video

Упакувальний матеріал повинен не тільки оберігати продукт від шкідливої дії повітря (кисню), але і зберігати леткі ароматизуючі речовини, а також оберігати продукт від небажаних летких речовин, що виділяються під час зберігання деякими продуктами.

На упаковці мають бути на ведені основні дан: назва, категорія якості, виробник, дата виготовлення, термін придатності, маса, вміст окремих компонентів, рекомендації щодо застосування і вживання.

1.2.2. Класифікація та характеристика окремих видів консервної тари

Класифікація консервної тари:

– скляна,

– металева,

– дерев'яна та картонна,

– полімерна та багатошарова.

Скляна тара в консервній промисловості займає ведуче місце, оскільки вона є багатооборотною.

Легенда скло

</html

Картинки по запросу Скляна тара. Фото

Рис. 14. Скляна тара

1975904

Рис. 15. Металева тара

russiantechnology38566

Рис. 16. Полімерна тара

12474286

Рис. 17. Деревʼяна тара

Скло є природним матеріалом, який є хімічно стабільним та нейтральним, не виділяє шкідливих речовин, не має запаху, добре миється та дезінфікується, легко утилізується. Завдяки цим унікальним властивостям, воно придатне для фасування будь-яких видів консервів, що містять кислоти, солі, білки й інші речовини. Найчастіше скляна тара використовується для фасування соків, варення, джему, компотів, соусів, томатної пасти, горошку та ін.

Скляна тара забезпечує найкраще тривале зберігання продуктів харчування та напоїв. Оскільки вона прозора, то дозволяє споживачу в буквальному сенсі зазирнути всередину.

Недоліки: скляна тара важка та легко може розбитися.

Металева тара буває жерстяна, алюмінієва, з хромованої і алюмінієвої жерсті.

Металеві консервні банки виробляються з широко доступних матеріалів, придатних для вторинного використання. Вони непроникні для вологи, газу і світла, і, крім того, виробництво консервних банок і фасування в них продукції може проводитись з дуже великою швидкістю.

Сьогодні існує багато видів банок, які легко відкриваються без допомоги спеціальних інструментів.

Завдяки металевій споживчій тарі подовжується термін зберігання харчових продуктів, забезпечується перевезення на далекі відстані. Її недоліки: відносно велика вага і схильність до корозії.

Полімерна тара має низку цінних технічних властивостей, високі естетичні якості і отримує все більше поширення в народному господарстві.

Полімери відносяться до тих нових економічних матеріалів, які можуть замінити в деяких випадках жерсть і скло у виробництві консервів.

Широке застосування в харчовій промисловості мають коробки і пакети з паперу і картону з полімерними вкладишами або вкладишами для замороженої продукції. Добре зберігають якість соки, фасовані в пакети з комбінованих матеріалів: целофан-поліетилен, папір з поліетиленовим покриттям (типу „Тетрапак”), целофан-алюмінієва фольга-поліетилен. Особливо вдалою є дрібна фасовка продуктів в пакети, які мають форму паралелепіпедів і тетраідів.

Дерев'яна та картонна тара (ящики) застосовуються для зовнішньої упаковки консервів і консервної тари.

Ящики виготовляються із гофрованого картону та дерева.

Переваги: надійність. Вантажу, упакованому в дерев’яні ящики, не страшні ніякі перипетії дороги. У такій тарі не пошкодяться фрукти й овочі, та готові консерви; безпека перевезення. Будь-яка упаковка з дерева буде міцніше, ніж аналогічна з картону або іншого матеріалу. Всередину фанерних або дерев’яних ящиків можна помістити дерев’яну стружку для надійної упаковки крихких речей; багаторазове використання; безпека і екологічність. Цей матеріал екологічний і підходить для перевезень абсолютно будь-якого типу товару.

1.2.3. Скляна тара, її види та способи закупорювання

Банки бувають трьох типів. У основу розділення тари на типи покладено спосіб її закупорювання: І – обкатний, ІІ – обжимний і III – різьбовий. Спосіб закупорювання залежить від улаштування вінчика горловини банки.

Картинки по запросу Маринади овочеві. Фото

Рис. 18. Тара І типу закупорювання

Рис. 19. Тара ІІ типу закупорювання

Картинки по запросу Консерви в скляній тарі. Фото

Рис. 20. Тара ІІІ типу закупорювання

Нині застосовують головним чином скляну тару І типу закупорювання. Ця тара відома під назвою СКО (скляна консервна обкатна).

Для неї виготовляють кришки з ущільнювальним гумовим кільцем. При загортанні ролик закатувальної машини загинає краї кришки навколо вінчика, гумове кільце при цьому ущільнюється і забезпечує герметизацію банки під час стерилізації і подальше тривале зберігання продукції. Тара СКО володіє високою міцністю закупорювання. Метод закупорювання простий, проте відкривати такі банки важко. Продуктивність закатувальних машин невисока.

Тару ІІ типу закупорюють жерстяними кришками шляхом натиску на кришку і вакуумом, який створюється в стерилізованих банках після їх охолоджування.

Цей спосіб закупорювання забезпечує легкість відкривання банки, хорошу герметизацію і скорочує бій тари. Він широко застосовується за кордоном під назвою «Єврокап» (європейська кришка).

Цей спосіб побудований на закупорюванні металевою корончатою кришкою, на внутрішню поверхню якої нанесено ущільнювальну пасту. Під час закупорювання на спеціальних машинах під вакуумом кришка щільно притискається до торця горловини скляної банки.

Тару ІІІ типу закупорюють нагвинчуванням різьбової кришки з ущільнюючою пастою.

За кордоном широко застосовують банки цього типу закупорювання «Твіст-офф» (відкрити).

Спосіб «твіст-офф» – гвинтовий, забезпечує закупорювання скляної тари жерстяними кришками. Воно здійснюється обмеженим нагвинчуванням кришки – поворотом на ¼ і таким самим поворотом у зворотному напрямку. Кришки з внутрішньої сторони мають ущільнювальну прокладку по периферичній поверхні, яка під час закупорювання лягає на торець вінчика горловини банки, що забезпечує герметичність. При цьому в банці створюється вакуум за рахунок пари.

Проте в процесі зберігання через недостатнє вакуумування банок брак в системі «Твіст-офф» складає 4 – 5%. У ФРН була розроблена нова система закупорювання «Пано». Кришка в цьому варіанті виготовлялась з алюмінію, а для ущільнення застосовувався полівінілхлорид. Горловина банок оформлена у вигляді двоходової нарізки (різьби). Кришки не мають різьблення. У процесі закупорювання замковий пристрій вдавлює у вертикальне положення кришки гвинтову різьбу скла. Алюмінієві кришки відмінно пристосовуються до нерівностей горловини.

Вертикальне положення на банку кришки робить її нечутливою щодо недоліків наповнення, і якщо виходять, наприклад, за межі горловини огірки кришка запресує їх в банку. Проте цей спосіб має і недоліки. Головний з них – висока вартість алюмінієвих кришок (вище за вартість кришок з лудженої жерсті). Саме це перешкоджає широкому впровадженню системи «Пано» у виробництво.

Вузькогорлі пляшки закупорюють кришками з корончатими краями (СКК склотара, корончата кришка) і корковою або поліетиленовою прокладкою.

Кришки для всіх видів скляної тари виготовляють з білої або лакованої жерсті.

1.2.4. Умовне позначення скляної тари. Її переваги і недоліки

Вся скляна тара має умовне позначення, яке складається з позначення типу закупорювання, діаметра вінчика горловини (мм) і місткості банки або 6утилки (см³). Наприклад, І-82-500, І-82-650, Ш-68-350, 1-58-350, ІІ-68-350 та ін.

Скляні банки випускають трьох розмірів вінчика горловини і 12 розмірів за місткістю. Розмір горловини виражають у міліметрах, і ця цифра є номером вінчика горловин. Банки мають номінальну (іменну) і повну місткість.

За ГОСТ 5717-70 до 1981 р. банки місткістю 3000, 500 і 1000 см³ випускалися під назвою «бутлі». Крім того, 6ули бутлі на 5000 см³ з номером вінчика горловини 100 мм. Розміри банок наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Розміри банок

Місткість, см³		Номер вінчика горловини	Загальна висота банки, мм	Діаметер циліндричної частини, мм
Номінальна	Повна	Номер вінчика горловини	Загальна висота банки, мм	Діаметер циліндричної частини, мм
100	130	58	65	64
200	225	58	100	64
250	280	58	100	71
350	285	68	125	72
500	560	82	118	89
650	700	82	141	89
800	865	82	162	93
1000	1060	82	162	105
2000	2080	82	207	133
3090	3200	82	236	154
5000	5200	82	286	172
10000	10300	82	380	220

Переваги скляної тари:

– прозорість (можемо побачити товарний вигляд продукту в банці);

– хімічна стійкість (не вступає у взаємодію з продуктом);

– оборотність (можна використовувати декілька раз);

– термостійкість (витримує високі температури під час стерилізації продукту).

Недоліки скляної тари:

– нестійка до ударів;

– нестійка до високих температурних перепадів.

Забороняється викладати тару з ящиків і зберігати в штабелях до передачі її у виробництво, оскільки це викликає непродуктивні трудові витрати, забруднення тари, додатковий бій і щерблення банок.

Витрачання скляної тари проводиться з урахуванням черговості надходження її на консервний завод.

1.2.5. Стандарти на скляну тару

Основні вимоги до якості скляної тари (відповідно до ГОСТів і ТУ) та методи контролю.

Виробнитство скла

</html

Загальні вимоги до якості скляної тари

Скляна тара повинна мати правильну форму, бути рівномірно видутою, стійкою на горизонтальній поверхні, мати гладеньку і чисту поверхню, бути прозорою і термостійкою. Вимоги до якості скла наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Якість скла

Назва дефектів

Допустимі параметри та інші показники

1.Кольорові відтінки

2.Каміння, яке не розтріскується при простукуванні

3.Пузирі, які не продавлюються

Для напівбілого скла – зеленуватий, голубуватий

Для тари місткістю:

до 350 мл – діаметром до 2 мм, не більше одного;

до 1000 мл – діаметром до 1 мм, не більше двох;

понад 1000 мл – діаметром до 1,5 мм, не більше двох

Для тари місткістю: до 350 мл

круглі – діаметром до 1,5 мм, не більше двох;

овальні – з найбільшим діаметром до 2 мм, не більше двох;

до 1000 мл:

круглі – діаметром до 3 мм, не більше двох;

овальні – з найбільшим діаметром до 5 мм, не більше двох;

до 3000 мл:

круглі – діаметром до 5 мм, не більше трьох;

овальні – з найбільшим діаметром до 8 мм, не більше трьох;

до 10000 мл:

круглі – діаметром до 8 мм, не більше трьох;

овальні – з найбільшим діаметром до 10 мм, не більше трьох;

Якість виробництва

Назва дефектів

Допустимі параметри та інші показники

1.Посічки поверхневі волосяні, не зосереджені в одному місці

2.Шви, які не сколюються, заокруглені (на шийці горла, по корпусу і навколо дна)

3.Шов на зовнішній частині вінчика горловини

4.Складка тонка, неглибока, сліди відрізу ножниць

Для тари ємністю: до 350 мл

на вінчику горловини у верхній його частині – довжиною до 2 мм, не більше двох;

на шийці горла – довжиною до 1 мм, не більше двох;

понад 350 мл:

на вінчику горловини у верхній його частині – довжиною до 2 мм, не більше трьох;

на шийці горла – довжиною до 3 мм, не більше двох.

На дні – загальною довжиною для тари місткістю:

до 350 мл – 3 мм;

до 1000 мл – 5 мм;

до 3000 мл – 8 мм;

до 10000 мл – 12 мм

Для тари місткістю:

до 1000 мл – висотою не більше 0,3 мм;

понад 1000 мл – висотою не більше 0,5 мм

Ледве помітний слід шва

Слабовиражені, що не погіршують зовнішнього виду тари

1.2.6. Дефекти скляної тари

На поверхні скла банок і в його товщі не допускаються наступні дефекти скла:

– сивіль, відчутна рукою або супроводжувана внутрішньою напругою, відповідною різниці ходу променів поляриметра понад 115 нм/см;

– частинки скла, що закристалізувалося, і тверді включення, навколо яких з'являються тріщини при легкому постукуванні металевим стрижнем;

– відкриті і продавлювані бульбашки, а також бульбашки сульфатні;

– «мошка» (бульбашки діаметром до 0,8 мм) у зосередженому вигляді;

– непродавлювані повітряні бульбашки і чужорідні включення: більше чотирьох бульбашок і двох чужорідних включень – для банок місткістю до 1000 см³ і шести міхурів і двох чужорідних включень – для банок місткістю понад 1000 см³; щербини і тріщини;

– наскрізні просічення, ріжучі шви і задирки, скляні стрілки і нитки на внутрішній поверхні, а також просічення поверхневі і волосяні, зосереджені в одному місці в кількостях, обумовлених стандартом; різко виражені складки, подвійні шви, потертість; забруднення, що не видаляються гарячою водою. Скляні банки мають бути стійкі на горизонтальній поверхні.

На укупорювальній поверхні і в товщі скла вінчика горловини не допускаються камені, бульбашки, тріщини, посічки, різко виражені складки, зовнішнє і внутрішнє підпресування або гостра горловина, недопресування віночка.

На вінчику горловини банок типу III допускаються поверхневі посічки до різьбових виступів, горловина, що не виходить на торець. Нормується відхилення від паралельності торця вінчика горловини і площини дна залежно від місткості банки. Допустиме зрушення горловини щодо вертикальної осі корпусу банки різне для різних типів закупорювання і розмірів банки.

Контроль за перерахованими відхиленнями від номінальних розмірів забезпечує надійну герметизацію банок і збереження фасованих в них консервованих продуктів.

Особливий вплив на пониження механічної міцності і термостійкості скляної тари роблять мікротріщини на її поверхні. Вони утворюються і збільшуються від тертя і ударів, а також під час зберігання тари просто неба за змінних кліматичних умов. Тому для захисту скляної тари від атмосферних опадів, запобігання замерзанню води в тарі, вивітрювання і забруднення її поверхні, що збільшують бій в консервному виробництві, зберігати всю скляну тару (нову і поворотну, в ящиках і без ящиків) слід тільки в закритих стаціонарних тарних складах.

Допускається зберігання в складах літнього типу – під навісом і закритих з боків.

1.2.7. Підготовка скляної та оборотної тари до фасування

Картинки по запросу Зберігання Скляних банок. Фото

Похожее изображение

Рис. 21. Зберігання тари на складі

Оборотна тара за формою, розмірами і зовнішнім виглядом має відповідати ГОСТам, що діють, і технічним умовам на скляну консервну тару, що випускається вітчизняними склотарними заводами, а також на імпортну скляну тару.

Забороняється відвантаження скляної тари із залишками продукції, не повністю знятими кришками і етикетками, маркована фарбою, що не змивається, з матовими кільцями на горлі, з маркуванням «техтара», із сторонніми запахами нехарчових продуктів (гасу, масла, фарби та ін.).

Підготовка тари до консервування складається з її інспектування, за якого вибраковують банки з будь-якими дефектами – напливами, деформовані, з тріщинами. Потім тару перевертають догори дном, щоб видалити рештки скла. Тару нову і повторного використання не слід змішувати. Якщо тара зберігалася у холодному приміщенні, перед миттям її обігрівають, витримуючи при температурі 15 – 20 °С.

Оборотна скляна тара упаковується в картонні або дерев'яні ящики з-під консервів, при цьому скляна тара укладається в ящики горлом вниз.

На консервний завод нову або поворотну скляну тару, упаковану в картонні або дерев'яні ящики, зберігають у цих ящиках до передачі у виробничий цех.

Під час підготовки оборотної тари до фасування консервної продукції проводять операції, які наведені у табл.3.

Таблиця 3

Операції підготовки скляної тари до фасування

Замочування	У воді температурою 45–50 ⁰С упродовж 1,4–2,8 хв залежно від типу мийних машин
Миття	У гарячому (80°С) лужному розчині упродовж 3,0–3,8 хв. Концентрація розчину залежить від типу вживаного миючого засобу.
Спринцювання лужним розчином	У гарячому (80°С) лужному розчині протягом 0,45–0,84 хв залежно від типу миючих машин.
Спринцювання водою	Оборотною водою температурою 85 ⁰С упродовж 0,45–1,6 хв залежно від типу мийних машин.
Ополіскування чистою водою	Температура води 90°С, тривалість обробки 0,23–0,42 хв залежно від типу мийних машин.
Дезінфекція	Занурення в розчин хлорного вапна або хлораміну, вміст активного хлору в яких не менше 100 мг/л. Температура розчину 50 °С, тривалість обробки 5 хв.
Ополіскування водою	Температура води 90–95 °С, тривалість обробки – до повного видалення слідів хлору.
Ошпарювання (під час фасування гарячого продукту розливом)	Гострою парою упродовж не менше 1 хв безпосередньо перед наповненням тари гарячим продуктом. Температура тари після шпарення повинна бути не нижчою 80 ⁰С.
Контроль якості миття	Проводиться візуально за допомогою світлового екрана.

У закритих тарних складах скляна тара, укладена в ящики або в штабеля без ящиків, зберігається у відсіках. Висота штабеля зазвичай 2–3 м.

1.2.8. Металева тара, її види та класифікація

Металева тара буває жерстяна, алюмінієва, з хромованої і алюмінієвої жерсті.

Рис. 22. Класифікація металевої тари

За функціональним призначенням металева тара поділяється на транспортну, споживчу, виробничу, спеціальну. До транспортної відносять ящики, бочки, барабани, фляги, каністри, контейнери, піддони; споживчої – пляшки, туби, банки, коробки; виробничої – ящики, піддони, лотки, контейнери; спеціальної – збірна, штампована, комбінована тара.

За матеріалом виготовлення тара буває: із чорної лакованої жерсті, із білої жерсті гарячого лудження, із білої жерсті електролітичного лудження, із хромованої лакованої жерсті, із алюмінію і його сплавів, комбінована.

За особливостями конструкцій металева тара буває прямокутна, циліндрична, кругла і фігурна.

За особливостями технології виробництва – збірна і суцільна (штампована).

За станом захисного покриття – нелакована, лакована і літографована. Перелік і характеристика найчастіше застосовуваних металевих банок наведені в табл. 4.

Таблиця 4

Типи і розміри жерстяних банок

Позначення

банок

Місткість,

см³

Зовнішній

діаметр, мм

Зовнішня

висота, мм

Номер жерсті для

Тип банки

корпуса

банки

кінців

банки

250

325

355

370

580

895

3030

8880

103,0

76,0

103,0

76,0

103,0

157,1

218,0

39,0

84,0

54,0

95,0

82,0

124,0

172,5

250,0

ІІ

І та ІІ

Матеріалом для виготовлення консервної жерстяної тари служить біла жерсть, – це тонко прокатна сталь товщиною 0,18 – 0,36 мм, покрита з двох сторін захисним шаром олова. Залежно від способу нанесення захисного олов’яного покриття біла жерсть випускається двох видів: гарячого і електролітичного луження.

Більшість консервів мають сильний вплив на олов’яне покриття, особливо якщо воно нанесено електролітичним способом. Тому білу жерсть доводиться з внутрішньої сторони лакувати. Для збереження зовнішньої сторони металевої тари від атмосферної корозії і для надання тарі належного товарного вигляду її стінки вкривають лаками і фарбами.

Збірна циліндрична жерстяна банка складається із трьох частин:

– кришки;

– корпуса;

– денця;

Кришка і денце абсолютно однакові за конструкцією і називаються кінцями, приєднуються до відбортованого (тобто з відігнутими краями) циліндричного корпусу за допомогою закаточного шва.

1.2.9. Вимоги до якості жерсті і тари

Металева тара виготовляється на консервних підприємствах у жерстянобаночних цехах. Жерсть постачається металургійними заводами. Вона випускається товщиною 0,18 – 0,36 мм. Для виготовлення консервної тари більш придатна жерсть холоднокатана. Залежно від товщини жерсть має відповідний номер. Наприклад, жерсть товщиною 0,20 мм має № 20. Для консервних банок застосовується листова жерсть № 20, 22, 25, 28, 32 і 36 і рулонна – № 18, 20, 22, 25, 28, 32 і 36.

Виробництво металевих банок

</html

На поверхню жерсті наноситься шар олова гарячим або електролітичним способом. Жерсть електролітичного лудіння (ЭЖК) більш економічна, тому що товщина олов'яного покриття становить 0,6 – 0,8 мкм на кожній стороні аркуша, тобто в 3 рази менше, ніж при гарячому лудінні. Однак така жерсть має підвищені корозійні властивості, а це, у свою чергу, вимагає більш високих якостей лакового покриття.

Вимоги до металевих банок: на внутрішній поверхні корпусу не допускаються зморшки й тріщини на поздовжньому шві, порізи, накати й хвилястість поперечного шва, перекіс у напуск поздовжнього шва більш ніж на 0,5 мм, стовщення паяльного напуску поздовжнього шва, що перевищує подвоєну товщину жерсті більш ніж на 0,25 мм, наскрізні подряпини лакового покриття, перегорілість і відшарування лакової плівки.

Внутрішнє лакове або емалеве покриття банок і кришок має бути стійким під час стерилізації в модельних розчинах: дистильованій воді, 2% розчині винної кислоти, 3% розчині повареної солі, 3% розчині оцтової кислоти.

Модельні розчини після стерилізації мають залишатися світлими, прозорими, без каламуті й осаду. На лаковому покритті не повинно бути видимих змін у порівнянні з контрольними зразками, що не зазнали стерилізації. Випробування проводять у автоклаві за температури 120±2°С упродовж 50 хв.

1.2.10. Полімерна тара та тара з комбінованих таропакувальних матеріалів

Полімерна тара має низку цінних технічних властивостей, високі естетичні якості і отримує все більше поширення в народному господарстві. Полімери відносяться до тих нових економічних матеріалів, які можуть замінити в деяких випадках жерсть і скло у виробництві консервів.

139203

Рис. 24. Полімерна тара

У той же час до полімерів в більшій мірі, ніж до будь-яких інших видів матеріалів, ставляться особливі вимоги у відношенні механічної міцності, хімічної стійкості до дії компонентів харчового продукту, економічності, недефіцитності і невеликої вартості вихідної сировини в порівнянні з такими матеріалами, як метал і скло, а також високою технологічністю. Це означає, що необхідно мати можливість перероблення полімерів готових виробів високопродуктивними способами за малих трудових витрат, санітарно-гігієнічної досконалості, тобто неможливості переходу в харчовий продукт із полімерного матеріалу посторонніх речовин, які змінюють смак і запах продукта, а також шкідливо впливаючих на організм людини.

Більшість полімерних упаковочних матеріалів мають комплекс цінних якостей Однак серед них немає жодного, який би повністю відповідає необхідним вимогам. Тому полімерну тару і упаковку намагаються виготовляти із комбінованих матеріалів.

Широке застосування в харчовій промисловості мають коробки і пакети з паперу і картону з полімерними вкладишами або вкладишами для замороженої продукції. Добре зберігають якість соку, фасовані в пакети з комбінованих матеріалів: целофан-поліетилен, папір з поліетиленовим покриттям (типу „Тетрапак”), целофан-алюмінієва фольга-поліетилен. Особливо вдалою є дрібна фасовка продуктів у пакети, які мають форму паралелепіпедів і тетраідів.

Картонна тара (ящики) застосовуються для зовнішньої упаковки консервів і консервної тари. Ящики виготовляються із гофрованого картону, складаються із цілісних бокових і торцевих стінок, складових дна і кришки – внутрішніх і зовнішніх клапанів. Залежно від типу і розміру банок маса вантажу в картонних ящиках знаходиться в межах 15 – 30 кг.

1.2.11. Переваги та недоліки полімерної тари

Нині активно росте виробництво й використання всілякої полімерної тари. Це обумовлене наявністю низки незаперечних очевидних переваг. По-перше, такі місткості відрізняються хімічною інертністю й нешкідливістю для перевезеної продукції.

Низька крихкість – додаткова гарантія практичності, надійності й безпеки. Легкість у фарбуванні дозволяє без зусиль видозмінювати або відзначати необхідні ємності.

Ще один зі значних плюсів – низька маса за порівняно високої щільності й надійності. До того ж, порівняно легка полімерна тара не вимагає використання складної спеціальної техніки, для її навантаження й вивантаження.

Висока технологічність і використання інноваційних матеріалів є сучасним і актуальним. А взаємозамінність – ще одна практична перевага, вигідно використовувана постачальниками й пакувальниками.

Варто розглянути й недоліки. Для цього виду впакування характерним є поява стороннього запаху продукції. Старіння упаковки досить легко відбувається при впливі агресивних середовищ, кисню повітря й сонячного світла. Деякі труднощі виникають із розпізнаванням полімерів у процесі утилізації. А деякі органічні сполуки, у вигляді полістиролу або полівінілхлориду, можуть мігрувати в продукти.

У цілому ж виділяється полімерна упаковка декількох видів. Це тверді ємності із пластмас, м'які й напівжорсткі ємності з комбінованих і полімерних матеріалів або комбінована тара з використанням полімерних матеріалів.

1.2.12. Паперова та картонна тара, їх характеристика

box

Рис. 25. Картонна тара

До картонної тари відносять коробки і ящики. Коробки виготовляють з пресованого картону, ящики – з пресованого і гофрованого. Картонна тара легша дерев'яної в 2,5 – 4 рази на одиницю затаренної продукції. Для її виготовлення потрібно у декілька разів менше деревної маси. Сировиною для її виготовлення можуть служити відходи ділової деревини. Виробництво картонної тари і процес її затарювання легше механізувати. У зв'язку з цим картонна тара все ширше застосовується для затарювання як промислових, так і продовольчих товарів.

Залежно від призначення, конструкції, розмірів і деяких інших ознак картонні ящики підрозділяються більш ніж на 10 типів (для кон дитерських виробів, для продукції м'ясної і молочної промисловості і тощо).

Картонні ящики

</html

Для затарювання сипких товарів використовується паперова тара. До неї відносяться паперові мішки і пакети. Мішки підрозділяють на бітумовані (крафт-мішки), дубльовані і вологостійкі.

679642832_w0_h0_pakety

922250

Рис. 26. Паперова тара

Бітумовані мішки просочують спеціальними розчинами. Крім того, за способом виготовлення їх підрозділяють на склеєні і зшиті, з відкритою і закритою горловиною. Для виготовлення пакетів використовують спеціальний пакувальний папір. Текстильно-мочальна тара в основному представлена тканинними і сітчастими мішками, пакувальними тканинами. Мішки виготовляють з льняних, напівлляних, льноджутових, льнокенафних, льноджутокенафних і інших тканин, а також з сітки або гардинового полотна. Залежно від призначення вони діляться на мішки сітчасті з-під картоплі і овочів, мішки тканинні з-під цукру і мішки тканинні з-під хлібопродуктів і насіння сільськогосподарських культур. Як правило, мішки випускаються місткістю 50 і 100 кг.

Паперова і картонна тара, (ящики, коробки, пакети, мішки) дуже широко використовується у торгівлі розвинутих країн, витісняючи насамперед дерев'яну тару. Вона містка, стійка до стискання, вібрацій та ударів, легка, дешевша від дерев'яної, забезпечує герметичність та ізотермічність усередині тари; процес виробництва паперової та картонної тари характеризується високим рівнем механізації та автоматизації, а після використання така тара легко піддасться повторній переробці.

Картонні ящики виготовляють, як правило, з трьох-, чотирьох- або шестишарового гофрованого картону, картонні коробки – з пресованого картону.

Для упакування насипних товарів використовують бітумовані, дубльовані або вологостійкі паперові мішки, які за способами виготовлення бувають зшиті і склеєні, з відкритою або закритою (з клапаном) горловиною. Бітумовані (оброблені спецрозчинами) напорові мішки називаються крафт-мішками. Максимальна маса продукції, яка може упаковуватися в паперовий мішок, – 50 кг. Пакети виготовляють зі спеціального пакувального паперу.

Презентація

Питання для самоконтролю

1. Як класифікується консервна тара?

2. Які вимоги згідно з стандартами ставлять до скляної тари?

3. Як поділяється тара за функціональним призначенням?

4. Яка буває тара за матеріалами виготовлення та особливостями конструкцій?

5. Якими бувають жерстяні банки за особливостями технології виробництва та станом захисного покриття?

6. Що служить матеріалом для виготовлення консервної жерстяної тари?

7. Які вимоги ставляться до якості жерсті і тари?

8. Яких типів буває полімерна тара і для яких видів продукції вона використовується?

9. Які переваги та недоліки має полімерна тара?

Попередня тема

На початок

Наступна тема