Описание: Лого на Електронний підручник

ТЕХНОЛОГІЯ ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

Електронний посібник

Головна

Анотація

Теоретичні відомості

Додатки

Список використаних джерел

Укладачі

 

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ 2

 

ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГОСТІ ТА ЗАСМІЧЕНОСТІ ЗЕРНА

 

Мета: вивчити методики визначення вологості та засміченості зерна.

Матеріали та обладнання: зерно пшениці, сушильна шафа, бюкс, ексикатор, щіпці, терези, набір сит, розбірні дошки, зразки елементів шкідливої домішки, бур'янів, Державний стандарт на пшеницю.

Література. Л – 6, c. 25 – 36.

Методичні вказівки

Вивчити методики визначення вологості та засміченості зерна та виконати досліди.

 

Завдання

1. Визначення вологості зерна

2. Визначення засміченості зерна

 

Завдання 1. Визначення вологості зерна

Вологість визначають прямим (дистиляцією) і непрямим методами, причому перевагу віддають останнім. Ос­новним з них (стандартним) є висушування в електрич­ній шафі при температурі 130 °С протягом 60 хв. Додат­кові – електрометричні (практикум ст. 24 абзац 6) – методи ґрунтуються на влас­тивостях зерна – діелектричній проникності та електро­провідності.

Методика визначення вологості основним методом. Із середньодобової проби беруть 30 г зерна, подрібнюють (ступінь розмелу 60% крізь сито з діаметром отворів 0,8 мм), відбирають дві наважки по 5 г у зважені бюкси і вміщують у сушильну шафу СЕШ – 3М при температурі 1300С. Через 60 хв бюкси виймають, закривають кришками, охолоджують в ексикаторі, зважують з точністю до 0,01г. Вологість W визначають за формулою

 

 

де М1, М2 – маса наважки з бюксом до і після висушування, г,

М1 – маса наважки до висушування без бюксу, г

К – поправочний коефіцієнт (для зерна проса, гречки, рису, сорго – 0,1, пшениці, жита, ячменю – 0,3, вівса – 0,35, гороху, кукурудзи, чини, нуту – 0,45). Різниця між паралельними зважуваннями не повинна перевищувати 0,25%.

Прилади для швидкого визначення вологості партій зерна: електровологоміри ВП-4, ИВЗ, 13КЗ,«Трансгигро»  (практикум ст. 24 абзац 6), вологоміри «Колос» (практикум ст. 25 абзац 2), ВЗПК-1, «Нива-2» (практикум ст. 25 абзац 4), фотоелектричний аналізатор «Берег» (практикум ст. 26 абзац 1).

 

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: 2

Рис. 2.1. Прилади для визначення вологості зерна

 

Таблиця 2.1.

Визначення стану зерна за вологістю, %

Культура

Сухе

Середньої сухості

Вологе

Сире (понад)

Пшениця, жито, ячмінь, гречка

14

15,5

17

17

 

Виконати завдання 1 робочого зошита.

 

Завдання 2. Визначення засміченості зерна

Розрізняють зернову та смітну домішки зернової маси, а в складі смітної виділяють шкідливу. Склад кожної з домішок у зерні продовольчого призначення певної культури нормується стандартом ГОСТ 30483-97. Вимогами стандарту керуються, визначаючи засміченість зерна продовольчого, кормового і технічного призначення під час надходження його на хлібоприймальні пункти. Наприклад, стандартом на пшеницю продовольчу, кормову обме­жувальна норма смітної домішки становить 5%, зернової – 15, базисна – відповідно 1% і 3% (для озимої пшениці). У складі смітної вміст шкідливої  домішки не повинен перевищувати 1 % (за сумою), зокрема ріжків – 0,5%, гірчака – 0,1, в'язелю – 0,1%.

Визначення засміченості зерна: із середньої проби беруть наважку зерна пшениці масою 50 г і просіюють її на ситах з отворами відповідного діаметру (практикум ст. 28 табл.). Сита встановлюють таким чином: на піддон – сито для виділення проходу, що належить до смітної домішки, з діаметром отворів 1 мм потім – сито для виділення дрібного зерна з отворами розміром 1,7 х 20 мм. Наважку насипають на верхнє сито і повторюваними рухами в напрямі довжини поздовжніх отворів просіюють зерно протягом 3 хв при 110–112 рухах за хвилину. У сходах сит вручну виділяють смітну та зернову домішки, із проходу нижнього сита – лише шкідливу домішку, решту – відносять до смітної домішки.

Елементами смітної домішки всіх культур є: мінеральна домішка (пісок, земля, галька), насіння бур'янів, ор­ганічна домішка (полова, частинки стебел тощо), прохід нижнього сита, зерна основної культури з явно зіпсованим ядром (прогнилі, запліснявілі, обвуглені, підсмажені, виїдені шкідниками), шкідлива домішка.

У партіях зерна найчастіше трапляються такі елементи шкідливої домішки: гірчак повзучий, гірчак ро­жевий, кукіль, амброзія, канадська злинка. До смітної домішки відносять також зерна культурних рослин, які значно відрізняються від основної культури за хімічним складом, фізичними властивостями (наприклад, у зерні продовольчої пшениці – зерно гороху, вівса тощо).

Зернову домішку становлять дрібні, щуплі, биті зерна основної чи близької до неї культури (до 3%), які можуть бути використані за основним призначенням зерна і не впливають на його залікову масу. За кожен відсоток-зернової домішки понад базисні норми встановлено знижку в розмірі 0,1% вартості зерна.

 

Виконати завдання 2 робочого зошита.

 

Питання для самоконтролю

 

1. З якою метою визначають вологість зерна? (практикум ст. 21 абзац 4)

2. З якою метою визначають засміченість зерна? (практикум ст. 26 абзац 4)

3. Що таке критична вологість зерна?

4. Як класифікують зерно за вологістю?

5. Які домішки зерна пшениці відносять до шкідливих?

Попередня тема

На початок

Наступна тема