ТЕХНОЛОГІЯ ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА Електронний посібник
Головна Анотація Теоретичні відомості Додатки Список використаних джерел Укладачі	12. ЗБИРАННЯ, ПІСЛЯЗБИРАЛЬНА ДОРОБКА І ЗБЕРІГАННЯ ТЮТЮНУ ТА МАХОРКИ
	12.1. Основи технології збирання і первинної обробки тютюну 12.2. Основи технології збирання і первинної обробки махорки 12.1. Основи технології збирання і первинної обробки тютюну Серед видового складу тютюну промислове значення має жовтий тютюн. Розрізняють ароматичні і скелетні сорти тютюну. Перші мають особливу духмяність диму і служать для здобрювання тютюнової маси скелетних тютюнів. Спілий тютюновий лист містить 80–85% води і 15–20% сухих речовин, до складу яких входять вуглеводні (6–7%), білки (6–9%), нікотин (1,2–1,5%), ефірні олії. Якщо нікотину більше, погіршуються смакові якості тютюнових виробів, а якщо менше – стає недостатньою міцність тютюну. Збирають (ламають) листя тютюну за настання їх технічної спілості, за якої листя містить найбільшу кількість сухих речовин. Технологічна схема первинної обробки тютюну: 1. Збирання листя. 2. В’ялення за температури 25–35^0С до жовтого кольору листя: а) нанизання на шнури та підвішування на переносні рами; б) рами на підлозі, прикриті мішковиною; в) в купах накритих мішковиною. 3. Сушіння в сушарках 8–25 діб або сонячне сушіння в касуцах. 4. Зберігання: а) у в’язках в підвішеному стані за температури 15–20^0С, вологість 60–70%; б) в буртах на дерев’яному настилу. 5. Відволожування (вологість до 16–18%). 6. Сортування за стандартом. 7. Пакування (вологість до 17–18%). 8. Ферментація сезонний чи штучний спосіб. Рис. 12.1. Сушіння тютюну 12.2. Основи технології збирання і первинної обробки махорки Махорку вирощують не тільки для виробництва тютюнових виробів, а й використовують у виробництві хімічних препаратів. У її листі міститься 3–4% нікотину та 6–8% лимонної кислоти. Махорку збирають цілими рослинами. Технічна спілість їх, залежно від умов вирощування, настає неодночасно. Тому їх збирають вибірково, за дозрівання окремих груп рослин. За 2–3 дні до збирання проводять останнє пасинкування рослин і пластування стебел на корені. Цей захід сприяє накопиченню в листках нікотину та лимонної кислоти, а також прискорює пров’ялювання рослин після збирання. Зрубують (зрізують) рослини біля самої землі. У процесі післязбиральної обробки махорки (в’яленні) вміст нікотину і лимонної кислоти в ній зменшується. Через це сировину, призначену для виробництва нікотину і лимонної кислоти, не пров’ялюють, а зразу сушать у спеціальних сараях. Для виробництва хімічних препаратів заготовлюють нікотинове листя за спеціальною технологією. Технологічна схема первинної обробки махорки: 1. Збирання цілих рослин. 2. В’ялення в купах у сараях. 3. Сушіння до вологості 40%. 4. Досушування в паках за температури 40^0С 8–10 днів, охолодження. 5.Сортування. 6. Ферментація сезонним способом (вологість 35%). Рис. 12.2. Махорка Питання для самоконтролю 1. У чому полягає технологія збирання тютюну? 2. Які операції та режими включає післязбиральна доробка тютюну? 3. Які техніка та режими зберігання тютюну? 4. У чому полягають особливості збирання махорки? 5. Для чого і як проводять ферментацію махорки?
	Попередня тема	На початок