СТАЛЕ ТВАРИННИЦТВО ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН SULAWE

SUSTAINABLE LIVESTOCK PRODUCTION AND ANIMAL WELFARE

МОДУЛЬ 2 БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН/MODULE 2 ANIMAL WELFARE

Електронний посібник/The electronic manual

ГОЛОВНА/HOME PAGE	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ/THEORETICAL INFORMATION	АНОТАЦІЯ/ABSTRACT
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ/LIST OF REFERENCES		УКЛАДАЧІ/COMPILED BY

3. СУЧАСНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ-ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ТА ОЦІНКИ

ДОБРОБУТУ ТВАРИН У ТВАРИННИЦТВІ

3.1. Принципи благополуччя у технології виробництва продукції скотарства

3.1.1. Благополуччя на молочних фермах та системи його оцінювання

3.1.2. Індикатори благополуччя корів

3.1.3. Технологічні вимоги до приміщень з утримання ВРХ з урахуванням принципів благополуччя

3.1.4. Вимоги до благополуччя телят під час їх утримання

3.1.1. Благополуччя на молочних фермах та системи його оцінювання

Благополуччя тварин є частиною загальної концепції сталого розвитку людства, яке забезпечується точками дотику інтересів суспільства, економіки й екології, що в контексті сталого розвитку молочної галузі проявляється у балансуванні відносин у тріаді споживач – фермер – тварина (рис. 1).

Рис. 1. Сталий розвиток молочної галузі

Окрім того, благополуччя тварин є важливим чинником, що впливає на формування «позитивного» ставлення споживача до продукції тваринництва, оскільки досить часто з морально-етичних та психологічних причин покупець відмовляється від споживання продукції від тварин, яких утримували в «неналежних» умовах: вони страждали, підпадали під знущання з боку людини або умов утримання, годівлі, постійно хворіли.

Достатня кількість високоякісного корму і води, свіже повітря, м'яка і чиста поверхня для відпочинку, не слизька, рівна, зручна для тварини підлога – це складові комфортних умов утримання корів. Високі стандарти благополуччя тварин асоціюються з безпечністю і високою якістю продукції, отриманої від них (рис. 2).

Рис. 2. Найкращі практики ведення молочного господарства

Інтенсивне молочне тваринництво є однією з найбільших проблем благополуччя молочних корів, що вимагає постійного контролю. Безумовно, підприємства прагнуть до компромісу між продуктивністю і благополуччям корів (зменшення інтервалу між отеленнями) і, з одного боку, це має позитивний вплив на витрати, але виникають проблеми здоров’я тварин. Натепер для молочного стада є низка показників здоров'я, які є індикаторами благополуччя.

Благополуччя тварин на молочних фермах забезпечується дотриманням принципу «п'ять свобод» (рис. 3).

Рис. 3. Принцип «п'ять свобод» на молочних фермах

У розвинених країнах діють власні програми аудиту та контролю утримання молочної худоби: у США ‒ FARM Animal Care 4.0 («Гарантування Фермерами Відповідального Менеджменту з догляду за тваринами») та Dairy Well, у Великій Британії – «Assured food standards», у Канаді «Pro Action initiative», у країнах Європи – «Pro Action initiative», European Welfare Quality, Новій Зеландії – The Code of welfare (рис. 4).

Рис. 4. Програми аудиту та контролю утримання молочної худоби

Welfare Quality ‒ європейський дослідницький проєкт, який орієнтований на інтеграцію благополуччя тварин у ланцюг якості харчових продуктів.

Подвійним завданням Welfare Quality є визначення проблем благополуччя корів, а з іншого боку ‒ інформування споживачів щодо благополуччя тварин. Welfare Quality має чотири принципи благополуччя: належна годівля, належне утримання, міцне здоров'я та відповідна поведінка корів. Зі свого боку принципи містять 12 критеріїв, що оцінюються від 0 до 100 балів. Рівень благополуччя ферми визначається за чотирма критеріями: відмінний (рівень благополуччя тварин чудовий; покращений (благополуччя тварин належне); прийнятний (благополуччя тварин вище мінімальних вимог); та не класифікований (рівень благополуччя тварин низький).

У Новій Зеландії було створено кодекс The Code of welfare і відповідно до Закону на основі поєднання публічних пропозицій та результатів наукової експертизи, створено ще 18 «кодів» для різних груп тварин. Кодекс застосовується до всіх груп молочного стада: телят, биків, сухостійних чи лактуючих корів і містить мінімальні стандарти щодо благополуччя та менеджменту молочного стада. Для фермерів кодекс є обов’язковим, але аудит проводить незалежна організація. Він спрямований на обізнаність фермерів і піклування щодо благополуччя тварин.

Програма FARM (USA) створена Національною федерацією виробників молока та Dairy Management inc. як добровільна програма, і 98 % внутрішнього постачання молока в США походить із ферм, що беруть участь у програмі FARM (аудит благополуччя за рахунок переробників). Комп'ютерну інтегровану систему діагностування благополуччя тварин (IDSW) було створено для інформування та підвищення продуктивності ферми на основі оцінювання благополуччя корів за такими критеріями: довкілля; годівля та стан тварин. Модель IDSW оцінює обидва чинники, що впливають на благополуччя тварин (управління) та чинники, що забезпечують безпосереднє оцінювання благополуччя (оцінка стану корів).

Отже, усі програми створено для імплементації стандартів благополуччя тварин на фермах та надання гарантій споживачам. Наявність систем оцінювання благополуччя молочних корів є важливим для забезпечення високого рівня благополуччя тварин, а також є якісним інструментом для менеджменту молочного стада.

3.1.2. Індикатори благополуччя корів

Інтенсифікація тваринництва, що забезпечує більшу економічну ефективність, створює багато загроз для здоров'я тварин і залишається однією з найбільших проблем благополуччя тварин. Прагнення до прибутку знижує можливість реалізувати принципи сталого розвитку. Упродовж багатьох років споживачі ЄС усе частіше висловлювали свою думку щодо кращого інформування про умови вирощування тварин. Інформація щодо благополуччя тварин існує відносно деяких продуктів завдяки законодавству чи приватним ініціативам, але більшість вимог щодо благополуччя тварин є добровільними. У будь-якому випадку, для більшості товарів не існує гармонізованої системи. Незважаючи на те, що молочне скотарство є однією зі стратегічних галузей тваринництва України, благополуччя на молочних фермах є недостатньо вивченим і висвітленим. У перспективі досліджень важливим є аналіз досвіду інших країн у цій сфері та запровадження системи оцінювання благополуччя, а також розробки та імплементації протоколів щодо благополуччя тварин в Україні на основі концепції «П’ять свобод».

Основні індикатори благополуччя молочних корів: оцінка вгодованості; оцінка рухової активності; кількість соматичних клітин в молоці; легкість отелення; тривалість життя; сигнали тварин.

Кількість соматичних клітин використовується в ЄС для моніторингу якості та гігієни молока.

Оцінювання стану тіла широко використовують у світовій практиці. У дослідженнях Недосєкова запропоновано систему (0, 1, 2, 3 бала) для оцінювання стану корів.

Оцінювання кульгавості застосовується на рівні ферм у ЄС, як ступінь ураження й оцінюється через моніторинг опорно-рухової системи тварин, але результати також доступні лише фермеру та експерту.

Легкість отелення – головний показник, який використовують асоціації тваринників ЄС для поліпшення благополуччя корів, а також зменшення травматизму під час отелення та забезпечення кращих репродуктивних показників.

Високі стандарти благополуччя тварин асоціюються з безпечністю і високою якістю продукції, отриманої від них.

Свобода від голоду і спраги передбачає достатню кількість високоякісного корму та води, достатній простір біля годівниці та водопою, захист від отруйних рослин, забезпечення якісними кормами і водою, належні умови зберігання кормів, облік і простежуваність всіх кормів.

Свобода від дискомфорту і стресу полягає у відповідній конструкції приміщення, достатньому просторі, відповідному покритті підлоги, м’якій і чистій поверхні для відпочинку, не слизькій, рівній, зручній для тварин підлозі, захисті від несприятливих умов, гарній вентиляції, свободі рухів (рис. 5).

Належна вентиляція	Свобода рухів	Уникнення скупченості тварин
Рис. 5. Забезпечення свободи від дискомфорту і стресу корів на молочній фермі

Свободу від болю, травм і хвороб забезпечують щоденним контролем стану здоров’я, регулярним доїнням з використанням обладнання, що не шкодить здоров'ю тварин, низький рівень стресу, захист від кульгавості, товста м'яка підстилка для тварин з порушенням опорно-рухового апарату, належна практика отелення і відлучення, вчасна ветеринарна допомога, транспортування відповідно до стандартів захисту (рис. 6).

Огляд всіх тварин потрібно здійснювати в щоденному ритмі. У випадках, коли тварини хворіють або проявляють ознаки хвороб, їм негайно потрібно надати лікування для мінімізації страждань та болю. За потреби таких тварин утримують відокремлено в умовах, що відповідають їхньому стану. Наприклад, кульгавих корів розміщують на чистій сухій глибокій підстилці, недалеко від місць лікування та доїння.

У господарстві потрібно вести електронний або паперовий облік заходів з лікування, процедур та маніпуляцій, застосування ветеринарних препаратів, про причини загибелі та передчасного вибракування сільськогосподарських тварин.

Гарні емоції	Товстий шар підстилки	Вчасна профілактика захворювань ратиць
Рис. 6. Забезпечення свободи від болю, травм і хвороб корів на молочній фермі

Свобода від страху і страждання забезпечується обладнанням, що враховує природну поведінку тварин та знижує рівень відчуття страху, регуляцією кількості комах у зоні відпочинку (рис. 7).

Ненавчений персонал досить часто створює передумови для стресового стану та травмування тварин. Тому актуальним постає питання навчання персоналу грамотного, дбайливого поводження з тваринами, з розумінням фізіологічних особливостей та їх світосприйняття. Важливо залучати кваліфікований персонал, який правильно поводиться з тваринами, належно організовує технологічний процес відповідно до вимог, норм та стандартів.

Рис. 7. Охолодження корів водою для зменшення теплового стресу

	Свобода у відтворенні природної поведінки забезпечується використанням методів управління стадом і ведення тваринництва, які не порушують їхню природну поведінку під час годівлі та відпочинку, а також стадний і репродуктивний інстинкти (рис. 8).
Рис. 8. Задоволення природного прагнення чесатися

Корови часто краще поводяться на пасовищі/на відкритому повітрі, тому здатність реалізовувати свою природну поведінку також має велике значення для благополуччя тварин. На пасовищах корови насамперед можуть пастися. А крім цього, використання пасовищ може поліпшити поведінку тварин, пов’язану з лежанням, стоянням, ходьбою і еструсом. Пасовище також може зменшити кількість негативних соціальних взаємодій між коровами, ймовірно тому, що на одну корову відводиться більше місця, ніж зазвичай у приміщенні. У деяких країнах, як-от Швеція, Норвегія і Фінляндія, чинні правила вимагають, аби молочні фермери забезпечували коровам доступ до пасовищ протягом певних періодів часу. Допускається, що це дає їм змогу краще реалізовувати природну поведінку як порівняти з приміщенням.

У всіх випадках утримання не на вільному випасі тваринам необхідно забезпечувати умови, максимально наближені до природних, з врахуванням фізіологічних, соціальних, психологічних та базових потреб. У природних умовах корова протягом доби витрачає на споживання трави 6-8 годин з піками вранці та вечері, на відпочинок ‒ приблизно 12 годин, на споживання води ‒ до 10 разів та більше.

3.1.3. Технологічні вимоги до приміщень з утримання ВРХ з урахуванням принципів благополуччя

Оскільки створення умов утримання тварин пов'язані з інвестиціями, світова практика застосовує науково обґрунтовані стандарти та вимоги, які балансують інвестиційні витрати із забезпеченням фізіологічних та поведінкових потреб тварин.

Будівництво та реконструкція місць утримання мають здійснювати кваліфіковані проєктанти з використанням сучасних стандартів, доведених світовою практикою та кращим досвідом, враховуючи вимоги до мікроклімату, освітлення, місць відпочинку, руху та інших зон перебування тварин. Обладнання та знаряддя, які використовують для обмеження руху, фіксації, доїння, напування, годівлі, відпочинку, пересування не мають створювати перешкоди для вільного прояву природної поведінки та травмувати тварин. Приміщення, обладнання та знаряддя слід підтримувати в робочому та чистому стані.

Рівень запиленості, температура, відносна вологість повітря та концентрація газів не мають шкодити здоров'ю, створювати дискомфорт та стрес для тварин. Для забезпечення здорового мікроклімату корів рекомендують організувати повітрозаміну всередині корівників: влітку – 40-60 разів, взимку – 10 разів, навесні та восени – 15-20 разів. Під час високих температур повітря з метою захисту від теплового стресу необхідно створити належну систему обдуву та охолодження тварин, автоматизація якої забезпечує правильність роботи в необхідних режимах, енергозбереження, відсутність залежності від людського чинника (рис. 9).

Рис. 9. Приклади систем вентиляції приміщень

Науково доведеними вимогами до освітлення для лактуючих корів є: тривалість світлового дня – 16 годин з рівнем освітленості 210 люксів, темного періоду 8 годин – 30 люксів (або червоне світло). Якщо природного світла недостатньо необхідно передбачити можливість подовження світлового дня за допомогою штучного освітлення. Найкраще зарекомендував себе підхід з автоматичним регулюванням системи освітлення, який мінімізує вплив людини на її ефективність.

З метою забезпечення безперервної роботи вентиляції, освітлення, обладнання ферми рекомендується облаштувати електричну мережу резервним електрогенератором, який спрацьовує в автоматичному режимі.

Утримання тварин у відкритих загонах зумовлює потребу: у захисті від несприятливих погодних умов (навісів над місцями відпочинку та годівлі), у дренажі та водовідведенні з метою недопущення накопичення надмірної вологи та бруду, у встановленні огорожі з метою захисту від хижаків та інших тварин, які створюють ризики та загрози для здоров'я та благополуччя тварин молочного стада (рис. 10).

Рис. 10. Утримання тварин під навісами

Тваринам слід забезпечити цілодобовий вільний доступ до якісних збалансованих раціонів та чистої води відповідно до стандартів та вимог: фронт годівлі – для лактуючих корів – 61 см, ранній та пізній сухостій, 21 день після отелення – 76 см; фронт напування – від 9 см на корову та щонайменше 2 напувалки на групу у понад 10 корів (та додаткова одна напувалка на кожні наступні 15-20 корів) (рис. 11). Місця годівлі та напування проєктують та розміщують у спосіб, що мінімізує їх забруднення.

Рис. 11 Організація годівлі корів

3.1.4. Вимоги до благополуччя телят під час їх утримання

Матеріали, які використовують для будівництва та облаштування місць із утримання телят, не мають завдавати їм шкоди або травмувати. Автоматичне і механічне обладнання, необхідне для забезпечення здоров’я і благополуччя телят, перевіряють не менш як один раз на добу. Виявлені несправності мають усуватися негайно. Якщо несправність неможливо усунути негайно, вживають всіх заходів для захисту здоров’я і благополуччя телят до усунення несправності, зокрема, застосовуючи альтернативні методи годування і підтримання прийнятного мікроклімату.

Утримання телят у постійній темряві заборонено. З метою задоволення поведінкових і фізіологічних потреб телят має бути передбачене належне природне або штучне освітлення. У разі застосування штучного освітлення його тривалість має відповідати звичайній тривалості природного освітлення.

Огляд телят, які утримуються у тваринницьких приміщеннях, здійснюють не менш як двічі на добу, а телят, утримуваних поза тваринницькими приміщеннями, – один раз на добу.

Телятам, що проявляють симптоми, ознаки хвороби, або отримали травму, негайно надають відповідне лікування.

Приміщення для утримання телят мають бути спроєктовані і побудовані у спосіб, що дає можливість телятам вільно лягати, відпочивати, вставати і доглядати за собою.

Норми площі для безперешкодного пересування кожного теляти, за умови утримання його у групі, мають становити: для теляти живою масою менш як 150 кг – не менш як 1,5 м²; для теляти живою масою від 150 кг до 220 кг – не менш як 1,7 м^-2; для теляти живою масою 220 кг і більше – не менш як 1,8 м^{2 (рис.11)}.

Рис. 11. Групове утримання телят

Телят віком старше восьми тижнів заборонено утримувати в індивідуальних боксах, крім випадків, коли це необхідно через поведінку теляти або для його лікування за призначенням ліцензованого лікаря ветеринарної медицини. Ширина індивідуального боксу має бути не менш як висота теляти в холці, виміряної у стоячому положенні, а довжина ‒ не менш як довжина тіла теляти, виміряна від кінчика носа до каудального краю сідничного бугра, помножена на коефіцієнт 1,1 (рис. 12).

Рис. 12. Утримання телят у індивідуальних будиночках

Вимоги цього пункту не застосовують до господарств (потужностей), в яких утримують менш як шість телят, та/або якщо телят утримують разом із їх матерями.

У перегородках в індивідуальних боксах для телят мають бути отвори, що дають змогу телятам мати прямий візуальний контакт з іншими телятами.

Перегородки в індивідуальних боксах, які використовуються для ізоляції хворих телят, мають бути суцільними.

Утримання телят на прив’язі заборонено, крім випадків, коли телят, яких утримують у групах, прив’язують під час годування молоком або його замінником на період, тривалість якого не перевищує однієї години. У випадку використання прив’язь не має завдавати шкоди або травмувати телят.

Приміщення, місця для вигулу (загони), бокси, обладнання і знаряддя, які використовують для утримання і догляду за телятами, належним чином очищують, миють і дезінфікують з метою запобігання перехресному зараженню і накопиченню організмів, що переносять захворювання. Екскременти, сечу, залишки корму, зокрема на підлозі, видаляють так часто, як це потрібно, щоб мінімізувати неприємні запахи і запобігти розмноженню комах і гризунів.

Поверхня підлоги має: бути рівною, але не слизькою, щоб запобігти травмуванню телят; бути спроєктована у такий спосіб, щоб не травмувати і не завдавати страждань телятам, що стоять або лежать на ній; відповідати розміру і вазі телят; утворювати жорстку, рівну і стійку поверхню.

Місце для відпочинку телят (лігво) має бути зручним, чистим, належним чином дренованим і сухим, а також не має справляти на телят негативного впливу. Телят віком до двох тижнів забезпечують належною підстілкою.

Раціон телят розробляють із урахуванням їх віку, а також маси, поведінкових і фізіологічних потреб задля зміцнення здоров’я і благополуччя телят. З метою забезпечення потреб телят у поживних речовинах корм має містити достатню кількість заліза, щоб забезпечити середній рівень гемоглобіну у крові на рівні не менш як 4,5 ммол/л. Починаючи з двотижневого віку, телята щодня мають отримувати грубий корм, мінімальну кількість якого необхідно збільшувати від 50 г на добу для телят віком від восьми тижнів до 250 г на добу для телят віком до 20 тижнів. Застосування намордників до телят заборонене. Телят годують не менш як двічі на добу.

Телята віком старше двох тижнів повинні мати доступ до достатньої кількості свіжої питної води. У спекотну погоду або для хворих телят свіжа питна вода має бути доступною постійно.

Системи для відгодівлі і напування телят мають бути спроєктовані, сконструйовані, розміщені і обслуговуватися у спосіб, що мінімізує забруднення кормів і води для телят.

Кожне теля має отримати молозиво великої рогатої худоби якнайшвидше після народження, але не пізніше як через перші шість годин свого життя.

Попередня тема

На початок

Наступна тема