МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ
ДОДАТКИ	СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	УКЛАДАЧІ

1.1 ПІДЙОМНЕ ОБЛАДНАННЯ

1.1.1 Призначення та класифікація підйомного обладнання

1.1.2. Основні технологічні вимоги до конструкції обладнання

1.1.3. Прості підіймальні механізми

1.1.4. Будова та принцип роботи кран-балок та кранів спеціального призначення

1.1.5. Крани-штабелери

1.1.6. Підйомники

1.1.1. Призначення та класифікація підйомного обладнання

Підйомне обладнання належить до загальнозаводського і забезпечує безперервність і ритмічність технологічних процесів.

Підйомні машини призначені для підіймання і переміщення вантажів із одного місця на інше. Вони відносяться до машин-циклічної дії, їх продуктивність залежить від вантажопідйомності, висоти підіймання вантажу і відстані переміщення.

До підйомного обладнання належать:

– прості підйомні механізми (домкрати, поліспасти, талі, лебідки);

– крани загального і спеціального призначення;

– крани-штабелери;

– підйомники.

Робота підіймальних машин характеризується підійманням і переміщенням вантажів певними порціями та зворотнім переміщенням (без вантажу) за новою порцією сировини або продукції.

1.1.2. Основні технологічні вимоги до конструкції обладнання

1. Вантажопідіймальне обладнання і машини, їх складові частини, прилади та пристрої безпеки, вантажозахоплювальні органи, знімні вантажозахоплювальні пристрої, тара, колиски і кранова колія, мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.03-02.

2. Вантажопідіймальні машини мають бути стійкими в робочому та неробочому станах.

3. Механізми вантажопідіймального обладнання і машин, обладнані кулачковими, фрикційними або іншими механічними пристроями для вмикання або перемикання швидкостей робочих рухів, мають виконуватися таким чином, щоб довільне вмикання або роз’єднання механізму було неможливе.

4. У з’єднаннях елементів вантажопідіймальних машин (болтових, шпонкових, шліцьових тощо) має бути виключене довільне розгвинчування або роз’єднування.

5. У механізмах підіймання ланцюгових і канатних електричних талей допускається встановлення муфт граничного моменту.

6. Вантаж, що замикає гальмо, має бути укріплений на важелі так, щоб виключалася можливість його падіння або довільного зміщення. Замикання гальма у випадку застосування пружин має здійснюватися зусиллям стиснутої пружини.

7. Гаки вантажопідйомністю понад 3 т (за винятком гаків кранів спеціального призначення) встановлюються на закритих опорах кочення з застосуванням упорних підшипників.

8. Гаки обладнуються запобіжним замком, який унеможливлює самовільне випадання знімного вантажозахоплювального пристрою.

9. Кріплення та розташування ланцюгів на вантажопідіймальному обладнанні чи машині має виключати можливість їхнього спадання із зірочок та блоків і заклинювання між зірочкою (блоком) і елементами конструкції.

10. Вантажопідіймальні машини з машинним приводом мають бути обладнані обмежниками робочих рухів (кінцевими вимикачами) для автоматичної зупинки.

11. Опорні й підвісні крани та їхні візки, що пересуваються рейковою колією, а також талі обладнуються опорними деталями на випадок поломки коліс та осей ходових пристроїв.

12. Легкодоступні частини механізмів, що рухаються і можуть бути причиною нещасного випадку, мають бути закриті закріпленими металевими знімними огорожами, що допускають зручний огляд і змащення.

Огородженню підлягають:

а) зубчасті, ланцюгові та черв’ячні передачі;

б) з’єднувальні муфти з болтами та шпонками, що виступають, а також усі муфти, що розташовані в місцях проходу;

в) барабани, розташовані поблизу робочого місця машиніста або в проходах (огорожа барабанів не має ускладнювати спостереження за навиванням каната);

г) вали механізму пересування кранів мостового типу.

13. У вантажопідіймальних машинах не має бути механічних втрат продукту, вони не мають пошкоджувати сировину, погіршувати її технологічні якості та якість продукту переробки.

1.1.3. Прості підіймальні механізми

Просте вантажопідіймальне обладнання виготовляється як із ручним, так і з машинним приводом.

Домкрати – вантажопідіймальні пристрої для переміщення вантажу на незначну відстань.

Талі – вантажопідіймальні пристрої які підвішуються на опорах чи переміщуються по однорейковому шляху.

Домкрати частіше всього використовують для підйому вантажу, рідше – для їх горизонтального чи нахиленого переміщення. Домкрати як самостійне обладнання застосовуються в будівництві на монтажних і ремонтних роботах, для переміщення та вивірки конструкцій і обладнання при їх встановленні. Ці пристрої також використовують як агрегати більш складних машин, наприклад, виносні опори кранів та ін.

Гвинтовий домкрат (рис. 1 а) має корпус 2, в якому нерухомо закріплена гайка 5. У гайку вгвинчується гвинт 6, у верхній частині якого встановлена чашка 8. Остання впирається у вантаж, що підіймається, і під час його підйому не обертається. Гвинт обертається за допомогою рукоятки 7, яка приводиться у зворотно-обертальний рух. При цьому рух від рукоятки до гвинта передається за допомогою собачки 3, яка перебуває в зачепленні з храповим колесом 4. Храпове колесо нерухомо прикріплене до гвинта. Собачка може фіксуватися у двох положеннях, які відповідають підйому та опусканню вантажу, за допомогою підпружиненого стопора 1. Гвинтова пара домкратів найчастіше має самогальмувальну трапецієподібну чи підпорну різьбу. Самогальмування забезпечується за рахунок того, що кут підйому різьби менший, ніж приведений кут тертя в різьбі r. Завдяки цьому вантаж утримується в піднятому стані без застосування додаткових пристроїв для фіксації гвинта.

Гвинтові домкрати мають вантажопідйомність до 50 т і висоту підйому до 0,5 м.

Рис. 1. Домкрати: а – гвинтовий: 1 – стопор, 2 – корпус, 3 – собачка, 4 – храпове

колесо, 5 – гайка, 6 – гвинт, 7 – рукоятка, 8 – чашка; б – рейковий: 1 – корпус, 2 – зубці, 3 – рукоятка,

4 – храпове колесо, 5 – собачка, 6 – зубчаста передача, 7 – повзун; 8 – чашка;в – гідравлічний: 1 – робочий

циліндр, 2 – корпус, 3 – підйомний плунжер, 4 – зливний кран, 5,10 – нагнітальний та всмоктувальний клапани,

6 – насосний циліндр, 7 – насосний плунжер, 8 – двоплечий важіль, 9 – ємкість для робочої рідини

Рейковий домкрат (рис. 1 б) має корпус 1, у направляючих якого переміщується повзун 7, на якому нарізані зубці 2. У нижній частині повзуна виготовлена чашка 8, яка дозволяє підіймати вантажі низькорозміщені над опірною поверхнею. Повзун переміщається за допомогою рукоятки 3, яка передає зусилля через зубчасту передачу 6. Вантаж у піднятому положенні утримується за допомогою храпового колеса 4, закріпленого на валу приводної рукоятки, та собачки 5, шарнірно встановленої на корпусі.

Вантажопідйомність рейкових домкратів досягає 10 т, а висота підйому – 0,4 м.

Гідравлічні домкрати з ручним приводом (рис. 1 в) сувміщають у своїй конструкції гідроциліндр та насосну станцію. Такий домкрат має литий корпус 2, на якому розміщена розточка для встановлення підйомного плунжера 3, ємкість 9 для робочої рідини (мінерального мастила) та ручний плунжерний насос. Останній складається з насосного плунжера 7, який приводиться у зворотно-поступальний рух за допомогою двоплечого важеля 8, всмоктуючого 10 та нагнітального 5 клапанів. Під час руху плунжера вправо нагнітальний клапан закривається, всмоктуючий відкривається і насосний циліндр заповнюється. Під час зворотнього руху плунжера всмоктуючий клапан закривається, нагнітальний відкривається і робоча рідина під тиском надходить у робочий циліндр 1, виштовхуючи підйомний плунжер та підіймаючи вантаж. Операції повторюються до підйому вантажу на потрібну висоту. Щоб опустити вантаж, необхідно відкрити зливний кран 4, при цьому робоча рідина видавлюється вагою вантажу з робочого циліндра назад у ємкість 9.

Ручний привід у простих підйомних механізмах використовують у ручних лебідках, талях та мостових кранах невеликої вантажопідйомності.

а	б	в

Рис. 2. Домкрати: а – гвинтовий: б – рейковий, в – гідравлічний

video

не поддерживается вашим

Домкрати, їх призначення, конструкція та робота

Талі, в основному, використовують для ремонтних та монтажних робіт, рідше у технологічному процесі переробних підприємств.

Талі виготовляють із ручним та електричним приводами. Ручні талі бувають ланцюгові шестеренні, з шестеренно важільно-храповим приводним механізмом та черв’ячні з безкінечним приводним ланцюгом.

На рис. 3 зображено таль з ручним приводом. Вона підвішується до опори за гак 3. У рух таль приводиться за допомогою безкінечного зварного ланцюга 7, з'єднаного з привідним ланцюговим колесом 4. За гнучкий орган у таких талях використовують пластинчастий шарнірний ланцюг 1. Піднятий вантаж утримують нерухомо за допомогою нерухомого гальма 5. У цьому випадку ступицю ланцюгового колеса 4 виконують у вигляді гайки, яка притискає храпове колесо 6 гальма. Собачку 2 гальма закріплюють на корпусі талі.

За необхідності переміщення вантажу по горизонталі таль підвішують до візка, який переміщується підвісними однорейковими шляхами, виготовленими із прокату двотаврового перерізу. Візки виконують без приводу (під час вантажопідйомності до 1 т їх рухають вручну), а також з механічним приводом.

Рис. 3. Таль із ручним приводом:

1 – ланцюг, 2 – гальма, 3 – гак, 4 – ланцюгове колесо,

5 – нерухомі гальма, 6 – храпове колесо, 7 – привідний ланцюг

Переважно на підприємствах харчової переробної промисловості використовують ручні шестеренні талі (вантажопідйомністю 0,5; 1; 2; 3 та 5 т) і черв'ячні (вантажопідйомністю 1; 3; 5 та 10 т). Вони забезпечують піднімання вантажу на висоту до 3 м.

Промисловість пропонує також ручні талі з висотою підйому до 15 м та вантажопідйомністю до 20 т.

а	б	в

Рис. 4. Талі ручні:

а – ланцюгова шестеренна, б – шестеренна з важільно-храповим

приводним механізмом, в – черв’ячна з безкінечним приводним ланцюгом

Електричні талі – це механізм підйому, підвішений до візка, який встановлений на конічні колеса (котки) для переміщення по нижньому поясу двотаврової балки. Електроталі бувають самохідні (електротельфери) та несамохідні (пересуваються за допомогою каната, вручну). Талі на візках використовують для комплектації мостових однобалочних кранів, козлових та поворотних на колоні кранів.

Вони можуть мати поздовжнє та поперечне виконання (рис. 5) відносно їздової балки (шляху). У будь-якому виконанні таль 1 підвішується до двох візків 2 та 3 через траверсу 4. До траверси може бути прикріплена кабіна 5 для керування, яку підвішують на двох візках.

а	б

Рис. 5. Схема розміщення електроталі: а – поздовжня, б – поперечна

Електроталь – це вантажопідіймальна машина, яка складається з лебідки й барабана, змонтованих в одному корпусі, а також вантажозахватного пристрою. Кінцевий вимикач призначається для вимикання електродвигуна лебідки під час досягнення вантажозахватним пристроєм крайнього верхнього положення.

Тельфером називається електроталь, об'єднаний з монорейковим візком, який пересувається під стелею будівлі по монорейці. Керування тельферами здійснюється за допомогою магнітних пускачів, що приводяться в дію кнопковою станцією, підвішеною на гнучкому кабелі на висоті 1,2 м від підлоги. Найпоширеніші тельфери вантажопідйомністю 0,25 – 5 т і висотою піднімання до 6 м. Швидкість піднімання вантажу становить 8 – 10 м/хв, швидкість пересування – 20 м/хв.

Рис. 6. Механізм підіймання електроталі:

1 – контрольні пробки, 2 – корпус, 3 – дискове гальмо, 4 – крильчатка, 5 – обід, 6 – електромагнітне гальмо,

7 – редуктор, 8 – електродвигун, 9 – барабан, 10 – плита, 11 – болт, 12 – шафа електрообладнання,

13 – вимикачі талі, 14 – кронштейн, 15 – вимикач опускання талі, 16 – вимикач підіймання талі,

17 – пробка, 18 – маслянки, 19 – маточна ступиця, 20 – пробка зливу масла

Механізм підіймання електроталі (рис. 6) складається з електродвигуна 8, статор якого запресований у нарізний барабан 9, у результаті чого покращується відведення тепла від двигуна та зменшується довжина талі. Через редуктор 7 крутний момент ротора двигуна передається на барабан. Електроталь обладнана двома гальмами: стопорним колодковим електромагнітним гальмом 6 і автоматичним дисковим гальмом 3, який вмикається масою вантажу, що транспортується. Для покращення охолодження корпус редуктора 7 виготовлений з охолоджувальними ребрами. Контроль рівня масла в редукторі проводиться за допомогою контрольних пробок 1, для зливу масла є пробка 20. Мащення підшипників вала ротора і барабана проводиться за допомогою маслянок 18. У шафі електрообладнання 12 розміщені пускачі механізму пересування і підйому 16 і 15 та кінцеві вимикачі підіймання та опускання талі 13.

Електроталі виготовляються вантажопідйомністю 0,25 – 20 т зі швидкістю підіймання від 5 до 25 м/хв. Швидкість переміщення талей монорейковими шляхами приймають залежно від довжини шляху і призначення талі.

Рис. 7. Талі електричні

1.1.4. Будова та принцип роботи кран-балок та кранів спеціального призначення

Крани мостові однобалочні мають широке розповсюдження всередині у приміщенні, наприклад, цехів та складів. Ці крани ще називають кран-балки. Їх використовують під час вантажопідйомності 0,25 – 5 т., з прогонами 5 – 28 м залегких умов роботи. Мостом такого крана служить балка 1 двотаврового перерізу, по нижньому поясу (полиці двотавра) якого переміщується таль із ручним або електричним приводом. За способом розміщення рейкових шляхів на несучих балках цеху або складу розрізняють опорні та підвісні кран-балки.

Однобалкова опорна електрична кран-балка (рис. 8) є пристроєм, що складається з рухомої двотаврової балки 6, по якій переміщується електроталь 4. Ходовими колесами 1 балка спирається на підкранові рейки і переміщується вздовж цеху під стелею. Механізм пересування крана індивідуальний, із фланцевим двигуном. Енергія до механізму пересування крана підводиться за допомогою тролеїв, а до електродвигунів талі – гнучким кабелем 5. Керують кран-балкою за допомогою кнопкової панелі (з підлоги). Мостові крани – двобалкові, служать для переміщення більших вантажів – до 20 т. Вони мають складнішу металоконструкцію, ніж кран-балки (тобто не одну, а дві паралельні двотаврові балки).

Рис. 8. Електрична опорна кран-балка (однобалкова):

1 – ходові колеса, 2 – траверса, 3 – електродвигун, 4 – електроталь, 5 – гнучкий кабель, 6 – двотаврова балка

Рис. 9. Опорні кран-балки

Підвісні кран-балки (рис. 10) складаються з головної балки 3, прикріпленої знизу до двох кінцевих балок 2. Головна балка збоку підсилена фермою 6 для забезпечення попередньої жорсткості. Кінцеві балки прикріплені знизу до двох ходових візків 7, які переміщуються по нижніх поличках двотаврових балок 1, прикріплених до будівельних конструкцій приміщення (цеха або складу). По нижньому поясу головної балки переміщується візок 8 з підвішеною електричною таллю 4.

Електрична система керування забезпечує синхронну роботу приводів механізмів пересування. Керування кран-балкою здійснюється як з підлоги, так і з кабіни.

Переваги підвісних балок: мала власна висота, а також можливість переходу візка електричної талі на сусідню кран-балку без перевантаження, тому що кінці головної балки з боку не загороджені. Це дозволяє збільшити площу обслуговування.

Стиковка головних балок для переходу забезпечується спеціальним замковим фіксатором з електроблокуванням, вимикаючи живлення механізмів пересування крана та візка під час не застопореного замкового фіксатора. Під час великих прогонів використовують багатоопорні кран-балки з використанням проміжних ходових Висота підіймання вантажу та хід кран-балки обмежується кінцевими вимикачами, подібно як в опорних кран-балках.

Рис. 10. Підвісна кран-балка: 1 – двотаврова балка, 2 – кінцеві балки,

3 – головна балка, 4 – електроталь, 5 – гнучкий кабель, 6 – візок

Рис. 11. Підвісні кран-балки

Двобалочні мостові крани складаються з двох паралельних балок, що спираються на загальні кінцеві ходові балки.

Крани з машинним приводом виконуються опорного і підвісного типу. Найбільше застосування в промисловості мають крани опорного типу.

Вони мають вантажопідйомність 5 – 50 т проліт 10,5 – 34,5 м, висоту підіймання вантажу 12,5 м.

Рис. 12. Мостові крани

Стрілові консольні крани відносяться до групи поворотних вантажопідіймальних машин, за допомогою яких вантаж, крім підйому та горизонтального переміщення, може обертатися відносно осі повороту. За способом установки стрілові крани діляться на стаціонарні (з поворотною колоною і настінні) та пересувні; за типом приводу – з ручним, механічним (від двигуна внутрішнього згоряння, від електродвигуна, від гідродвигуна); за вильотом стріли – з постійним або змінним вильотом; за конструкцією – з поворотною колоною, неповоротною колоною, поворотним кругом.

Вантажний візок переміщається по нерухомій або поворотній консолі. Крани консольні широко використовуються в різних галузяхпромисловості для транспортувальних, вантажно-розвантажувальних, складських робіт за температури повітря від плюс 40°С до мінус 20°С на будівельних майданчиках, у виробничих цехах і складах. Кут повороту стріли крана, залежно від моделі, коливається від 0° до 360°. Вантажопідіймальність кранів консольних становить від 150 кг до 10 т.

Особливості конструкції консольного крана дають можливість проводити роботи у недоступних для великої техніки місцях.

Кран консольний працює тільки в межах повороту консолі та довжини, на яку може бути висунений вантажопідіймальний механізм – таль або лебідка.

Рис. 13. Консольний поворотний кран П-402: 1 – колона, 2 – ролик, 3 – стріла,

4 – таль електрична, 5 – консоль, 6 – кінцевий обмежувач, 7 – рукоятка, 8 – шип,

9 – підшипник упорний, 10 – підшипник радіально-сферичний, 11 – кільце упорне

На рис. 13 зображено консольний поворотний кран (модель П-402), призначений для переміщення вантажів масою до 3 т на плечі 3 м. Він має висоту піднімання 2300 мм, кут повороту (обслуговування робочої зони) – 320 °С. Потужність електродвигуна механізму піднімання – 4,5 кВт. Оснащений електроталем ТЗЗ-61.

Колона 1 і стріла 3 крана – трубчасті. Для обмеження ходу талі 4 на консолі стріли закріплені кінцеві обмежувачі 6.

а	б
Рис. 14. Консольні настінні поворотні крани
а	б

Рис. 15. Консольні крани з поворотною колоною:

а – на 270°С, б – на 360°С

1.1.5. Крани-штабелери

Для обслуговування приміщень складів сировини і готової продукції, а також технологічних процесів у харчовій промисловості використовують мостові крани-штабелери різної конструкції опорного та підвісного типів. Ці машини виконують тіж самі операції, що і мостові крани загального призначення і навантажувачі, зате перевагою цих машин є здатність укладати вантажі на більшу висоту, а проходи для їх роботи мають ширину, яка незначно перевищує розміри продукту, що транспортується і укладається.

Ці крани можуть використовуватися під час механізації складів, де необхідна значна висота укладання вантажів, наприклад для складів готової продукції цукрових заводів, млинів тощо.

На рис. 16 а зображено схему мостового крана-штабелера, який складається з моста 3, по якому переміщується візок 4 з закріпленою на ньому вертикальною колоною 5. Колона (звичайно поворотна) обладнана направляючими для переміщення вантажного захвату 6. Як і простий мостовий кран, кран-штабелер переміщується по рейках 1, які змонтовані на стелажах або на конструкції будівлі 2.

Візок крану переміщує захват з вантажем до потрібної секції, зупиняється навпроти неї на висоті дещо вище полиці, вводить вантаж у секцію, опускається дещо нижче рівня полиці (вантаж залишається на полиці) і виводиться у прохід між секціями.

Рис. 16. Схеми кранів-штабелерів:

а – мостового: 1 – рейка, 2 - конструкція будинку, 3 – міст, 4 – візок, 5 – колона, 6 – вантажний

захват; б – стелажного: 1 – стелажі, 2 – рейка, 3 – візок, 4 – колона, 5 – платформа, 6 – захват

Мостові крани-штабелери є універсальними машинами для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт і можуть використовуватися для найрізноманітніших видів вантажів, для цього крім вилкових захватів широко використовують різні типи захватів, які дозволяють переносити вантажі, вивільняти тару, обертати вантажі та виконувати низку інших операцій.

Стелажний кран-штабелер (рис. 16 б) – візок 3, який переміщується по рейках 2 вздовж ряду стелажів 1 і обладнаному вертикальною колоною 4. На колоні змонтовані направляючі для підіймання платформи 5, на якій встановлено захват 6 та в деяких випадках кабіна оператора.

Стелажні крани використовують на великих складах з великим вантажообігом та широкою номенклатурою вантажів (довжина стелажів може перевищувати 100 м). Поряд з цим стелажні крани-штабелери можуть ефективно використовуватися на складах з малою продуктивністю, де необхідно набирати невеликі партії продукту.

Рис. 17. Мостові крани-штабелери

Рис. 18. Стелажні крани-штабелери

Самохідний штабелер – це складська вантажна техніка, різновид штабелера, що розроблений для максимально комфортної роботи в складських приміщеннях з малим (обмеженим) простором.

Штабелер (штабелеукладач) – це транспортний засіб, обладнаний механізмом для підіймання, штабелювання (зберігання й перевезення вантажів із установкою їх один на одного) або переміщення транспортних одиниць. Призначений для укладання вантажів у стелажі (штабелі) у кілька ярусів. Штабелери є необхідним устаткуванням для будь-якого складу, де вантаж зберігається на палетах.

Самохідні штабелери бувають двох типів:

– електричний самохідний;

– самохідний гідравлічний.

Самохідні гідравлічні штабелери комплектуються вантажним піддоном і використовуються в малих складських приміщеннях. Працювати з цими штабелером комфортно, і це не вимагає особливих навичок чи умінь. Ручний гідравлічний штабелер відносно недорогий і, завдяки своїй конструкції, не створює пожежної небезпеки, що досить важливо для складських приміщень із високим ризиком виникнення пожежі.

Електричний штабелер самохідний – це високоефективна і продуктивна вантажна техніка для складу. Даний штабелер володіє підвищеною вантажопідйомністю та швидкістю роботи, працює безшумно і не вимагає палива, але пересування складським приміщенням здійснюється ручним методом.

а	б

Рис. 19. Самохідні штабелери:

а – самохідний гідравлічний, б – електричний самохідний з кабіною оператора

video

не поддерживается вашим

video н

е поддерживается вашим б

1.1.6. Підйомники

Підйомники – це вантажопідіймальні машини, в яких несучий орган (платформу, ківш, кабіну та ін.) не підвішують вільно на канатах, як у кранів, а переміщують у спрямовуючих або з’єднують пересувними елементами конструкцій.

Вони одержали широке поширення під час виконання опоряджувальних, покрівельних, ремонтних, монтажних робіт, а також під час проведення обслуговувальних робіт великогабаритного обладнання харчових переробних підприємств.

Підйомники – єдині вантажопідіймальні машини, якими можна транспортувати по вертикалі людей.

Рис. 20. Схеми підйомників:

а – з підвісними (струнними) направляючими: 1 – лебідка, 2 – підйомний канат, 3 – ватажонесучий орган,

4 – втулки, 5 – направляючі канати, 6 – обводні блоки, 7 – рама, 8 – противага, 9 – натяжний пристрій;

б – щоглового: 1 – рама, 2 – лебідка, 3 – котки, 4 – щогла, 5 – обводні блоки, 6 – опори, 7 – підйомний

канат, 8 – майданчик; в – шахтного: 1 – лебідка, 2 – вантажонесучий орган, 3 – металоконструкція;

г – пересувного: 1,4 – ходовий та вантажний візки, 2 – мачта, 3 – вантажзахватний орган (гак),

5 – рейки; д – з подачою вантажу в отвір будинку: 1 – щогла, 2 – візок, 3 – вантажонесучий орган

За призначенням розрізняють підйомники вантажні та вантажопасажирські. Підйомники бувають стаціонарні та пересувні. Стаціонарні виготовляють вільностоячими (за висоти підйому до 12 м) та приставними, тобто такими, що прикріплюються до споруди. За конструкцією направляючих підйомники бувають з гнучкими (струнні) та жорсткими (щоглові, шахтні) направляючими. У шахтних підйомниках вантажонесучий орган пересувається всередині металоконструкцій.

Пересувні підйомники на базі автомобілів, тракторів, причепів часто називають монтажними вишками.

Схему підйомника з підвісними направляючими зображено на рис. 20 а. На перекритті встановлена рама 7 з противагою 8 та обвідними блоками 6. На основі прикріплена лебідка 1, з барабана якого стікає підйомний канат 2, на якому підвішений вантажонесучий орган 3. Під час переміщення вантажонесучого органу, він втулками 4 ковзає по направляючих канатах 5. Верхні кінці направляючих канатів закріплені на рамі 7, а нижні утримуються натяжним пристроєм 9.

У підйомниках (щоглових) з жорсткими направляючими (рис. 20 б) щогла 4 прикріплена до рами 1, на цій же рамі встановлена підіймальна лебідка 2. По направляючих щогли на котках 3 може пересуватися за допомогою підйомного канату 7 вантажонесучий орган, виготовлений у вигляді майданчика 8. Вантажний канат охоплює обводні блоки 5, встановлені у верхній частині щогли. Щогла може прикріплюватися до споруди за допомогою опор 6. Такі підйомники виготовляють одно- або двостоякові.

а	б

Рис. 21. Щоглові підйомники

Щоглові і вантажно-пасажирські підйомники

У шахтних підйомниках (рис. 20 в) вантажонесучий орган 2 пересувається всередині металоконструкції 3 за допомогою лебідки 1. Вантаж подається через отвір металоконструкції.

Рис. 22. Шахтні підйомники

Шахтний підйомник

У пересувного підйомника щогла 2 закріплена на ходовому візку 1, який пересувається по рейках 5. По щоглі маже пересуватися вантажний візок 4, який несе вантажозахватний орган (гак) 3. Механізми на схемі умовно не вказані.

а	б

Рис. 23. Пересувні підйомники: а – телескопічні; б – ножничні

Будівельні підйомники

Ножичні підйомники

Схему приставного щоглового підйомника з подачею вантажу в отвір приміщення зображено на рис. 20 д. По щоглі 1 може рухатися підйомний візок 2, по якому в горизонтальному напрямку переміщається вантажонесучий орган 3.

Щогли підйомника часто виконують із окремих секцій, з’єднаних між собою болтами. Кожна секція – зварна конструкція прямокутного чи трикутного перерізу з однією чи двома направляючими для вантажонесучого органу. Більшість підйомників мають одну платформу чи кабіну, але існують підйомники з двома кабінами, розміщеними з двох боків щогли з залежним або незалежним одна від одного переміщенням кабін.

Питання для самоконтролю

1. Для чого призначені підйомні машини?

2. Що належить до підйомного обладнання?

3. Які вимоги ставляться до конструкції підйомного обладнаня?

4. Які є прості підйомні механізми?

5. Для чого призначені домкрати?

6. Які особливості будови опорної кран-балки?

7. Які особливості будови підвісної кран-балки?

8. Які є крани спеціального призначення?

9. Для чого використовують крани-штабелери?

10. Які особливості будови крана-штабелера?

11. Які бувають самохідні штабелери?

12. Під час виконання яких робіт широко використовують підйомники?

13. За якими параметрами проводять класифікацію підйомників?

Попередня тема

На початок

Наступна тема