МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ
ДОДАТКИ	СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	УКЛАДАЧІ

1.11. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕХАНІЗОВАНИХ РОБІТ ІЗ ПЕРЕРОБКИ ТА ЗБЕРІГАННЯ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ. ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МЕХАНІЗОВАНИХ РОБІТ

1.11.1. Вибір приміщень

1.11.2. Визначення об’ємів переробки і зберігання сільськогосподарської продукції

1.11.3. Річний наробіток обладнання виробничої дільниці

1.11.4. Визначення кількості обслуговуючого персоналу для виконання налагоджувальних, монтажних і обслуговувальних робіт

1.11.5. Розрахунок норм часу на виконання механізованих робіт переробки і зберігання сільськогосподарської продукції

1.11.6. Виконання економічного обґрунтування механізованих робіт, розрахунку собівартості впровадження у виробництва об’єктів механізації та визначення і обґрунтування їх доцільності

1.11.1. Вибір приміщень

Площу виробничої дільниці визначаємо за формулою

F= F₀ K,

де F₀ – загальна площа виробничого і технологічного обладнання, яке розміщується на підлозі дільниці, м²;

K – коефіцієнт, який враховує відстань між обладнанням згідно з вимогами охорони праці,

К = 3,5...4,5.

На дільниці встановлюють санітарно-технічні пристрої опалення, освітлення, вентиляція, кондиціонери тощо.

1.11.2. Визначення об’ємів переробки і зберігання сільськогосподарської продукції

Визначаємо режим роботи виробничої дільниці

,

де В – кількість робочих днів протягом тижня, В= 5 (6);

t – тривалість робочої зміни, год, t = 8 (7);

n – кількість змін.

Враховуючи сезонність надходження сільськогосподарської продукції будуємо річний графік роботи виробничої дільниці.

1.11.3. Річний наробіток обладнання виробничої дільниці

W_P = nt,

де n – кількість робочих змін за рік;

t – тривалість робочої зміни, год.

1.11.4. Визначення кількості обслуговуючого персоналу для виконання налагоджувальних, монтажних і обслуговувальних робіт

Річну кількість налагоджувальних робіт визначаємо за формулою

де В – кількість виробничого обладнання на дільниці даного типу;

Н_НР – наробіток обладнання між наладками (згідно з графіком ППР), год;

W – річна трудомісткість робіт на дільниці, люд/год.

Кількість монтажних робіт на рік визначаємо за формулою

де Н_М – наробіток виробничого обладнання між монтажними роботами, год; визичають згідно з графіком планово-попереджувальних ремонтів і середньорічної кількості монтажних робіт.

Кількість періодичних обслуговувань визначаємо за формулою

де Н_ПО – наробіток виробничого обладнання між періодичними обслуговуваннями, год; беремо з нормативних таблиць.

Кількість налагоджувальних, монтажних і обслуговувальних робіт розраховуємо для кожного типу обладнання окремо.

Необхідно враховувати, що ЩТО виконують по закінченні кожної зміни безпосередньо оператори виробничого процесу і в розрахунок не береться.

Розраховуємо загальну трудомісткість налагоджувальних, монтажних і ПО робіт для кожного типу обладнання, а потім визначаємо загальнорічну трудомісткість

де М_НР , М_м, М_ПО – відповідна трудомісткість налагоджувальних, монтажних і обслуговувальних робіт, люд/год.

Трудомісткість налагоджувальних, монтажних і обслуговувальних робіт для кожного типу виробничого обладнання беруть із нормативних таблиць.

Розраховуємо кількість обслуговуючого персоналу для виконання налагоджувальних, монтажних та обслуговувальних робіт

де Ф_р – річний фонд часу робітникам, год

₁,

де d_k – кількість календарних днів року;

d_В – кількість вихідних днів;

d_c – кількість святкових днів;

d_ВП – кількість днів відпустки;

d_ПВ – кількість передвихідних днів;

d_Пс – кількість передсвяткових днів;

t – тривалість робочого дня, год;

t₁ – скорочення робочого дня, год;

η – коефіцієнт використання робочого часу, η = 0,8..0,85.

1.11.5. Розрахунок норм часу на виконання механізованих робіт переробки і зберігання сільськогосподарської продукції

де Т_о – основний час на виконання роботи, хв;

Т_д – додатковий час на виконання роботи, хв;

Т_доп – допоміжний час на виконання роботи, хв;

Т_пп – підготовчо-заключний час на виконання роботи, хв;

N – кількість однотипних робіт.

Основний час розраховують на кожну операцію залежно від її структури.

Додатковий, допоміжний та підготовчо-заключний час знаходимо за нормативними таблицями.

1.11.6. Виконання економічного обґрунтування механізованих робіт, розрахунку собівартості впровадження у виробництво об’єктів механізації та визначення і обґрунтування їх доцільності

Економічний ефект від впровадження прогресивного обладнання у виробництво харчових продуктів отримують за рахунок зниження собівартості продукції.

Річну економію грошових витрат визначаємо за формулою

Е_р=(С₁-С₂) Ф_пр,

Де С₁ – вартість одиниці продукції до впровадження прогресивного обладнання, грн.;

С₂ – вартість одиниці продукції після впровадження прогресивного обладнання, грн.;

Ф_пр – річний об’єм валової продукції, т.

При закупівельній ціні Ц_з, грн, рівень рентабельності виробництва харчової продукції у відсотках буде становити

Термін окупності капітальних витрат у роках (затрат на придбання нового прогресивного обладнання) знаходимо за формулою

де К – капітальні витрати на придбання нового обладнання, грн.

Впровадження нового прогресивного обладнання, а відповідно і нової технології виявиться для підприємства економічно ефективним, якщо це призведе до зростання продуктивності праці.

Затрати праці на виробництво одиниці продукції харчових виробництв визначаємо за формулою

де Т_ПР – сумарні затрати праці на виробництво продукції харчових виробництв, грн.

Коефіцієнт зростання продуктивності праці під час впровадження прогресивного обладнання визначаємо за формулою

де t_ПФТ – фактичні затрати праці на виробництво одиниці продукції, грн/т (береться із річного звіту підприємства).

Питання для самоконтролю

1. Залежно від чого визначають площу виробничих приміщень?

2. Як визначають фонд часу робітника?

3. Як проводять розрахунок об’ємів переробки продукції?

Попередня тема

На початок

Наступна тема