Лого на Електронний підручник

ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН З ОСНОВАМИ МІКРОБІОЛОГІЇ

Електронний посібник

 

Головна

Анотація

Теоретичні відомості

Лабораторні заняття

Глосарій

Список використаних джерел

Укладачі

10. ПЕРЕТВОРЕННЯ МІКРООРГАНІЗМАМИ СПОЛУК ВУГЛЕЦЮ

 

10.1. Спиртове бродіння

10.2. Молочнокисле бродіння

10.3. Пропіоновокисле, маслянокисле, оцтове і ацетонобутилове бродіння

10.4. Окислення окремих органічних речовин

10.5. Мікробіологічний розклад клітковини

 

 

10.1. Спиртове бродіння

Мікроорганізми відіграють головну роль в кругообігу всіх біологічно важливих елементів в природі, зокрема вуглецю і кисню.

Спиртове бродіння

Відбувається під впливом дріжджів, що виробляють ензим зимазу. Внаслідок бродіння цукристих речовин утворюються кінцеві продукти – спирт і вуглекислота:

 

Рис. 1

 

Збудники бродіння відносяться до сумчастих грибів (кл. Ascomycetes родини  Saccharomycetaceae – культурні дріжджі), які розділяють на дріжджі верхового та низового бродіння.

Дріжджі верхового бродіння Saccharomyces сеrevіsiae (хлібопекарські дріжджі) ведуть процес активно, ут­ворюють мало спирту і багато СО2.

 

Рис. 2

Рис. 1. Saccharomyces сеrevіsiae

 

Низове бродіння відбувається в нижніх шарах рід­кого субстрату. Так, низові дріжджі Saccharomyces ellipsoideus (спиртові), Saccharomyces vini (винні) спричиню­ють спиртове бродіння, яке відбувається повільно, менш бурхливо, дріжджові клітини осідають на дно браги (рис.3).

 

 

Хліб холодного бродіння

https://www.youtube.com/watch?v=UwztEXniFn4

 

 

Рис. 3

Рис. 2. Saccharomyces ellipsoideus

 

Спиртове бродіння можливе тільки в середовищах, вміст цукру в яких не перевищує 30 %. Припиняється воно, коли міцність спирту в субстраті, що бродить, досягає 15 – 17 °.


 

 

10.2. Молочнокисле бродіння

Молочнокисле бродіння зумовлю­ється дією фер­ментів молочнокислих бактерій, які пристосовані до життя в молоці, молочних продуктах, на вегетуючих рослинах, кормах, у шлунково-кишковому тракті людини та тварин і майже не зустрічаються у грунті і воді.

Молочнокисле бродіння, відкрите Л. Пастером в 1859 p., призво­дить до розщеплення цукрів (гексоз) молока на дві молекули молочної кислоти:

 

Рис. 4

 

За морфологічними ознаками молочнокислі бактерії по­діляють на кулясті (Streptococcus) та паличкоподібні (Lactobacterium) форми (рис. 5).

Streptococcus lactis, S. cremoris викликають бродіння лактози – молочного цукру – і застосовуються для виго­товлення сметани, масла, ряжанки, сиру та інших молочно­кислих продуктів.

Lactobacterium plantarum, L. casei беруть участь у ква­шенні овочів і фруктів. Лактобактерії відповідають за якість силосу, сінажу та інших консервованих кормових субстратів.

 

 

Рис. 5

Рис. 3. Молочнокислі бактерії

 

До продуктів молочнокислого бродіння належать:

Лактобацилін

Ацидофільне молоко

Кефір

Кумис

 

 

Виробництво молочних продуктів

https://www.youtube.com/watch?v=KMi39PqqQYU

 

 

10.3. Пропіоновокисле, маслянокисле, оцтове і ацетонобутилове бродіння

Пропіоновокисле бродіння подібне до нетипового молоч­нокислого бродіння. 

Кінцеві продукти пропіоновокислого бродінняпропіонова та оцтова кислоти, а також діоксид вуглецю і вода:

 

 

Рис. 6

 

Маслянокисле бродіння – складний біохімічний процес розщеплення вуглеводів, а також нерідко жирів і білків з утворенням масляної кислоти, вуглекислоти, водню та інших продуктів (оцтова, молочна, мурашина та інші кислоти і деякі спирти):

 

Рис. 7

 

Збудників  маслянокислого  бродіння  відкрив  у 1861 р. Л. Пастер (рис. 8).

 

Рис. 8

Рис. 4. Clostridium pasteurianum

 

Оцтове бродіння – аеробний процес окислення етило­вого спирту в оцтову кислоту оцтовокислими бактеріями, який відбувається в середовищах з вмістом не більше 14 % спирту в атмосфері кисню і температурі 20 – 26 °С:

 

Рис. 9

 

 Оцтові бактерії мають паличкоподібну форму, спор і капсул не утворюють, аероби, відносяться до роду Асеtоbacter (рис. 10).

 

Рис. 10

Рис. 5. Acetobacter aceti

 

Ацетонобутилове бродіння. Збудник ацетонобутилового бродіння Clostridium acetobutylicum (рис. 11), він широко розповсюджений в грунтах, має паличкоподібні клітини 0,6 – 0,9 × 2,4 – 4,7 мкм.

 

Рис. 11

Рис. 6. Clostridium acetobutylicum

 

Сумарна схема ацетонобутилового бродіння:

 

 

Рис. 12

 

 

10.4. Окислення окремих органічних речовин

Окислення вуглеводнів. Вуглеводні відносяться до групи хімічно стійких органічних речовин, які, однак, можуть розкладатися багатьма мікроорганізмами. 

Наприклад, аліфатичні вуглеводні розкладаються бактеріями родів Flavobacterium, Achromobacterium та ін. Облігатним окислювачем метану є Methylomonas methanica.

 

 

Рис. 13

 

 

Окислення вуглеводів

 

Рис. 13(а)

 

 

Окислення жирів і жирних кислот

 

 

Рис.13 (б)

 

 

10.5. Мікробіологічний розклад клітковини

Клітковина (целюлоза) – складна органічна речовина, що є основою клітинних оболонок рослин.

Аеробне окислення

На межі рідини і повітря через 48 – 72 год з’являються жовті або оранжеві колонії слизистої консистенції, а папір розповзається на волокна, а потім лізується, зникає, при цьому утворюються кінцеві продукти окислення органічних сполук – СО2 і Н2О (рис. 14).

 

Рис. 14

Рис. 7. Розкладання фільтрувального паперу в місцях  росту бактерій роду Cytophaga (ліворуч),

волокна клітковини вкриті бактеріями (праворуч) (по С. М. Виноградському)

 

 

 

 

Питання для самоконтролю

 

1. Характеристика збудників спиртового бродіння.

2. Назвіть оптимальні умови для спиртового бродіння.

3. Характеристика типових і нетипових збудників молочнокислого бродіння.

4. Яке практичне значення має молочнокисле бродіння?

5. Характеристика збудників маслянокислого і пропіоновокислого бродіння.

6. Характеристика збудників окислення етилового спирту в оцтову кислоту.

7. Характеристика ацетонобутилового бродіння.

8. Характеристика процесів окислення вуглеводнів і вуглеводів.    

9. Мікроорганізми, які руйнують жири і жирні кислоти.

10. Характеристика мікробіологічного розкладу клітковини.

 

 

Лабораторне заняття 10

 

Вивчення будови бульбочок бобових рослин. Виділення бактерій з бульбочок. Ознайомлення з препаратами бактеріальних добрив методами визначення їх якості. Проведення дослідів з амоніфікації білків, денітрифікації, нітрифікації

Попередня тема

На початок

Наступна тема