|
|
Фінанси Електронний посібник |
|
||
2. Фінансова система
україни |
|||||
2.1. Сутність і структура фінансової системи 2.2. Сфери та ланки фінансової системи України 2.3. Об’єкти і суб’єкти управління фінансами Фінансова система України 2.1. Сутність і структура фінансової системи Фінансову систему можна розглядати на
світовому та національному рівнях. Рис. 17. Світова фінансова система Фінансова система – це сукупність
фондів фінансових ресурсів, які в процесі розподілу і перерозподілу ВВП
зосереджуються в розпорядженні держави, суб’єктів господарювання,
фінансово-кредитних установ та домогосподарств для задоволення їх потреб і
забезпечення процесу відтворення, а також характеризуються наявністю
організаційної цілісності, основаної на управлінні та контролі з боку
фінансового апарату. Рис. 18. Структура фінансової системи За своєю структурою фінансова система – це
сукупність окремих взаємопов’язаних сфер і ланок, що характеризуються
особливостями формування і використання фондів фінансових ресурсів. Рис. 19. Сучасна побудова фінансової системи України Принципи
побудови фінансової системи: • принцип
самостійності – кожна ланка фінансової системи є самостійною і
відмінною від іншої; • принцип
єдності – спільна ціль для всіх; • принцип
функціонального призначення ланок – способи і методи керування
країною. На мікрорівні національна фінансова система включає
фінанси суб’єктів підприємництва, а на макрорівні – державні фінанси, страхування,
фінансовий ринок. Основне призначення фінансової системи полягає у
мобілізації та розміщенні обмежених ресурсів між конкуруючими напрямами їх
використання. 2.2. Сфери та ланки фінансової системи україни Оскільки фінанси є інструментом
розподілу і перерозподілу ВВП, то виділення сфер і ланок
фінансової системи країни базується на етапах розподілу ВВП. Учасниками
первинного розподілу ВВП є держава, суб’єкти господарювання, робітники та
службовці. Виходячи з цього, виділяють три основні сфери
національної фінансової системи: • фінанси суб’єктів
господарювання; • державні фінанси; • фінанси домогосподарств. Крім цього існують також дві забезпечувальні сфери, які
включаються у фінансові відносини на етапі перерозподілу ВВП: • фінансовий ринок; • страхування. У складі фінансової системи можливо виділити наступні сфери
(підсистеми): • централізовані фінанси, основу яких складають
державні фінанси; • децентралізовані фінанси, що включають фінанси
суб’єктів господарювання (підприємств) та фінанси домогосподарств; • фінансову інфраструктуру, що включає фінасовий ринок
та систему органів управління фінансами; • міжнародні фінанси. Структурно фінансова система
складається зі сфер і ланок. Сфера фінансової системи характеризується наявністю загальних за певною ознакою фінансових відносин, а
ланки відображають елементи фінансових відносин, які групуються за
принципом формування фінансових ресурсів або специфічних
форм і методів фінансових відносин. Можна виділити такі сфери фінансової системи: сфера
мікроекономіки – представлена фінансовими відносинами на рівні
суб'єктів господарювання; сфера
макроекономіки –
представлена фінансовими відносинами
на рівні держави та характеризує фінансову діяльність держави в
цілому; сфера
світового господарства (сфера
міжнародних фінансів) – представлена фінансовими відносинами на
міжнародному рівні, відображає обмінні та перерозподільні фінансові відносини
на світових ринках; сфера
забезпечення фінансових відносин –
представлена фінансовими відносинами на всіх рівнях. Це фінансовий
ринок, який охоплює рух фінансових ресурсів як специфічного товару. Рис. 20. Сфери та ланки національної фінансової системи Існують різні ланки фінансової системи, що відповідають
кожній з її сфер: у сфері мікроекономіки виділяють такі ланки: ·
фінанси підприємств, що здійснюють
господарську діяльність; ·
фінанси організації негосподарського
спрямування; ·
фінанси громадських організацій; ·
фінанси державних підприємств; ·
фінанси домогосподарств. у сфері макроекономіки виділяютьтакі ланки: ·
фінанси державного бюджету; ·
фінанси, що акумулюються через
системи державного кредитування; ·
фінанси, що акумулюються через фонди
цільового призначення; ·
фінанси місцевих органів влади; у сфері світового господарства виділяють такі ланки: ·
фінанси міжнародних валютних ринків; ·
фінанси міжнародних організацій; ·
фінанси міжнародних фінансових
інститутів; у сфері забезпечення фінансових відносин виділяють такі ланки: ·
ринок грошей; ·
ринок кредитних ресурсів; ·
ринок цінних паперів; ·
ринок фінансових послуг; окремою ланкою фінансової системи, яка представлена в усіх сферах, є страхування, що визначається за такими напрямами: ·
соціальне; ·
особисте; ·
майнове; ·
відповідальності; ·
ризиків; ·
перестрахування. Рис. 21. Структура фінансової системи Рис. 22. Структурно-логічна схема складу фінансової системи Організаційно всі складові фінансової системи України
можна умовно розділити на: а) Органи управління: ·
Міністерство фінансів; ·
Державна податкова адміністрація; ·
Контрольно-ревізійна служба; ·
Казначейство; ·
Пенсійний фонд; ·
Рахункова палата; ·
Аудиторська палата; ·
Комітет із нагляду за страховою
діяльністю. б) Фінансові інститути: ·
Національний банк; ·
комерційні банки; ·
небанківські кредитні установи; ·
страхові компанії; ·
міжбанківська валютна біржа; ·
фондова біржа; ·
фінансові посередники на ринку цінних
паперів. Міністерство фінансів України здійснює загальне управління всією фінансовою
системою як на загальнодержавному, так і на регіональних рівнях. У структурі Міністерства фінансів України виокремлюють центральний і
регіональні органи. Рис. 23. Структура Міністерства фінансів України 2.3. Об’єкти і субєкти управління фінансами Організаційно-управлінський устрій фінансової системи
кожної окремої країни є суб’єктивним явищем і залежить від внутрішньої
структури фінансової системи країни, політичного та адміністративного устрою,
історичних особливостей тощо. Управління
фінансами – це сукупність
форм і методів цілеспрямованого впливу суб’єктів управління на процеси
формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих
фондів фінансових ресурсів. Будь-яке управління передбачає виділення об’єкта (чим
керують) і суб’єкта (хто керує). Об’єктом
управління фінансами є централізовані і децентралізовані
фонди фінансових ресурсів, а також різноманітні види фінансових відносин. Суб’єкти
управління класифікуються відповідно до масштабності покладених
на них функцій та завдань. Рис. 24. Класифікація суб’єктів управління фінансовою системою України Стратегічне
управління фінансами передбачає розробку перспективних
програм впливу за допомогою фінансових методів на оптимізацію розподілу ВВП,
тобто на забезпечення всіх учасників розподілу необхідними фінансовими
ресурсами. Оперативне
управління фінансами проводиться на основі поточного
аналізу конкретної фінансової ситуації і включає комплекс заходів для
забезпечення максимальної раціоналізації формування, розподілу і використання
фінансових ресурсів відповідної ланки фінансової системи країни. Питання для самоконтролю 1. Опишіть структуру світової фінансової системи. Охарактеризуйте її
складові. 2. Дайте визначення сутності фінансової системи. За якими напрямками її
розглядають? 4. Охарактеризуйте фінанси
суб’єктів господарювання як сферу
фінансової системи країни. 5. Опишіть структуру сфери державних фінансів. Які особливості цієї сфери
можна виділити? 6. Розкрийте принципи побудови фінансової системи. 8. Розкрийте особливості
організаційно-управлінського устрою
фінансової системи країни. 9. Що таке стратегічне управління фінансами? Розкрийте його мету. 10. Що таке оперативне управління фінансами? 11. Дайте визначення терміна «фінансова
система». 12. Чому фінанси суб’єктів господарювання є
базовою ланкою всієї фінансової системи? |
|||||