які основні процеси технології збирання і післязбиральної доробки цибулі та часнику? 4. Які основні способи зберігання продовольчої, насінної цибулі та цибулі-сіянки? 5. Що є визначальним у зберіганні плодових овочів? 6. Які режими і способи зберігання кабачків, кавунів, гарбузів? 7. Як зберігаються перець і баклажани? 8. Охарактеризуйте зелені овочі як об’єкти зберігання.
	Попередня тема	На початок	Наступна тема