АГРОХІМІЯ

Електронний практикум з навчальної практики

Головна

Анотація

Практичні заняття

Глосарій

Додатки

Список використаних джерел

Укладачі

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4

Методичні рекомендації щодо виконання та оформлення практичного заняття 4

Складання системи удобрення культур

Завдання 1. Ознайомитися з особливостями основного, припосівного удобрення та підживлення для Степової зони.

Завдання 2. Скласти систему удобрення польової 8-пільної сівозміни для зони Степу.

Завдання 3. Перерахувати установлені норми добрив на фізичну масу аміачної селітри (АС), простого суперфосфату (ПС) та змішаної калійної солі (КС), якщо W (N) = 35 %, W (Р₂О₅) = 20 %, W (К₂О) = 40 %.

Завдання 4. Скласти систему удобрення культур у сівозмінах різних типів.

Завдання 5. Розробити річний план внесення добрив під культури польової 8-пільної сівозміни для зони Степу.

Завдання 6. Ознайомитися з науково-обгрунтованими рекомендаціями щодо збереження навколишнього середовища під час застосування добрив. Описати негативний вплив мінеральних добрив на здоров’я людей, тварин, навколишнє середовище.

Завдання 7. Ознайомитися з класифікацією добрив за токсичністю та іншими ознаками впливу на організм людини

Завдання 1. Ознайомитися з особливостями основного, припосівного удобрення та підживлення для Степової зони

Система удобрення – це багаторічний план застосування добрив у господарстві, що є важливим засобом підвищення урожайності культур і родючості ґрунту.

Що треба знати для складання системи удобрення?

Система удобрення має забезпечити достатнє і правильне живлення всіх культур у сівозміні упродовж вегетаційного періоду відповідно до їх біологічних вимог з урахуванням ґрунтово-кліматичних і метеорологічних умов. Знаючи культури сівозміни та загальні норми добрив, враховуючи властивості добрив, особливості живлення і прийняту агротехніку культур, вибирають строки і способи внесення добрив (з розподілом загальної норми).

Основне удобрення – внесення органічних і мінеральних добрив до сівби для забезпечення елементами живлення рослин упродовж всієї вегетації з урахуванням потреб їх в окремих елементах живлення в різні етапи онтогенезу.

Органічні добрива – резерв поживних речовин, що використовується рослинами упродовж 3 років, краще вносити під просапні культури раз на три роки в основне удобрення.

Азот (N) – вимивається з ґрунту (добрива водорозчинні), тому майже не вносять в основне удобрення, за необхідності застосовують лише амонійні форми.

Фосфор (P₂O₅) – навіть в основне удобрення краще вносити локально, щоб менше перемішувати з ґрунтом (запобігти ретроградації).

Калій (К₂О) – підвищує зимостійкість, вносять лише в основне удобрення, щоб вимився шкідливий хлор (калій залишиться в [ГВК]).

Рис.4.1. Основне удобрення: а – внесення гною врозкид, б – внесення фосфорних добрив локально

Припосівне удобрення – внесення добрив для поліпшення кореневого живлення рослин у перший період росту і розвитку.

Азот під час посіву не рекомендується вносити через можливість завчасного витрачання поживних речовин.

Обов’язково під час посіву вносять фосфор (8–10 кг/га Р₂О₅) для розвитку коренів (водорозчинні форми). Спосіб внесення – разом з зерном. Основна умова – не створити надмірну концентрацію поживного розчину (разом не більше 20 кг/га д.р.).

Рис.4.2. Сівалки СЗТ-3,6А та Semeato для припосівного внесення добрив

Підживлення – додатковий захід доповнення і поліпшення використання добрив із збереженням в чистоті навколишнього природного середовища.

У підживлення найчастіше використовують азотні добрива, вносять їх дробно.

Періоди внесення азоту під пшеницю

Способи підживлення:

– поверхневе внесення твердих добрив на грунт рано навесні (нітратні добрива);

Підживлення пшениці карбамідом по мерзлоталому ґрунту

– зароблення в грунт твердих і рідких добрив у зону кореневої системи;

– некореневе підживлення розчинами добрив на вегетаційні органи рослин (аміачна селітра, карбамід). За одне підживлення – не більше 30–40 кг/га д.р.

Підживлення по листу – скільки і як часто

Підживлення озимої пшениці КАС

Підживлення зернових по колосу

Рис.4.3. Підживлення: а – внутрішньогрунтове, б – позакореневе

Завдання 2. Скласти систему удобрення польової 8-пільної сівозміни для зони Степу

Підібрати культури 8-пільної польової сівозміни для зони Степу та середні рекомендовані норми добрив під ці культури. Розподілити норми добрив за способами внесення, дані занести до табл. 4.1:

Таблиця 4.1

Система удобрення культур польової сівозміни для зони Степу

(за діючою речовиною)

Культури польової сівозміни

Норма д.р. мінеральних добрив, кг/га

Основне удобрення: норми, кг/га

Припосівне удобрення: норми, кг/га

Підживлення: норми, кг/га

N

Р2О5

К2О

Гній, т/га

N

Р2О5

К2О

N

Р2О5

К2О

N

N

N

Завдання 3. Перерахувати установлені норми добрив на фізичну масу аміачної селітри (АС), простого суперфосфату (ПС) та змішаної калійної солі (КС), якщо W (N) = 35 %, W (Р₂О₅) = 20 %, W (К₂О) = 40 %

Перерахувати установлені норми добрив (табл.4.1) на фізичну масу за формулою:

Н_ф = Н ÷ W,

де: Н_ф – норма добрив у фізичній масі, ц/га,

Н – установлена норма добрив, кг/га,

W – вміст діючої речовини в добриві, %.

Дані занести до табл. 4.2:

Таблиця 4.2

Система удобрення культур польової сівозміни для зони Степу (за фізичною масою)

Культури польової сівозміни

Норма д.р. мінеральних добрив, ц/га

Основне удобрення: норми, ц/га

Припосівне удобрення: норми, ц/га

Підживлення: норми, ц/га

АС

ПС

КС

гній, т/га

АС

ПС

КС

АС

ПС

КС

АС

АС

АС

Підживлення соняшнику бором

Завдання 4. Скласти систему удобрення культур у сівозмінах різних типів за варіантами

1. Кормова сівозміна зерново-тваринницького напрямку: пар, озиме жито, яра пшениця з підсівом конюшини, конюшина І року, конюшина ІІ року, яра пшениця, картопля, овес.

2. Польова і кормова сівозміна зерново-тваринницького напрямку: однорічні трави на зелений корм, озиме жито, картопля, ячмінь, кукурудза, яра пшениця, овес.

3. Польова і кормова сівозміна зерново-тваринницького напрямку в зоні Полісся: конюшина, озима пшениця, льон-довгунець, жито + жито на зелений корм, картопля, ячмінь, кукурудза на силос + кормові буряки; ячмінь з підсівом трав.

4. Польова і кормова сівозміна зерново-тваринницького напрямку в зоні Лісостепу: пар зайнятий, озима пшениця, цукрові буряки, ярі зернові + конюшина, конюшина, озима пшениця, цукрові буряки, кукурудза на зерно, горох, озима пшениця, кукурудза на силос + соняшник.

5. Польова і кормова сівозміна зерново-тваринницького напрямку в зоні Степу: чорний пар, озима пшениця, кукурудза на зерно, кукурудза на силос, озима пшениця, ячмінь + еспарцет, еспарцет, озима пшениця, кукурудза на зерно, соняшник.

6. Овочева сівозміна на дерново – підзолистих ґрунтах Полісся: ярі зернові з посівом конюшини, конюшина, огірки, помідори, цибуля ріпчаста, коренеплоди, капуста, збірне поле.

7. Овочева сівозміна на чорноземних і темно-сірих лісових ґрунтах без зрошення на правобережній частині Лісостепу: вико-вівсяна сумішка на сіно з підсівом конюшини, конюшина, огірки, помідори, цибуля ріпчаста, капуста пізня, коренеплоди.

8. Овочева сівозміна на чорноземних і каштанових ґрунтах Степу під час зрошення: ярі зернові з посівом люцерни, люцерна І року, люцерна ІІ року, огірки, помідори, цибуля ріпчаста, капуста, збірне поле.

Завдання 5. Розробити річний план внесення добрив під культури польової 8-пільної сівозміни для зони Степу

Перерахувати установлені норми добрив на 1 га (табл.4.2) на всю площу поля. Дані занести до табл. 4.3.

Таблиця 4.3

Річний план внесення добрив під культури польової сівозміни зони Степу

Культура	Площа	Норма добрив, т/га					Слід внести на всю площу, т
		гній	аміачна селітра	простий супер- фосфат	калійна сіль	всього мінеральних добрив	гній	аміачна селітра	простий супер- фосфат	калійна сіль	всього мінеральних добрив
Всього

PANTHEON Farming – програмне забезпечення «План внесення добрив»

Завдання 6. Ознайомитися з науковообгрунтованими рекомендаціями щодо збереження навколишнього середовища під час застосування добрив. Описати негативний вплив мінеральних добрив на здоров’я людей, тварин, навколишнє середовище

Для охорони навколишнього середовища необхідно впроваджувати природоохоронні, ресурсозберігальні технології, які б забезпечували збереження чистої води, повітря, одержання екологічно чистих продуктів. Особливого значення надається правильній системі удобрення сільськогосподарських культур. Поряд з підвищенням урожайності і поліпшенням якості продукції необхідно зберігати і підвищувати родючість ґрунтів. Система удобрення культур у сівозміні має забезпечувати правильне поєднання органічних і мінеральних добрив, внесення їх в оптимальних нормах і співвідношеннях.

Підвищені норми азотних добрив під час незбалансованості фосфору і калію призводять до нітратного забруднення навколишнього середовища, викликають нагромадження в сільськогосподарських продуктах і кормах нітратів і нітритів (табл.4.4).

Таблиця 4.4

Гранично допустимі концентрації нітратів у продуктах харчування

Продукція	ГДК, мг/кг сирої маси	Продукція	ГДК, мг/кг сирої маси
Столові буряки	1400	Помідори	60
Цибуля	60	Кавуни	60
Яблука	65	Дині	90
Огірки	150	Картопля	250
Морква рання	400	Капуста рання	900
Морква пізня	250	Капуста пізня	500

Споживання питної води, харчових продуктів і кормів, що містять нітрати в надмірних нормах викликає отруєння людей і тварин, є однією з причин виникнення онкологічних захворювань, тахікардії, диспепсії, авітамінозу. Забруднення природних вод сполуками азоту створює умови для розвитку водоростей, знижується вміст кисню, гине риба.

Рис.4.4. Еутрофікація водойм – наслідок забруднення природних вод сполуками азоту

Отже, норми нітратних добрив не мають перевищувати для зернових – 120–140, для просапних – 150–180, для овочів – 60–70 кг/га. Азотні добрива треба вносити в кілька строків, що знижує втрати азоту в результаті денітрифікації і вимивання.

Застосування необґрунтовано високих норм фосфорних добрив призводить до зниження засвоюваності рослинами мікроелементів і викликає забрудненість ґрунту фтором, що міститься в добривах. Фтор знижує продуктивність тварин, пригнічує розвиток, викликає отруєння тварин, руйнування емалі зубів у людей, остеосклероз. З фосфорними добривами в грунт надходять важкі метали (Сd, Pb, Ni), які викликають анемію і параліч кінцівок у тварин. Під час споживання природних вод з великим вмістом важких металів у людей порушується мозкова діяльність, виявляється сліпота.

Негативна дія калійних добрив виявляється в результаті надходження в грунт хлору, який утворює з поживними речовинами ґрунту розчинні солі і вимивається, збіднюючи ґрунти.

Внесення надмірних норм добрив призводить до його підкислення, засолення, ущільнення, пригнічення діяльності мікроорганізмів, викликає некроз коренів.

Схема підживлень впродовж вегетації

Завдання 7. Ознайомитися з класифікацією добрив за токсичністю та іншими ознаками впливу на організм людини

Азотні добрива за токсичністю та іншими ознаками впливу на організм людини діляться на три групи (табл. 4.5).

Таблиця 4.5

Класифікація азотних добрив за токсичністю

Назва добрив	Небезпека, техніка безпеки
І – найнебезпечніші, отруйні
Безводний аміак, аміачна вода, вуглеаміакати	необхідно вдягати окуляри, протигази, захисні фартухи. Під час потрапляння на обличчя, слизову оболонку рота, носа і особливо очей, треба швидко змити його сильним струменем води
Кальцій ціанамід	містить отруйні речовини для людей і тварин, поводитись обережно
Амоній сульфат (коксохімічний)	містить отруйні домішки амоній роданіду, поводитись обережно
ІІ – викликають подразнення
Сечовина, кальцієва селітра, натрієва, аміачна селітра	викликають сильне подразнення шкіри, слизових оболонок очей, носа, рота – працювати в гумових рукавичках, захисних окулярах
Аміачна селітра	вогне- і вибухонебезпечна, не можна зберігати ра-зом з іншими добривами, органічними матеріа-лами, що легко займаються (папір, вугілля, тирса)
ІІІ – нешкідливі
Амоній-натрій сульфат, амоній хлорид, амоній сульфат	без спеціальних засобів захисту

За токсичністю фосфорні добрива діляться на три групи (табл. 4.6).

Таблиця 4.6

Класифікація фосфорних добрив за токсичністю

Назва добрив	Небезпека, техніка безпеки
І – найнебезпечніші, отруйні
Фосфатшлак	викликає отруєння людей і тварин – захисні окуляри і респіратори
Фосфоритне борошно, знеф-торений фосфат, преципітат	пил подразнює слизові оболонки очей, рота, носа
ІІ – викликають подразнення
Порошкоподібний суперфосфат з апатитового концентрату	містить кислоти, що роз’їдає взуття, одяг, викликають подразнення слизових оболонок очей, рота, носа, під час зберігання виділяються шкідливі гази – захисні окуляри, фартухи, респіратори або протигази
ІІІ – нешкідливі
Гранульований і подвійний суперфосфат	без спеціальних засобів захисту

Калійні добрива за токсичністю не класифікують (табл. 4.7).

Таблиця 4.7

Особливості калійних добрив за токсичністю

Назва добрив	Небезпека, техніка безпеки
Хлор-калієвий електроліт, калійно-магнієвий концентрат	пил подразнює слизові оболонки очей, рота, носа, викликає кашель, іноді кровотечу з носа і горла, потрапивши в організм викликають тяжкі отруєння – гумові чоботи, фартух, рукавиці, респіратори.

Рекомендована література:

1. Господаренко Г.М. Агрохімія: підручник. – Київ.:Аграрна освіта, 2013. – С.234–278.

2. Основи агрономії: агрохімія: навч. посіб. /І.В.Євпак/. – Київ., 2007. – С.153–158.

3. Агрохімія: підручник /За ред І.М. Карасюка/ – Київ.: Вища школа, 1995. – С. 258–260.

Питання самоконтролю

1. Які прийоми внесення добрив під час основного удобрення?

2. Коли вносять фосфорні добрива?

3. Як називається кількість добрив, внесених під сільськогосподарські культури за період їх вирощування?

4. Як називається дія добрив упродовж одного вегетаційного періоду?

5. Як називається внесення органічних та мінеральних добрив восени під оранку?

6. Як називається внесення добрив з метою додаткового поліпшення умов живлення рослин за мінімальної витрати добрив і збереження у чистоті довкілля?

7. Як називається внесення добрив для поліпшення кореневого живлення рослин у перший період їх росту і розвитку?

8. Як перерахувати норму діючої речовини добрив на фізичну масу добрива?

9. Яка роль азотного підживлення озимої пшениці?

10. З якою метою вносять 8–10 кг/га фосфорних добрив під час посіву сільськогосподарських культур?

Робочий зошит Практичне заняття 4 Складання системи удобрення культур

Тест

Попередня тема

На початок

Наступна тема