СТАЛЕ ТВАРИННИЦТВО ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН SULAWE

SUSTAINABLE LIVESTOCK PRODUCTION AND ANIMAL WELFARE

МОДУЛЬ 1 СТАЛЕ ТВАРИННИЦТВО/

MODULE 1 SUSTAINABLE LIVESTOCK PRODUCTION

Електронний посібник/The electronic manual

ГОЛОВНА/HOME PAGE	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ/ THEORETICAL INFORMATION	АНОТАЦІЯ/ABSTRACT
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ/LIST OF REFERENCES		УКЛАДАЧІ/COMPILED BY

4. ОЦІНКА СТІЙКОСТІ ТА КРИТЕРІЇ СТІЙКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

ПРАКТИЧНА РОБОТА

1. Методика оцінювання сталого тваринництва

Мета заняття: забезпечити розуміння сталості у тваринництві на основі вивчення концепції та методичних підходів до оцінювання стійкості сталого тваринництва, освоєння методів їх оцінювання, набуття практичного досвіду, розвитку критичного мислення, мотивування до інновацій та вдосконалення.

Теоретичне обґрунтування

Концепція сталого розвитку, що є основною метою Європейського Союзу, визначається як «розвиток, який задовольняє потреби сьогодення, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти власні потреби» за триєдиною концепцією стійкого розвитку (рис. 1). ^{1, 2, 3, 4, 5}

Рис. 1. Триєдина концепція стійкого розвитку

Основним завданням для сільського господарства є ефективне, прибуткове та безпечне виробництво продуктів харчування^{6, 7, 8}, а також задоволення зростаючих потреб у продуктах харчування без використання природних ресурсів та навколишнього середовища^{9, 10}. У цьому контексті останніми роками підвищена увага приділяється оцінюванню стійкості продукції тваринництва^{11. 12}, особливо щодо сталого споживання м’яса, точної нормованої годівлі, що спричиняє менші викиди шкідливих речовин, розвитку сталої інтенсифікації виробництва в контексті зміни клімату, а також можливе стале використання залишків тваринного походження у виробництві біогазу.

Для моніторингу та аналізу стану сільського господарства, зокрема оцінювання стійкості сталого тваринництва, було розроблено різні методи (програми)¹⁵, як-от¹⁶ Delphi¹⁷, IDEA¹⁸, MESMIS¹⁹, MOTIFS²⁰, RISE²¹, SAFE²², OLPI²³ та SASM²⁴. Для їх побудови, зазвичай, використовували двовимірні та багатовимірні статистичні методи. Це прагматичні інструменти, які використовують для спрощення опису складних систем за допомогою трьох функцій: спрощення, кількісного визначення та легкого спілкування. Критерії відбору вимірюваних показників охоплюють відповідність, валідність (обґрунтованість) і доступність.

Delphi^25 – метод використовується для консультацій з експертами або консультантами (тобто дослідниками в різних сферах знань, фермерами та зацікавленими сторонами з різних професій) для створення та вибору показників.

Індикатори були відібрані та розроблені за допомогою серії послідовних кроків із використанням комбінації підходів «знизу догори» та «зверху донизу». Метод використовується для розв’язання складних проблем або створення стратегій. Основними особливостями методики є її анонімність, що зменшує вплив «суперекспертів», та її внесок в об’єктивність результатів. Наприклад, для оцінювання стійкості молочних ферм.

Метод IDEA^26(Indicauters de Durabilité des Exploitations Agricoles; англійською мовою: Agricultural Sustainability Indicators) – оцінює стійкість господарства за агроекологічним (18 показників), соціально-територіальним (18 показників) та економічним (6 показників) масштабами. Прикладом є розведення дрібних жуйних у Лівані та системи технології вівчарства в Марокко.

Метод MESMIS^27 (Marco para la Evaluación de Sistemas de Manejo incorporando Indicadores de Sustentabilidad; англійською мовою: Management Systems Assessment Framework Incorporating Sustainability Indicators) – характеризує системи, визначає критичні точки та вибирає конкретні показники для екологічних, соціальних та економічних аспектів стійкості.

Інформація, отримана за допомогою індикаторів методу IDEA, інтегрується за допомогою змішаних (якісних і кількісних) методів та багатокритеріального аналізу, щоб отримати ціннісне судження про системи управління ресурсами та надати пропозиції та ідеї, спрямовані на поліпшення соціально-екологічного профілю.

Структура базується на таких передумовах:

• Стійкість визначається продуктивністю, стабільністю, надійністю, стійкістю, адаптивністю, справедливістю та самозабезпеченістю.

• Оцінки стійкості дійсні лише для: конкретної системи управління в певному географічному місці; попередньо визначений просторовий масштаб і раніше визначений період часу.

• Оцінювання стійкості є процесом, який передбачає участь і потребує команди оцінювання з міждисциплінарною перспективою. Команда має включати зовнішніх оцінювачів та внутрішніх учасників (фермерів, техніків, представників громади та інших залучених осіб).

• Стійкість можна побачити через порівняння двох або більше систем. Порівняння можна проводити в поперечному або поздовжньому перерізах.

Прикладом методу MESMIS є екстенсивне тваринництво в Іспанії.

Метод MOTIFS^28 – інструмент моніторингу інтегрованої сталості ферми, що дає змогу відстежувати (контролювати) прогрес ферми до інтегрованої стійкості, беручи до уваги економічні, екологічні та соціальні аспекти.

Цей інструмент пропонує візуальне об’єднання оцінок індикаторів у адаптований радарний графік із визначенням для перемасштабування значень індикаторів у бали від 0 (вказує на найгіршу ситуацію) до 100 (вказує на передбачувану максимальну стійкість). Це дає змогу взаємно порівнювати показники для різних тем сталого розвитку. MOTIFS позиціонує сильні та слабкі сторони ферми, отже, його можна використовувати для виконання SWOT-аналізу (сильні, слабкі сторони, можливості та загрози). Він має великі активи, які можна включити в будь-яку систему, засновану на індикаторах. Він може надати інформацію фермерам, щоб допомогти їм діяти та приймати рішення. Прикладом є фламандські молочні ферми.

Метод RISE^29 – оцінювання стійкості, що викликає реакцію, призначений для використання з усіма типами виробництва та оцінює три аспекти стійкості за допомогою набору з 12 показників.

Кожен індикатор містить показник стану та показник рушійної сили. Його мета полягає в тому, щоб забезпечити цілісну оцінку стійкості на рівні ферми та підтримати поширення екологічних практик. RISE було застосовано на понад 2500 фермах у 56 країнах. RISE 2.0 оцінює ефективність сталого розвитку ферми за 10 темами (використання ґрунту, тваринництво, потоки поживних речовин, використання води, енергія та клімат, біорізноманіття, умови праці, якість життя, економічна життєздатність та управління фермою) та 51 підтемою. Ефективність сталого розвитку кожної підтеми базується на сукупності різних показників. Ці показники нормалізуються для кожної підтеми та можуть передбачати порівняння між фермою та довідковими даними. Оцінка на рівні теми базується на середньому балі 4-7 підтем, включених до кожної теми. Оцінки на рівні теми та підтеми варіюються від 0 до 100 і візуалізуються у формі багатокутника. Прикладом є молочні ферми в Китаї та Вірменії³⁰.

Метод SAFE^31 – оцінювання сталого розвитку сільського господарства та довкілля, що базується на принципах, які співвідносяться з трьома вимірами стійкості: економічним, соціальним та екологічним.

Прикладом є Бельгійські ферми з виробництва молока, яловичини та птиці³².

Метод OLPI^33 – індекс близькості до органічного тваринництва, що містить дев’ять індикаторів, об’єднаних у глобальний індекс: управління харчуванням, стале управління пасовищами, родючість і забруднення ґрунту, боротьба з бур’янами та шкідниками, маркетинг і управління, профілактика захворювань, породи та відтворення, благополуччя тварин і безпечність харчових продуктів.

OLPI кожного господарства являв собою суму його зважених значень показника. Ваговий коефіцієнт, присвоєний кожному показнику (від 0 до 1), був визначений як функція: його важливості відповідно до принципів органічного тваринництва та агроекології, а також труднощів у виконанні вимог європейських стандартів органічного виробництва. Прикладом є розведення молочних кіз в Південній Іспанії та молочні системи в Мексиці.

Глобальний OLPI для всіх досліджуваних ферм є середнім значенням показників. Вагові коефіцієнти індикаторів базуються на важливості, яку їм надають експерти, і перетворюються на відсоткову шкалу. Оскільки вагові коефіцієнти мають бути скориговані відповідно до конкретних місцевих критеріїв, OLPI не слід враховувати, якщо він використовується для порівняння господарств різних регіонів. Головною перевагою методу OLPI над нечіткою логікою в багатокритеріальному аналізі є те, що його легко обчислити. Після того, як запропонований метод буде застосовано на багатьох фермах, дослідники матимуть чітке уявлення про зв’язок між різними критеріями та обумовлюючими факторами, отже, його можна буде використовувати для прийняття рішень.

Метод SASM^34 – просторова модель стійкого сільського господарства, об’єднує п’ять факторів стійкості (продуктивність, безпека, захист, економічна життєздатність та соціальна прийнятність), використовуючи геоінформаційну систему (ГІС), аналітичні інструменти з метою боротьби та подолання стійких сільськогосподарських обмежень, а також оптимальне планування землекористування.

Математична формула, що виражає індекс стійкості як результат різних критеріїв.

Отже, у сільському господарстві реалізація сталого розвитку, зокрема сталого тваринництва, для досягнення концепції сталого розвитку потребує інтеграції комплексного оцінювання екологічних, економічних і соціальних аспектів. Оцінювання стійкості – це багатовимірне питання, яке охоплює величезні обсяги складної інформації. Тому ідеальна оцінка є рідкістю, а тому існує потреба систематично зводити складну інформацію до більш простої і концентрованої форми, будуючи піраміду інформації, в основу якої покладено вихідні дані, а на вершині – індекси. Індекси стійкості першого покоління не містять взаємозв'язки між компонентами системи. Прикладами є такі екологічні показники, як викиди CO₂, вирубка лісів або ерозія. Друге покоління використовує складені показники, зазвичай, з чотирма вимірами: економічний, соціальний, продуктивний та екологічний. Зараз йде третє покоління, індикатори, які потрібно будувати. Вони відповідають обов’язковим синергетичним або поперечним індикаторам, які водночас містять кілька атрибутів або вимірів сталості. Оцінювання стійкості в системах сільського господарства потребує комплексного підходу, і в майбутньому набір багатовимірних показників (економічних, екологічних, соціальних і технічних показників) оцінюватиме як окремі частини системи, так і їхні взаємозв’язки.

Завдання для практичного заняття

Подані завдання необхідні для забезпечення здобувачів вищої освіти комплексними знаннями і практичними навичками у сфері оцінювання сталості в тваринництві, сприяючи глибокому розумінню теми та розвитку важливих академічних і професійних навичок. До кожного поданого практичного завдання формуються групи здобувачів.

Завдання 1. Оцінити вплив тваринницького господарства на навколишнє середовище (екологічна стійкість) за допомогою індексів і показників. На основі даних про викиди парникових газів, використання води та енергії від різних типів тваринницьких ферм розрахувати вуглецевий і водний відбиток для кожного типу ферми та порівняти їх зі стандартами вимог. Підготувати звіт з аналізом і пропозиціями щодо поліпшення екологічної стійкості.

Завдання 2. Провести економічний аналіз ефективності та рентабельності виробництва тваринницької продукції (економічна стійкість). На основі економічних даних ферми, як-от витрати на корм, доходи від продажу продукції, амортизація обладнання та інші, визначити прибутковість та економічну ефективність за допомогою методів статистичного аналізу. Підготувати презентацію з аналізом витрат і доходів та рекомендаціями для підвищення ефективності сталого розвитку ферми.

Завдання 3. З метою соціальної стійкості під час оцінювання сталого тваринництва, оцінити вплив тваринництва на місцеве населення. Для цього провести організацію опитування або інтерв'ю з місцевими жителями та працівниками ферми для оцінювання їх думок щодо впливу ферми на їхнє життя і здоров'я. Проаналізувати зібрану інформацію та розробити стратегію для поліпшення соціальної стійкості. Створити доповідь з виявленими проблемами та можливими шляхами їх розв'язання.

Завдання 4. Розробити комплексний план з підвищення стійкості тваринницького господарства, використовуючи усі зібрані дані із завдань 1-3 для створення інтегрованого плану, який включатиме екологічні, економічні та соціальні аспекти стійкості. Проаналізувати як окремі, так і взаємопов’язані впливи різних аспектів і розробляти стратегії з оптимізації виробництва з огляду на стійкість. Створити детальний план з конкретними діями, чітко визначеними цілями та індикаторами для моніторингу прогресу. План має включати пропозиції з енергозбереження, водозбереження, поліпшення умов праці, соціальної інтеграції та фінансової стійкості.

Завдання 5. Підготовити презентацію аналізу (наприклад, слайди PowerPoint) та представити свої результати перед групою. Кожна команда (група здобувачів) презентує свої результати аналізу, план дій та відповідає на запитання аудиторії, що допоможе розвинути навички публічних виступів та обговорення.

Завдання 6. З метою розвитку критичного мислення через аналіз існуючих підходів до стійкості у тваринництві здобувачам надається низка статей та досліджень, пов’язаних зі сталістю у тваринництві. Завдання полягає в аналізі цих матеріалів, визначенні їхніх сильних і слабких сторін, а також пропозиціях щодо поліпшення досліджених методик. Після аналізу матеріалів здобувачі пишуть критичний огляд з детальним аналізом різних підходів і рекомендацій для їх удосконалення.

Питання для самоконтролю

1. Якими принципами визначається концепція сталого розвитку Європейського Союзу? 2. Яка основа триєдиної концепції стійкого розвитку? 3. Назвіть основні завдання для сільського господарства в контексті сталого розвитку. 4. Назвіть методи (програми) оцінювання стійкості сталого тваринництва. 5. Охарактеризуйте метод Delphi для оцінювання стійкості сталого тваринництва. 6. За якими показниками проводять оцінювання стійкості сталого тваринництва методами IDEA та MESMIS? 7. Що беруть до уваги під час оцінювання стійкості сталого тваринництва методом MOTIFS та яка особливість даного методу? 8. Мета і принцип роботи методу RISE для оцінювання стійкості сталого тваринництва? 9. На чому базуються методи SAFE та OLPI для оцінювання стійкості сталого тваринництва? 10. Які п’ять факторів об’єднує SASM для оцінювання стійкості сталого тваринництва?

Попередня тема

На початок

Наступна тема