Лого на Електронний підручник

ТЕХНОЛОГІЯ ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

Електронний лабораторний практикум з дисципліни

 

Головна

Анотація

Теоретичні відомості

Список використаних джерел

Укладачі

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

 

2. ТЕХНОЛОГІЯ ПІСЛЯЗБИРАЛЬНОЇ ОБРОБКИ ЗЕРНОВИХ МАС

ТА ПІДГОТОВКА ЇХ ДО ЗБЕРІГАННЯ

 

2.2. Очищення,сушіння та вентилювання зернових мас

 

Лабораторне заняття № 2

Визначення вологості та засміченості зерна

 

Мета: вивчити методики визначення вологості та засміченості зерна.

Матеріали та обладнання: зерно пшениці, сушильна шафа, бюкс, ексикатор, щіпці, терези, набір сит, розбірні дошки, зразки елементів шкідливої домішки, бур'янів, Державний стандарт на пшеницю.

Література. Л – 6, c. 25 – 36.

Методичні вказівки

Вивчити методики визначення вологості та засміченості зерна та виконати досліди.

 

Завдання 1. Визначити вологість зерна

 

Вологість визначають прямим (дистиляцією) і непрямим методами, причому перевагу віддають останнім. Основним з них (стандартним) є висушування в електричній шафі за температури 130 °С протягом 60 хв. Додаткові – електрометричні (ст.24, абзац 6) – методи ґрунтуються на властивостях зерна – діелектричній проникності та електропровідності.

 

 

Вимірювач вологості зерна Wile 55

 

Методика визначення вологості основним методом: Із середньодобової проби беруть 30 г зерна, подрібнюють (ступінь розмелу 60% крізь сито з діаметром отворів 0,8 мм), відбирають дві наважки по 5 г у зважені бюкси і вміщують
у сушильну шафу СЕШ-3М за температури 1300С. Через 60 хв бюкси виймають, закривають кришками, охолоджують
в ексикаторі, зважують з точністю до 0,01г. Вологість
W визначають за формулою:

де М1, М2 – маса наважки з бюксом до і після висушування, г,

М3 – маса наважки до висушування без бюксу, г

Кпоправковий коефіцієнт (для зерна проса, гречки, рису, сорго – 0,1, пшениці, жита, ячменю – 0,3, вівса – 0,35, гороху, кукурудзи, чини, нуту – 0,45). Різниця між паралельними зважуваннями не має перевищувати 0,25%.

Прилади для швидкого визначення вологості партій зерна: електровологоміри ВП-4, ИВЗ, 13КЗ, «Трансгигро» (ст.24, абзац 6), вологоміри «Колос», (ст.25, абзац 2) ВЗПК-1, «Нива-2»,  (ст.25, абзац 4) фотоелектричний аналізатор «Берег». (ст.25, абзац 1)

 

 

Огляд тестера зерна AG MAC Ґ

 

Таблиця 2.1.

Визначення стану зерна за вологістю, %

Культура

сухе

середньої сухості

вологе

сире (понад)

Пшениця, жито, ячмінь, гречка

14

15,5

17

17

 

Виконати завдання 1 робочого зошита.

 

Завдання 2. Визначити засміченість зерна

 

 

Рис. 2.1. Види домішок у зерновій маси (папка рис.2)

 

Розрізняють зернову та смітну домішки зернової маси, а в складі смітної виділяють шкідливу. Склад кожної з домішок у зерні продовольчого призначення певної культури нормується стандартом ГОСТ 30483-97. Вимогами стандарту керуються, визначаючи засміченість зерна продовольчого, кормового і технічного призначення під час надходження його на хлібоприймальні пункти. Наприклад, стандартом на пшеницю продовольчу, кормову обмежувальна норма смітної домішки становить 5 %, зернової – 15, базисна – відповідно 1 % і 3 % (для озимої пшениці). У складі смітної вміст шкідливої домішки не має перевищувати 1 % (за сумою), в т. ч. ріжків – 0,5 %, гірчака –  0,1, в’язелю – 0,1 %.

Визначення засміченості зерна: із середньої проби беруть наважку зерна пшениці масою 50 г і просіюють її на ситі з отворами відповідного діаметру (ст.28, табл). Сито встановлюють таким чином: на піддон – для виділення проходу, що належить до смітної домішки, з діаметром отворів 1 мм, потім – сито для виділення дрібного зерна з отворами розміром 1,7 х 20 мм. Наважку насипають на верхнє сито і повторюваними рухами в напрямі довжини поздовжніх отворів просіюють зерно протягом 3 хв при 110–112 рухах за хвилину. У сходах сит вручну виділяють смітну та зернову домішки, із проходу нижнього сита – лише шкідливу домішку, решту відносять до смітної домішки.

Елементами смітної домішки всіх культур є: мінеральна домішка (пісок, земля, галька), насіння бур'янів, органічна домішка (полова, частинки стебел тощо), прохід нижнього сита, зерна основної культури з явно зіпсованим ядром  (прогнилі, запліснявілі, обвуглені, підсмажені, виїдені шкідниками), шкідлива домішка.

У партіях зерна найчастіше трапляються такі елементи шкідливої домішки: гірчак повзучий, гірчак рожевий, кукіль, амброзія, канадська ялинка. До смітної домішки відносять також зерна культурних рослин, які значно відрізняються від основної культури за хімічним складом, фізичними властивостями (наприклад, у зерні продовольчої пшениці — зерно гороху, вівса тощо).

Зернову домішку становлять дрібні, щуплі, биті зерна основної чи близької до неї культури (до 3%), які можуть бути використані за основним призначенням зерна і не впливають на його залікову масу. За кожен відсоток-зернової домішки понад базисні норми встановлено знижку в розмірі 0,1 % вартості зерна.

 

 

Методи визначення якості насіння сільськогосподарських культур згідно з новими стандартами

 

Виконати завдання 2 робочого зошита.

 

Питання для самоконтролю

 

1. З якою метою визначають вологість зерна? (ст.21, абзац 4)

2. З якою метою визначають засміченість зерна? (ст.26, абзац 4)

3. Що таке критична вологість зерна?

4. Як класифікують зерно за вологістю?

5. Які домішки зерна пшениці відносять до шкідливих?

 

Попередня тема

На початок

Наступна тема