СТАЛЕ ТВАРИННИЦТВО ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН SULAWE

SUSTAINABLE LIVESTOCK PRODUCTION AND ANIMAL WELFARE

МОДУЛЬ 2 БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН/MODULE 2 ANIMAL WELFARE

Електронний посібник/The electronic manual

ГОЛОВНА/HOME PAGE	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ/THEORETICAL INFORMATION	АНОТАЦІЯ/ABSTRACT
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ/LIST OF REFERENCES		УКЛАДАЧІ/COMPILED BY

3. СУЧАСНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ-ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ТА ОЦІНКИ

ДОБРОБУТУ ТВАРИН У ТВАРИННИЦТВІ

3.4. Принципи благополуччя у технології виробництва продукції дрібних тварин (вівчарство, козівництво та звірівництво)

Люди цікавляться добробутом тварин протягом довгого часу. Ми маємо моральний обов’язок турбуватися про тварин, що призвело до спроб визначити і концептуалізувати добробут тварин.

Є три базових підходи:

Чи є нормальною біологія тварини в усі періоду росту і розвитку?

Чи тварина знаходиться у доброму ментальному стані?

Чи життя тварини і її навколишнє середовище є природним?

Перший підхід базується на нормальному біологічному функціонуванні включаючи фізіологічний і психологічний стан тварини в усі періоди росту і розвитку. Згідно з проф. Брумом [1]: «Добробут тварини це намагання тварини пристосуватися до свого середовища» якщо умови навколишнього середовища стають складним для тварини, то самі тварини використовують різні способи для того, що б скоріше нейтралізувати несприятливі ефекти. Для прикладу, якщо вівці гаряче вона змінює свою поведінку і шукає тінь. Якщо її регулюючі системи дозволяють їй пристосуватися, тоді адаптація відбулася. Якщо тварина не в змозі пристосуватися, тоді індивідуум може опинитися у стані стресу. Стрес – це ефект середовища на індивідуума який перенапружує його систему контролю і обмежує його біологічну здатність пристосовуватися.

Нормальне біологічне функціонування включає здоров’я. У тварини, з поганим здоров’ям знижується здатність до пристосування і є ризик що його, чи її добробут буде поганим. Тварина яка страждає від сильного стресу також є сприйнятливою до захворювань [2] тому що стрес може знижувати імунітет. Добробут тварини зрештою можна оцінити завдяки різним показникам таким як, поведінка, фізіологія і здоров’я.

Другий підхід базується на фактичних відчуттях тварини. Це включає суб’єктивний досвід тварини. Точка зору є така, що, позитивні відчуття такі як комфорт і задоволення повинні підтримуватись а такі як біль і страждання повинні обмежуватись. Ці відчуття можна оцінити шляхом дослідження переваг і мотивацій.

Третій підхід базується в намаганні дати тварині можливість вести себе так як в природі ведуть себе такі види чи так щоб він чи вона мали змогу проявляти повний поведінковий набір навиків. Усі сільськогосподарські тварини мають успадкованим набір поведінкових реакцій від їх диких предків, відповідно їх потреб. Неможливість задовольнити ці потреби серйозно впливає на добробут тварин. Webster [3], підсумував ці різні підходи таким чином: Хороший добробут – це коли тварина «в хорошому стані і щаслива» чи «в хорошому стані і почувається добре». Іншими словами, в хорошому фізичному і ментальному стані.

Хороший добробут, це також, коли йдеться про відсутність страждання. Страждання було визначене одним видатним вченим по добробуту тварин як: «широкий спектр неприємних емоційних станів», включаючи страх, пригнічення і біль [4].

Всесвітня ветеринарна асоціація визначила добробут тварин як наукову дисципліну яка включає “прикладні аспекти етології, біоетики, поняття страждання і благополуччя”.

Фізичні і ментальні стани які вказують на страждання чи благополуччя не завжди легко визначити на фермі. На кінець, більшість принципів добробуту тварин акцентують на тому, чим потрібно забезпечити тварин.

П’ять свобод

Усі тварини мають певні потреби що при хорошому добробуті, повинні бути задоволені. Ці потреби часто виражаються у межах П’яти свобод які були адаптовані Радою по добробуту тварин у Великобританії.

	Свобода від спраги, голоду і недоїдання – забезпечується шляхом надання доступу до води та їжі, які підтримують хороше здоров’я і активність.
	Свобода від дискомфорту – забезпечується шляхом надання відповідного середовища проживання, включаючи сховок і зручне місце для сну і відпочинку.
	Свобода від болю, поранення чи хвороби – забезпечується шляхом превентивних заходів чи ранньої діагностики і лікування.
	Свобода виявлення нормальної поведінки – забезпечується шляхом надання достатнього місця, відповідних умов і пристосувань, а також товариства собі подібних.
	Свобода від страху і страждання – забезпечується шляхом забезпечення відповідних умов і відношень, що запобігають ментальному стражданню.

Також треба звернути увагу на свободу вибору їх середовища, чи можуть вони вийти назовні чи зайти у середину приміщення, чи можуть їсти, пити і відпочивати, чи можуть чухати спину, чи валятися у грязюці. Тварини усі є різними і їх потреби можуть відрізнятися. Ця свобода звичайно визначається їх потребами і обмеження їх вибору може бути шкідливим для їх здоров’я та безпеки.

День за днем відповідальність за те, що тварини мають всі П’ять свобод лежить на власниках і тваринниках. Тварини можуть страждати при будь-якій системі коли утримання і управління погане, але системи диференціюються по можливостях стосовно добробуту. Хороша система утримання є ключовим фактором в підтримці хорошого добробуту. Сумлінні тваринники спостерігаючи, маючи певний досвід і співчуття добре знають як почуваються їх тварини.

Вони бачать свідчення ментального і фізичного добробуту і інтуїтивно вирішують проблеми здоров’я тварин і їх добробуту. Незалежно від того, наскільки досвідчені і сумлінні є тваринники, у більшості інтенсивних систем є постійні проблеми із добробутом. У цих системах тваринники можуть боротися із стресом тварин спричиненим утриманням в тісному приміщенні, переповненням, нудьгою і раннім відлученням, тільки до певної межі. Роль тваринників у інтенсивних системах зводиться до того, щоб слідкувати чи немає додаткових стрес-факторів. Найкраще може забезпечувати поведінкові потреби тварин вільне утримання і утримання при органічних системах. При цих системах краще забезпечуються різні поведінкові вимоги і вимоги середовища для тварин. У системах інтенсивного вирощування є найбільше проблем із добробутом тварин хоча це можна частково поліпшити шляхом кращої годівлі, і покращення умов утримання.

Продуктивні тварини заслуговують на утримання у системах де є можливість забезпечувати потреби тварин. Добрі власники намагаються вибирати таку систему, щоб досягнути високих стандартів добробуту тварин.

Чому фермери повинні піклуватися про добробут тварин?

Добробут тварин має значення тому що він має значення для тварин. Їм багато потрібно. Так само є багато речей які вони намагаються уникнути. Вони можуть бути збудженими, задоволеними чи переляканими. Вони можуть відчувати голод, холод, пригнічення і біль. Тварини є чутливими створіннями. Іншими словами, вони мають відчуття які для них мають значення. Хороший добробут покращує імунну систему і знижує смертність. Зменшення стресів покращує здоров’я тварин і репродуктивну здатність. Крім того обмеження стресу перед забоєм покращує якість м’яса, молока та вовни [5].

У Європі є нові ринки для продуктів вироблених при дотриманні високих стандартів добробуту тварин. Покупці стали добре обізнаними із стандартами добробуту у виробництві тваринної продукції і багато з них готові платити додаткові гроші за це. Такі системи утримання надають змогу існувати традиційним не великим фермам на яких у загальному працює більше робітників, що дає змогу частково вирішувати проблему безробіття у сільській місцевості. Відповідальний підхід до добробуту тварин, здоров’я і середовища може бути тільки позитивним моментом для фермерства в загальному.

Хороші виробники сільськогосподарської продукції дбають про добробут своїх тварин. Персонал є більше задоволеним якщо знають що тварини задоволені і в прекрасному стані. Хороший догляд за тваринами є вигідним для суспільства. Є багато свідчень що жорстокість по відношенню до тварин, призводить до жорстокого поводження з людьми [6]. І навпаки у суспільстві де дбають про добробут тварин, так само дбають і про добробут людей.

Продуктивні тварини – це величезна кількість одомашнених тварин. Отже, фермери і тваринники ймовірно вносять набагато більше у добробут тварин доброго чи поганого, чим люди інших професій.

Стан добробуту тварин може бути описаний як хороший чи високого рівня якщо тварина є здорова, задоволена і вільна від страждань. Добробут продуктивних тварин у великій мірі залежить від таких факторів:

Добре утримання

Відповідне середовище для життя

Надійний контроль захворюваності

Добра генетика

Хороший добробут тварин залежить від трьох складових:

Фізичне благополуччя

Психічне благополуччя

Природне життя.

У вівчарстві з поганим рівнем добробуту всі три показники ставляться під загрозу через каліцтва, високий рівень смертності ягнят, а також під час транспортування на великі відстані, яке може тривати кілька днів, для відгодівлі та забою.

Проблеми добробуту овець.

Основні проблеми добробуту овець пов’язані з каліцтвами, кульгавістю, транспортуванням і хворобами, спричиненими захворюваннями. Проблеми зі здоров’ям овець здебільшого піддаються лікуванню або їх можна уникнути за умови належного випасу, розведення та утримання овець.

	Каліцтва Ягнята регулярно піддаються болісним каліцтвам. Рада з питань захисту сільськогосподарських тварин FAWC [7] заявляє, що кастрація і обрізання хвоста ягнятам “не повинні проводитися без вагомих на те підстав”.
	Кастрація Багатьох самців ягнят каструють, щоб запобігти розмноженню, полегшити відгодівлю та зменшити агресію. Зазвичай ягнят каструють за допомогою тугого кільця, затискача або хірургічного втручання. Зазвичай це робиться без анестезії.
	Обрізання хвоста Зазвичай ягнятам обрізають хвости. Частково це робиться для того, щоб запобігти накопиченню фекалій навколо хвоста і зменшити ризик ураження та інфікування мухами. Однак, як показує практика, для збереження здоров’я і добробуту ягнят не обов’язково обрізати хвіст. Обрізання хвоста здійснюється за допомогою ножа, гарячої розпеченого заліза або затягнутого кільця навколо хвоста.
	Мулінг Мулінг – це хірургічне видалення ділянок шкіри навколо хвоста вівці, зазвичай без анестезії. В Австралії мулінг часто роблять вівцям мериносів, які виробляють вовну, щоб знизити рівень захворюваності на мухоловку – ураження та інфекції, спричинені мухами. Анестетики та протизапальні засоби могли б значно зменшити біль, а ретельніші перевірки отар, використання хімікатів та селекція могли б взагалі відмовитися від цього методу. Завдяки добровільним галузевим угодам, мулінг був значною мірою припинений у Новій Зеландії, і прогрес у цьому напрямку також спостерігається в Австралії.

Вівці та ягнята

Багато овець гине взимку і навесні через недостатні резерви організму, щоб пережити зиму, і недостатній випас. Багато ягнят абортуються, народжуються мертвими або гинуть від хвороб, виснаження та голоду. Багатоплідні пологи є поширеним явищем у багатьох сучасних порід овець і часто призводять до проблем у вівцематок під час пологів, що призводить до народження більш слабких ягнят. У Великобританії до 15% ягнят не виживають.

У кінці сезону вільного випасу проходить процедура розділення ягнят від маток, то ць процедуру з отарою треба проводити дуже обережно.

Годівля овець повинна бути збалансованою по основним макро- і мікро елементам, це запорука гарного здоров’я і високої продуктивності тварини.

Також повинна приділятися увага особливостям випасанням овець, густота травневого покриву і ботанічний склад рослин, а також особливості ландшафту повинні враховуватися для отримання високої продуктивності у вівчарстві.

Першочергово приділяється увага годівлі овець, як у зимовий так і у літній період

Важливим показником продуктивності вівцематок є їх молочна продуктивність за лактацію, молока можна отримати від вівці найбільше після 3-4 окоту, це становить 40-50 кг овечого молока.

Питання покращення молочної продуктивності є у кращій годівлі вівцематок та племінній програмі розведення різних порід овець

Ще одне питання пов’язано з вовновою продуктивність овець, якість руна залежить від багатьох чинників: порода, або породна група, вік тварини, стать тварини, годівля і випас на пасовищі, стан здоров’я і технологічна група.

Транспортування

Живих овець і ягнят часто перевозять на довгі відстані по всьому світу. Наприклад, щороку близько 1,5 мільйона овець і ягнят віком до чотирьох тижнів відправляють на забій в Італію з Угорщини, Румунії, Польщі та Іспанії. Під час транспортування до ЄС законодавство часто ігнорується, і тваринам не дають необхідного відпочинку, їжі та води. Вівці регулярно транспортуються в переповнених вантажівках з недостатньою висотою над головою. У спекотну погоду переповненість може сприяти поганій вентиляції, і вівці часто не мають доступу до поїлок або не можуть ними користуватися. Ви можете допомогти, обираючи альтернативи з вищим рівнем добробуту.

Альтернативи для покращення добробуту овець.

Більшість овець вирощують в екстенсивних системах, на відкритому повітрі на пасовищах. Однак кілька мільйонів овець постійно утримуються в приміщенні, а деякі ягнята відгодовуються в приміщенні. Коли ви купуєте ягнятину, якщо на етикетці не вказано «відгодоване травою» або «доступ до пасовища», це може означати, що вівці не мали доступу до свіжого повітря. Вівці, вирощені органічним способом, пасуться на пасовищах протягом усього пасовищного сезону.

Належне утримання овець з належним режимом випасу та сильними породами допомагає зберегти здоров’я овець і покращує виживання ягнят.

Менша кількість овець, за якими доглядає більша кількість пастухів, дозволяє забезпечити належний нагляд за здоров’ям і добробутом тварин. За умови достатнього догляду, “легкі у догляді” породи, які краще здатні піклуватися про себе, можуть мати багато переваг у плані добробуту. У них менше проблем з окотом і вони більш стійкі до нападу мух, тому їм не потрібно купірувати хвіст. Однак важливо, щоб вівці мали належний нагляд, щоб гарантувати, що будь-які проблеми з добробутом будуть швидко помічені і вирішені.

Ефективна анестезія може бути використана для зменшення болю, спричиненого каліцтвами, такими як кастрація, купірування хвоста і мулінг. Ці каліцтва часто не є необхідними і не проводяться в країнах з високим рівнем добробуту.

Використання хімічних препаратів і селекції може повністю зменшити використання мулінгу, і воно вже поступово припиняється в Новій Зеландії та Австралії.

	Питання для самоконтролю
1. Чому виробники продукції вівчарства повинні дотримуватися концепції благополуччя тварин? 2. Охарактеризуйте 5 свобод, які потрібно забезпечити вівцям? 3. Від яких чинників залежить добробут продуктивних тварин?

Попередня тема

На початок

Наступна тема