Лого на Електронний підручник

ТЕХНОЛОГІЯ ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

Електронний лабораторний практикум з дисципліни

 

Головна

Анотація

Теоретичні відомості

Список використаних джерел

Укладачі

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

 

2. ТЕХНОЛОГІЯ ПІСЛЯЗБИРАЛЬНОЇ ОБРОБКИ ЗЕРНОВИХ МАС

ТА ПІДГОТОВКА ЇХ ДО ЗБЕРІГАННЯ

 

2.1. Характеристика та фізіологічні властивості зернових мас як об’єктів зберігання

 

Лабораторне заняття № 1

Підготовка партій товарного зерна і відбір проб для аналізу. Визначення органолептичних показників якості зернових мас

 

Мета: вивчити методики підготовки партій товарного зерна і відбору проб для аналізу, навчитись визначати органолептичні показники якості зернових мас.

Матеріали та обладнання: зразки різного за якістю зерна, терези, дерев’яні планки зі скошеними ребрами.

Література. Л – 6, c. 7 17.

Методичні вказівки

Ознайомитись з особливостями підготовки партій товарного зерна, вивчити методики відбору проб зерна для аналізу, визначення забарвлення, запаху, смаку зерна та виконати досліди.

 

Завдання 1. Підготувати партії товарного зерна

 

У разі надходження зернової маси на тік оцінюють її якість для визначення режиму зберігання та технології післязбиральної обробки, виявляючи при цьому потребу в сушінні, відповідному наборі зерноочисних машин. Режим технологічних процесів визначають також залежно від цільового призначення зернових мас. Одночасно працюють над формуванням партій зерна для реалізації на хлібоприймальний пункт у рахунок державного замовлення та на інші цілі.

Зернова маса, що надходить від збирання навіть однієї культури, відрізняється за вологістю, засміченістю та іншими показниками. Виявляючи їх під час оцінювання якості, формують окремі партії зернових мас за ступенем стиглості, вологістю та засміченістю. Це дає можливість визначити режим короткочасного зберігання залежно від якості зерна, мінімальний набір зерноочисних машин, не допускаючи зайвих обробок, які призводять до підвищення травмованості зерна. Після визначення якісного складу зернової та смітної домішок до кожної зерноочисної машини підбирають певний набір сит, встановлюють режим аспірації.

Партія зерна – це відповідна кількість однорідної за якістю зернової маси, призначеної для зберігання чи реалізації. Перед реалізацією зерно на хлібоприймальний пункт перевіряють у лабораторії підприємства.

Виконати завдання 1 робочого зошита.

 

Завдання 2. Відбирати проби для аналізу

 

Точкова проба зерна – це проба, відібрана від партії зерна за один прийом з одного місця. Для відбору проби використовують конусні, циліндричні, мішкові щупи і механічні пробовідбірники (рис 1 с.6). Особливості відбору проб з автомобілів: якщо довжина кузова до 3,5 м точкові проби відбирають у чотирьох місцях на відстані 0,5–1 м від переднього та заднього бортів та близько 0,5 м від бокових; 3,5–4,5 м – у шести; 4,5 і більше – у восьми місцях. Особливості відбору проб в автопоїздах: із кожного кузова (причепа). Сукупна маса точкових проб з автомобіля довжиною кузова до 3,5 м не повинна бути меншою за 1 кг, 3,5–4,5 м – 1,5 кг та від 4,5 м і більше – 2 кг.

 

 

Пробовідбірник зерна DV Stork Rail для великих зерновозів

 

Особливості відбору проб зерна, що зберігається насипом: до 1,5 м заввишки – ручним щупом. За більшої висоти насипу проби відбирають комірним щупом зі штангами, попередньо розподіливши насип на секції по 200 м2. У кожній секції точкові проби відбирають у 6 місцях на відстані 1 м від стін комори (країв майданчика чи границь секції) і за однакової відстані одна від одної. Особливості відбору проб зерна під час вантаження (розвантаження) зерна: із потоку зерна в місцях перепаду механічним пробовідбірником або спеціальним ковшем пересіченням потоку через рівні проміжки часу. Періодичність відбору точкових проб залежить від швидкості переміщення маси партії та засміченості зерна. Маса однієї точкової проби не повинна бути меншою за 100 г.

 

 

Рис. 1.1. Відбір проб зерна, що зберігається насипом

 

Особливості відбору проб затареного у мішки зерна: якщо до 10 мішків, то пробу відбирають із кожного другого, з 10–100 мішків – з 5-го плюс 5 % від загальної кількості мішків у партії. Проби із зашитих мішків беруть мішковим щупом, розсуваючи мішковину в трьох доступних місцях. Щуп вводять у напрямку до середини мішка жолобом униз, потім повер­тають його на 1800 і виймають. Загальна маса точкових проб не повинна бути меншою за 2 кг.

 

 

Рис. 1.2. Відбір проб затареного у мішки зерна та з полімерного рукава

 

Об'єднана проба – це сукупність точкових проб.

На етикетці зазначають назву культури, номер машини, комори, маса партії, час відбору проби, маса. За об’єднаною пробою визначають органолептичні показники, зараженість, тип і підтип, вологість. Середньодобова проба (рис 2, с.8) – це проба зерна, що формується з об'єднаних проб, відібраних з кількох однорідних за якістю партій зерна, які надійшли з одного господарства протягом оперативної доби. За середньою пробою визначають відповідність якості зерна стандарту.

 

рис

 

Рис. 1.3. Поділ зразка зерна на трикутники для відбору середньої проби методом конверта

 

Розподільником БИС-1 (рис 4, с.9) можна змішувати проби, розподіляти їх навпіл, виділяти наважки заданої величини.

Таблиця 1.1.

Терміни зберігання середньої проби

 

Зернова маса, з якої відбирали пробу

Термін зберігання

прийнята від господарства на ХПП

1 доба

відвантажується в інше місце

1 місяць

відвантажена на експорт залізницею

3 місяці

відвантажена на експорт водним транспортом

6 місяців

 

 

Система відбору проб зерна з залізничних вагонів

 

Виконати завдання 2 робочого зошита.

 

Завдання 3. Визначити органолептичні показники якості зернових мас

 

Колір зерна визначають при розсіяному денному світлі, порівнюючи з еталоном.

 

 

Рис. 1.4. Зовнішній вигляд здорового та фузаріозного зерна

 

Визначають запах як цілого, так меленого зерна. З попередньо перемішаного середнього зразка беруть на долоню близько 100 г, зігрівають його диханням і досліджують на запах. Щоб запах став більш відчутним, зерно висипають у склянку, заливають гарячою водою (60–70 °С), накривають склом і залишають на 2–3 хв. Воду зливають і досліджують зерно на запах.

Визначення смаку зерна: із середнього зразка беруть близько 100 г, очищають від смітної домішки, подрібнюють на лабораторному млинку. Потім 50 г меленого зерна змішують із 100 мл питної води і виливають у посудину з 100 мл кип'яченої води, все перемішують, накривають склом. Смак суміші визначають після того, як вона охолоне до температури 30–40 °С.

Виконати завдання 3 робочого зошита.

 

Питання для самоконтролю

 

1. З якою метою оцінюють якість зернової маси під час надходження на зберігання? (ст.5, абзац 4)

2. За якими показниками формують окремі партії зерна? (ст.6, абзац 2)

3. Які показники якості зерна відносяться до органолептичних? (ст.11, абзац 1)

 

На початок

Наступна тема