|
|
ГЕОДЕЗІЯ І частина Електронний посібник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4. ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩ |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4.1. Методи визначення площ. Визначення площ землекористувань та
землеволодінь 4.1.1. Аналітичний спосіб
визначення площ 4.1.2. Графічний спосіб
визначення площ 4.1.3. Визначення площ
палетками 4.1.4. Механічний спосіб
визначення площ 4.1.5. Ціна поділки
планіметра, її визначення 4.1.6. Визначення загальної площі
землекористувань, складання контурної, зведеної експлікації та кальки контурів
Оцінюючи розміри земельних ділянок, які
відводяться під будівництво, землекористування та для інших цілей, на картах
і планах визначають їх площу.
Під визначенням площі слід розуміти вимірювальні та
обчислювальні операції, в результаті яких отримують площу ділянки в гектарах,
квадратних метрах тощо. Існують декілька способів визначення площ.
Тоді площа полігона АВС дорівнюватиме сумі
площ лівої і правої трапецій без площі трапеції, розташованої під ними:
де: S –
площа землекористування; Х,U – координати вершин полігону землекористування. Для вирахування площ складається відомість
вирахування площ за координатами.
Площа ділянки, яка має форму геометричної
фігури визначається графічним способом. Якщо ділянка має форму багатокутника то графічно
за допомогою креслярських інструментів ділимо її на геометричні фігури
(трикутники, прямокутники) і за допомогою формул геометрії визначаємо площу
окремих фігур. Площа трикутника
де: а – основа трикутника; h – висота. Площа прямокутника
де: а – основа; h –
висота. Площа трапеції
де: а і b – довжина основ; h – висота. Загальна площа буде дорівнювати
За формулою
визначаємо площу контуру де: n – кількість квадратів; S1 – площа квадрата. Відносна помилка 1:100.
Планіметр – це механічний прилад, яким
можно визначити площі контурів шляхом їх обводу. Полярний планіметр складається з двох важелів:
полюсного та обвідного. Полюсний важіль має на кінці вагу з голкою, на
другому кінці сполучається з рахівним механізмом.
Обвідний ричаг має шпиль або обвідне скло,
на другому кінці сполучається з рахівним механізмом. Рахівний механізм складається з 2-х роликів,
циферблату та верньєра. Відлік складається з 4 цифр: перша – по
циферблату, друга та третя – по ролику, четверта – по верньєру. Перед початком роботи
визначаємо ціну поділки, для цього беремо прямокутник (2 або 3 квадрата
координатної сітки), площа якого відома, ставимо шпиль на початок в точку А – беремо відлік а1,
обводимо важелем контур і вертаємось у точку. А, визначаємо
відлік – а2 ; визначаємо ціну поділки
Для підвищення точності визначення ціни ділення фігуру
обводять по два рази за двох положень полюса. При цьому необхідно слідкувати,
щоб кут між важелями планіметра був не менше 30° і не більше 150°, обвод
фігури починають при куті між важелями, орієнтовно 90°. Ціну ділення
визначають до 4-х значущих цифр. Щоб отримати зручну ціну ділення, встановлюють
довжину важеля, розраховану за формулою
де: R1 –
існуюча довжина важеля; с1 –
існуюча ціна ділення; с2 –
ціна ділення, яка відповідає важелю R2. Обчислення
площ землекористувань проводять за принципом "від загального до
часткового"; визначають загальну площу землекористування аналітичним
способом. Вирахування площ по секціях і контурах
проводиться на плані землекористування, побудованого за координатами. План землекористування поділяють на секції, межа
яких має проходити, як правило, по межах контурів. Нумерація секцій
зазначається римськими цифрами зліва направо за годинниковою стрілкою.
Результати вирахування площ землекористування по секціях записується у відомість
і ув’язується до загальної площі землекористування, вирахуваної за
координатами. Допустима нев’язка в сумі площ секцій ув’язаних до загальної
площі землекористування визначається за формулою
де: S – ув’язана площа
землекористування, га; М –
масштаб плану. Отриману допустиму практичну нев’язку із суми площ секцій
землекористування розподіляється пропорційно до площ у секції. Під час вирахування площ
по контурах на кальці контурів (копії плану), зазначають межі секцій і в
межах кожної секції нумеруються контури, їх нумерація проводиться з Півночі
на Захід частини першої секції за годинниковою стрілкою і в наступних секціях
нумерація проводиться за тим же принципом (номер контуру та секції – червоним
кольором, площу – синім). Ув’язка
площі контурів у секціях проводиться до теоретичної площі (ув’язаної площі по кожній
секції). Допустима нев’язка в
сумі площ окремих контурів ув’язаних
до площі секції визначається за формулою
де: S – ув’язана площа секції, га; М –
масштаб плану. Результати контурного вирахування площ
записуються в „Відомість вирахування
площ контурів”. Після вирахування площ
по контурах складають поконтурну відомість, в якій контури групуються за
видами угідь, підсумовується загальна площа кожного виду угідь і в цілому з
землекористування. За підсумками поконтурної відомості складається
експлікація земель в межах плану. КАЛЬКА
КОНТУРІВ Площа 140,40 га
Таблиця 2 Поконтурна відомість
Таблиця 3 ЕКСПЛІКАЦІЯ земель у межах плану теодолітної
зйомки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||