СТАЛЕ ТВАРИННИЦТВО ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН SULAWE

SUSTAINABLE LIVESTOCK PRODUCTION AND ANIMAL WELFARE

МОДУЛЬ 1 СТАЛЕ ТВАРИННИЦТВО/

MODULE 1 SUSTAINABLE LIVESTOCK PRODUCTION

Електронний посібник/The electronic manual

ГОЛОВНА/HOME PAGE	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ/ THEORETICAL INFORMATION	АНОТАЦІЯ/ABSTRACT
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ/LIST OF REFERENCES		УКЛАДАЧІ/COMPILED BY

4. ОЦІНКА СТІЙКОСТІ ТА КРИТЕРІЇ СТІЙКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

4.1. Методологія оцінювання сталого тваринництва

4.1.1. Огляд теми її значення та актуальність

4.1.2. Основні концепції сталого тваринництва. Компоненти сталості: економічний, екологічний, соціальний

4.1.3. Визначення ключових показників сталості тваринництва

4.1.4. Методи збирання та аналізу даних

4.1.5. Інструменти та технології моніторингу сталості тваринництва

4.1.6. Практичне застосування методології оцінювання сталості тваринництва

4.1.1. Огляд теми її значення та актуальність

Стале тваринництво стає все більш значущим у контексті глобальних викликів, як-от зміна клімату, деградація ґрунтів, зростання населення та збільшення споживання продуктів харчування. Вивчення та розуміння того, як оцінити стійкість тваринницької діяльності, є ключовим для забезпечення ефективності, екологічної безпеки та соціальної справедливості у цій галузі.

Стале тваринництво не просто спрямоване на зниження впливу на довкілля, але й на підтримку економічної стабільності господарств та забезпечення добробуту тварин. Це вимагає балансу між різними аспектами – від продуктивності до етичних стандартів.

Актуальність сталого тваринництва в сучасному світі зумовлена низкою глобальних викликів та потреб, які впливають на економічні, екологічні та соціальні аспекти аграрної індустрії. Основні чинники, які підкреслюють важливість і необхідність сталого розвитку в тваринництві такі.

1. Зміна клімату. Тваринництво є значним джерелом парникових газів, зокрема метану і азотистих оксидів, які є потужними газами, що сприяють глобальному потеплінню. Сталі практики спрямовані на зменшення викидів через поліпшення управління відходами, ефективне використання ресурсів та інноваційні технології годівлі та утримання тварин.

2. Деградація природних ресурсів. Інтенсивне тваринництво часто призводить до надмірного використання землі, водних ресурсів та інших природних активів. Стале тваринництво передбачає практики, які знижують водоспоживання, оптимізують використання земель і сприяють збереженню біорізноманіття.

3. Забезпечення продовольчої безпеки. Зі зростанням населення світу зростає і попит на продукцію тваринництва. Стале тваринництво допомагає забезпечити продовольчу безпеку через підвищення його продуктивності та ефективності без надмірного навантаження на природні ресурси.

4. Соціальна справедливість. Сталі методи тваринництва спрямовані на поліпшення умов праці, забезпечення гідного догляду за тваринами та відповідальне ставлення до місцевих спільнот. Це передбачає дотримання прав працівників і поліпшення умов їх праці.

5. Економічна стабільність. Сталі практики допомагають фермерам знижувати витрати через ефективне використання ресурсів і зменшення втрат від хвороб і шкідників. Також вони допомагають зберігати доступ до ринків, які все більше вимагають стало виробленої продукції.

6. Споживацька відповідальність. Споживачі все більше свідомі щодо впливу тваринництва на довкілля і благополуччя тварин, та віддають перевагу продукції, виробленій із дотриманням сталих стандартів. Ферми, які практикують стале виробництво, краще позиціонуються на ринку і мають конкурентні переваги.

4.1.2. Основні концепції сталого тваринництва. Компоненти сталості: економічний, екологічний, соціальний

Стале тваринництво відіграє ключову роль у глобальних зусиллях щодо досягнення стійкості в аграрному секторі. Цей підхід зосереджується на трьох основних аспектах стійкості: економічному, екологічному та соціальному.

Економічна стійкість є фундаментом для тривалого розвитку тваринництва, оскільки вона забезпечує фінансову основу для усіх інших практик. Підтримка рентабельності господарств є ключовою для їхньої здатності інвестувати в сталі технології та практики. Це означає ефективне управління ресурсами, зниження витрат та оптимізацію виробничих процесів. Важливо максимізувати вихід продукції за мінімальних надходжень, що сприяє зниженню вартості та підвищенню продуктивності. Це передбачає інновації у годівлі, розведенні та управлінні стадами. Вихід на ринки, які цінують сталість, може допомогти господарникам отримати доплати за свою продукцію, що відповідає стандартам сталості.

Екологічна стійкість стосується мінімізації впливу тваринництва на довкілля та сприяння здоров'ю планети. Зменшення викидів парникових газів через застосування стратегії щодо поліпшення переробки гною, оптимізації годівлі тварин, та використання біогазових установок. Важливим є збереження води, енергії та земельних ресурсів, що може бути досягнуто через водоощадні технології, альтернативні джерела енергії та ротаційне пасовищне господарство. Перетворення відходів тваринництва на корисні продукти, як-от компост або біогаз, може зменшити забруднення і забезпечити додаткові джерела доходу.

Соціальна стійкість сталості зосереджена на підтримці справедливості та якості життя всіх зацікавлених сторін. Стандарти благополуччя тварин не тільки вимагає законодавство багатьох країн, але й є ключовими для забезпечення якості продукції. Гуманне поводження із тваринами сприяє здоров'ю стада і знижує витрати на лікування. Забезпечення безпечних і здорових умов праці є важливим для залучення та утримання кваліфікованих працівників. Важливо також підтримувати справедливу заробітну плату та умови праці. Господарства мають вести діалог із місцевими спільнотами для забезпечення взаємної вигоди. Це може бути надання робочих місць, підтримка місцевих проєктів і збереження місцевих традицій і цінностей.

4.1.3. Визначення ключових показників сталості тваринництва

Ключові показники ефективності відіграють критичну роль у моніторингу та управлінні сталістю в галузі тваринництва. Ці показники дають змогу оцінювати успішність різних аспектів діяльності, що сприяє досягненню тривалого розвитку. Правильно обрані та використані КПСТ допомагають ідентифікувати проблемні зони, оцінювати прогрес у досягненні цілей сталості та розробляти стратегії для поліпшення.

Під час вибору КПСТ важливо, щоб кожен показник був: специфічним (чітко визначеним, з розумінням того, що вимірюється і як це буде оцінено); вимірюваним (можливість кількісно або якісно оцінити прогрес); досяжним (реалістичним у контексті наявних ресурсів та технологій); релевантним (відповідним до цілей сталості та стратегій бізнесу); часово обмеженим (з можливістю оцінювання змін протягом певного періоду).

Економічні ключові показники сталості тваринництва

• Рентабельність: чистий прибуток на одиницю виробництва, який показує ефективність фінансового управління господарством.

• Собівартість продукції: повна вартість виробництва на одиницю продукції, включаючи прямі та непрямі витрати, що дає змогу оцінити ефективність використання ресурсів.

• Диверсифікація доходів: відсоток доходів, отриманих з різних джерел, забезпечуючи стійкість до коливань ринку.

Екологічні ключові показники сталості тваринництва

• Викиди парникових газів на одиницю продукції: вимірювання загальних викидів у CO₂, пов'язаних з виробництвом одиниці продукції, що допомагає оцінити ефективність стратегій зменшення впливу на клімат.

• Рівень рециклінгу відходів: процент відходів, що переробляються або використовуються повторно, замість утилізації.

• Біорізноманіття: збереження або збільшення кількості видів рослин та тварин на та довкола ферм.

Соціальні ключові показники сталості тваринництва

• Індекс благополуччя тварин: оцінювання здоров'я, благополуччя та поведінки тварин, яка може охоплювати параметри життєвого простору, годівлі та ветеринарного обслуговування.

• Рівень задоволеності працівників: оцінювання умов праці, можливостей для кар'єрного зростання та загальної задоволеності роботою через анкетування.

• Взаємодія з громадою: кількість ініціатив або програм, що підтримуються господарством, які спрямовано на поліпшення життя місцевих жителів, включаючи освітні програми, місцеві партнерства та соціальні проекти.

4.1.4. Методи збирання та аналізу даних

В ефективному управлінні сталістю тваринництва важливу роль відіграє збирання та аналіз даних. Ці процеси дають змогу отримати необхідну інформацію для оцінювання ефективності вжитих заходів і прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Основні методи збирання даних охоплюють спостереження, анкетування, та вимірювання, кожен з яких має свої особливості та застосування.

Спостереження є фундаментальним методом в етології та ветеринарній медицині, що дає змогу безпосередньо оцінити поведінку, здоров'я та благополуччя тварин. Цей метод охоплює систематичне відстеження та запис умов утримання тварин, їх поведінки та взаємодії. Спостереження може бути непрямим, коли дані збираються через відеоспостереження, що забезпечує безперервний моніторинг без втручання в природні процеси.

Анкетування ефективне для збирання даних про умови праці, задоволеність працівників, а також думки та відгуки споживачів. Може бути виконано у форматі паперових або онлайн-опитувань. Важливо забезпечити, що анкети були розроблені зрозуміло та нейтрально, щоб отримати об'єктивну і точну інформацію.

Вимірювання охоплює технічні аспекти, як-от кількість виробленої продукції, викиди парникових газів, споживання води та енергії. Ці дані можуть бути зібрані через використання сенсорів, лічильників та інших вимірювальних пристроїв. Точність таких вимірювань критична, адже вони надають кількісні дані, які можуть бути безпосередньо використані для оцінювання ключових показників сталості тваринництва.

Методи аналізу даних

1. Кількісний аналіз використовує статистичні методи для обробки та аналізу цифрових даних, отриманих з вимірювань або кількісних оцінок. Це може охоплювати розрахунки середніх значень, стандартних відхилень, кореляцій між різними показниками. Такий метод забезпечує точність і об'єктивність у висновках, які можуть бути використані для підтвердження ефективності заходів або для виявлення трендів. Stats Advisory_Other_QuantitativeDataAnalysisGuide.pdf

2. Якісний аналіз зосереджений на інтерпретації нечислових даних, отриманих з анкетувань, інтерв'ю, відкритих відповідей, спостережень за поведінкою тварин або умовами їхнього утримання. Він допомагає зрозуміти причини певних явищ або формування думок і ставлень. Якісні методи важливі для глибокого розуміння соціальних і поведінкових аспектів, що важко кількісно оцінити.

Комбінація цих методів забезпечує комплексний підхід до аналізу сталості в тваринництві, даючи змогу оцінювати його на різних рівнях та з різних перспектив. Використання цих технік сприяє більш чіткому та всебічному розумінню поточного стану та напрямів для подальших вдосконалень.

4.1.5. Інструменти та технології моніторингу сталості тваринництва

Ефективний моніторинг сталості у тваринництві вимагає використання різноманітних інструментів та технологій, що дають змогу фермерам, агрономам та менеджерам забезпечити тривалість виробництва, оптимізувати ресурси, знизити вплив на довкілля та поліпшити соціальні аспекти управління. Ці інструменти та технології не тільки сприяють збиранню даних, але й допомагають у їх аналізі та в тому, як ці дані можуть бути використані для прийняття обґрунтованих рішень.

Ось декілька ключових технологій та інструментів, які широко використовують в індустрії.

1. Системи автоматизованого моніторингу:

• сенсори та IT-пристрої: використання сенсорів для моніторингу стану тварин, як-от рівень стресу, здоров'я, репродуктивні показники та споживання корму. IT-технології забезпечують неперервне збирання даних і відправлення їх на централізовані платформи для аналізу.

• системи управління господарством: програмне забезпечення для управління ресурсами, планування виробництва, логістики, фінансів та ведення обліку. Ці системи допомагають у координації різних аспектів господарської діяльності та оптимізації процесів.

2. Технології для зменшення впливу на довкілля:

• системи обробки відходів: технології компостування та біогазові установки допомагають перетворювати тваринні відходи на добрива та альтернативні джерела енергії, знижуючи вплив на довкілля та забезпечуючи додаткові джерела доходу.

• системи економного водокористування: впровадження крапельного зрошення, рециркуляція води та інші водоощадні технології сприяють більш ефективному використанню водних ресурсів.

3. Соціальні та етичні інструменти:

• стандарти благополуччя тварин: сертифікація за міжнародними і національними стандартами благополуччя тварин, які гарантують відповідність до етичних норм утримання та обігу тварин.

• програми корпоративної соціальної відповідальності: розробка та впровадження програм, спрямованих на підтримку місцевих спільнот, забезпечення гідних умов праці та взаємодію із зацікавленими сторонами.

4. Інструменти для аналізу даних

• платформи великих даних та аналітики: використання передових аналітичних інструментів для обробки великих обсягів даних, що дає змогу виявляти тенденції, передбачати проблеми та оптимізувати рішення.

• штучний інтелект та машинне навчання: розробка прогностичних моделей для ефективного управління ресурсами, прогнозування хвороб, підвищення продуктивності та мінімізації впливу на довкілля.

Ці інструменти та технології є фундаментальними для реалізації принципів сталого тваринництва та дають змогу підприємствам не тільки поліпшувати свою економічну ефективність, але й значно знижувати екологічний вплив і поліпшувати соціальну взаємодію.

4.1.6. Практичне застосування методології оцінювання сталості тваринництва

Практичне застосування методології оцінювання сталості тваринництва вимагає комплексного підходу, який охоплює інтеграцію зібраних даних, аналізу, та впровадження ефективних стратегій для підтримки сталих практик. Цей процес допомагає господарствам визначити сфери для поліпшення, впровадити зміни та відстежити ефективність вжитих заходів. Ось кілька ключових аспектів практичного застосування цієї методології:

1. Визначення та налаштування ключових показників сталого тваринництва. Важливо адаптувати ключові показники сталого тваринництва під конкретні потреби та умови господарства, виходячи з його специфічного виробництва, розміру, місцезнаходження та доступних ресурсів. Встановлення відповідних технологій та систем для збирання даних, які є необхідними для вимірювання визначених KПСТ.

2. Збирання та аналіз даних. Використання автоматизованих систем та сенсорів для постійного збирання даних забезпечує актуальність інформації та дає змогу своєчасно виявляти будь-які відхилення від норми. Використання статистичного аналізу та програмного забезпечення для аналізу зібраних даних, щоб виявити тенденції, зрозуміти причини проблем і визначити сфери для вдосконалення.

3. Впровадження заходів і розробка стратегій вдосконалення. На основі аналізу даних, розробка та впровадження конкретних стратегій для поліпшення виявлених проблемних зон. Це може охоплювати зміни у використанні кормів, водокористуванні, умовах утримання тварин тощо. Запровадження нових технологій, методів обробки відходів, а також соціальних ініціатив, які допоможуть підвищити загальну стійкість господарства.

4. Моніторинг та зворотний зв'язок, контроль за впровадженням змін. Регулярний моніторинг впроваджених змін дає змогу оцінити їх ефективність та швидко реагувати на будь-які несподівані виклики або проблеми. Збір відгуків від зацікавлених сторін, включаючи працівників, споживачів та місцеві спільноти, для додаткового коригування та поліпшення стратегій і підходів.

5. Репортинг і прозорість, поліпшення корпоративної культури. Регулярне оприлюднення результатів та прогресу в досягненні сталості, що сприяє підтримці прозорості та залучення споживачів та інших зацікавлених сторін. Підтримка культури сталості на всіх рівнях організації, включаючи навчання, спілкування та лідерство, щоб забезпечити усталеність та ефективність практик.

Практичне застосування методології оцінювання сталості дає змогу не тільки виявляти та коригувати окремі аспекти господарської діяльності, але й сприяє глибокому інтегрованому розумінню взаємозв'язків між економічними, екологічними та соціальними складовими сталого розвитку.

Попередня тема

На початок

Наступна тема