СТАЛЕ ТВАРИННИЦТВО ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН SULAWE

SUSTAINABLE LIVESTOCK PRODUCTION AND ANIMAL WELFARE

МОДУЛЬ 1 СТАЛЕ ТВАРИННИЦТВО/

MODULE 1 SUSTAINABLE LIVESTOCK PRODUCTION

Електронний посібник/The electronic manual

ГОЛОВНА/HOME PAGE	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ/ THEORETICAL INFORMATION	АНОТАЦІЯ/ABSTRACT
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ/LIST OF REFERENCES		УКЛАДАЧІ/COMPILED BY

4. ОЦІНКА СТІЙКОСТІ ТА КРИТЕРІЇ СТІЙКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

ПРАКТИЧНА РОБОТА

2. Оцінювання критеріїв стійкості продукції тваринництва

Мета заняття: дослідити різні аспекти стійкості продукції тваринництва, зокрема екологічну, економічну та соціальну складові, та розробити комплексні методи для їхнього оцінювання.

Теоретичне обґрунтування

Стійкість у контексті тваринництва визначається як здатність системи тваринництва витримувати різноманітні внутрішні та зовнішні впливи, зберігаючи свою продуктивність, ефективність і здатність відновлюватися після стресових подій¹. Це охоплює різні аспекти, як-от²:

• екологічна стійкість, яка зосереджується на мінімізації впливу на навколишнє середовище;

• економічна стійкість, що забезпечує економічну вигоду фермерам;

• соціальна стійкість, яка підтримує благополуччя та здоров'я як тварин, так і тих, хто працює у секторі.

Оцінювання стійкості продукції тваринництва має вирішальне значення, оскільки воно дає змогу виявляти потенційні ризики та виклики, з якими може зіткнутися галузь, тим самим сприяючи підготовці до майбутніх змін. Оцінювання стійкості сприяє підвищенню якості продукції, поліпшує благополуччя тварин, знижує вплив на навколишнє середовище та сприяє соціальному добробуту. Вона також допомагає встановлювати кращі практики управління, що можуть підвищити продуктивність та зменшити витрати, тим самим підвищуючи економічну стійкість галузі (рис. 1)^3, 4.

Рис. 1. Виклики та переваги сталого тваринництва в стійкості та прибутковості ферми^4

Критерії стійкості продукції тваринництва

1. Екологічна стійкість

Вплив тваринництва на навколишнє середовище⁵. Тваринництво має значний вплив на навколишнє середовище^{6, 7}. Це охоплює викиди парникових газів, забруднення водних ресурсів через відходи тварин та використання значних площ землі для випасання та виробництва кормів^{8, 9}. Тваринництво є одним із головних джерел метану, вплив якого на глобальне потепління у 25 разів вищий порівняно з вуглекислим газом протягом 100-річного періоду^{10, 11}.

Рис. 2. Вплив промислового тваринництва на екологію¹¹

Методи зниження негативного впливу^{12, 13, 14}. Для зменшення негативного впливу на довкілля можна використовувати різні підходи. З-поміж них: інтегроване управління відходами, удосконалення систем годівлі для зниження викидів, використання відновлюваних джерел енергії у господарствах, а також розробка і впровадження екологічно чистих технологій. Важливим кроком є також перехід на органічне тваринництво та поліпшення умов утримання тварин.

2. Економічна стійкість

Ефективність виробництва у тваринництві можна підвищити через впровадження сучасних технологій, автоматизацію процесів та підвищення генетичного потенціалу тварин. Важливим є також впровадження передових методів управління господарством, які допомагають оптимізувати використання ресурсів і збільшувати вихід продукції^{15, 16, 17}.

Оптимізація витрат та рентабельність. Оптимізація витрат полягає у раціональному використанні кормів, енергії, води та інших ресурсів. Важливо також удосконалювати логістику і збут продукції для зниження витрат на транспортування та зберігання. Підвищення рентабельності досягається через вибір оптимальних ринків збуту, ціноутворення та маркетингові стратегії^{18, 19}.

3. Соціальна стійкість

Умови праці у секторі. Забезпечення гідних умов праці є критичним для соціальної стійкості. Це охоплює захист прав працівників, надання безпечних умов праці, достойну оплату праці, а також можливості для професійного розвитку. Залучення працівників до прийняття рішень та забезпечення їх здоров'я і безпеки є основою для створення стійкого та ефективного виробничого середовища^{20, 21}.

Вплив на місцевих жителів територіальної громади. Тваринництво має значний вплив на місцевих жителів територіальної громади, особливо в сільських районах^{22, 23}. Підтримка місцевих громад через створення робочих місць, внесок у місцеву економіку та поліпшення інфраструктури можуть сприяти підвищенню їхнього економічного та соціального благополуччя. Важливо також забезпечувати прозорість діяльності та залучати громади до обговорення і розв’язання місцевих питань.

Методи оцінювання стійкості продукції тваринництва

1. Кількісні методи

Кількісні методи оцінювання стійкості використовують дані для вимірювання ефективності та впливу виробничих практик у тваринництві²⁴.

Індекси та показники відіграють ключову роль у вимірюванні стійкості продукції²⁵. Вони можуть охоплювати такі аспекти, як викиди парникових газів на одиницю продукції²⁶, кількість використаної води, витрати енергії, а також показники біорізноманіття²⁷. Наприклад, індекс вуглецевого сліду²⁸ враховує загальні викиди CO₂, що асоціюються з виробництвом м'яса або молока, допомагаючи оцінити екологічну ефективність^{29, 30}.

Статистичні методи аналізу дають змогу обробляти великі обсяги даних для визначення тенденцій, кореляцій та причинно-наслідкових зв'язків між різними аспектами виробничої діяльності³¹. Використання регресійного аналізу, часових рядів та інших статистичних методів допомагає вивчати зміни у стійкості з часом, оцінювати ефективність запроваджених практик та прогнозувати майбутні результати.

2. Якісні методи

Якісні методи охоплюють аналіз нематеріальних аспектів, як-от досвід, ставлення та сприйняття, що є важливими для повного розуміння стійкості.

Опитування та інтерв'ю³² є важливими інструментами для збору даних про думки, ставлення та персональний досвід осіб, які працюють у галузі тваринництва. Ці методи можуть допомогти оцінити, як саме співробітники, менеджери та інші зацікавлені сторони сприймають впровадження стійких практик, їх вплив на умови праці, а також сприйняття соціальної справедливості і етики в індустрії³³.

Експертні оцінки³⁴ використовуються для аналізу та інтерпретації складних даних, де необхідно глибоке розуміння предметної області. Експерти можуть оцінювати стійкість тваринництва на основі своїх знань і досвіду, використовуючи не тільки відомі стандарти, але й особистісне бачення кращих практик та інновацій у галузі. Ці оцінки можуть слугувати основою для розробки політик, рекомендацій та стратегічних планів розвитку.

Ці методи, поєднуючи кількісний і якісний підходи, дають змогу отримати повне і всебічне уявлення про стійкість продукції тваринництва, що сприяє розробці ефективних стратегій для її підвищення.

Завдання для практичного заняття

Практичні завдання полягатимуть в аналізі екологічної стійкості на прикладі місцевого тваринницького господарства, розробці плану з оптимізації витрат для підвищення економічної стійкості та соціологічного опитування умов праці. Завдання допоможуть здобувачам вищої освіти (студентам) практично застосувати теоретичні знання, розвинути навички аналізу і критичного мислення, а також підготувати їх до розробки власних рекомендацій і стратегій зі стійкості тваринницького виробництва. Для виконання практичних завдань формуються групи здобувачів.

Завдання 1 – аналіз екологічної стійкості. Оцінити вплив тваринницького господарства на навколишнє середовище, що містить такі пункти:

1. Вибрати конкретне тваринницьке господарство або тип виробництва (наприклад, молочне виробництво, свинарство тощо).

2. Зібрати дані про використання ресурсів (вода, корми, енергія) і викиди (метан, аміак).

3. Використати індекси та показники для оцінювання впливу на довкілля (наприклад, вуглецевий слід, водний відбиток).

4. Підготувати презентацію з аналізом зібраних даних і рекомендаціями щодо поліпшення екологічної стійкості.

Завдання 2 – оцінка економічної стійкості. Вивчити економічні аспекти стійкості тваринницького виробництва. Для виконання завдання необхідно:

1. Проаналізувати фінансові звіти тваринницького господарства за останні 2-3 роки.

2. Оцінити ключові показники рентабельності, як-от дохід на одиницю продукції, рентабельність (маржу) валового прибутку.

3. Дослідити витрати та методи їх оптимізації.

4. Сформулювати стратегії для підвищення економічної ефективності, зокрема технологічні нововведення та управлінські підходи.

Завдання 3 – аналіз соціальної стійкості. Дослідити вплив тваринництва на місцевих жителів територіальної громади та умови праці.

1. Провести опитування або інтерв'ю з працівниками тваринницького господарства для оцінювання їхнього задоволення умовами праці.

2. Проаналізувати співвідношення залученості місцевих жителів до господарської діяльності.

3. Вивчити соціальні програми та ініціативи, які реалізує господарство для підтримки місцевих жителів територіальної громади.

4. Підготувати звіт про вплив тваринництва на соціальну стійкість регіону з пропозиціями щодо поліпшення.

Питання для самоконтролю

1. Що ви розумієте під стійкістю у тваринництві? 2. Які аспекти охоплює стійкість у тваринництві? 3. Значення оцінки критеріїв стійкості продукції тваринництва. 4. Назвіть критерії стійкості продукції тваринництва. 5. Що передбачає екологічна стійкість? 6. Який вплив має тваринництва на навколишнє середовище? 7. Які є методи зниження негативного впливу тваринництва на навколишнє середовище? 8. Який має вплив економічна стійкість на ефективність виробництва у тваринництві? 9. Яких результатів можна досягти, оптимізуючи витрати та рентабельність у тваринництві? 10. Соціальна стійкість як один із критеріїв стійкості продукції тваринництва. 11. Які ви знаєте методи оцінювання стійкості продукції тваринництва? 12. Охарактеризуйте кількісні методи оцінювання стійкості продукції тваринництва. 13. Охарактеризуйте якісні методи оцінювання стійкості продукції тваринництва.

Попередня тема

На початок

Наступна тема