|
АГРОХІМІЯ Електронний
практикум з навчальної практики |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Методичні рекомендації щодо
виконання та оформлення
практичного заняття 4 Складання системи удобрення культур
Завдання 2.
Скласти систему удобрення польової 8-пільної сівозміни для зони Степу. Завдання 4.
Скласти систему удобрення культур у сівозмінах різних типів.
Завдання
1. Ознайомитися з особливостями основного, припосівного
удобрення та підживлення для Степової зони Система удобрення
– це багаторічний план застосування добрив у господарстві, що є важливим
засобом підвищення урожайності культур і родючості ґрунту. Що треба знати для складання системи удобрення? Система удобрення
має забезпечити достатнє і правильне живлення всіх культур у сівозміні упродовж вегетаційного періоду відповідно до їх біологічних вимог з урахуванням ґрунтово-кліматичних і метеорологічних умов. Знаючи культури сівозміни та загальні норми добрив, враховуючи властивості добрив, особливості живлення і прийняту агротехніку культур, вибирають строки і способи внесення добрив (з розподілом загальної норми). Основне удобрення
– внесення органічних і мінеральних добрив до сівби для забезпечення
елементами живлення рослин упродовж всієї вегетації з урахуванням потреб їх в
окремих елементах живлення в різні етапи онтогенезу. Органічні добрива – резерв поживних
речовин, що використовується рослинами упродовж 3 років, краще вносити під
просапні культури раз на три роки в основне удобрення. Азот (N) – вимивається з ґрунту
(добрива водорозчинні), тому майже не вносять в основне удобрення, за
необхідності застосовують лише амонійні форми. Фосфор (P2O5)
– навіть в основне удобрення краще вносити локально, щоб менше перемішувати з ґрунтом (запобігти ретроградації). Калій (К2О) – підвищує
зимостійкість, вносять лише в основне удобрення, щоб вимився шкідливий хлор
(калій залишиться в [ГВК]). Рис.4.1. Основне удобрення: а – внесення гною врозкид, б – внесення фосфорних добрив
локально Припосівне удобрення
– внесення добрив для поліпшення кореневого живлення рослин у перший період
росту і розвитку. Азот під час посіву не рекомендується
вносити через можливість завчасного витрачання поживних речовин. Обов’язково під час посіву вносять
фосфор (8–10 кг/га Р2О5) для розвитку коренів
(водорозчинні форми). Спосіб внесення – разом з зерном. Основна умова – не створити надмірну концентрацію поживного розчину (разом не більше 20
кг/га д.р.). Рис.4.2. Сівалки
СЗТ-3,6А та Semeato для припосівного внесення добрив Підживлення
– додатковий захід доповнення і поліпшення використання добрив із збереженням
в чистоті навколишнього природного середовища. У підживлення
найчастіше використовують
азотні добрива, вносять їх дробно. Періоди внесення азоту під
пшеницю Способи
підживлення: – поверхневе внесення твердих добрив на
грунт рано навесні (нітратні
добрива); Підживлення пшениці карбамідом
по мерзлоталому ґрунту – зароблення
в грунт твердих і рідких добрив у
зону кореневої системи; – некореневе підживлення розчинами
добрив на вегетаційні органи рослин (аміачна селітра, карбамід). За одне підживлення – не більше 30–40 кг/га д.р. Підживлення по листу – скільки і як часто Підживлення озимої пшениці
КАС Підживлення зернових по колосу Рис.4.3. Підживлення:
а – внутрішньогрунтове, б – позакореневе Завдання
2. Скласти систему удобрення польової 8-пільної сівозміни для
зони Степу Підібрати
культури 8-пільної польової
сівозміни для зони Степу
та середні рекомендовані норми добрив під ці культури. Розподілити
норми добрив за способами внесення,
дані занести до табл. 4.1: Таблиця 4.1 Система
удобрення культур польової сівозміни для зони Степу (за
діючою речовиною)
Завдання 3. Перерахувати установлені норми добрив на фізичну
масу аміачної селітри (АС), простого суперфосфату (ПС) та змішаної калійної
солі (КС), якщо W (N) = 35 %, W (Р2О5)
= 20 %, W (К2О) = 40 % Перерахувати установлені норми добрив
(табл.4.1) на фізичну масу за формулою: Нф = Н ÷ W, де: Нф
– норма добрив у фізичній масі,
ц/га, Н – установлена норма добрив, кг/га, W
–
вміст діючої речовини в добриві, %. Дані занести до табл. 4.2: Таблиця 4.2 Система
удобрення культур польової сівозміни для зони Степу (за фізичною масою)
Підживлення соняшнику бором Завдання 4. Скласти систему удобрення культур у сівозмінах різних типів
за варіантами 1. Кормова сівозміна
зерново-тваринницького напрямку: пар, озиме жито, яра
пшениця з підсівом конюшини, конюшина І року, конюшина ІІ року, яра пшениця,
картопля, овес. 2. Польова і кормова сівозміна
зерново-тваринницького напрямку: однорічні
трави на зелений корм, озиме
жито, картопля, ячмінь, кукурудза, яра пшениця, овес. 3. Польова і кормова сівозміна
зерново-тваринницького напрямку в зоні Полісся: конюшина, озима пшениця, льон-довгунець, жито +
жито на зелений корм, картопля,
ячмінь, кукурудза на
силос + кормові буряки; ячмінь з підсівом трав. 4. Польова і кормова сівозміна
зерново-тваринницького напрямку в зоні Лісостепу: пар зайнятий, озима пшениця,
цукрові буряки, ярі зернові + конюшина, конюшина, озима пшениця, цукрові
буряки, кукурудза на зерно, горох, озима пшениця, кукурудза на силос +
соняшник. 5. Польова і кормова сівозміна
зерново-тваринницького напрямку в зоні Степу: чорний
пар, озима пшениця, кукурудза на зерно, кукурудза
на силос, озима пшениця, ячмінь + еспарцет, еспарцет, озима пшениця,
кукурудза на зерно, соняшник. 6. Овочева сівозміна на
дерново – підзолистих ґрунтах Полісся: ярі зернові
з посівом конюшини, конюшина, огірки, помідори, цибуля ріпчаста, коренеплоди,
капуста, збірне поле. 7. Овочева сівозміна на
чорноземних і темно-сірих лісових ґрунтах без зрошення на правобережній
частині Лісостепу: вико-вівсяна сумішка на сіно з
підсівом конюшини, конюшина, огірки, помідори, цибуля ріпчаста, капуста
пізня, коренеплоди. 8. Овочева сівозміна на
чорноземних і каштанових ґрунтах Степу під час зрошення: ярі зернові з посівом люцерни,
люцерна І року, люцерна ІІ року, огірки, помідори,
цибуля ріпчаста, капуста, збірне
поле. Перерахувати установлені норми добрив
на 1 га (табл.4.2) на всю площу поля. Дані занести до табл. 4.3. Таблиця 4.3 Річний
план внесення добрив під культури польової сівозміни зони Степу
PANTHEON Farming – програмне забезпечення «План внесення добрив» Завдання 6. Ознайомитися з науковообгрунтованими
рекомендаціями щодо збереження навколишнього середовища під час застосування добрив. Описати
негативний вплив мінеральних добрив на здоров’я людей, тварин, навколишнє
середовище Для охорони навколишнього середовища необхідно впроваджувати природоохоронні, ресурсозберігальні технології, які б забезпечували збереження чистої води, повітря, одержання екологічно
чистих продуктів. Особливого значення надається правильній системі удобрення
сільськогосподарських культур. Поряд з підвищенням урожайності і поліпшенням
якості продукції необхідно зберігати і підвищувати родючість ґрунтів. Система
удобрення культур у сівозміні має забезпечувати правильне поєднання
органічних і мінеральних добрив, внесення їх в оптимальних нормах і
співвідношеннях. Підвищені норми
азотних добрив під час незбалансованості фосфору і калію призводять до
нітратного забруднення навколишнього середовища, викликають нагромадження в
сільськогосподарських продуктах і кормах нітратів і нітритів (табл.4.4). Таблиця 4.4 Гранично
допустимі концентрації нітратів у продуктах харчування
Споживання питної
води, харчових продуктів і кормів, що містять нітрати в надмірних нормах
викликає отруєння людей і тварин, є однією з причин виникнення онкологічних
захворювань, тахікардії, диспепсії, авітамінозу. Забруднення природних вод
сполуками азоту створює умови для розвитку водоростей, знижується вміст
кисню, гине риба. Рис.4.4. Еутрофікація
водойм – наслідок
забруднення природних вод сполуками азоту Отже, норми нітратних
добрив не мають перевищувати для зернових – 120–140, для просапних – 150–180,
для овочів – 60–70 кг/га. Азотні добрива треба вносити в кілька строків, що
знижує втрати азоту в результаті
денітрифікації і вимивання. Застосування
необґрунтовано високих норм фосфорних добрив призводить до зниження
засвоюваності рослинами мікроелементів і викликає забрудненість ґрунту
фтором, що міститься в добривах. Фтор знижує продуктивність тварин, пригнічує
розвиток, викликає отруєння тварин, руйнування емалі зубів у людей,
остеосклероз. З фосфорними добривами
в грунт надходять важкі
метали (Сd, Pb, Ni), які викликають
анемію і параліч кінцівок у тварин. Під час споживання природних вод з
великим вмістом важких металів у людей порушується мозкова діяльність,
виявляється сліпота. Негативна дія калійних добрив виявляється в результаті надходження в грунт хлору, який
утворює з поживними
речовинами ґрунту розчинні солі і вимивається, збіднюючи ґрунти. Внесення надмірних
норм добрив призводить до його підкислення, засолення, ущільнення,
пригнічення діяльності мікроорганізмів, викликає некроз коренів. Схема підживлень впродовж
вегетації Завдання 7. Ознайомитися з класифікацією
добрив за токсичністю та іншими ознаками впливу на організм людини Азотні добрива за
токсичністю та іншими ознаками впливу на організм людини діляться на три
групи (табл. 4.5). Таблиця 4.5 Класифікація
азотних добрив за токсичністю
За токсичністю
фосфорні добрива діляться на три групи (табл. 4.6). Таблиця 4.6 Класифікація
фосфорних добрив за токсичністю
Калійні добрива за
токсичністю не класифікують (табл. 4.7). Таблиця 4.7 Особливості
калійних добрив за токсичністю
Рекомендована література: 1. Господаренко
Г.М. Агрохімія: підручник.
– Київ.:Аграрна освіта, 2013. – С.234–278. 2. Основи агрономії: агрохімія: навч. посіб. /І.В.Євпак/. – Київ., 2007. – С.153–158. 3. Агрохімія:
підручник /За ред І.М. Карасюка/ – Київ.: Вища школа,
1995. – С. 258–260. Питання самоконтролю
1. Які прийоми внесення
добрив під час основного удобрення? 2. Коли вносять фосфорні
добрива? 3. Як називається
кількість добрив, внесених під сільськогосподарські культури за період їх
вирощування? 4. Як називається дія
добрив упродовж одного вегетаційного періоду? 5. Як називається внесення
органічних та мінеральних добрив восени під оранку? 6. Як називається
внесення добрив з метою додаткового поліпшення умов живлення рослин за
мінімальної витрати добрив і збереження у чистоті довкілля? 7. Як називається
внесення добрив для поліпшення кореневого живлення рослин у перший період їх
росту і розвитку? 8. Як перерахувати норму
діючої речовини добрив на фізичну масу добрива? 9. Яка роль азотного
підживлення озимої пшениці? 10. З якою метою вносять
8–10 кг/га фосфорних добрив під час посіву сільськогосподарських культур? Робочий зошит Практичне заняття 4 Складання системи удобрення культур |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||