ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ

Електронний посібник

Головна

Анотація

Теоретичні відомості

Список використаних

джерел

Укладачі

11. ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА (ППФП)

Професійно-прикладна фізична підготовка

11. Професійно-прикладна фізична підготовка (ППФП)

11.1. Вступ

11.2. Визначення і завдання ППФП

11.3. Засоби і методи основи побудови ППФП

11.4. Професійно-прикладна фізична підготовка студентів закладів освіти

11.1. Вступ

Проблема професійно-прикладної фізичної підготовки (ППФП) безпосередньо пов’язана з професійним відбором і, більше того, обумовлена ним. А тому зробимо невеличкий історичний екскурс щодо останнього, щоб краще зрозуміти суть, питань, які розглядатимуться в подальшому викладі.

До початку XX століття у відборі професій працював (і фактично визнавався деякими вченими) так званий принцип «природного добору». Але такий біологічний підхід соціального явища виявився помилковим. Справді, якби темп технічного розвитку у промисловості відповідав темпу біологічного розвитку у природі, то, напевне, за багато століть розподіл людей за професіями міг би скластися ідеально. Але ж темпи технічного розвитку в багато разів випереджають темпи біологічного розвитку людства. І у зв’язку з цим вже давно було відмічено, що значна частина робітників знаходяться у стані якогось безладного руху: переходить з однієї роботи, з одного підприємства на інше, завдаючи цим шкоди і собі, і підприємствам, де вони нетривалий час працювали.

Це явище, яке згодом стало іменуватися проблемою плинності кадрів, було поширене скрізь, зокрема і на теренах колишнього Радянського Союзу. І, звичайно, найбільше воно хвилювало підприємців, в першу чергу, – приватних. Отож не дивно, що вперше завдання профвідбору розглянули Тейлорі і Томпсон.

Після дослідів Тейлора і Томпсона проблемою профвідбору зацікавилися фізіологи, психофізіологи, психотехніки і в Америці, і в Європі.

Не так гладко проблеми профвідбору розв’язувалися у нас, у колишньому Радянському Союзі. Одна з основних причин такого стану речей полягає в тому, що у прикладній психології на питання професійних здібностей існує дві точки зору.

Суть першої в тому, що в кожній людині закладені здібності до більш – менш конкретних видів праці і завдання полягає в тому, щоб навчитися розпізнавати ці здібності, знаходити їх характерні ознаки і згідно з ними давати рекомендації щодо вибору професій.

Прихильники другого підходу вважали, що ніяких здібностей немає. Чому і як навчити людину, так вона і працюватиме.

Необхідно відмітити: на сьогодні і теоретики і практики ППФП одностайні в думці про те, що засобами фізичного виховання, і особливо застосування фізичних вправ, можна позитивно впливати на розвиток як загальних, так і професійних здібностей.

Більш того, в спеціальній літературі наводиться достатньо фактів, які свідчать про те, що певні види фізичних вправ можуть негативно впливати на розвиток окремих професійно важливих функцій. Сюди належить зменшення тактильної чутливості пальців кисті через наростання мозолів під час занять гімнастикою, погіршення координації при виконанні трудових операцій, коли вони систематично займаються важкою атлетикою, випадки погіршення спеціальної координації, якщо вони займаються боксом.

Отже, сказане наводить на думку, що треба зробити спробу глибше розглянути взаємозв’язок між фізичною культурою, спортом і трудовою діяльністю.

11.2. Визначення і завдання професійно-прикладної фізичної підготовки

Принцип органічного зв’язку фізичного виховання з практикою трудової діяльності найконкретніше втілюється в один із різновидів фізичної культури – професійно-прикладну фізичну підготовку (ППФП). Це – педагогічно спрямований процес забезпечення спеціалізованої фізичної підготовленості до вибраної професійної діяльності.

Основні фактори, що визначають загальну спрямованість, завдання і зміст ППФП, є:

• характер, обсяг надходження інформації і умови її сприйняття робітниками в процесі діяльності;

• характер основних робочих рухів;

• особливість зовнішніх умов професійної діяльності (В.И.Загорский, 1985).

Ці фактори обумовлюють завдання ППФП:

1. Виховання ведучих для даної професії фізичних якостей;

2. Формування і удосконалення допоміжно-прикладних навичок рухів.

3. Виховання специфічних для даної професії вольових і інших психічних якостей;

4. Підвищення стійкості організму до впливу зовнішніх умов праці;

5. Підвищення функціональної стійкості і пристосування організму людини до негативних впливів умов праці (шум, вібрація та ін.).

Рішення цих завдань безпосередньо пов’язане з підвищенням виробничої діяльності, з прискоренням процесу спрацювання та збереження працездатності в негативних характерних умовах (монотонність, статичність, особливості робочих поз, температурні умови).

Сукупність особливостей конкретної трудової діяльності і умов її виконання обумовлюється:

• особливостями переважаючих робочих операцій (координаційна складність, енергоємність, ступінь активності функціональних систем під час їх виконання);

• особливостями режиму (регламентованість операцій, чергування робочих фаз і інтервалів відпочинку, монотонність та інші фактори, що ведуть до стомлення);

• особливостями умов середовища, що впливають на працездатність (температурні умови середовища, шум, вібрація та ін.).

ППФП буде ефективною лише тоді, коли вона буде органічно поєднуватись з іншими системами фізичного виховання і виховання в цілому. Реалізація ППФП можлива на базі загальної фізичної підготовки.

Проблема нормативних критеріїв професійно – прикладної підготовленості до цього часу вирішена частково, це пояснюється динамічним оновленням професій та їх великої кількості. Чітке визначення адекватних нормативів ППФП.

11.3. Засоби і методи основи побудови професійно-прикладної фізичної підготовки

Особливості засобів ППФП

Як основі засоби ППФП використовуються фізичні вправи, а також вправи, перетворені і спеціально модельовані до особливостей конкретної професійної діяльності. Але моделювання не має зводитись до формальної імітації трудових операцій. Фізичні вправи мають цілеспрямовано впливати на мобілізацію професійно важливих функціональних особливостей організму, рухових і фізичних якостей від яких залежить результативність конкретної професійної діяльності.

Значна частина вправ, що використовуються як засоби ППФП представляють загальноприкладні вправи, вони застосовуються у звичайних умовах професійної діяльності. Особливе місце займають засоби ППФП у професійній діяльності екстремального характеру (монтажник-висотник, представники флотських професій, пілоти, працівники УВС, військовослужбовці та ін.). Склад засобів ППФП тут буде найспецифічним.

Бажання профілювати фізичну підготовку до вимог професій призвело до створення особливого різновиду гімнастики – професійно-прикладної і професійно-прикладних видів спорту.

У комплексі вправ і методиці професійно-прикладної гімнастики частіше відображається необхідність профілактики виникаючих у ході трудової діяльності негативних впливів на фізичний і загальний стан працівника. Гімнастичні вправи спрямовані на попередження і корегування порушень постави, обумовлених особливостями робочих поз.

У професійно-прикладних видах спорту яскраво виражені цілісно-акцентовані впливи на розвиток рухових та інших здібностей, що впливають на удосконалення професійної діяльності. Наприклад, пілотно-планерний, парашутний спорт, водії – автомобільний, мотоциклетний спорт, геолого-спортивне орієнтування.

У повному обсязі сукупність адекватних засобів ППФП не обмежується лише фізичними вправами. У комплексі з ними використовуються природні фактори загартування, а також спеціалізовані гігієнічні та інші засоби підвищення рівня адаптаційних можливостей організму і опірність негативним впливам умов професійної діяльності.

Крім цього, в процесі ППФП мають застосовуватись і засоби інтелектуальної освіти, морального виховання, спеціальної психічної підготовки, без яких неможлива всебічна професійна підготовка.

Основи методики і форми занять

Професійно-прикладна фізична підготовка базується на загально-педагогічних принципах та методичних положеннях і специфічних принципах фізичного виховання.

Для раціональної побудови ППФП в цілому, важливе значення має забезпечення взаємозв’язку, єдність загальної і спеціальної підготовки. Це положення є передумовою гармонійного розвитку важливих фізичних якостей, формування рухових умінь і навичок. Тільки спираючись на ці фундаментальні передумови ППФП може здійснюватись – з великою ефективністю, без зайвої втрати часу і енергії.

Втілення принципу єдності загальної і професійно-прикладної фізичної підготовки, разом з тим визначає профілювання загальної фізичної підготовки пристосовуючи до особливостей професій.

У цих випадках використовуються біг, плавання, лижні гонки, гребля та інші фізичні вправи високої інтенсивності. Вони підвищують стійкість організму до нехватки кисню, активізують розумову працездатність, сприяють розвитку загальної витривалості, яка лежить в основі ефективної трудової діяльності.

Одна з основних проблем методики ППФП є забезпечення адекватним і систематичним моделюванням вимог, що пред’являються професійною діяльністю до функціональних можливостей організму із поступовим перевищенням рівня цих вимог.

Слід широко використовувати комплекси вправ, які ефективно підвищують стійкість організму до негативних умов середовища.

У процесі ППФП використовуються в основному ті ж форми побудови занять, що і в фізичному вихованні. В офіційному порядку вони регламентуються державними програмами і розробляються для груп споріднених або окремих професій.

Основними формами занять служать урочні форми, що мають загальну структурну побудову. У зміст комплексного заняття включають загальнопідготовчі вправи, що тісно пов’язані із специфікою для даної професії вправами. У спеціалізованому занятті підбір засобів здійснюється для забезпечення цілеспрямованого впливу на ті здібності, навички і функціональні системи, які мають визначне, професійно важливе значення.

У вирішенні завдань ППФП важливе значення мають включення спеціальних вправ з професійно-прикладною спрямованістю в зміст ранкової гігієнічної гімнастики.

Загальноосвітня школа – найперша ланка, де починається профорієнтаційна робота, формуються вміння і навички, вдосконалюються фізичні якості, необхідні в подальшій трудовій діяльності.

На основі сучасних вимог трудове навчання має проводитися так, щоб молоді люди, які прийшли на виробництво, могли швидко опанувати верстат, оволодіти технологією, адаптуватися до виробничих умов. Але все це можливо лише в разі, якщо вони досягли певного рівня розвитку професійно важливих фізичних якостей, можуть керувати своїм тілом, уміють енергетично економно виконувати необхідні рухи. Формуванню цих якостей сприяють заняття фізичними вправами з професійно-прикладною спрямованістю.

Професійно-прикладна фізична підготовка на заняттях

Високий рівень сучасної техніки й технології, постійне підвищення інтенсивності людської діяльності передбачають певну підготовленість людини.

Психофізична підготовка молоді і не тільки її до обраної професійної діяльності, окремих видів професійних робіт нині є предметом посиленої уваги як фахівців фізичного виховання, так і організаторів виробництва, працівників народної освіти.

Завдання і форми занять ППФП

Назву «професійно-прикладна фізична підготовка» треба приймати лише умовно, оскільки вона не повністю розкриває зміст цього виду спеціалізованої підготовки. Було запропоновано таке визначення ППФП: професійно-прикладна фізична підготовка є одним із напрямків системи фізичного виховання, яке має формувати певні прикладні знання, фізичні, психічні й спеціальні якості, вміння й навички, що сприяють досягненню об’єктивної готовності людини до успішної діяльності.

Однак за останній час чимало досліджень довело, що в процесі цілеспрямованих занять фізичною культурою, і особливо спортом, можна сформувати комплекс професійно-прикладних якостей особистості (колективізм, комунікабельність тощо). Тому наведене розгорнуте «теоретичне» формулювання ППФП обов’язково має бути доповнено ще словами «...прикладні....фізичні, ....психічні, спеціальні якості, психологічні якості особистості....»

ППФП – це спеціально спрямоване й вибіркове використання засобів фізичної культури і спорту для підготовки людини до певної професійної діяльності.

Мета ППФП – досягнення психофізичної готовності до успішної професійної діяльності.

Завдання ППФП – аналіз свідчить, що найзагальнішим інтегрованим завданням ППФП є завчасне створення в майбутніх фахівців передумов і готовності до:

• прискорення професійного навчання;

• досягнення високопродуктивної праці в обраній професії;

• попередження професійних захворювань і травматизму, забезпечення професійого довголіття;

• використання засобів фізичної культури й спорту для активного відпочинку і відновлення загальної та професійної працездатності в робочий і вільний час;

• виконання службових і громадських функцій для впровадження фізичної культури й спорту в професійному колективі.

Звідси постають завдання ППФП: набуття, виховання й формування прикладних знань, фізичних якостей, прикладних психічних, психологічних і специфічних якостей особистості, прикладних умінь і навичок.

Проте ці випадки, як виняток, не дають права змішувати й ототожнювати поняття «виробнича фізична культура» і «ППФП». У даному випадку, тобто за необхідної додаткової ППФП окремих спеціалістів-професіоналів до певних (іноді нових) видів робіт, ППФП виступає як складова частина великого комплексу виробничої культури, але не самостійно.

Засоби ППФП. Загальновизнано, що засобами ППФП необхідно вважати прикладні фізичні вправи й окремі елементи з різних видів спорту, оздоровчі сили природи й гігієнічні фактори.

Для вирішення поставлених завдань використовувались різні форми занять ППФП, організовані й самостійні, як упродовж навчального дня, так і в режимі виробничого навчання: урок фізичної культури, завдання додому, виробнича гімнастика, фізкультурні й спортивні заняття у вільний час.

На уроках фізичної культури повідомлялись необхідні теоретичні відомості (вимоги й особливості професії, завдання професійно-прикладної фізичної підготовки), вивчались спеціальні фізичні вправи, давались організаційні настанови, перевірялися домашні завдання спеціального спрямування, контролювалось формування рухової підготовленості за допомогою контрольних вправ і тестів.

Розвиток спеціальної рухової підготовки на заняттях здійснювався кількома способами. Так, під час проходження розділу ППФП робився акцент на використання вправ і елементів цього розділу, що мають найбільш професійно-прикладне значення.

Крім того, спеціальні вправи ППФП виконувалися у вступній чи заключній частині заняттях.

Домашні завдання давали можливість самостійного розвитку професійно важливих фізичних якостей і здібностей. Виконуючи їх, студенти вчились самостійно вирішувати завдання ППФП.

До домашніх завдань треба включати початкові вправи для розучування рухових дій з тих видів спорту, які мають професійно-прикладне значення, тобто подібних за своєю психофізіологічною структурою для професії, що вивчається.

11.4. Професійно-прикладна фізична підготовка студентів закладів освіти

Спрямованість професійно прикладної фізичної підготовки студентів визначається вимогами, що ставлять до їх фізичної та психофізіологічної підготовленості і можливостей цих вимог у процесі занять з фізичного виховання і проведення фізкультурно-спортивних масових заходів.

ППФП та її місце в системі фізичного виховання в закладах освіти

Нині суспільна функція фізичного виховання та його основна мета полягають у вихованні всебічно розвиненої особистості, підготовленої до трудової діяльності. Відповідно до цієї мети сформульовано завдання фізичного виховання в закладах освіти: гармонійний розвиток форм і функцій організму студентів, спрямований на всебічне вдосконалення розумових та фізичних обдарувань; зміцнення здоров’я; забезпечення їх творчого довголіття; формування та набуття життєво важливих рухових умінь, навичок та соціальних знань; виховання вольових якостей особистості, сприяння розвитку інтелекту.

Спеціальний прикладний напрям використання засобів фізичної культури і спорту для підготовки до сучасної висококваліфікованої праці вимагає певного профілювання фізичного виховання з урахуванням особистостей обраної професії.

Професійна спрямованість вищої освіти обумовлює необхідність у процесі формування особистості майбутнього фахівця особливу увагу звертати на розвиток його професійних якостей, на професійне виховання. Отже, має бути сформована система навчальної та виховної діяльності студента, яскраво забарвлена професійною специфікою, яка значною мірою визначає ефективність його майбутньої трудової діяльності. Інженер, агроном, ветеринарний лікар та інші професії відрізняються не тільки своїми знаннями та уміннями, а й спрямованістю, характером професійного мислення, принципами своєї діяльності, комунікабельними властивостями, характером організації праці та іншими якостями, пов’язаних з їх професійною діяльністю. Виховання цих якостей входить до складу професійної підготовки майбутнього фахівця, яка включає в себе створення професіограми та моделей фахівця та описує знання та якості, які потрібно сформувати в процесі його підготовки.

Складовою частиною курсу фізичного виховання в закладах освіти є ППФП – це цілеспрямований педагогічний процес, який сприяє формуванню прикладних знань, фізичних, психічних та спеціальних якостей, умінь та навичок, а також досягнення об’єктивності студента до успішної професійної діяльності.

ППФП покликана вирішувати на основі широкої загальної фізичної підготовки такі спеціальні проблеми.

Професійне профілювання процесу фізичного виховання в закладах освіти має важливе практичне значення для суспільства, тому що є одним із безпосередніх чинників покращення професійної підготовки кадрів, скорочення строків освоєння професійних умінь та навичок, підвищення надійності функціонування фізіологічних функцій організму фахівців в умовах виробництва.

Завдання та засоби ППФП студентів

№ з/п	Завдання	Засоби
1.	Зміцнення здоров’я та покращення фізи-чного розвитку	1. Ранкова гігієнічна гімнастика. 2. Малі форми активного відпочинку, (фізкультурна пауза, хвилинка, мікропауза). 3. Раціональне поєднання розумової праці з фізичними навантаженнями. 4. Суворе дотримання режиму праці, відпочинку, харчування і сну.
2.	Створення необхідного рівня загальної фізичної підготовки	1. Загальнорозвивальні вправи (у формі самостійних занять). 2. Види спорту, передбачені навчальною програмою з фізичного виховання.
3.	Розвиток та вдосконалення спеціальних фізичних якостей – сили, витривалості, швидкості	1. Заняття видами спорту (у секціях чи самостійно): легкою атлетикою, спортивним орієнтуванням, боротьбою, плаванням, важкою атлетикою, гирьовим спортом, атлетичною гімнастикою, туризмом, спортивними іграми тощо. 2. Участь у змаганнях спартакіади закладу освіти, гуртожитків, студентського оздоровчого табору тощо
4.	Вдосконалення координації рухів, сенсо-моторної реакції, розвитку уваги, опера-тивного мислення, емоційної стійкості	1. Заняття баскетболом, бадмінтоном, гандболом, футболом, боротьбою, кікбоксінгом, тенісом, нас тільним тенісом, шахами, шашками. 2. Рухливі ігри «Квач», «Човник», «Виклик», «Боротьба за м’яч у колах», «Боротьба у квадратах», «Бій півнів тощо»
5.	Підвищення адаптаційних можливостей організму студентів до гіпоксії, темпера-турних та барометричних коливань	1. Загартування організму за допомогою повітряних та водних процедур, виконання фізичних вправ на відкритому повітрі за будь-яких погодних умов. 2. Спеціальний комплекс дихальних вправ. 3. Тренування тривалості затримки дихання у спокої та під час бігу. Удосконалення анаеробно-лактатного та алактатного механізму енергозабезпечення шляхом багаторазового виконання вправ з максимальною інтенсивністю упродовж 3–10 с та 20 с – 2 хв
6.	Придбання теоретичних знань та прак-тичних навичок з масових і прикладних видів спорту	Конспектування лекцій: «ППФП студентів», «Фізична культура і спорт у режимі праці та відпочинку», «Особиста та суспільна гігієна», «Самоконтроль під час занять фізичними вправами», «Вплив занять фізичними вправами на підвищення розумової та фізичної працездатності людини». Оволодіння прикладними руховими навичками туризму, легкої атлетики, плавання, спортивного орієнтування, настільного тенісу, кінного спорту, кульової стрільби

Необхідно враховувати, що серед різних засобів ППФП необхідно відбирати лише ті, які відповідають таким принципам, оптимальної реалізації-мається на увазі, що засоби в максимальній мірі направлені на реалізацію вимог до особистості з боку професійної діяльності, розвиток фізичних якостей необхідних у виробничій діяльності.

Вимоги до фахівців агропромислового комплексу

Праця фахівців-аграрників є розумовою з великою часткою фізичного навантаження. У найбільшій мірі проявляються нервово-емоційні навантаження на фоні подовженого робочого дня. Характер прояву втомлюваності також підкреслює особливості виробничої діяльності фахівців, пов’язаних як з напруженою розумовою працею і нервово-емоційними стресами, так і елементами тривалого фізичного навантаження невисокої інтенсивності упродовж робочого дня. Тому сучасний фахівець сільського господарства повинен мати певні знання, навички та уміння у сфері використання засобів фізичної культури та спорту для вирішення соціально-економічних проблем села.

Фахівець має бути дисциплінованим, працелюбним, настійливим і вимогливим до себе та своїх підлеглих, діяти згідно з чинним законодавством і нормативами. Він має бути рішучим та самостійним, уміти швидко оцінювати ситуації, приймати правильне рішення та реалізувати їх відповідно до прийнятого плану.

Сучасне сільськогосподарське виробництво вимагає від фахівця здатності до інтенсивної розумової праці, знаходження правильного рішення, уміння зберігати високу працездатність за впливу на організм різних подразників, інколи в екстремальних метеорологічних та кліматичних умовах.

Фахівець, навчаючись у закладі освіти, повинен навчитися аналізувати та застосовувати на практиці положення екологічного законодавства для забезпечення екологічної безпеки у сільськогосподарському виробництві.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке професійно-прикладна фізична підготовка?

2. Яка мета професійно-прикладної фізичної підготовки?

3. Яке завдання професійно-прикладної фізичної підготовки?

4. Які засоби професійно-прикладної фізичної підготовки?

Список літератури

Попередня тема

На початок

Наступна тема