ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ

Електронний посібник

12. Організація та проведення змагань з ігрових видів спорту

12.4. Поради суддям щодо підготовки до змагань

Першості чи чемпіонати – найвідповідальніші змагання, в результаті яких визначаються переможці чи чемпіони, які, як правило, нагороджуються золотими медалями, а команди, які стали призерами, – відповідно срібними і бронзовими. Такі змагання проводяться один раз на рік.

Змагання на Кубок (приз) звичайно проводяться за принципом: «Ті, що програли, вибувають». Вони дозволяють охопити більшу кількість команд.

Скорочені (прискорені, скорочені) змагання відбуваються в скорочений термін, можуть проводитись як за час, так і за скороченим рахунком і приурочуються до якоїсь події. Скорочені змагання проходять цікаво і притягують до себе численних глядачів, що має велике агітаційне значення.

Змагання з гандикапом (прирівнювані змагання з «форою») організовуються між командами різної підготовки. Для того, щоб змагання викликали інтерес в учасників і глядачів сили команд штучно прирівнюються. При цьому слабшим командам ще до початку змагань дається «фора» – обумовлена кількість очок. Ці змагання мають більше педагогічне значення, тому що змушують команди нижчих розрядів підтягуватися до своїх досвідчених суперників.

Класифікаційні змагання проводяться з метою визначення рівня спортивної підготовки команд і виконання ними відповідних розрядних вимог.

Вибірні перехідні чи конкурсні змагання допомагають виявити найпідготовленіші команди для участі їх у більш крупних змаганнях.

Матчеві зустрічі плануються заздалегідь. Вони традиційні, в них бере участь найбільша кількість команд. Такі змагання сприяють розвитку дружних взаємовідносин та зміцнення спортивних зв`язків.

Товариські контрольно-перевірочні зустрічі проводяться з метою визначення готовності команд до майбутніх змагань, підтримки і вдосконалення спортивної форми як окремих гравців, так і команд у цілому.

Показові ігри проводяться з метою популяризації і пропаганди ігрових видів спорту.

У відкритих змаганнях, як правило, допускаються до участі всі бажаючі колективи, а в закритих змаганнях беруть участь команди одного колективу (навчального закладу, товариства, регіону).

12.2. Положення про змагання

Основним документом для проведення змагань є «Положення».

«Положення» розробляється організацією, яка проводить змагання.

У розробці «Положення» можуть брати участь всі зацікавлені сторони, зокрема і відповідні колегії суддів.

«Положення» розробляється, виходячи з термінів календарного плану.

Воно є не тільки організаційним, але й методичним документом, що визначає спрямованість навчально-тренувальної роботи в період передзмагальної підготовки, тому дуже важливо, щоб положення було своєчасно розіслане учасникам змагань.

Положення про змагання має містити чітко і коротко сформульовані пункти.

1. Мету і завдання. Мета змагання залежить від масштабу і виду змагань (визначення результатів навчально-тренувальної роботи, виявлення найсильніших команд, популяризації гри)

2. Місце і термін проведення змагань. Вказується місце (база), де проводяться змагання, визначаються дні.

3. Керівництво змаганням. Вказується, хто організовує і керує ним, склад суддівської колегії і ким він затверджується.

4. Учасники змагань. Вказується кількість і назви команд, що допускаються до змагань: максимальна кількість учасників, внесених у заявку, визначається вік учасників та їхня кваліфікація.

5. Умови змагань. Вказуються засоби розіграшу і оцінки результатів, виявлення переможця.

6. Умови подачі і порядок розглядання протестів.

7. Нагородження команд і учасників. Вказується, чим нагороджуються команди-переможці і призери.

8. Умови прийому команд. Вказується, хто фінансує змагання, дати приїзду і від`їзду, умови розміщення і харчування.

9. Форми і терміни подачі заявок і перезаявок, порядок оформлення команд і учасників.

10. Місце і час жеребкування.

11. Особливі умови змагань. Наявність високорослих гравців у складі команд, вимога застосовувати визначену (особисту) систему захисту, складання контрольних нормативів допуску до змагань.

Після того, як розроблено Положення, складається кошторис витрат, на підставі яких організації, що проводять ці змагання, виділяють кошти.

Під час складання кошторису вказується:

1. Вид змагання.

2. Термін і місце проведення.

3. Кількість суддів

4. Кількість учасників (зокрема іногородніх). Оговорюються витрати на їх розміщення, харчування, проїзд.

5. Витрати на оренду приміщення.

6. Витрати на художнє оформлення місць змагань.

7. Транспортні витрати

8. Канцелярські витрати.

9. Витрати з оплати обслуговуючого персоналу (робітників, лікарів, медсестер). Для проведення змагань призначається головний суддя і секретар.

12.3. Способи проведення змагань

Залежно від мети і завдань змагань, наявності спортивної бази, кількості учасників і рівня їхньої спортивно-технічної підготовленості, а також деяких інших умов, обирається найдоцільніший спосіб проведення змагань. Допустимими способам проведення змагань для школярів, студентів є способи коловий і з вибуванням. Всі інші способи засновані на цих двох.

12.3.1. Коловий спосіб

За колового способу кожна команда грає по черзі з усіма іншими. Переможцем вважають команду, яка виграла найбільшу кількість зустрічей. Одночасно виявляють і наступні місця команд, які визначають за кількістю виграних зустрічей.

Черговість зустрічей визначається за спеціальною, наведеною нижче таблицею. Команди, які беруть участь у змаганні одержують шляхом жеребкування номери, починаючи з першого і закінчуючи останнім, за кількістю команд-учасниць. За відповідною таблицею визначають, які номери зустрічаються один з одним кожного дня змагань. Команда, номер якої вказано першим, грає на своєму майданчику.

Якщо кількість команд-учасниць непарна, то команда, номер якої визначено в парі з номером у дужках, у цей день вільна.

Таблицю для будь-якої кількості команд можна скласти самостійно в такий спосіб:

Кількість команд, що зустрічається, ділять на два, і пишуть стовпчиком цифри, починаючи з другої половини, причому, якщо кількість команд непарна, то на два ділять наступну чергову парну цифру. Наприклад, кількість команд, які грають, дорівнює 7. Наступну за 7 цифру 8 ділимо на 2 і пишемо стовпчиком цифри, починаючи з другої половини, тобто з 5:

Якщо парна кількість команд, що грають – останню цифру не пишуть. Написавши таким чином низку цифр, проводимо вертикальну лінію і під нею пишемо цифру 1, а в стовпчику, тепер уже знизу догори, – наступні по порядку цифри – 2, 3, 4. Знову проводимо вертикальну лінію, над якою пишемо чергову цифру – 5 і далі продовжуємо писати згори вниз, потім знизу догори і т.д. вписуючи чергову цифру то під лінією, то над лінією, як вказано:

5 6 7

5 4 6 5 7 6 1 7

6 3 7 4 1 5 2 6

7 2 1 3 2 4 3 5

1 2 3 4

І так до тих пір, поки не виникне потреба поставити цифру 1 над лінією. Цифри, які виявляються над і під лініями за непарної кількості команд-учасниць, показують вільні команди даного ігрового дня, а парній кількості ці цифри утворюють з останньою парною цифрою одну з пар даного ігрового дня, наприклад 1:8, 8:5, 2:8, 8:6 і т.д.

Цифри, розташовані по один і другий бік кожної лінії, утворюють між собою ігрові пари, при чому цифри з правої сторони від лінії визначають команди, що грають на своєму полі, а лівою сторони – на полі суперника, при цьому кожні 2 сусідні стовпчики створюють черговий ігровий день.

Таблиця для 3–4 команд:

1-й день	2-й день	3-й день
1–(4)	4–(3)	(2)–4
2–3	1–2	3–1

Таблиця для 5–6 команд:

*1-й день*	*2-й день*	*3-й день*	*4-й день*	*5-й день*
1–(6)	6–(4)	(2)–6	6–(5)	(3)–6
2–5	5–3	3–1	1–4	4–2
3–4	1–2	4–5	2–3	5–1

Таблиця для 7 і 8 команд:

*1-й день*	*2-й день*	*3-й день*	*4-й день*	*5-й день*	*6-й день*	*7-й день*
1–(8)	8–(5)	(2)–6	8–(6)	(3)–8	(8)–7	(4)–8
2–7	6–4	3–1	7–5	4–2	1–6	5–3
3–6	7–3	4–7	1–4	5–1	2–5	6–2
4–5	1–2	5–6	2–3	6–7	3–4	7–1

Таблиця для 9 і 10 команд:

*1-й день*	*2-й день*	*3-й день*	*4-й день*	*5-й день*	*6-й день*	*7-й день*	*8-й день*	*9-й день*
1–(10)	10–(1)	(2)–10	10–(7)	(3)–10	10–(8)	(4)–10	10–(9)	(5)–10
2–9	7–5	3–1	8–6	4–2	9–7	5–3	1–8	6–4
3–8	8–4	4–9	9–5	5–1	1–6	6–2	2–7	7–3
4–7	9–3	5–8	1–4	6–9	2–5	7–1	3–6	8–2
5–6	1–2	5–7	2–3	7–8	3–4	8–9	4–5	9–1

12.3.2. Спосіб з вибуванням

Під час проведення змагань за способом з вибуванням кожна команда вибуває після першого програшу.

Розклад ігор і таблицю змагань складають у такий спосіб (табл.1). порядковий номер команди в цій таблиці визначають жеребкуванням. Якщо кілкість команд-учасниць парна (4,8,16,32 і т.д.), то найменування команд розташовують у таблиці згори вниз, одне під одним у порядку, визначеному жеребкуванням.

Перший номер грає з другим, третій – з четвертим і т.д., у гру вступають всі команди-учасниці. Зустрічі цього списку називають першим колом. Переможці першого кола грають між собою також попарно, згори вниз. Зустрічі за цим списком називають другим колом і т.д.

Коло, в якому зустрічаються 8 команд, називають чвертьфінальним. Коло, в якому зустрічаються 4 команди, називають півфіналом і, нарешті, коло, де зустрічаються дві команди, називають фінальним.

Команда, яка виграла зустріч у фінальному колі, є переможницею змагань.

Таблиця на 8 команд:

Таблиця 1

Якщо кількість команд-учасниць непарне, то частина команд, залежно від одержаних ними за жеребкуванням номер, вступає в гру з другого кола. Кількість команд, які грають у першому колі, визначаються за формулою:

(п–2) х 2,

де п – кількість команд, які беруть участь у змаганнях;

х – ступень, що дає число, максимально наближене до п. Наприклад: у змаганні беруть участь 11 команд. У перший день зустрічаються 6 команд (табл. 2).

Для команд, що вступають у гру з другого кола, відводять крайні верхні і країні нижні номери. При цьому в гру з другого кола, так само, як і тих що грають у першому колі, розподіляють порівну між верхньою і нижньою половинами таблиці. Якщо ж кількість команд-учасниць непарне, то кількість команд, які вступають у гру з другого кола, на одиницю більше в нижній половині таблиці, а пар, що в першому колі, навпаки, на одиницю більше у верхній половині таблиці.

Таблиця на 11 команд

Таблиця 2

Кількість команд, що вступають у змагання з другого кола, з їх розстановкою у верхній і ніжній половинах таблиці, а також кількість команд, що грають у першому колі, вказані в таблиці 3.

Таблиця 3

Загальна кількість команд-учасниць	Кількість команд, що грають у 1-му колі	Кількість команд, всього	Що вступають «згори»	У гру з 2-го кола «знизу»
4	4	–	–	–
5	2	3	1	2
6	4	2	1	1
7	6	1	–	–
8	8	–	–	–
9	2	7	3	4
10	4	6	3	3
11	6	5	2	3
12	8	4	2	2
13	10	3	1	2
14	12	2	1	1
15	14	1	–	1
16	16	–	–	8
17	2	15	7	7
18	4	14	7	7
19	6	13	6	6
20	8	12	6	6
21	10	11	5	5
22	12	10	5	5
23	14	9	4	4

12.4. Поради суддям щодо підготовки до змагань

1. Кожний суддя під час підготовки до участі в суддівстві змагань повинен вивчити в повному обсязі «Офіційні правила гри» з усіма змінами, доповненнями і коментарями щодо їх застосування. Він повинен бездоганно знати їх. Рекомендуємо також користуватись даними методичними посібниками, постійно слідкувати за спортивною пресою, як висвітлюється цей вид спорту. Звичайно, суддя має знати «Положення» про змагання і «Регламент», у яких викладаються ті чи інші специфічні рекомендації суддям.

Слід відпрацювати необхідну правильну жестикуляцію (тренуватися можна і перед дзеркалом) і термінологію. Кожному судді треба вміти вести протокол матчу, що дозволить помітити помилки під час перевірки протоколу. Нагадуємо, що суддя має готувати себе до роботи з вимогою, щоб усі його рухи під час суддівства (фіксація помилок, жестикуляція, пересування тощо) були своєчасними, природними. Спілкування з командами, іншими суддями та обслуговуючим персоналом слід вести спокійним, рівним тоном, чіткою і виразною мовою. Суддя має постійно судити різні ігри (тренувальні, товариські та ін.), щоб підвищувати свою суддівську кваліфікацію.

2. Важливим фактором у підготовці судді до суддівства змагань є його фізична і морально-психологічна підготовленість. Сучасний ігровий вид спорту вимагає від судді витривалості, вольової зібраності та витримки. Він має бути підтягнутим, регулярно займатись фізкультурою і навіть спортом, бажано і самому грати в цю гру.

3. Судді слід готувати себе і до ролі вихователя. Він має бути зразком дисципліни для всіх учасників змагань і, звичайно, суддя має бути підготовленим до недопущення порушень спортивного режиму, а не тільки бути вимогливим до себе.

Суддя має усвідомлювати, що його поведінка знаходиться під прискіпливим поглядом тренерів та гравців, що формує у них ставлення до нього (а головне – довіра до його суддівства). Суддям слід самим берегти свою честь і авторитет, тоді суддя з фактичною та моральною гідністю зможе виховувати в гравців дисциплінованість, скромність, почуття поваги до всіх учасників змагань і глядачів.

4. Суддя має підготувати суддівську форму, пам’ятати про комплекти карток, про свистки (бажано завжди мати 2 шт. різних тонів звуку), бути охайним на спортивній арені і за її межами.

5. Для суддів, які включені до суддівства Всеукраїнських змагань, встановлені вимоги: пройти Всеукраїнський семінар і отримати ліцензію на право суддівства; під час призначень на суддівство без затримки дати підтвердження на Всеукраїнську Федерацію про отримання виклику; завчасно оповістити організацію, що проводить змагання, про день свого приїзду і від’їзду, вид транспорту, прибути на місце змагань у термін, що забезпечує обов’язкову участь у першому засіданні ГСК.

З’явитись на суддівство конкретного матчу суддя має так, щоб за 40–45 хв до його початку бути готовим у суддівській формі вийти на спортивну арену і своєчасно приступити до виконання обов’язків, бажано в тимчасових рамках «Міжнародного ігрового протоколу».

Запитання для самоконтролю

1. Які є види змагань?

2. Які пункти входять до Положення про змагання?

3. Назвіть способи проведення змагань та дайте їм характеристику.

Попередня тема

На початок