ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВА Електронний посібник
Головна Анотація Теоретичні відомості Тести Практичні роботи Глосарій Список використаних джерел Укладачі	Глосарій
	А Б Г Е З І К Л М Н О П Р С Ф А Абсолютне вивільнення оборотних коштів – це пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього року при одночасному збільшенні обсягу виробництва (реалізації). Акредитив – це специфічна форма безготівкових розрахунків, за якої одна установа банку доручає іншій провести за рахунок спеціально заброньованих для цього грошових коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги. Акцепт (лат. acceptus – прийнятий) – згода на оплату або гарантування оплати документів. Амортизація – систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Б Банкрут – боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена господарським судом. Банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури Безвідкличний акредитив – акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий. Безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувача коштів. Безспірні вимоги кредиторів – грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Боржник – юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов’язаннями, які виникли у фізичної особи у зв’язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов’язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження. В Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця (боржника) сплатити після настання строку визначену суму грошей власникові векселя (векселедержателю). Вексель є одночасно розрахунковим документом і цінним папером, що може купуватися і продаватися на фондовому ринку. Відкличний акредитив – акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціантом (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором та ін.) Відносне вивільнення оборотних коштів – виникає тоді, коли внаслідок поліпшення використання оборотних коштів підприємство з такою самою їх сумою або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва. Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань Г Готівковий бюджет (бюджет поточних надходжень і витрат грошових коштів) – це фінансовий документ, у якому зазначають прогнозовані обсяги надходжень і витрат грошових коштів протягом планового періоду та моменти часу, коли очікуються ці надходження й витрати. Готівкові розрахунки – це платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб між собою за реалізовану продукцію і за операції, які не пов’язані з реалізацією продукції. Грошові фонди – це частина грошових коштів, які мають цільове спрямування. До грошових фондів належать: статутний фонд, фонд оплати праці, амортизаційний фонд (на державних підприємствах), резервний фонд та інші. Е Електронний розрахунковий документ – документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, включаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами. Електронний цифровий підпис – вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. З Збір (плата, внесок) – обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. І Інвестиції – господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестор – особа, яка приймає рішення щодо внесення власних, позичених та залучених майнових і інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування та несе відповідальність за невиконання своїх зобов’язань. К Капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи – витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством. Касовий план – основна форма планування грошового обігу. Складається та виконується на підставі прямого обліку і регулювання руху готівкових грошей, які проходять через касу. Кредит – угода між партнерами (фізичними та юридичними особами і державами) про надання у власність майна або грошей іншій особі на умові відстрочки повернення такої ж вартості з виплатою проценту. Кредитний договір – це цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і зобов’язання та економічну відповідальність комерційного банку і клієнта з приводу проведення кредитної операції. Кредитор – сторона, що передає вартість у грошовій чи натуральній формі іншому суб’єкту ринку на засадах повернення, строковості і платності. Кредитор – юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника. Кредитоспроможність – це наявність у позичальника передумов для отримання кредиту і його здатність повернути кредит та відсотки за ним у повному обсязі та в обумовлені договором строки. Кредитування – це видача кредитором позичок в кредит позичальникам при дотриманні принципів кредитування. Л Ліквідність підприємства – це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. М Мирова угода у справі про банкрутство – домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами. Н Неплатоспроможність – неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності. Непокритий (гарантований) акредитив – акредитив, оплата за яким у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту. Нормування оборотних коштів – процес визначення економічно обґрунтованої величини оборотних коштів підприємства, необхідних для нормальної діяльності. О Оборотні кошти – це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку. Оборотні фонди – це фонди, які споживаються в одному виробничому циклі і свою вартість переносять на вартість готової продукції повністю. Організація фінансів підприємств передбачає форми, методи, способи формування та використання ресурсів, контроль за їх кругообігом для досягнення економічних цілей згідно з чинними законодавчими актами. Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). П Переказний вексель – виписується кредитором як письмовий наказ боржнику сплатити йому або вказаній їм третій особі певну суму грошей у певний термін. Підприємство – самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Платіжна вимога – розрахунковий документ, за яким кошти списуються з рахунку без згоди його власника, тобто безакцептне списання коштів. Платіжна вимога-доручення – розрахунковий документ, що складається з двох частин: верхня частина – вимога постачальника до покупця на підставі надісланих покупцеві документів оплатити вартість відвантажених товарів, виконаних робіт і наданих послуг, нижня частина – доручення покупця своєму банкові оплатити вказані документи, перерахувавши відповідну грошову суму зі свого рахунка на рахунок постачальника. Платіжне доручення – розрахунковий документ, який є письмово оформленим дорученням клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку. Платіжний календар – короткотермінове прогнозування надходжень і витрат коштів підприємства (організації, установи). Платоспроможність підприємства – це здатність підприємства своєчасно і в повному обсязі виконувати свої фінансові зобов’язання перед кредиторами. Платоспроможність підприємства – це здатність підприємства своєчасно і в повному обсязі виконувати свої фінансові зобов’язання перед кредиторами. Податкова система України – сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому Податковим кодексом порядку. Податок – обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового кодексу. Позичальники – це учасники кредитних відносин, які мають потребу в додаткових коштах і одержують їх у позичку від кредиторів. Позичковий процент – це плата, яку отримує кредитор від позичальника за користування позичковим капіталом. Покритий (депонований) акредитив – акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку. Поточні біологічні активи – біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на вирощуванні та відгодівлі. Прибуток – це частина додаткової вартості, створеної і реалізованої, готової до розподілу. Простий вексель – містить просту і нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити власникові векселя після вказаного терміна певну суму грошей (видає платник). Простий відсоток – сума прибутку, яка нараховується до основної суми капіталу в кожному інтервалі і по якій подальші розрахунки платежів не здійснюються. Нарахування простого відсотка застосовується, як правило, при короткострокових фінансових операціях. Р Рентабельність – це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках. Реструктуризація активів – включає заходи, результатом яких є зміни у структурі та складі активної сторони балансу. Реструктуризація підприємства – здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов’язань до юридичної особи, що не підлягає санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, підвищенню ефективності виробництва, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції та повному або частковому задоволенню вимог кредиторів. Розпорядження майном – система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Розрахунковий чек – грошовий документ встановленої форми, що містить беззаперечне письмове розпорядження власника рахунка банкові, який його обслуговує, сплатити певну суму грошей пред’явникові чека або іншій вказаній у чеку особі. Розрахункові документи – це складені за встановленою формою документи, що подаються до банку юридичними або фізичними особами і містять письмове доручення (чи вимогу) про перерахування певної суми грошей у безготівковій формі за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги та інші платежі (вексель подається не до банку, а передається однією особою іншій). С Санаційна спроможність – це наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають здатність до успішного проведення його фінансової санації (стійких позицій на ринку та реальних можливостей збільшення обсягів реалізації; конкурентних переваг; виробничого та кадрового потенціалу). Санація – система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника. Санація – це система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості та конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді. Складний відсоток – сума прибутку, яка нараховується в кожному інтервалі і не виплачується, а приєднується до основної суми капіталу і у наступному платіжному періоді сама приносить прибуток. Нарахування складного відсотка застосовується, як правило, при довгострокових фінансових операціях. Статутний капітал – це зареєстрована вартість акцій для акціонерних товариств і сума оголошеного статутного капіталу для інших підприємств, зафіксованих в статутних документах. Стратегічне фінансове планування – це процес розробки цілей фінансової діяльності підприємства на перспективу 5 – 10 років, визначення потреби у фінансових ресурсах та структури джерел їх забезпечення на ці цілі в рамках встановлених часових та інших нормативів, який завершується розробкою та прийняттям спеціального фінансового плану. Строк корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством/установою або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством/установою обсяг продукції (робіт, послуг). Ф Фінанси – сукупність грошових відносин, пов’язаних з формуванням, мобілізацією і розміщенням фінансових ресурсів та з обміном, розподілом і перерозподілом вартості створеного на основі їх використання валового внутрішнього продукту, а за певних умов – і національного багатства. Фінанси підприємств – це економічні відносини, що пов'язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб'єктів господарювання в процесі відтворення. Фінансова діяльність – це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів. Фінансове планування – це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Фінансовий менеджмент – процес розробки та реалізації управлінських рішень, пов'язаних з формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів організації. Фінансовий стан підприємства – комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Фінансові інвестиції – господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові ресурси – це грошові кошти, що є в розпорядженні підприємств.
		На початок