ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВА

Електронний посібник

8. КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

8.3. Порядок отримання банківського кредиту

8.5. Оцінка кредитоспроможності підприємства-позичальника

8.6. Погашення банківського кредиту підприємством

Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.

Економічні відносини між кредитором і позичальником виникають під час одержання кредиту, користування ним та його поверненням. Сторони, які беруть участь у цих економічних відносинах (кредитор і позичальник), називаються їх суб’єктами, а грошові чи товарні матеріальні цінності або виконані роботи та надані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, є об’єктом кредиту.

Функції кредиту:

Схема 1

Кредитування здійснюється на основі таких принципів:

Схема 2

8.2. Форми і види кредиту

Виділяють такі форми кредиту:

Схема 3

Визначають такі види кредитів:

Схема 4

Кредиторами підприємств можуть бути: банки та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути (банківський, лізинговий кредити); підприємства (комерційний кредит); держава (державний кредит, який надається через уповноважені банки); міжнародні фінансово-кредитні установи (відкриття кредитних ліній через уповноважені банки).

8.3. Порядок отримання банківського кредиту

Підприємства можуть отримати різноманітні види кредитів та послуги кредитного характеру.

Схема 5 +

Процес отримання кредиту складається з таких етапів:

Слайд1

Підприємства не можуть отримати кредити на такі цілі:

Схема 7 +

Пакет документів для отримання кредиту:

1. Заява про надання кредиту (відкриття кредитної лінії) в довільній формі, але із обов’язковим зазначенням суми кредиту, мети його отримання, терміну користування та виду забезпечення.

2. Анкета отримувача кредиту.

3. Якщо потенційний позичальник не є клієнтом банку, то додатково надаються:

1. Статут (нотаріально завірена копія).

2. Установчий договір (нотаріально завірена копія).

3. Картка із зразками підписів, завірена нотаріально або банком, у якому обслуговується позичальник.

4. Свідоцтво про реєстрацію (нотаріально завірена копія).

5. Копії протоколів, або наказів про призначення чи обрання перших посадових осіб (завірені печаткою позичальника).

4. Виписки з усіх банків, де відкриті рахунки позичальника про обороти по рахунках за попередні шість повних місяців.

5. Довідки з усіх банків, де відкриті рахунки позичальника про наявність або відсутність заборгованості по кредитах.

6. Копії контрактів, договорів, угод, на виконання котрих необхідний кредит із додатковими угодами, доповненнями, специфікаціями та рахунками-фактурами.

7. Копії контрактів, договорів, угод, надходженнями від котрих планується здійснювати погашення кредиту.

8. Фінансово-економічна інформація:

1. Розгорнутий бізнес-план із описом основних напрямів діяльності позичальника, характеристикою керівників, характеристикою продукції, що випускається, та послуг, котрі надаються.

2. Техніко-економічне обґрунтування (може бути одним із розділів бізнес-плану).

3. Баланси та звіти про фінансові результати позичальника на три попередні звітні дати.

9. Документи на предмет застави – залежно від виду застави.

В процесі роботи із позичальником банк залишає за собою право змінювати або доповнювати наведений вище перелік документів.

Юридичною основою системи кредитування є кредитний договір.

Кредитний договір повинен бути укладений в письмовій формі і може містити наступні розділи:

• предмет договору;

• порядок надання та погашення кредиту, нарахування та сплати процентів і комісій;

• права та обов’язки сторін;

• відповідальність сторін;

• особливі умови (звільнення від відповідальності);

• порядок врегулювання спорів;

• запевнення та гарантії;

• заключні положення;

• юридичні адреси та реквізити сторін.

Найчастіше гарантією повернення кредиту є застава (майно, майнові права) і тому одночасно з кредитним договором укладається договір застави.

ЖОДТРК. Поради юриста. Кредитний договір

http://www.youtube.com/watch?v=YtX6OfyopHc

Не можуть отримати кредити підприємства:

– проти яких порушено справу про банкрутство (крім кредитування заходів фінансової санації);

– під укладені ними контракти, які не передбачають захисту позичальника від можливих втрат, пов’язаних із затримками в поставках товарів;

– коли вони мають прострочену заборгованість за раніше наданими кредитами.

8.4. Позичковий процент

Позичковий процент, який отримує банк від клієнта за наданий йому кредит, можна розраховувати за формулою нарахування простих або складних процентів.

Слайд1

Слайд2 Слайд3 Слайд4

Слайд5 Слайд6 Слайд7 Слайд8

Таблиця 8.1

Формули розрахунку відсотків за кредит

Показник	Формула розрахунку	Умовні позначення
*Прості відсотки*
Сума відсотків		І – сума відсотків Р – початкова сума боргу n – період нарахування відсотків i – відсоткова ставка
Нарощена сума боргу (вкладу)	)	S – нарощена сума боргу m – період нарахування у місяцях d – період нарахування у днях
Нарощена сума боргу за умови зміни відсоткової ставки	)	N – кількість інтервалів нарахування відсотків n_t – тривалість періоду t-го інтервалу нарахування i_t – проста ставка відсотка на t-му інтервалі нарахування
*Складні відсотки*
Нарощена сума боргу		S – нарощена сума боргу P – початкова сума боргу n – період нарахування відсотків i – відсоткова ставка
Нарощена сума боргу, якщо кількість розрахункових періодів у році перевищує один		m – кількість розрахункових періодів у році
Первісна сума
Ставка складних відсотків

8.5. Оцінка кредитоспроможності підприємства-позичальника

Українські банки розробляють власні внутрішні положення та методики аналізу кредитоспроможності позичальника, в основу яких, як правило, покладено методичні рекомендації НБУ щодо оцінки банками кредитоспроможності та фінансової стабільності фінансової стабільності позичальника.

Серед найбільш розповсюджених методів оцінки кредитоспроможності можна виділити наступні:

Схема 9

Таблиця 8.2

Показники оцінки кредитоспроможності позичальника

Показник	Порядок розрахунку	Орієнтовне значення
*Показники ліквідності*
Коефіцієнт миттєвої ліквідності	К_п = Високоліквідні активи / Поточні зобов’язання	0,2
Коефіцієнт поточної ліквідності	К_лп = Ліквідні активи / Поточні зобов’язання	0,75
Коефіцієнт загальної ліквідності	К_лз = Оборотні активи / Поточні зобов’язання	2,00
*Показники фінансової стійкості*
Коефіцієнт автономії	К_а = Власний капітал / Активи	> 0,5
Коефіцієнт незалежності	К_н = Залучені кошти / Власний капітал	< 0,5
Коефіцієнт забезпечення власними коштами	К_з = Власний оборотний капітал / Оборотні активи	> 0,5
Коефіцієнт маневреності власних коштів	К_мвк = (Власний капітал – Необоротні активи) / Власний капітал	> 0,5
Коефіцієнт фінансового левериджу	К_лф = Зобов’язання / Власний капітал	зменшення
*Показники рентабельності*
Рентабельність активів	Р_а = Чистий прибуток / Середня вартість активів	збільшення
Рентабельність продажу	Р_п = Чистий прибуток / Чистий дохід	збільшення
*Показники ділової активності*
Коефіцієнт оборотності активів	К_оа = Чистий дохід / Середня вартість активів	збільшення
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	К_омз = Чистий дохід / Середня вартість ТМЗ	збільшення
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	К_одз = Чистий дохід / Середня сума дебіторської заборгованості	збільшення
*Показник аналізу грошових потоків клієнта*
Показник аналізу грошових потоків клієнта	К = [(Н_см∙ n) – (З_м ∙ n) – З₁] / С_к Н_см– середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом трьох останніх місяців (за винятком кредитних коштів) n – кількість місяців дії кредитної угоди З_м – щомісячні умовно-постійні зобов’язання позичальника З₁ – податкові платежі та суми інших зобов’язань перед кредиторами, що мають бути сплачені з рахунку позичальника, крім сум зобов’язань, термін погашення яких перевищує термін дії кредитної угоди	> 1,5

Система «5С» характеризує такі параметри позичальника:

• характер (character);

• капітал (capital);

• можливості (capacity);

• умови (conditions);

• забезпечення (collacteral).

Система «CAMPARI» передбачає такі напрями вивчення позичальника:

С – character (репутація позичальника);

A – ability (здатність повернути кредит);

M – marge (дохідність операції);

P – purpose (цільове призначення кредиту);

A – amount (сума кредиту);

R – repayment (умови погашення);

I – insurance (забезпечення);

Система «COPF»:

С – competition(конкуренція в галузі);

O – organization (організація діяльності);

P – personnel (якість персоналу);

F – finance (фінанси, доходи).

Система «PARSER»:

Р– person (репутація; позичальника)

A – amount (сума кредиту);

R – repayment (умови погашення);

S – security (забезпечення кредиту);

E – expediency (доцільність кредиту);

R – remuneration (винагорода банку).

Базовий алгоритм багатофакторної дискримінантної моделі для розрахунку інтегрального показника фінансового стану позичальника:

Z = а₁﮲К₁+ а₂К₂+ а₃К₃+ а₄К₄+а₅К₅+ а_n∙К_n – a₀,

де Z – базовий інтегральний показник фінансового стану боржника – юридичної особи;

К₁, К₂... К_n – фінансові коефіцієнти, що розраховуються на базі фінансової звітності боржника;

а₁, а₂.... а_n – параметри, що визначаються з урахуванням вагомості та розрядності фінансових коефіцієнтів на підставі даних фінансової звітності боржників – юридичних осіб;

а₀ – вільний член дискримінантної моделі.

8.6. Погашення банківського кредиту підприємством

Умови погашення кредитів суттєво впливають на фінансовий стан суб’єктів господарювання.

Порядок погашення кредиту – це спосіб погашення основної його суми і нарахованих відсотків. Кредит погашають повністю після закінчення терміну кредитної угоди або поступово, частинами. Відсоток нараховується на суму непогашеного кредиту.

За способом погашення позики можуть бути: до запитання, з погашенням у відповідний термін, з достроковим погашенням.

За позиками до запитання строк повного повернення конкретно не визначається і погашення відбувається на вимогу банку. Позика може погашатися підприємством не тільки відповідно до кредитного договору, а й достроково (на вимогу кредитора або на бажання підприємства).

За характером погашення кредити поділяються на такі види:

• дисконтні;

• позики, які погашаються поступово – щомісячно, щоквартально, раз на півроку, щорічно;

• позики, які погашаються одноразовим платежем після закінчення терміну позики, тобто підприємство одночасно сплачує банку суму основного боргу та нарахованих відсотків;

• амортизаційні (здійснюється поступова виплата основного боргу та відсотків рівномірними внесками).

Можуть бути й інші способи погашення, які зазначаються у кредитному договорі (наприклад, надання підприємству пільгового періоду кредитування, тобто відстрочки погашення кредиту). На відміну від звичайних надання дисконтних позик передбачає утримання позикового відсотка (дисконту) під час видачі кредиту.

Приклад

За звичайною позикою підприємство отримало кредит 100 тис. грн під 20% річних. Після завершення року воно сплатить банку одноразово 120 тис. грн. За дисконтною позикою відсотки буде утримано негайно, тобто підприємство отримає 80 тис. грн (100 тис. грн – 20 тис. грн) і через рік поверне їх банку. За погашення періодичними внесками певна частка основної суми кредиту сплачується однаковими внесками протягом терміну дії кредитної угоди, а більша частина його – після закінчення терміну кредиту.

За «амортизаційного» погашення основну суму кредиту підприємства сплачують поступово. Платежі здійснюються однаковими сумами регулярно і включають відповідну частину суми основного боргу і відсотків. Погашення однаковими внесками передбачає, що кожен наступний платіж менший за попередній, оскільки відсоткові виплати з часом знижуються.

Інші способи погашення кредиту:

• порядок погашення може бути пов’язаний з доходами від заходу, що кредитується (погашення кредиту з перервою, тобто з пільговим періодом, а регулярні внески для погашення здійснюються тільки тоді, коли проект починає давати дохід);

• внески для погашення основної суми кредиту здійснюються нерегулярно й неоднаковими сумами.

Джерелами погашення кредиту, отриманого підприємством, можуть бути:

• виручка від реалізації продукції, що її отримає підприємство в процесі реалізації проекту кредитування;

• виручка від реалізації продукції власного виробництва, не пов’язаного з проектом кредитування;

• інші надходження від господарської діяльності.

Умови погашення кредиту обумовлюються під час підписання договору підприємства з банком, виходячи з:

• цільового спрямування кредиту;

• обсягів та терміну позики;

• порядку та строків надходження коштів на рахунок підприємства;

• сезонності та циклічності виробництва;

• рівня платоспроможності та надійності матеріального забезпечення підприємства тощо.

Підприємство може звернутись до банківської установи з проханням переглянути графік погашення заборгованості та нарахування відсотків. Банк може зважити на клопотання, якщо підприємство доведе об’єктивну неможливість отримання передбаченого бізнес-планом доходу в обсязі, достатньому для погашення позики. За згодою банку підприємство укладає з ним або додаткову кредитну угоду, або коригує лише графік зміни термінів часткових платежів.

Дострокове стягнення суми основного боргу та нарахованих відсотків може статися, якщо підприємство використовує кредит не за цільовим призначенням, подає до банку недостовірну звітність, має суттєві недоліки у веденні бухгалтерського обліку.

За несвоєчасне погашення боргу банк може стягнути з підприємства штраф. За відмови підприємства від сплати боргів банк стягує їх у претензійно-позовному порядку. У разі систематичного невиконання кредитних зобов’язань банк може порушити стосовно підприємства справу про банкрутство.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення кредиту

2. Які функції виконує кредит?

3. Дайте характеристику принципів кредитування

4. Які є форми кредиту?

5. Які є види кредиту?

6. Які етапи одержання банківського кредиту?

7. Дайте визначення кредитного договору

8. Яка формула розрахунку простих відсотків?

9. Яка формула розрахунку складних відсотків?

10. Які основні методики оцінки кредитоспроможності позичальника?

11. За якими показниками визначається кредитоспроможність позичальника?