Лого на Електронний підручник

ТЕХНОЛОГІЯ ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

Електронний лабораторний практикум з дисципліни

 

Головна

Анотація

Теоретичні відомості

Список використаних джерел

Укладачі

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 7

 

5. ЗАГАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ПЛОДІВ, ОВОЧІВ І КАРТОПЛІ ЯК ОБ’ЄКТІВ ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРЕРОБКИ  

5.2. Процеси, які відбуваються у плодоовочевій масі під час зберігання

 

Лабораторне заняття № 7.

Ознайомлення із засобами, які використовують для контролю та регулювання зберігання плодоовочевої продукції

 

Мета: вивчити принцип роботи простих приладів і систем регулювання параметрів середовища, в якому зберігається плодоовочева продукція.

Матеріали та обладнання: термометр ртутний та спиртовий, вода, колба, прилади регулювання температури, буртовий термометр.

Література. Л – 6, c. 236 – 247.

Методичні вказівки

Вивчити принцип роботи простих приладів для контролю та регулювання температури та систем регулювання повітряно-вологісного режиму, виконати дослід.

 

Завдання 1. Вивчити принцип роботи простих приладів для контролю та регулювання температури

 

Для вимірювання температури застосовують ртутний та спиртовий термометри. Ртутні термометри – трубчасті та поличні – застосовують, коли вимірюється температура в межах від –30 °С до +35 °С, а спиртові – від –65 °С до +65 °С.

 

Рис. 7.1. Види термометрів

 

Особливості визначення температури рідин

 

Перевірка роботи термометра (ст.186, абзац 3): з дистильованої води одержують лід і перевіряють правильність відмітки 0 °С, а .потім цю воду доводять до кипіння і перевіряють відмітку 100 °С.

У рідину термометр занурюють так, щоб він не торкався стінок посуду, а резервуар був повністю покритий рідиною. При відліку показу температури за шкалою око має знаходитись на одній лінії з рівнем ртуті. Після вимірювання термометр поступово охолоджують, витирають, зберігають у футлярі або на дні ящика у шарі вати.

Для визначення температури твердих тіл

Використовують термістори (напівпровідники) (ст.186, абзац 5). Під час нагрівання спаю виникає термоелектрорушійна сила, спрямована від одного металу, прямо пропорційна різниці температур між холодним і нагрітим спаями. Ця властивість лежить в основі визначення температури за допомогою стаціонарних чи переносних термопар як на поверхні, так і всередині об’єкта. Термопара працює з міні-вольтметрами або потенціометрами.

Технологія вимірювання температури в насипі зерна

У насипі зерна (насіння) понад 1,5 м заввишки термометр розміщують у трьох точках: у верхньому шарі на глибині; 30–50 см від поверхні насипу, посередині та знизу. За висоти насипу до 1,5 м достатньо двох точок виміру в шаховому порядку на відстані 2 м одна від одної по горизонталі. У силосах елеваторів, не обладнаних електротермометрами, використовують термоштанги зі спиртовими термометрами. Виміри роблять на глибині 0,5; 1,5 та 3,5 м.

Технологія вимірювання температури в масі продукції, що зберігається в буртах і траншеях

Для вимірювання температури в масі продукції, що зберігається в буртах і траншеях, використовують буртові термометри (ст.187, абзац 4). в металевій чи дерев’яній оправі. Резервуар спиртового термометра знаходиться на відстані 1 м від поверхні продукції, температуру якої вимірюють.

 

Рис. 7.2. Буртовий термометр. Оправа буртового термометра:

а – стержень, б ‒ футляр, в – у зібраному вигляді

 

Якщо користуються одним термометром для кількох буртів, то після розміщення термометра в залишеному футлярі чи отворі в масі продукції відлік слід брати не раніш ніж через годину. У бурті понад 5 м завдовжки температуру вимірюють у двох місцях – найбільшого охолодження (з північного боку та в нижній частині) та найбільшого зігрівання (з південного боку та у верхній частині). Футляри для введення термометрів під час завантаження продукції вкладають перпендикулярно до довжини бурта чи траншеї від верху на глибині 30 см або на відстані 10–15 см від дна.

 

Рис. 7.3.  Автоматичний контроль температури в зерносховищі

 

Виконати завдання 1 робочого зошита.

 

Завдання 2. Вивчити принцип роботи систем регулювання повітряно-вологісного режиму

 

У плодоовочевих сховищах використовують системи регулювання повітряно-вологісного режиму двох типів. До першого типу належать системи загальнообмінного вентилювання для сховищ, де продукція зберігається в тарі. Системи регулювання режиму другого типу (активного вентилювання) застосовують у сховищах, де продукція зберігається навалом.

Керування вентиляційним, опалювальним та холодильним обладнанням сховищ здійснюють за допомогою таких систем автоматики: ШАУ-АБ (керує однією вентиляційною установкою); «Среда-1» (керує 8 вентиляційними установками); «Среда-2» (керує режимом у цибулесховищах). ШАУ-АБ здійснює контроль у межах від –10 °С до +15 °С, «Среда-1», – від –20 °С до +20 °С, «Среда-2» – від –20 °С до +60 °С. Ці системи забезпечують подачу в масу продукції зовнішнього повітря з температурою  нижчою, ніж температура продукції для її охолодження; періодичне вентилювання продукції для подачі додаткового об’єму кисню в лікувальний період; періодичне вентилювання продукції за заданою програмою сумішшю рециркуляційного та зовнішнього повітря для видалення надлишків тепла, зниження температури, зміни відносної вологості повітря; прогрівання верхньої зони сховищ за допомогою електрокалориферів; подачу повітря в масу продукції; аварійний захист продукції вентиляційним повітрям від переохолодження та перегрівання; автоматичне перекриття заслінки змішувального клапана в разі зупинки вентилятора; прогрівання заслінки клапана перед вмиканням вентилятора; подачу команди на вмикання холодильних установок; автоматичне підтримання температурного режиму всередині шафи автоматики. Система «Среда-2», крім того, забезпечує подачу повітря з необхідною температурою під час сушіння цибулі та аварійний захист її від перегрівання.

 

Принцип дії терморегулятора контролю за режимом зберігання в сховищах з активним вентилюванням

 

Кожний терморегулятор має по два датчики, один з яких розміщений у насипі продукції на 3/4 висоти, а другий ― зовні сховища на відстані 0,5 м від стіни у захищеному від сонця місці. Терморегулятором визначають різницю температур зовнішнього повітря і насипу продукції. Якщо різниця перевищує встановлену на шкалі, зовнішній датчик спрацьовує, і подає команду на внутрішній, розміщений у насипі продукції. На верхній шкалі останнього встановлена температура зберігання продукції, а на нижній – межа відхилення від основного значення. Якщо температура перевищує встановлену на шкалі, то прилад спрацьовує, передаючи команду на терморегулятор, датчик якого розміщений у магістральному каналі. На цьому датчику виставлена нижня межа оптимальної температури, що захищає продукцію від підморожування. Через магнітний пускач датчик вмикає вентилятор. Один із датчиків температури встановлений на відстані 1‒1,5 м від північної стіни в проміжку між насипом і стелею. У разі зниження температури порівняно зі встановленою на шкалі датчик через магнітний пускач вмикає електрокалорифер.

Контроль за режимом зберігання в сховищах з активним вентилюванням здійснюється автоматично. До системи автоматики входять терморегулятори (термометри опору), реле часу, за допомогою яких здійснюється керування роботою вентиляторів, електрокалориферів, клапанів припливних шахт.

Використовують терморегулятори ПТРД-2, РРТ-2, ПТР-2 та реле часу 2РВ. Кожний терморегулятор має по два датчики (ПТРД-2, ПТР-2, РТ-2), один з яких розміщений у насипі продукції на 3/4 висоти, а другий – зовні сховища на відстані 0,5 м від стіни у захищеному від сонця місці. Терморегулятором визначають різницю температур зовнішнього повітря і насипу продукції. Якщо різниця перевищує встановлену на шкалі, зовнішній датчик спрацьовує і подає команду на внутрішній, розміщений у насипі продукції. На верхній шкалі останнього встановлена температура зберігання продукції, а на нижній – межа відхилення від основного значення. Якщо температура перевищує встановлену на шкалі, то прилад спрацьовує, передаючи команду на терморегулятор, датчик якого розміщений у магістральному каналі. На цьому датчику виставлена нижня межа оптимальної температури, що захищає продукцію від підморожування. Через магнітний пускач датчик вмикає вентилятор.

Один із датчиків температури встановлений на відстані 1–1,5 м від північної стіни в проміжку між насипом і стелею. У разі зниження температури порівняно із встановленою на шкалі датчик через магнітний пускач вмикає електрокалорифер.

Реле часу керує роботою вентилятора і підігрівника заслінок. Зовнішня шкала з ціною поділки 15 хв призначена для керування роботою вентиляторів, внутрішня з ціною поділки 20 хв – для автоматичного керування обігріванням заслінок.

У шафах встановлені логометри для візуального контролю температури у сховищі.

Датчики системи автоматичного регулювання встановлені для захисту від переохолодження – у магістральному каналі на відстані 1–1,5 м від припливного вентилятора; для вимірювання температури припливного повітря – у магістральному каналі на відстані 1 м від припливного вентилятора; для вимірювання температури продукції – у центрі насипу на глибині 0,4–0,5 м від його поверхні; датчики диференціального терморегулювання разом з датчиками температур – у місці зберігання продукції та зовні сховища на стіні; для вимірювання температури у верхній зоні – всередині сховища на відстані 0,5 м від однієї із зовнішніх стін.

 

Режими зберігання, які можна встановити перемикачами датчиків логометра панелі

 

«Лікувальний» (від 10 до 18 °С), «Охолодження» (до встановлення оптимальної (заданої програмою) температури), «Зберігання» (за заданої температури), «Перевірка» ( перевірка дії ламп блоків), «Ручне» (просушування мокрої продукції вентилюванням), «Автомат» (вимикання вентиляторів, вмикаються калорифери за температури, нижчій за − 10 °С).

 

 

Виконати завдання 2 робочого зошита.

 

Питання для самоконтролю

 

1. На чому заснований принцип дії дилатометричних термометрів? (ст.185, абзац 2)

2. Як запобігти розриву ртутного чи спиртового стовпчика термометра? (ст.186, абзац 2)

3. Які бувають манометричні термометри автоклавів? (ст.186, абзац 4)

4. Від чого залежить правильність вимірювання температури? (ст.187, абзац 4)

5. З якою періодичністю вмикають вентилятори для повітрообміну без зниження температури? (ст.190, абзац 7)

 

Попередня тема

На початок

Наступна тема