ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН З ОСНОВАМИ МІКРОБІОЛОГІЇ

Електронний посібник

Вивчення будови бульбочок бобових рослин. Виділення бактерій з бульбочок. Ознайомлення з препаратами бактеріальних добрив методами визначення їх якості. Проведення дослідів з амоніфікації білків, денітрифікації, нітрифікації

Мета. Набуття умінь і навичок у вивченні будови бульбочкових бактерій, проведенні дослідів з амоніфікації, денітрифікації, нітрифікації білків.

Завдання 1

Вивчити будову бульбочкових бактерій, виділити бактерії з бульбочок.

Об'єкти дослідження. Бульбочкові бактерії.

Матеріали та обладнання: мікроскопи, предметні і покривні скельця, мікробіологічна петля, скальпель, пінцет, фільтрувальний папір, розчин фарб.

Методичні вказівки

Зривають у кореня невелику бульбочку, розрізають її, роздавлюють у 2 – 3 краплинах води на препарувальному склі. Ця кашка використовується всіма для виготовлення препаратів.

Мікробіологічною петлею беруть часточку кашки і переносять на предметне скельце в краплю води. Виготовляють звичайний зафарбований препарат, розглядають в імерсійній системі та зарисовують бульбочкові бактерії.

Завдання 2

Мікроскопування збудників процесу амоніфікації.

Об'єкти дослідження. Амоніфікація, аеробні бактерії.

Матеріали та обладнання: поживні середовища, мікроскопи, спиртівки, предметні та покривні скельця бактеріологічні петлі, імерсійне масло, барвники (фуксин, метиленовий синій), грунт.

Методичні вказівки

Для вирощування аеробних амоніфікуючих бактерій користуються щільними поживними середовищами, а для анаеробних – рідкими. У стерильне поживне середовище бактеріологічною петлею вносять ґрунтову бовтанку, а потім ставлять у термостат для культивування за температури 25 – 30 °С на 48 – 72 години.

Аміак і сірководень визначають з допомогою стрічки червоного лакмусового паперу і полоски фільтрувального паперу, замоченого в розчині оцтового свинцю, який вкладають під пробку в пробірки з культурою гнилосних бактерій. За наявності в культурі аміаку лакмусовий папір стає синім, а за присутності сірководню папір з оцтовокислим свинцем горить. Для визначення збудників готують мазки, фіксують їх і зафарбовують. На препаратах частіше всього зустрічаються аеробні амоніфікатори – Bacillus mycoides, Bac.subtilis, Bac. mesententericus; анаеробні Proteus vulgaris, Вас. sporogenes.

Зарисувати результати досліду.

Завдання 3

Мікроскопування збудників процесів нітрифікації.

Об'єкт дослідження. Нітрифікуючі бактерії.

Матеріали та обладнання: мікроскопи, предметні та покривні скельця, розчини барвників (фуксин, метиленовий синій), поживне середовище – дифеніламін розчинений у сірчаній кислоті, спиртівки, бактеріологічні петлі, Пастерівські піпетки.

Методичні вказівки

Для отримання культури нітрифікуючих бактерій застосовують спеціальні поживні середовища, які містять тільки солі амонію і мінеральні речовини. Відсутність органічних сполук не дає можливості розвиватися в цих умовах сапрофітній мікрофлорі. У склад середовища входять наступні складові (у %):

сірчанокислій амоній (NH4)2S04	0,2;
фосфорнокислий калій К2НРО4	0,1;
сірчанокислий магній MgSCО4	0,05;
сіль NaCl	0,2;
сірчанокисле залізо FeSO4	0,04;
вуглекислий кальцій СаСО3	0,2

У колби розливають по 30 мл середовища, стерелізують, заражують грудочками грунту і ставлять в термостат за 25 – 30 °С на 7 – 14 днів. Для вивчення морфолгічних ознак бактерій із культури готують препарат (мазок) на предметному склі, зафарбовують фуксином і розглядають під великим збільшенням. У полі зору буде видно овальні клітини – нітрозольні бактерії, або дрібненькі палички – нітратні бактерії. Нітрати визначають змішуванням декількох крапель культивованої рідини з краплею дифеніламіну, розчиненого в сірчаній кислоті, в білій фарфоровій чашці або на часовому склі. Від краплі дифеніламіну за присутності NO2 або NO3 рідина синіє. Аміак визначають як у попередньому завданні.

Зарисувати.

Завдання 4

Мікроскопування денітрифікуючих бактерій.

Об'єкти дослідження. Денітрифікуючі бактерії.

Матеріали та обладнання: мікроскопи, предметні та покривні скельця, розчин фуксину і метиленового синього, бактеріологічні петлі, Пастерівські піпетки, дифеніламін, грунт, пробірки, колби, ваги з рівноважки, шпатель.

Методичні вказівки

Для отримання культури денітрифікуючих бактерій користуються поживним середовищем наступного складу:

вода	100 мл
сахароза С12Н22О11	0,2
азотнокислий натрій	0,2
калій кислий фосфорний	0,2

У колбу або пробірку із стерильним середовищем вносять 0,5 г грунту і ставлять у термостат з температурою 35 °С на 2 – 3 неділі.

Відновлення нітратів визначають по зникненні азотної кислоти (реакція з дифеніламіном). Відсутність синього забарвлення вказує на відновлення нітратів до молекулярного азоту і вуглекислого газу (N2 і СО2).

Під час мікроскопування матеріалу із осаду культури буде видно денітрифікуючі бактерії паличкоподібної форми, дрібних розмірів, рухомі, неспороутворювальні.

Препарат зарисувати.

Питання для самоконтролю

1. Що таке амоніфікація білкових речовин?

2. Найбільш розповсюджені збудники амоніфікації.

3. Умови і збудники розкладу сечовини.

4. Сутність процесів нітрифікації і денітрифікації та збудники цих процесів.

5. Хімізм і умови, які сприяють нітрифікації, денітрифікації і азотфіксації.

6. Вільноживучі бактерії.

7. Симбіотичні бактерії, здатні засвоювати атмосферний азот.

8. Характерні особливості бульбочкових бактерій.

9. Вплив бульбочкових бактерій на збагачення грунту азотом.

Попередня тема

На початок