Описание: Описание: Лого на Електронний підручник

ТЕХНОЛОГІЯ ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

Електронний посібник

Головна

Анотація

Теоретичні відомості

Додатки

Список використаних джерел

Укладачі

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ЗБЕРІГАННЯ І КОНСЕРВУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

 

1.2. Наукові принципи зберігання продукції

1.2.1. Теоретичні основи зберігання сільськогосподарської продукції

1.2.2. Основні напрямки підвищення якості продукції

1.2.3. Роль стандартизації і контролю якості продукції

 

 

1.2.1. Теоретичні основи зберігання сільськогосподарської продукції

Вивчення способів ефективного зберігання певного виду рослинницької продукції чи груп близької за особливостями продукції ґрунтується на досконалому знанні трьох однаково важливих складових:

• об’єкта зберігання (хімічного складу, фізіології), його фізичних властивостей, а також фізичних і фізіологічних властивостей їх сукупності (зернових мас, маси бульб тощо), особливостей взаємодії з довкіллям;

факторів, які впливають на процеси, що відбуваються в продукції під час зберігання чи переробки;

наукових принципів, які покладено в основу зберігання певного виду продукції.

Фактори, що впливають на збереженість продукції:

хімічний склад;

фізична структура;

реакція на дію довкілля;

наявність вільної води;

доступ мікроорганізмів;

• наявність шкідників.

Способи зберігання продукції базуються на частковому або повному пригніченні біологічних процесів, які в ній відбуваються. Виходячи з цього, професор Я.Я. Нікітський систематизував їх, виділивши чотири принципи: біоз, анабіоз , ценоанабіоз і абіоз (табл. 1.2.1).

 

Таблиця 1.2.1.

Класифікація наукових принципів консервування (стабілізації) сільськогосподарської продукції

 


І. БІОЗ

А. Еубіоз (додаток 1, підручник, ст.24, абзац 1)

Зберігання і транспортування цілих живих організмів (тварин, птицю, рибу)

В. Гемібіоз (додаток 1, підручник, ст.24, абзац 2)

 

Зберігання у свіжому вигляді плодів та овочів

II. АНАБІОЗ

А. Термоанабіоз (додаток 1, підручник, ст.24, абзац 4)

 (психро-(додаток 1, підручник, ст.24, абзац 5)

 і кріанабіоз  (додаток 1, підручник, ст.24, абзац 6))

Зберігання в охолодженому або замороженому стані

Б. Ксероанабіоз (додаток 1, підручник, ст.25, абзац 1)

Зберігання в результаті часткового або повного обезводнювання продукту

В. Осмоанабіоз (додаток 1, підручник, ст.25, абзац 2)

Зміна осмотичного тиску в продукті

Г. Ацидоанабіоз (додаток 1, підручник, ст.25, абзац 3)

Зміна кислотності середовища продукту внаслідок введення кислоти

Д. Наркоанабіоз (додаток 1, підручник, ст.25, абзац 4)

Застосування анестезуючих речовин

III. ЦЕНОАНАБІОЗ

А. Ацидоценоанабіоз (додаток 1, підручник, ст.26, абзац 1)

Підвищення кислотності середовища в продукті в результаті розвитку мікроорганізмів

Б. Алкоголеценоанабіоз (додаток 1, підручник, ст.26, абзац 1)

Консервація спиртом, виділеним мікроорганізмами

IV. АБІОЗ

А. Термостерилізація (додаток 1, підручник, ст.26, абзац 3)

Нагрівання до високих температур

Б. Фотостерилізація (додаток 1, підручник, ст.27, абзац 4)

Застосування різних променів

В. Хімічна стерилізація (додаток 1, підручник, ст.26, абзац 6)

Введення антисептиків

Г. Механічна стерилізація (додаток 1, підручник, ст.27, абзац 7)

Фільтрація

 

 

 

1.2.2. Основні напрямки підвищення якості продукції

Якість продукції – це сукупність її властивостей і характеристик, що зумовлюють спроможність цієї продукції задовольняти потреби споживача згідно з її цільовим призначенням. Кожному з типів продукції притаманні свої показники якості. Під показником якості розуміють кількісний вираз однієї або кількох однорідних властивостей продукції, що задовольняють певні потреби споживачів стосовно її цільового призначення і умов використання. Відношенням фактично досягнутого показника якості до його нормативного (базового значення) визначають рівень якості.

Основні напрямки підвищення якості продукції:

• затвердження основоположних стандартів національної системи стандартизації з урахуванням вимог міжнародної та європейської систем стандартизації та сертифікації;

проведення в Україні щороку Європейського тижня якості та конкурсу "100 кращих товарів України";

• преміювання у сфері управління якістю;

• Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України здійснює міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань управління якістю.

 

Описание: Описание: Описание: Без имени-1

Рис. 1.2.1. Основні чинники підвищення якості продукції

 

 

1.2.3. Роль стандартизації і контролю якості продукції

Стандартизація – це діяльність, спрямована на знаходження оптимальних рішень у процесі упорядкування, узаконення і запровадження показників і норм якості продукції, технологічних процесів, операцій і прийомів відповідній сфері виробництва.

Стандарт – нормативно-технічний документ, затверджений державними органами, що визначає комплекс норм, правил, вимог до об’єкта стандартизації.

Залежно від ступеня важливості, сфери дії, змісту рівня затвердження розрізняють такі види стандартів: Державні стандарти України (ДСТУ), галузеві стандарти (ГСТУ), технічні умови виробництва (ТУ), стандарти підприємств (СТП), стандарти науково-технічних та інженерних товариств (СТТУ), стандарти Радянського Союзу (ГОСТ), республіканські стандарти України (РСТ).

Сертифікаціяпроцес перевірки відповідності харчової продукції встановленим стандартом і контролю за дотриманням технології її виготовлення. Вироблений продукт супроводжується сертифікатом якості, в якому зазначено показники відповідності встановленим нормам виробництва цього виду продукції.

Державну систему сертифікації (додаток 1, підручник, ст.30, абзац 4) в Україні створено відповідно до міжнародних норм для проведення обов’язкової сертифікації продукції, процесів, послуг. Національним органом, який регулює процеси стандартизації і сертифікації, є Державний комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації. Недержавну систему сертифікації в Україні представлено двома зареєстрованими організаціями – Українською асоціацією якості та Торгово-промисловою палатою. Ці організації проводять добровільну сертифікацію продукції.

Одержання сертифікатів відповідності на виробництво певного асортименту продукції дає право на отримання ліцензії, що накладає певні зобов’язання та узаконює підприємницьку діяльність даного підприємства у визначеному напрямку.

 

Визначення якості квасу

 

Кондиції встановлюють для диференціації якості продукції в процесі її реалізації (закупівлі). У сільському господарстві розрізняють кондиції:

1. Посівний матеріал має сортові та посівні якості.

2. Заготівельні кондиції (на продаж):

• базисні, харчові, фуражні чи технічні якості;

• обмежуючі якості, допустимі для продажу за нижчою ціною.

3. Промислові кондиції (вимоги до сировини).

4. Експортні кондиції (якість світового ринку).

Методи визначення якості продукції:

1. Органолептичні за допомогою органів чуття (форми, розмір, поверхня, колір, запах, смак) визначаються в балах. Середня проба повинна відображувати середню якість партії.

2. Лабораторні за допомогою інструментів:

• фізичні – натурна вага, склад, вміст крохмалю;

• хімічні – вміст білків, кислотність;

• фізико – хімічні - в’язкість, водопоглинення;

• біологічні схожість, мікрофлора, зараженість шкідниками;

• технологічні аналіз якості готової продукції.

 

Визначення відповідності стандарту кабачкової ікри

 

Питання для самоконтролю

 

1. Які параметри середовища зумовлюють рівень життєдіяльності живого організму?

2. Які різновиди анабіозу?

3. Які різновиди абіозу?

4. Яка мета державної стандартизації?

5. З якою метою було створено Головний інформаційний фонд стандартів?

Попередня тема

На початок

Наступна тема