|
ТЕХНОЛОГІЯ
ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА Електронний посібник |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3.1. Класифікація способів зберігання зерна 3.2. Хімічне консервування зерна 3.4. Основні вимоги до конструкцій зерносховищ 3.5. Особливості зберігання зерна окремих культур 3.6. Підготовка зерносховищ до приймання зерна нового врожаю 3.1. Класифікація способів зберігання
зерна
Вивчення властивостей
зернових мас і впливу на них умов довкілля показало, що інтенсивність усіх
фізіологічних процесів у них залежить від одних і тих самих факторів,
найважливішими з яких є: вологість зернової маси і довкілля; температура
зернової маси та оточуючих її об’єктів; доступ повітря до зернової маси. На регулюванні
параметрів цих факторів і ґрунтуються три режими зберігання зернових мас: ·
у сухому стані, тобто з вологістю, близькою до критичної; ·
в охолодженому стані, тобто за умов, коли температура їх
знижена до таких меж, що вона значно гальмує життєві функції компонентів
зернової маси; Вибір режиму
зберігання залежить від певних умов, особливо від кліматичних умов
місцевості, де розташоване господарство, наявності типів зерносховищ і їх
місткості, технічних можливостей господарства для приведення партій зерна до
стійкого стану, цільового призначення, якості партій зерна, економічної
доцільності застосування того чи іншого режиму. Найкращі
результати можливі за
комплексного застосування режимів,
наприклад, зберігання сухої зернової маси в умовах низьких температур з використанням
для охолодження холодного сухого повітря під час природних перепадів температур. 3.2. Хімічне
консервування зерна
Перспективним є
хімічне консервування зернових мас, тобто обробка їх деякими органічними
кислотами, від яких гинуть усі живі компоненти зернової маси і які таким
чином захищають її від біологічного псування. У практиці
сільського господарства застосовують такі види хімічного захисту зерна і
насіння: ·
консервування фуражного зерна з підвищеною
вологістю. 3.3. Класифікація зерносховищ
Всі
партії зерна, особливо насіння,
потрібно зберігати у спеціальних сховищах. Рис. 3.1. Класифікація насіннєсховищ Зберігання зерна
може бути тимчасовим – від кількох діб до одного – трьох місяців або довгостроковим – від кількох місяців до кількох років. Як
тимчасове, так і довгострокове зберігання зернових мас потрібно організувати
так, щоб запобігти втратам маси (крім біологічних) та зниження її якості. Рис. 3.2. Класифікація зерносховищ за
періодом зберігання Зернові
маси зберігають насипом або в тарі. З метою вирішення фінансових і організаційних
проблем останнім часом широко використовується
зберігання зерна в герметичних полімерних рукавах. Елеватор тривалого зберігання 3.4.
Основні вимоги до конструкцій зерносховищ
Зерносховища будують
з різних матеріалів: дерева, каменю, цегли, залізобетону, металу та ін.
залежно від місцевих умов, цільового призначення та економічних міркувань. Основні вимоги до
зерносховищ: – добра ізоляцію від атмосферних і ґрунтових вод, а
також від різких перепадів температур; – захист від проникнення гризунів і комах – шкідників хлібних запасів; – контроль процесу зберігання зерна і насіння та
профілактичні і оздоровчі заходи; – механізоване завантаження і вивантаження та можливість
швидкого переміщення зерна; – одночасне зберігання декількох партій насіння без їх зміщування. У господарствах
споруджують засікові та підлогові зерносховища. Перші – зручні для роздільного
зберігання невеликих партій
насінного і сортового, а другі
– для великих партій товарного зерна. Рис. 3.3. Конструкції зерносховищ Підлогове
зерносховище: а – з похилою
підлогою (1 – транспортер у верхній
галереї, 2 – транспортер у нижній галереї,
3 – похила підлога, 4 – вікна); б – із збірного
залізобетону з склепінчастою
покрівлею (1 – залізобетонний
фундамент, 2 – піщана подушка, 3 – ребриста плита,
4 – транспортер у верхній галереї,
5 – транспортер у нижній галереї,
6 – ворота) Найпоширеніші як у хлібоприймальних підприємствах, так і в
сільськогосподарських господарствах насіннєсховища бункерного, силосного типу та елеватори. 3.5.
Особливості зберігання зерна окремих культур
Зерно і насіння
окремих культур має свої особливості зберігання, норми
природних втрат (табл. 3.1). Таблиця 3.1. Природні втрати зерна і насіння олійних
культур під час зберігання, %
Сортове і гібридне насіння закладають у спеціальні сховища,
забезпечуючи його повну схоронність і запобігаючи засміченості іншими культурами
або сортами. Висота
насипу чи штабеля в період зберігання не повинна перевищувати нормативів (табл.
3.2). Протруєне насіння в паперових мішках дозволяється складати в 20 рядів. Таблиця 3.2. Гранична висота насипу
насіння за зберігання
насипом, у засіках
і висота штабелів за зберігання в мішках
3.6.
Підготовка зерносховищ до приймання зерна нового врожаю
Збереженість
насіння залежить не тільки від його вологості, засміченості та зараженості комірними
шкідниками, а й від стану приміщень для його зберігання. Підготовка
зерносховищ до приймання зерна нового врожаю: – зачищення складів; – ремонт
насіннєсховищ, механізмів, сушарок, зерноочисних машин, інвентарю; – заходи захисту від шкідників, знезаражування (дезінфекція) приміщень, прискладської території; – провітрювання і просушування; – складання акта про готовність їх до приймання зерна і насіння нового
врожаю. Рис. 3.4. Заходи захисту хлібних запасів від шкідників Питання для самоконтролю 1. Яке зерно називається сухим? 2. Яке зерно вважають охолодженим? 3. Які способи охолодження
зернових мас? 4. На чому ґрунтується режим зберігання зерна без доступу кисню?
5. Як готують тік і сховища до приймання зерна
нового врожаю? |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||