ТЕХНОЛОГІЯ ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА Електронний посібник
Головна Анотація Теоретичні відомості Додатки Список використаних джерел Укладачі	6. РЕЖИМИ І СПОСОБИ ЗБЕРІГАННЯ ВРОЖАЮ ПЛОДІВ І ОВОЧІВ
	6.1. Характеристика режимів і способи зберігання плодоовочевої продукції 6.1.1. Основні режими зберігання 6.1.2. Позитивна дія вуглекислого газу 6.1.3. Основні способи зберігання плодоовочевої продукції 6.1.1. Основні режими зберігання Режими зберігання визначаються фізіологічними особливостями того чи іншого об’єкта. Якість деяких видів плодів (кісточкові, ягоди, дині, кавуни, картопля, коренеплоди та ін.) повинна підтримуватися на такому рівні, який був під час закладання її на зберігання. Якщо овочі чи плоди мали знімальну стиглість (яблука, капуста), режим їх зберігання має забезпечувати нормальне настання фізіологічної і споживчої стиглості, а для овочів і плодів насіннєвого призначення – оптимальні умови для проходження диференціації бруньок, які б запобігали появі «упрямців» на маточних насадженнях. Температуру й відносну вологість повітря щодоби (на початку зберігання двічі на добу) контролюють за допомогою термометрів і психрометрів, установок “Клімат”, “Середовище”. Рис. 6.1.1. Способи зниження температури в овочесховищах Склад газового середовища для певного виду продукції визначають, враховуючи її потребу в кисні, за якої інтенсивність дисиміляції мінімальна, але фізіологічні розлади не відбуваються. Найдоцільніше використовувати певне газове середовище для зберігання цінних сортів яблук і груш, які не витримують зниження температури нижче 4–5^0С, але які потрібно зберігати тривалий час. Якщо потрібно загальмувати дозрівання плодів, створюють умови з низькою температурою і нестачею кисню в повітрі. Склад газового середовища контролюють переносним газоаналізатором ВT-2 або стаціонарною автоматизованою установкою, яка обслуговує одночасно шість камер. Рис. 6.1.2. Зберігання яблук в умовах МГС 6.1.2. Позитивна дія вуглекислого газу Доступ кисню до плодів обмежують різними способами: герметизують приміщення за допомогою плівки з різною проникністю для газів, створюють належне газове середовище в герметичних камерах спалюванням зрідженого газу або впусканням газів з балонів. Фізіологічним розладам у плодах запобігають за певного співвідношення кисню і вуглекислого газу, оскільки чутливість різних плодів до концентрації вуглекислого газу й кисню неоднакова. Рис. 6.1.3. Класифікація плодоовочевої продукції за стійкістю до вуглекислого газу У практиці використовують три види РГС за вмістом у ньому газів: – нормальні середовища, в яких вміст разом вуглекислого газу й кисню дорівнює 21%, хоч співвідношення цих газів можуть бути різними: 5–10% вуглекислого газу, 11–16% кисню, решта – азот. – субнормальні середовища, коли вміст вуглекислого газу й кисню менше 21%. Для багатьох сортів яблук, наприклад, найсприятливішим є середовище із співвідношенням СО2:О2=5:3 або 3:3, решта – азот. – середовища, в яких мало вуглекислого газу, а вміст кисню не перевищує 3–5% решта – азот. За таких умов зберігають плоди кісточкових, виноград, деякі сорти яблук. Для зберігання плодів сприятливою є підвищена концентрація вуглекислого газу в повітрі. Використовуючи РГС, щоб зберегти якість плодів, підтримують температуру, вищу за рекомендовану для цього сорту, концентрацію вуглекислого газу доводять до максимуму, а вміст кисню знижують до допустимого значення. 6.1.3. Основні способи зберігання плодоовочевої продукції Рис. 6.1.4. Способи зберігання картоплі та овочевої продукції Зберігати плодоовочеву продукцію найкраще у спеціалізованих сховищах (капусто-, коренеплодо- та цибулесховищах), де забезпечено всі умови для підтримання належного режиму. Плоди зерняткових і кісточкових та ягоди краще зберігати у сховищах-холодильниках з газовим режимом. Продукцію зазвичай розміщують у тарі. Рис. 6.1.5. Тара для зберігання плодоовочевої продукції Урожай садовини й городини перевозять у відповідно обладнаних холодильними установками автофургонах, вагонах або контейнерах, в яких одночасно з охолодженням створюється певне газове середовище. Висота складання затареної продукції залежить від типу сховищ. У разі зберігання продукції насипом у буртах, траншеях, сховищах (у засіках чи навалом без засік) його висота залежить як від виду, так і способу регулювання режиму зберігання. Як правило, в одній камері розміщують один вид продукції приблизно однієї якості, навіть одного сорту, якщо режими зберігання двох сортів між собою різняться. Рис. 6.1.6. Класифікація сховищ для плодоовочевої продукції Питання для самоконтролю 1. Що є основою режиму зберігання плодоовочевої продукції? 2. Які прилади використовують для регулювання режиму зберігання продукції? 3. Які плоди є чутливими до високих концентрацій вуглекислого газу та низьких концентрацій кисню? 4. Які види сховищ для тривалого зберігання плодоовочевої продукції Ви знаєте? 5. Як впливає географічний фактор на розмір (місткість) сховищ?
	Попередня тема	На початок	Наступна тема