ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН З ОСНОВАМИ МІКРОБІОЛОГІЇ

Електронний посібник

Вивчення впливу окремих елементів поживної суміші на ріст рослин. Діагностика живлення рослин в онтогенезі

Мета. Набуття умінь і навичок у дослідженні впливу окремих елементів пожив¬ної суміші на ріст рослин, у діагностиці живлення рослин в онтогенезі.

Завдання 1

Вивчити вплив окремих елементів поживної суміші на ріст рослин, методом гравійних культур.

Об'єкти вивчення. Проростки пшениці (дводенні).

Матеріали та обладнання: азотні, мінеральні, калійні добрива, терези, горщики, промитий річковий пісок, лінійка, пляшки для розчинів.

Методичні вказівки

Підготувати 5 горщиків з промитим річковим піском, тобто позбавленого будь – якого мінерального живлення для рослин. У перший горщик (контрольний) добавляють лише дистильовану воду. У другий – тільки азотне добриво (сульфат амонію), у третій – фосфорне добриво (суперфосфат), у четверте – калійне (хлорид калію). У п'ятий горщик вносять повний комплекс добрив, включаючи азот, фосфор і калій. Дані досліду заносять у таблицю.

Склад суміші	Номер горщика	Коренева система			Надземна частина		Примітка (зовнішній вигляд)
Склад суміші	Номер горщика	об'єм	сира маса	суха маса	суха маса	сира маса	Примітка (зовнішній вигляд)
Дистильована вода
Азотне добриво
Фосфорне добриво
Калійне добриво
Повне добриво

Зробити висновки.

Завдання 2

Діагностика потреби рослин в елементах мінерального живлення за хімічним аналізом їхнього соку.

Об'єкти вивчення. Сільськогосподарські рослини.

Матеріали та обладнання: фільтрувальний папір, скляні бюкси, ручний прес, фарфорові пластинки, скляні палички, набір реактивів.

Методичні вказівки

Виготовлення реактиву для визначення фосфору 1 г молібдену ацетату натрію розчиняють у воді, додають 10г цинкового порошку і доводять водою до об'єму 1 л.

Виготовлення реактиву на нітратний азот. Сухий реактив на нітрати складається із суміші сульфату барію (100 г), сульфату марганцю (10 г), цинкового пилу (2 г), лимонної кислоти (75 г), сульфанілової кислоти (4 г), альфанафтиламіну (2 г).

Виготовлення реактиву для визначення фосфору. 1г молібдену амонію висипають у 20 мл дистильованої води і нагрівають до розчинення. Після охолодження до розчину додають 20 мл концентрованої соляної кислоти і 160 мл води. Другим реактивом є олов'яна паличка.

Виготовлення реактиву для визначення калію. У 100 мл води розчиняють 3 г дипікріламіну і 1,3 г оксиду магнію. Розчин залишають на 15 – 20 годин, а потім фільтрують. Дипікріламін спричиняє подразнення, тому працювати з ним необхідно обережно.

Виготовлення реактиву для визначення магнію. 100 г титанового жовтого розчиняють у 50 мл води і 150 мл етанолу. Реактив зберігають у темній посудині.

Виготовлення індикаторного паперу на хлор. Звичайний фільтрувальний папір просочують 10 % розчином хроміту калію, висушують і розрізають на квадратики.

Після виготовлення реактивів проводять дослід. 3 – 5 рослин зрізають по одному листку з одного і того ж самого ярусу. Під час визначення фосфору краще брати листки верхніх ярусів. Проби для аналізів беруть вранці – до 10 год. З листків відрізають черешки і розрізають їх на шматочки 2 см завдовжки. Нарізані шматочки кладуть у ручний прес і вичавлюють сік у маленькі скляні бюкси і відразу аналізують його.

Для визначення нітратного азоту в заглиблення фарфорової пластинки насипають сухий реактив на азот, додають 3 краплини буферного розчину і краплину досліджуваного соку. Суміш старанно розмішують скляною паличкою і через 1 хв порівнюють з кольоровою шкалою.

Для визначення фосфору в заглиблення фарфорової пластинки вносять краплю соку, додають три краплини води і дві краплини реактиву на фосфор. Суміш у заглиб¬ленні перемішують олов'яною паличкою до появи стійкого забарвлення і порівнюють його з кольоровою шкалою.

Під час визначення калію в виїмку фарфорової пластинки вносять краплю соку, додають краплю реактиву на калій і краплю соляної кислоти. Суміш перемішують скляною паличкою і порівнюють забарвлення осаду, який утворився, з кольоровою шкалою.

Щоб визначити кількість магнію в рослині, в заглиблення пластинки вносять краплю соку, три краплі води і одну краплю розчину тианового жовтого. Суміш обережно перемішують скляною паличкою і додають краплину їдкого натру. Якщо при цьому забарвлення змінюється не чітко, аналіз повторюють, додаючи перед внесенням їдкого натру краплину свіжеприготовленого 1 %-го розчину крохмалю, і забарвлення порівнюють з кольоровою шкалою.

Вміст елементів у соку досліджуваних рослин під час порівняння з кольоровою шкалою стандартних розчинів або шкалою кольорових плям оцінюють за чотири бальною системою, розробленою К. П. Магницьким.

Оцінка вмісту елементів у соку рослин.

Номер стандарту і бал	Вміст елемента	Вміст на 1 кг соку
Номер стандарту і бал	Вміст елемента	нітратів	фосфору	калію	магнію
1	Дуже низький	100	16	60	40
2	Низький	250	40	1500	100
3	Помірний	500	80	3000	200
4	Високий	1000	160	6000	400

Результати досліджень записати за формулою.

Назва культури	Дата проведення аналізів	Фаза росту рослин	Вміст на 1 кг соку				Примітка
Назва культури	Дата проведення аналізів	Фаза росту рослин	нітратів	фосфору	калію	магнію	Примітка

Зробити висновки.

Питання для самоконтролю

1. Яку роль відіграє корінь у мінеральному живленні рослин?

2. Чи існує різниця у фізіологічній цінності між макро- і мікроелементами?

3. Фізіологічна роль макроелементів (калію, натрію, кальцію, магнію, фосфору, сірки, заліза).

4. Фізіологічна роль окремих мікроелементів.

5. Поглинання мінеральних елементів рослинами.

6. Назвіть основні критерії, що відрізняють активне поглинання від пасивного.

7. Транспортування мінеральних елементів по рослині.

Попередня тема

На початок

Наступна тема