ТЕХНОЛОГІЯ ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА Електронний посібник
Головна Анотація Теоретичні відомості Додатки Список використаних джерел Укладачі	6. РЕЖИМИ І СПОСОБИ ЗБЕРІГАННЯ ВРОЖАЮ ПЛОДІВ І ОВОЧІВ
	6.2. Характеристика та технологічні особливості сховищ 6.2.1. Технологічні особливості простих сховищ – буртів і траншей 6.2.2. Характеристика стаціонарних сховищ 6.2.3. Характеристика сховищ-холодильників 6.2.4. Сховища-холoдильники з регульованим чи модифікованим газовим середовищем 6.2.5. Підготовка сховищ до сезону зберігання 6.2.1. Технологічні особливості простих сховищ – буртів і траншей Збереженість бульб та інших плодів у буртах і траншеях залежить від фізичних властивостей ґрунту (теплоємності, теплопровідності), покривного матеріалу, а також процесів тепло- та газообміну в масі продукції. За правильного влаштування буртів і траншей та закладанні й вкритті продукції втрати її є мінімальними – не більше 3–5%. Вентиляція у них може бути природною, примусовою чи активною. Рис. 6.2.1. Технологічні особливості буртів і траншей Зберігання продукції контролюють, вимірюючи температуру восени й навесні щодня, а взимку – залежно від умов зовнішнього середовища: за стійкої температури – рідше, за коливання – частіше, а також з урахуванням фізіологічного стану об’єктів зберігання. Проект постійного буртового майданчика на 900 т картоплі передбачає влаштування 13 буртів місткістю по 75 т кожний. Для вентилювання використовують вентилятор Ц4-70 № 10. Система вентиляції має два калорифери потужністю по 15 кВт, які вмикають у морозну погоду для того, щоб температура повітря, яке подається в масу продукції, була не нижче 0,5–1^0С. 6.2.2. Характеристика стаціонарних сховищ Найефективнішими є сховища розміщені поблизу місць вирощування продукції. Висота насипу чи розміщення затареної продукції залежить від способу регулювання режиму зберігання, який значною мірою визначається системою вентилювання. За допомогою вентиляції можна регулювати газовий, вологісний і температурний режими в сховищі.Сховища для зберігання продукції обладнують природною (припливно-витяжною), примусовою або активною вентиляцією. Рис. 6.2.2. Стаціонарні сховища 6.2.3. Характеристика сховищ-холодильників Сховище, в якому застосовується штучний холод, має бути герметичним і з доброю теплоізоляцією. Сучасне плодоовочесховище має бути забезпечене холодильним обладнанням; засобами для приймання, товарної обробки, фасування та відвантаження продукції; засобами механізації для переміщення її всередині сховища; достатньою кількістю тари. Для охолодження cxoвищ використовують аміачні чи фреонові машини. Рис. 6.2.3. Комплекси для зберігання та переробки плодоовочевої продукції та сховища-холодильники Рис. 6.2.4. Загальний вигляд сховища-холодильника: 1, 2 – лінії товарної обробки плодів; I – IV, VI – VІII, XI – XIII – холодильні камери; V, ІХ, Х, XV – холодильне обладнання; XІV – коридори-сховища; XVI, XVII – лабораторії, підсобні приміщення; XVIII, XIX – утеплені тамбури 6.2.4. Сховища-холoдильники з регульованим чи модифікованим газовим середовищем Поєднання зберігання у холодильниках за температур плюс 3–4^0С (для особливо цінних сортів яблук, груш, для яких ця температура є сприятливою) із зниженням вмісту кисню позитивно впливає на лежкість плодів, їх можна зберігати довше, ніж у звичайних холодильниках. Рис. 6.2.5. Способи зниження концентрації кисню За зберігання продукції в РГС знижуються її втрати та зберігається якість, є можливість запобігти низькотемпературним захворюванням плодів деяких сортів, подовжити тривалість їх зберігання. Рис. 6.2.6. Способи створення РГС 6.2.5. Підготовка сховищ до сезону зберігання Підготовку сховищ до сезону починають з прибирання складів, камер та прилеглих до сховищ територій від решток продукції і сміття. Усе обладнання й інвентар виносять, провітрюють і складають. Сховища, після очищення від залишків, провітрюють. Особливу увагу звертають на справність вентиляційних центральних і розподільних трубопроводів. Обладнання, винесене на відкриті майданчики для просушування, обробляють 1% розчином формаліну (1 ч 40% розчину формаліну та 31 ч води), накривають брезентом чи товстою плівкою і витримують не менше доби, після чого залишають на сонці. Ворота, люки, вентиляційні труби протягом усього літа залишають відкритими. Щілини, які гризуни можуть використати для нір, забивають битим склом чи замазують цементним розчином. За два тижні до початку закладання продукції проводять дезінфекцію та дератизацію сховищ. Закладають продукцію на різну висоту залежно від типу сховища. Кожний вид і партію продукції оформляють етикеткою. Питання для самоконтролю 1. Які є види буртів? 2. Як обладнують вентиляцію у буртах? 3. Які матеріали використовують для вкриття буртів? 4. Яка будова вентиляційної системи стаціонарних сховищ? 5. Зазначте особливості зберігання плодів у сховищах-холодильниках.
	Попередня тема	На початок	Наступна тема