ТЕХНІЧНИЙ СЕРВІС

В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ		УКЛАДАЧІ

6. ДІАГНОСТУВАННЯ І ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ МАШИН І ОБЛАДНАННЯ ТВАРИННИЦЬКИХ ФЕРМ

6.1. Діагностування та обслуговування систем водопостачання, мікроклімату та гноєвидалення

6.1.1. Система машин і обладнання для комплексної механізації водопостачання, мікроклімату та гноєвидалення ферм, комплексів і пасовищ

6.1.2. Параметри технічного стану машин і обладнання тваринницьких ферм і комплексів

6.1.3. Операції технічного обслуговування систем водопостачання, мікроклімату та гноєвидалення. Технологічне оснащення, матеріали і інструменти

6.1.4. Техніка безпеки під час технічного обслуговування системи водопостачання, мікроклімату та гноєвидалення тваринницьких ферм, комплексів

6.1.1. Система машин і обладнання для комплексної механізації водопостачання, мікроклімату та гноєвидалення ферм, комплексів і пасовищ

Механізація і автоматизація водопостачання тваринницьких ферм, комплексів, птахоферм і пасовищ значно скорочує затрати праці та знижує собівартість продукції тваринництва.

Система машин водопостачання забезпечує комплексну механізацію процесу догляду за тваринами і птицею. Орієнтовну систему машин для комплексної механізації водопостачання подано в табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Система машин і обладнання для комплексної механізації

водопостачання ферм, комплексів і пасовищ

Назва машин	Марки
Відцентрові насоси (артезіанські, плаваючі і вихрові)	1,5К-6; 2К-6, 2КМ-6,2; К-9; 6АП; 8АП; ЭПЛ-6,7; 7ЦВ-4-2-25; 1,5В-1,3; 2В-1,6; 2,5В-1,8; ЦМ ВП-4-40 та ін.
Водоструминні установки	ВН-2Ц-6; УДС-2; ЦДС – 3; ВН-2Ц-6; УДС-4; ВНШ-2Ш; ЦІЛМ-2,8 та ін.
Автоматичні водопідйомні установки	ВУ-5-30; ВШП-50; ВШП-30; ВДП-50А; ВЛМ -100; ВЛМ-100А; 1ВВ-1,6/16, ВУ-10-30 та ін.
Водопровідні мережі і напірні споруди	Труби: чавунні, сталеві водогазопровідні, азбестові, поліетиленові низької щільності. Башти системи Рожновського місткістю баків: 15м^3÷ 300м^3, безшатрові металеві водонапірні башти та інші.
Автонапувалка для ферм і пасовищ	АП-1А; ПА-1А; АГК-4Б; АП-2; ПСС-1; ПБС-1А; ПБП-1А;АС-Ф-25; ніпельні П-4, ВУК-3; водороздавач ВУ-3; автонапувалки групові пересувна АГК-12А; ВУК-3А; ГАО-4 (напувалка групова для овець) та ін.
Автонапувалка, причіпний водороздавач	Напування худоби – групова автонапувалка АГК-12А, причіпний водороздавач ВУК-3А, ВУ-3,ВР-3

Система машин і обладнання для комплексної механізації мікроклімату у тваринницьких приміщеннях. Для підтримання мікроклімату у приміщеннях тваринницьких ферм широко використовують теплогенератори. Їх встановлюють у проточних вентиляційних камерах, ізольованих від тварин, із виходом назовні. Складаються вони з камери згоряння з теплообмінником, основного і пускового електровентиляторів, системи автоматичного керування і контролю.

Залежно від виду палива, що використовується для роботи теплогенераторів, вони поділяються на:

• теплогенератори, що працюють на твердому паливі (дрова, тирса, пеллети, торф, вугілля рис. 6.1 а);

• теплогенератори, що працюють на дизельному паливі (рис. 6.1 б;

• теплогенератори, що працюють на природному газі (рис. 6.1 в);

• теплогенератори, що працюють на електричній енергії (рис. 6.1 г).

а	б
в	г
Рис. 6.1. Види теплогенераторів, що використовуються для підтримання мікроклімату в приміщеннях тваринницьких ферм: а – теплогенератор твердопаливний ТГУ-600; б – теплогенератор дизельний Ballu-Biemmedue EC 32; в – теплогенератор газовий ТГ-1,5; г – теплогенератор електричний НКЕ

Таблиця 6.2

Техніко-економічні показники газових теплогенераторів

Показник	Марка теплогенератора
	ГТГ-1А	ГТГ-1,5	ГТГ-2.5А	ГТГ-2,5Б-01
Подача нагрітого повітря, тис.м^3/год	7,8	12	16	20
Теплова потужність, кВт	116	175	290	290
Температура нагрівання повітря, °С	50	50	50	53
ККД, %	88	88	89	90
Витрата газового палива, м^3/год	14	21	36	36
Маса, кг	300	550	660	680
Економія рідкого палива за опалювальний сезон, т	30	40	60	60
Потужність електродвигуна	1,5	4,56	4,55	4,55

Незважаючи на те, що газові теплогенератори у порівнянні з теплогенераторами, які працюють на рідкому паливі, внаслідок високої вартості газу останнім часом перевагу віддають теплогенераторам, що працюють на твердому паливі.

Теплогенератори ТГ-1А, ТГ-1,5 і ТГ-2,5 призначені для повітряного опалення і вентиляції тваринницьких ферм та курників. Також їх можна використовувати для досушування трав і приготування гранульованих кормів шляхом активного вентилювання. Ці теплогенератори мають однакову технологічну схему і відрізняються тільки за теплопродуктивністю та конструкцією окремих елементів.

Їх основні агрегати і деталі є:

• корпус;

• теплообмінник з димоходом;

• вентилятор з електродвигуном;

• насос з форсункою;

• зовнішній захисний кожух;

• шафа керування з системою автоматичного регулювання і контролю роботи установки.

Комплекти вентиляційного-опалювального обладнання системи «Клімат» призначені для повітряного опалення та припливно-витяжної вентиляції тваринницьких та птахівничих приміщень і випускаються чотирьох модифікацій:

• «Клімат-2»;

• «Клімат-3»;

• «Клімат-4»;

• «Клімат-8».

Комплекти «Клімат-2», «Клімат-3» містять нагнітальний відцентровий вентилятор Ц4-70 із тришвидкісним електродвигуном, пластинчастий водяний калорифер типу КФС або КФБ і зволожувач повітря. Витяжна частина комплекту обладнана осьовими вентиляторами серії ВО, подача яких регулюється в широких межах зміною напруги, що підводиться до електродвигуна.

Установка працює таким чином: повітря відбирається із приміщення витяжним вентилятором і проходить каналом теплообмінника. Під час контакту з теплим витяжним повітрям диски роторів теплообмінника акумулюють його теплоту. Припливний вентилятор подає холодне повітря, яке теж проходить каналом теплообмінника. Внаслідок контакту з холодним повітрям диски роторів теплообмінника віддають акумульовану теплоту припливному повітрю. Через кожні 30 секунд жалюзі перемикаються, при цьому припливний канал теплообмінника стає витяжним, а витяжний – припливним. У холодний період року припливне повітря підігрівається за рахунок теплоти калориферів блока підігрівання та утилізатора теплоти УТ-Ф-12. У теплий період року припливне повітря подається в приміщення через обвідний канал, водночас ротори теплообмінника не крутяться.

У вентиляційній установці з утилізатором теплоти УТ-Ф-12 теплообмін між припливним і витяжним каналами відбувається за рахунок випаровування фреону в теплових трубках секції теплообмінника. Теплота переноситься у верхню конденсаційну секцію теплообмінника, яка омивається припливним повітрям.

Установки «Клімат-4» мають декілька типових розмірів, які відрізняються один від одного маркою і кількістю вентиляторів (табл. 6.3).

Таблиця 6.3

Технічна характеристика комплектів

вентиляційного обладнання типу «Клімат-4»

Показники	«Клімат-44»	«Клімат-45»	«Клімат-46»
Марка вентилятора	ВО-4	ВО-5,6	ВО-7
Подача, м^3/год	80	100	130
Діаметр робочого колеса, мм	200	560	700
Число вентиляторів у комплекті	24	18	10

Система машин і обладнання для комплексної механізації гноєвидалення тваринницьких ферм, комплексів і пасовищ. Вибір технології видалення та утилізації гною обумовлений його вологістю, яка залежить від способу утримання тварин у приміщеннях, а також кількості і якості використання підстилки.

Під час утримання великої рогатої худоби (ВРХ) на прив’язі гній зі стійла прибирають 2–5 разів на добу, за безприв’язного – 2–3 рази на рік, а з вигульних майданчиків щоденно або через 2–3 дні. У приміщеннях, що обладнані боксами, гній видаляють через 2–3 дні. Під час утримання тварин на щілинній підлозі гній збирається у каналах або гноєсховищах під підлогою, звідти його видаляють періодично гідротранспортними системами, транспортерами або спеціальними навантажувачами.

Основні машини і обладнання для комплексної механізації гноєвидалення тваринницьких ферм, комплексів подано в табл. 6.4.

Таблиця 6.4

Система машин і обладнання для комплексної механізації гноєвидалення тваринницьких ферм і комплексів

Марка машин	Призначення	Тип приводу і установлена потужність, кВт
Конвеєр КСН-Ф-100	Прибирання гною	Електричний N = 5,5 кВт
Скребковий конвеєр ТСН-3,0Б	Прибирання гною з корівників і пташників	Електричний N = 5,5 кВт
Скребковий конвеєр ТСН-2,0Б	Прибирання гною з корівників, свинарників і пташників	Електричний N = 5,5 кВт
Скребковий конвеєр ТСН-160	Прибирання гною з корівників	Електричний N = 5,5 кВт
Скреперні установки УС-15, УС-Ф-21О	Прибирання гною з корівників за боксового утримання тварин	Електричний N = 1,1 кВт ÷2,5кВт.
Канатно-скреперна установка МПС-2М	Прибирання гною з пташників	Електричний N = 2,2 кВт
Скреперна установка УС-10	Прибирання гною із центральних каналів у гноєсховищах	Електричний N = 3,0 кВт
Скреперна установка УСМ -8	Прибирання гною від внутрішнього конвеєра в гноєсховище	Електричний N = 5,5 кВт
Скребковий конвеєр ТС-1	Прибирання гною з свинарників і переміщення його в гноєзбірники	Електричний N = 3,0 кВт
Насос фекальний 2,5НФ і 4НФ	Перекачування рідких фракцій гною	Електричний N = 3,7 кВт
Насос шнековий НШ-50	Перекачування рідкого гною	Електричний N = 10 кВт, або трактор типу МТЗ
Насос НЖН-200	Перекачування рідкого гною	Електричний N = 30 кВт
Навантажувач ПФП-1,2	Навантаження твердого гною	Трактор ДТ-75 або ХТЗ-181
Навантажувач фронтальний ПФ-0,75	Сезонне прибирання та навантаження в транспортні засоби глибокої підстилки і гною	Трактор типу МТЗ
Навантажувач-екскаватор ПЕ-0,8Б	Згортання й навантаження в транспортні засоби твердого гною	Трактор типу МТЗ
Розкидач рідких органічних добрив РЖУ-3,6	Транспортування й розкидання рідкого гною	Автомобіль ГАЗ-3307
Розкидачі рідких органічних добрив РЖТ-4Б, РЖТ-8, РЖТ-16, ХТС-100	Транспортування й розкидання рідкого гною	Трактори МТЗ-1021, Т-150К, К-701
Бульдозер БН-1, ТСН 3,0Б, ТСН-2,05	Літній період (використання) – під час утримання корів в літніх таборах	Трактори класу тяги 14 кН N = 5,5 кВт
Розкидачі органічних добрив РПН-4	Транспортування й розкидання твердого гною	Трактор типу МТЗ

6.1.2. Параметри технічного стану машин і обладнання тваринницьких ферм і комплексів

Загальні параметри технічного стану машин і обладнання водопостачання, мікроклімату, гноєвидалення ферм і комплексів, обслуговування пасовищ мають враховувати специфіку застосування електричної енергії, енергії тракторів та самохідних шасі. Електротехнічне обладнання має бути надійно захищене від вологи, мати надійне заземлення, ізоляцію. З’єднувальні муфти і ланцюгові передачі стаціонарних машин повинні мати справні захисні кожухи.

Основними параметрами технічного стану машин і обладнання водопостачання, мікроклімату, гноєвидалення, які перевіряються під час діагностування і технічного обслуговування, є:

• чистота поверхонь обладнання від технологічного бруду;

• надійність кріплення рами до фундаменту та робочих органів до рами;

• величина натягу ланцюгових і пасових передач;

• стан зубчастих передач та їх регулювання;

• стан підшипників;

• величина зазорів в підшипниках;

• стан ущільнень;

• стан тертьових поверхонь;

• наявність мастила в редукторах.

Найширше використаються під час механізації процесів у тваринництві асинхронні електродвигуни з короткозамкненим ротором із фазним ротором. Способи визначення несправностей електродвигунів у процесі експлуатації без їхнього розбирання такі:

• міжвиткове замикання в обмотках. Зовнішніми ознаками міжвиткового замикання є поява вібрації, підвищений шум і місцеве нагрівання станин. Міжвиткове замикання можна визначити методом індуктивної напруги. Для цього обмотки фаз роз’єднують, в одну з обмоток підводять напругу 20–25% від номіналу, водночас в обмотці із замиканням витків індукована напруга буде менше інших. Також міжвиткове замикання можна визначити методом струмів: вимірюють струм у проводах підведення живлення, під час з’єднання в зірку найбільший струм буде у фазі з міжвитковим замиканням, під час з’єднання в трикутник – більший струм покажуть обидва амперметри, між якими буде включена ушкоджена фаза;

• обрив у фазовій обмотці. Ознака – підвищений шум за невеликого навантаження, під час навантаження 60% і більше від номінальної двигун зупиняється. Перевірка проводиться за допомогою омметра;

Стан ізоляції обмоток перевіряють мегомметром (має бути симетрія опорів). Обрив стержнів короткозамкненої обмотки ротора супроводжується вібрацією й шумом. Метод перевірки – вимір струму в одній або двох фазах під час подачі на них зниженої напруги порядку 10–15% від номінального за повільного розвертання ротора рукою. Якщо є обрив стержнів ротора, то струм буде змінюватися залежно від положення ротора, якщо стержні обмотки ротора цілі, то струм у фазах не змінюється.

Нерівномірність повітряного зазору виникає від зношування підшипників або зсуву їхніх корпусів, супроводжується підвищеною вібрацією. Якщо вібрація зникає відразу ж після відключення двигуна від мережі, то повітряний зазор неоднаковий, якщо вібрація триває і після відключення живлення – порушений баланс ротора.

Опір ізоляції обмоток статора вимірюють мегомметром на 500V. Водночас опір ізоляції обмоток щодо корпусу має бути не менше 5 МОм.

Величину електричного струму, що споживається електродвигуном, контролюють за показами амперметра на щитку. На шкалі наносять мітку через 5–7 днів після пуску насоса в експлуатацію. Рекомендується монтувати вимикачі й теплові реле на допустимі спрацювання. Під час збільшення струму на 15–20% не стосовно номінальної величини, а стосовно фактичного струму навантаження.

Надійність контуру заземлення (опір не більше 1–2 Ом) перевіряють для всіх електроустановок.

Стан водяних насосів оцінюють за їх продуктивністю. У разі зменшення об’ємної подачі більш ніж на 25% й осьовому розбігу понад 1,6 мм їх відправляють у ремонт. Перевіряють відцентровість валів насоса й двигуна (допускається не суміщення не більше 2,0 мм). Сальник насоса не повинен пропускати уздовж обертового вала назовні більше 60 крапель у хвилину. Зворотний клапан під час перевірки на герметичність не має пропускати більше 1 л за 15 хв.

Автопоїлки. В автопоїлок ПА-1А перевіряють зусилля на важелі для відкриття і час заповнення. Зусилля не має перевищувати 25 Н, а час заповнення поїлки був у межах 15–20 с. Для засувок і вентилів не допускаються задирки та забоїни на ущільнювальних поверхнях, заїдання й зрив різьблення шпинделя.

Відцентрові вентилятори. Перевіряють шум і вібрацію, зазор між крайкою вхідного патрубка й крайкою колеса (як у радіальному напрямі, так й у напрямі осі вала має відповідати номеру вентилятора, тобто № 3–3 мм, № 4–4 мм тощо), дисбаланс колеса вентилятора (за правильного балансування робоче колесо має зупинятися в різних положеннях, не повертаючись у вихідне).

Пароутворювачі. У пароутворювачах типу КВ перевіряють спрацьовування запобіжних клапанів (за тиску 0,07 МПа). Вузли, що працюють під тиском, один раз на рік піддають гідравлічному випробуванню.

Транспортери. Тяговий ланцюг скребкового транспортера ТСН-3,0Б відправляється в ремонт за збільшення кроку на 6–6,5 мм (нормальний крок 125 мм), граничне зношування зубів ведучої зірочки 5–5,5 мм, а впадин поворотних зірочок 12–14 мм. Граничне збільшення кроку ланцюга транспортерів ТВК – 80–85%.

Регулярна промивка ланцюгів необхідна для очищення із шарнірних поверхонь абразивної пасти, яка виникає із частинок продуктів, що транспортуються.

Ланцюгові передачі. В перші дні роботи ланцюги подовжуються за рахунок припрацювання осей і з’єднувальних ланок, тому необхідно їх частіше підтягувати. Необхідно слідкувати, щоб зірочки ланцюгових передач знаходились в одній площині, а осі валів були рівнобіжні. Перетягувати ланцюги не потрібно, тому що це сприятиме збільшенню їх спрацювання.

Для ланцюгових передач, які розміщені з кутом похилу до горизонту 30°, прогин ланцюга не повинен перевищувати 2% міжцентрової відстані, при куті більшому за 30° – 0,6% ( менше значення стосується передач, розміщених вертикально).

Регулюють натяг ланцюгів за допомогою натяжних пристроїв або шляхом видалення ланки. Якщо ланцюг спрацювався, його замінюють. Щоб ланцюги менше спрацьовувалися, їх промивають в гасі чи дизельному паливі, а після просушування витримують упродовж 20–30 хв у нагрітій (за температури 35–40°С) оливі АКП-10.

Редуктори. Під час технічного обслуговування зовнішньо оглядають редуктори, чистять і промивають картер, а також контролюють стан зубчастих передач, підшипників, валів. Перевіряють наявність механічних пошкоджень, вихід мастила, надійність кріплення до фундаменту чи рами, стан болтів і фарбування. Після цього знімають кришку редуктора і щупом заміряють бокові та радіальні зазори в підшипниках, перевіряють щеплення шестерень. Спрацювання зубів шестерень визначають за величиною бокового зазору між зубами і радіальним зазором. Зчеплення зубчастих передач перевіряють по контакту робочих поверхонь зубів. Водночас шестерню покривають тонким шаром фарби і повертають декілька разів так, щоб на зубах був чіткий відбиток, який має починатися на відстані не менше 0,5 мм від головки зуба, розміщатися посередині його не менше як на 70–75% від його довжини (чим більший за площиною відбиток, рівномірне його фарбування, тим краще зчеплення). Під час реверсивної передачі зуби перевіряють із двох боків. Зачеплення зубчастих передач регулюють установкою валів, притиранням зубців чи пришабровуванням з притиранням. Під час роботи редукторів шум не має перевищувати величин, указаних у табл. 6.5.

У редукторах необхідно періодично міняти оливу згідно з заводською інструкцією.

Таблиця 6.5

Норма шуму для редукторів

Колова швидкість шестерні редуктора, м\с	Величина шуму, дБ	Оцінка	Колова швидкість шестерні редуктора, м\с	Величина шуму, дБ	Оцінка
50–65	80–85	Відмінно		96–100	Задовільно
	86–90	Добре	81–85	90–95	Відмінно
	91–95	Задовільно		96–100	Добре
66–80	85–90	Відмінно		101–105	Задовільно
	91–96	Добре

Підшипники. У підшипникових вузлах перевіряють ступінь нагрівання корпусу, стан і якість мастила, кріплення корпусів і спрацювання підшипників. За нормальних умов роботи температура нагрівання підшипників не має перевищувати температуру зовнішнього повітря більш як 35–40°С і має знаходитися в межах 60–65°С. Температуру міряють датчиком температури, інколи на дотик. Перед змащуванням підшипників необхідно видалити бруд з маслянок, пробок, оливу із зливних отворів і поверхонь навколо них.

Для підшипників, які працюють у звичайних умовах, застосовують універсальне мастило УС-2 (синтетичний солідол) чи УС-3 (жировий солідол). Для підшипників, які працюють за температури понад 60°С в умовах підвищеної вологості, рекомендують застосовувати універсальне тугоплавке водостійке жирове мастило УТВ-1. Підшипники, які працюють 2–3 години на добу, змащують двічі в місяць, а підшипники, які працюють 5–6 год – чотири рази.

Підшипникові вузли промивають не менше одного разу на рік. Зазор між ущільненнями підшипників і валом перевіряють щупом товщиною 0,1 мм. Під час натискання пальцями він не має проходити між валом і ущільненням. Щоб під час експлуатації повстяні ущільнення на сальникових набивках менш забруднювались (піском, пилом), вбирали в себе воду і мастило, перед установкою їх просочують гарячим мінеральним мастилом, технічним чи яловичим жиром.

Сальники можна обробляти ще й такими сумішами:

• 60% яловичого жиру і 40% рицинової олії;

• 50% гумового клею і 50% чистого авіаційного бензину.

Обробляти сальники краще в металевій ванні упродовж 15–20 хв за температури 45–50°С. Після цього їх вішають у чистому місці для стікання олії.

Клинопасові передачі. Не допускаються промаслення, розшарування, надриви і поперечні тріщини пасів. Забороняється одночасно установлювати на багато руслових шківах нові і використані приводні паси. Стріла прогину пасової передачі не має перевищувати 10–15 мм за відстані між центрами шківів до 1000 мм і зусиллі 30 Н.

Різьбові з’єднання. Не допускати вм’ятин та збитих граней і кутів на головках болтів, гвинтів, гайок, а також забитих отворів під шпильки у болтах і шпильках. За наявності на болтах, гвинтах і гайках раковин розміром від 0,5 до 2 мм необхідно їх замінити.

Вали та осі. Не допускати спрацьовування шийок валів і осей у підшипниках ковзання чи втулках основних вузлів. Допустиме спрацювання в основних вузлах до 0,6 мм, у всіх інших – до 2 мм; спрацювання місць посадки під шарикові підшипники – до 0,04 мм, непаралельність не більше 1 мм на довжині 100 мм міжцентрової відстані шківів.

Стальні канати, в яких 40% пошкодженні корозією, підлягають заміні.

Гнучкі муфти. Параметри технічного стану гнучких муфт мають відповідати таким вимогам:

• зазор між манжетами пальців і отворами у ведених напівмуфтах не має перевищувати 1,5 мм;

• різниця мас пальців з гайками і шайбами не має перевищувати 15 г;

• радіальне і осьове биття муфт не має перевищувати 0,3 мм.

Не допускається послаблення посадки болтів у ведучій напівмуфті і муфті з неповною кількістю болтів, а також посадки напівмуфти на валах (між валом і напівмуфтою не має проходити пластина щупа товщиною 0,05 мм). Тріщини на корпусах напівмуфт, збільшення зазору між напівмуфтами понад 8 мм, спрацювання гнучких шайб понад 2 мм по діаметру також не допускаються.

6.1.3. Операції технічного обслуговування систем водопостачання, мікроклімату та гноєвидалення. Технологічне оснащення, матеріали і інструменти

Операції технічного обслуговування обладнання систем водопостачання. У процесі експлуатації насосних установок передбачено здійснювати періодичні технічні обслуговування (ЩТО, ТО-1).

Під час щоденного технічного обслуговування (ЩТО) перевіряють:

• кріплення насосного агрегату до фундаменту;

• співвісність валів насоса й електродвигуна;

• стан сальникових ущільнень;

• герметичність або щільність всмоктувального водопроводу і приймального клапана;

• технічний стан манометра.

Один раз на місяць виконують операції ТО-1:

• проведення операцій ЩТО;

• оновлення набивки сальникових ущільнень, за допомогою пристрою для заміни та набивки сальників (рис. 6.2);

• регулювання співвісності валів насоса і електродвигуна;

• перевірка і доведення до норми рівня оливи;

• вимірювання опору обмоток електродвигуна;

• перевірка продуктивності насоса.

За зниження продуктивності насосів понад 20–25% їх замінюють на нові або відремонтовані.

Рис. 6.2. Пристрій для заміни сальників:

1 – траверса; 2 – гвинт; 3 – підвіска; 4 – ланцюг

Через 6 місяців роботи насосної установки, крім операцій ТО-1, розбирають і промивають насос, деталі, що спрацювались, замінюють на нові або відремонтовані. Складений насос дезінфікують, перевіряють, змащують і регулюють відповідно до технічних умов.

У разі експлуатації водопроводів щоденно перевіряють стан труб, арматури, усувають підтікання води в муфтових, фланцевих та інших з'єднаннях. У внутрішньому водопроводі можна виявити витікання води візуально. Осідання ґрунту, поява води в пониззях на території ферми засвідчують щодо явного витікання води із зовнішнього водопроводу.

Не рідше одного разу на рік проводять дезінфекцію водопроводу та резервуарів 4%-м розчином хлорного вапна. Крім того, відновлюють захисне фарбування поверхонь, проводять утеплення вводів трубопроводів, здають на перевірку контрольно-вимірювальні прилади.

Вали насоса та електродвигуна слід розмішувати в одній горизонтальній площині. Допускається відхилення не більше 0,25 мм по всій довжині вала.

Опір ізоляції обмоток електродвигуна має бути не менше 0,6 МОм. Якщо ця умова не дотримується, то обмотки потрібно просушити в електричній шафі за температури 80°С упродовж 10 год.

Автонапувалки щоденно очищають від бруду. Якщо вода в автонапувалці переливається, або вона суха, то це вказує на її несправність. Один раз на місяць перевіряють дію механізму напувалки, усувають несправності.

Технічне обслуговування водяних насосів. Періодично перевіряють показання приладів, затягування кріпильних деталей, а також нагрівання електродвигуна і підшипників. Температура підшипників не має перевищувати 80°С.

Через 500 год роботи насоса замінюють набивку сальника і за необхідності додають мастило у підшипники.

Під час зниження подачі насоса встановлюють необхідну сумарну величину торцевих зазорів між корпусом насоса і робочим колесом та робочим колесом і кришкою корпусу.

Сумарна величина торцевих зазорів має становити 0,10–0,15 мм для насосів типу ВК 1/16, ВКС 1/16 і ВКО 1/16 та 0,15–0,40 мм – для інших типорозмірів. Величину зазорів регулюють підбиранням товщини регулювальних прокладок. Її замірюють щупом через вхідний або вивідний патрубки насоса.

Насос розбирають частково для очищення порожнини корпусу від бруду, сторонніх предметів, а також профілактичних оглядів, заміни робочого колеса та сальникової набивки.

Перед набивкою сальника перевіряють обертання вала насоса. Кільця набивки ретельно підганяють за діаметром посадочного місця вала, водночас їх кінці з'єднують замками з косим зрізом, які забезпечують щільне прилягання кінців кільця один до одного. У сальник вводять одночасно по одному кільцю, слідкуючи за тим, щоб замки кожного кільця розміщувалися на 180° стосовно один до одного. Після встановлення останнього кільця на місце рівномірно підтягують гайки фланця втулки, а потім послаблюють їх і знову закручують.

Технічне обслуговування нагнітального трубопроводу. Під час ЩТО проводять зовнішній огляд нагнітального трубопроводу і його арматури, за необхідності усувають підтікання води, а також перевіряють технічний стан манометра.

Технічне обслуговування № 1 виконують один раз на місяць. Під час його проведення перевіряють технічний стан станції автоматичного керування та надійність її заземлення.

Технічне обслуговування № 2 здійснюють один раз на рік. Водночас здійснюють виконання операцій ТО-1, перевірку опору ізоляції електродвигуна і силового кабелю та станції керування, перевірку стану контактного датчика та споживання потужності, визначення подачі насоса, а також перевірку та регулювання автоматичного вимикача.

Якщо зʼявляються ознаки ненормальної роботи, то електричний насосний агрегат демонтують і піддають ремонту.

Технічне обслуговування пневмогідроакумуляторної безбаштової водопідйомної установки ВУ-5-30А.

ЩТО включає:

• очищення вузлів установки від бруду;

• огляд стану електричного насосного агрегату, трубопроводів, станції керування та приладів.

Під час ТО-1, яке виконується один раз на місяць, додатково до операцій ЩТО перевіряють герметичність всіх різьбових та фланцевих з'єднань, правильність настройки реле тиску, герметичність ущільнення насоса, відсутність витікання рідини.

Під час ТО-2, крім того, оглядають пневмогідроакумулятор та випробовують його під тиском 60 кПа упродовж 5 хв. Виймають приймальний клапан, очищають його від іржі і замінюють гумову прокладку, перевіряють технічний стан гумової діафрагми, станції керування, манометра та реле тиску.

Технічне обслуговування башти типу БР. Під час тривалої експлуатації башт у баках утворюються осади, які сприяють розвитку мікроорганізмів. Останні забруднюють воду і надають їй неприємного присмаку. Крім того, в баштах виникають несправності, які спричинюють витікання води і порушують нормальну роботу встановленої арматури. Тому для забезпечення нормальної експлуатації башт дуже важливо своєчасно проводити їх огляд, очищення та ремонт.

Під час технічного обслуговування перевіряють наявність осаду і підтікань в баках, міцність стикових з'єднань в трубопроводах, справність засувок, стан приладів для контролю рівня води і автоматизації роботи насосних агрегатів.

Під час виявлення осаду через зливну трубу спускають воду і видаляють його. Стіни і днище бака очищають стальними щітками і промивають чистою водою. Бак хлорують, для цього на 10–12 годин його заповнюють хлорною водою, яку потім зливають, а бак знову ретельно промивають чистою водою.

Технічне обслуговування АГК-12А. Під час ЩТО внутрішню поверхню корит очищають від бруду, промивають, перевіряють і за необхідності затягують кріплення, усувають підтікання води і перевіряють працездатність напувалки. Періодичне ТО-1 включає виконання операцій ЩТО, промивання корит 2–3%-ним розчином кальцинованої соди і прополіскування чистою водою; за необхідності аналогічне промивання і прополіскування резервуара; заміну спрацьованих деталей; зачищення, знежирювання і фарбування місць з пошкодженою поверхнею.

Технічне обслуговування автонапувалки ПСС-1А, ПСС-1.

Під час проведення ЩТО автонапувалок:

• перевіряють і за необхідності підтягують болтові кріплення притискної планки;

• перевіряють вільний хід кришки і усувають заїдання;

• перевіряють герметичність з'єднання напувалки з водопроводом і усувають підтікання води;

• у разі розбризкування води регулюють хід клапана.

Під час періодичного ТО, яке проводять через 5000 год роботи, виконують операції ЩТО і, крім того повністю розбирають, очищають і промивають деталі напувалки. Водночас перевіряють технічний стан клапана, пружини і за необхідності, замінюють спрацьовані деталі. Після заміни деталей складають і регулюють клапанний механізм.

Технічне обслуговування автонапувалки групової для пасовищ та літніх таборів АГК-12А. Під час ЩТО очищають напувалку від решток корму, бруду та усувають підтікання води. Перевіряють роботу клапанного механізму поплавкового типу, рівень заповнення чаші водою, а також стан електричних ланцюгів та заземлення напувалок.

Періодичне ТО, крім операцій ЩТО, включає промивання напувальної чаші, перевірку стану електронагрівника і теплоізоляційного шару. За допомогою термометра перевіряють температуру води і за необхідності регулюють терморегулятор. Перевіряють опір контуру заземлення, який має становити не більше 4 Ом, а також опір електричної ізоляції, який має бути не менше 1МОм.

Технічне обслуговування соскової автонапувалки ПБС-1А. Під час проведення обслуговування слідкують за тим, щоб тверді частки не потрапляли між соском і лотком корпусу, що призводить до відхилення соска від його поздовжньої осі, внаслідок чого вода не надходить в отвір. Періодично очищають напувалки від бруду та решток кормів.

Технічне обслуговування групової автонапувалки ГАО-4А. Під час ЩТО напувалку очищають і оглядають. Забруднену воду зливають з напувальної чаші через зливний отвір. Промивають чашу. Перевіряють надійність з'єднань живильної водопровідної мережі.

Періодичне ТО, крім того, включає промивання напувальної чаші розчином кальцинованої соди з подальшим ретельним прополіскуванням.

Операції технічного обслуговування машин для створення мікроклімату тваринницьких ферм і комплексів.

Технічне обслуговування систем вентиляції та опалення полягає у виконанні таких робіт:

• обслуговування відцентрових вентиляторів, яке включає перевірку;

• шуму і вібрації (не більше 0,2 мм);

• зазору між краєм вхідного патрубка і колеса як у радіальному напрямі, так і у напрямі осі вала (має відповідати номеру вентилятора, тобто для вентиляторів № 3–3 мм, № 4–4 мм тощо);

• величини дисбалансу колеса вентилятора (під час правильного балансування робоче колесо має зупинятися в різних положеннях, не повертаючись у вихідне), щоденний огляд вентиляційних систем і обладнання;

• очищення фільтрів, зовнішніх частин обладнання;

• очищення не менш ніж двічі на рік вентиляційних каналів і повітропроводів;

• вологе прибирання вентиляційних і забірних камер;

• перевірку щільності та якості закривання вентиляційних оглядових вікон, у вентиляційних каналах, герметичності спряжень повітропроводів і обладнання;

• встановлення ступеня корозійного руйнування;

• фарбування або відновлення захисних покриттів всіх металевих і дерев'яних елементів вентиляційної системи;

• спостереження за роботою, а за потреби – усунення дефектів на всіх дільницях для запобігання поломкам і виходу з ладу повітроприпливних і вентиляційних пристроїв, повітряних регуляторів та їхніх приводів, засміченості, порушенню кріплень запірної арматури, герметичності повітропроводів, поломкам повітряних фільтрів та ін.;

• регулювання температури припливного повітря в разі зниження температури повітря в приміщенні;

• спостереження в холодний період року за можливим концентруванням вологи у вентиляційних системах;

• вмикання після закінчення зимового періоду всіх регулювальних пристроїв;

• технічний догляд і експлуатація вентиляторів, теплогенераторів, калориферів відповідно до режиму їх роботи і згідно з інструкцією з експлуатації обладнання.

Операції технічного обслуговування машин гноєвидалення в тваринницьких приміщеннях і комплексах. Технічне обслуговування скребкових транспортерів ТСН-3,0; ТСН-2,0Б; ТСН-160. Під час ЩТО перевіряють натяг ланцюга.

За достатнього натягу скребки відхиляються від своєї осі під час натискання на їх кінець у горизонтальному напрямі з зусиллям 200Н (ТСН-3,0; ТСН-2,0Б) не більше як на 40–50мм. Якщо відстань між скребком і стінкою каналу досягає 20 мм, необхідно вкоротити ланцюг. Особливу увагу слід приділяти кріпленню скребків. Якщо скребки деформовані або поламані, необхідно виявити причини їх деформації і усунути їх.

Перед вмиканням транспортера перевіряють щільність закриття зливних отворів, а також рівень оливи в редукторі. Після роботи конвеєр очищають від залишків гною, усувають несправності, виявлені під час роботи.

Один раз на місяць виконують ТО-1. Водночас перевіряють вузли кріплення скребків, за потреби підтягують їх болти (ТСН-З,0Б, ТСН-160А, КСН-Ф-100), а також анкерні болти привода, натяжних та поворотних пристроїв. Регулюють натяг пасів: під час натискання на них посередині між шківами із зусиллям 9,8–14,2 кН прогин має бути не більше 5 мм, змащують транспортери.

Технічне обслуговування скреперних установок УС-Ф-170 (УС-15), УС-250.

Щоденне технічне обслуговування скребкових установок не планується.

Під час проведення операцій ТО-1 (один раз на місяць):

• промивають водою і очищають поворотні та натяжні пристрої, скрепери і ланцюги;

• перевіряють правильність прилягання скреперів до жолоба під час робочого і холостого ходу;

• заміряють кут між скребком і повзуном, який має бути під час робочого ходу 75°, а під час холостого – 11°;

• змащують механізми.

Сезонне ТО проводять два рази на рік. Водночас:

• промивають усі деталі установки водою, просушують і змащують їх відпрацьованим мастилом;

• перевіряють стан електродвигуна і усувають виявлені несправності;

• зливають оливу з редукторів, промивають їх внутрішні поверхні дизельним паливом і заливають свіжу оливу.

Ретельне дотримання правил технічного обслуговування обладнання і систем для прибирання гною – умова надійної роботи і зменшення затрат праці на підтримання їх працездатності. Для механічних засобів гноєвидалення прийнято такі види технічного обслуговування: щоденне та періодичні № 1 і № 2, які проводяться відповідно через 120 і 480 год роботи.

Щоденне технічне обслуговування полягає в перевірці стану гнойових каналів, огорож приводів, скребків конвеєра. Після цього механізм вмикають. Коли очиститься канал, можна завантажувати в нього додаткову кількість гною зі стійл. Наприкінці роботи канал і ланцюг очищають і перевіряють стан вузлів і ланцюга, усувають виявлені під час роботи несправності.

Періодичне технічне обслуговування розпочинають із виконання операцій ЩТО. Потім перевіряють натяг пасів та ланцюгів конвеєра, за потреби регулюють, змазують підшипники поворотних роликів, механізмів привідної станції, натяжний пристрій.

Технічне обслуговування № 2 проводять один раз на півроку. Спочатку потрібно виконати ТО-1, потім зняти ланцюги, промити їх в дизельному паливі, дефектні деталі замінити або відремонтувати, промити редуктор, перевірити стан зубчастих пар. Виявлені несправності усунути, спрацьовані клинові паси замінити, конвеєр установити і відрегулювати. Натяг вважають нормальним, якщо після натискання на кінець скребка в горизонтальному напрямі із зусиллям 200Н ланцюг відпускає кінець скребка на 40–60 мм.

Натяг ланцюгової передачі перевіряють на вільній вітці на відстані 5,5–6,0 м від натяжного пристрою. Якщо подальше переміщення натяжної зірочки стане неможливим, то ланцюг вкорочують на кілька ланок і натягують його повторно.

Під час обслуговування гідравлічних систем, які не мають рухомих з'єднань, для підтримання їх працездатності потрібно своєчасно очищати дно і стінки каналів, перевіряти стан герметизації шиберних заслінок і порогів. Перед очищенням каналів після змивання осаду секції щілинних підлог знімають, перевіряють стан каналу, усувають пошкодження поверхонь.

Технологічне оснащення, матеріали, інструменти. Для забезпечення нормальної роботи тваринницьких ферм та курників необхідно, щоб на підприємстві на пункті технічного обслуговування (робочому місці слюсаря) постійно були в достатній кількості найбільш ходові частини і матеріали перш за все такі, які можна змінювати, не розбираючи машин (гумові деталі, набір гвинтів, гайок, шплінтів, шайб, краники, вентилі, ножі, зірочки, ланцюги, сальники, пароніт, гума тощо). Наявність постійного необхідного запасу цих деталей і вузлів сприяє значному зниженню простоїв машин внаслідок технічних несправностей. Перелік обладнання та інструменту пункту технічного обслуговування та робочого місця слюсаря ферми подано в табл. 6.6, 6.7.

Таблиця 6.6

Перелік обладнання та інструменту пункту технічного обслуговування машин і обладнання тваринницьких приміщень

Назва	Марка	Тип тваринницького приміщення
		ферми великої рогатої худоби, тис. голів			свино- ферми, тис. голів				птахо- ферми, тис. голів			вів- чарні, тис. голів
		0,4		0,8	1,2	6	9	12	36	48	60	0,2
Верстак слюсарний	ОРГ-1468-01-060А	1		2	3	2	2	3	1	2	3	1
Шафа для інструменту і вимірювальних приладів	ОРГ-1468-07-040	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Ящик для мийних і дезінфікуючих розчинів	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Стелаж для запчастин	ОРГ-1468-05-320А	2		2	2	2	2	2	2	2	2	2
Місткість для мастил	-	2		2	2	2	2	2	2	2	2	2
Ванна для миття деталей	ОПР-1600	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Машина для миття деталей і агрегатів	ОМ-8811	-		1	1	-	1	1	-	1	1	1
Точильно-шліфувальний верстат	3-Б634	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Стенд універсальний для розбирання – складання	ОР-8836	1	1		1	1	1	1	1	1	1	1
Таль ручний	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Набір інструменту механіка	ПІМ-582А	1		2	3	2	2	3	1	2	3	1
Домкрат гідравлічний	ТУ-ІУ-3	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Трансформатор	ОСО-025	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Переносна лампа	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Паяльна лампа	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Паяльник	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Електродриль	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Дриль ручний	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Лещата паралельні	-	1		2	3	2	2	3	1	2	3	1
Ножівка ручна	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Кувалда ковальська	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Кліщі ковальські	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Шприц плунжерний	-	2		3	4	2	3	4	2	3	4	2
Вертикально-свердлильний верстак настільний	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Трубопритискач	70-7829-2117	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Труборіз	70-7829-2117	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Трубозгинач	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Ручні ножиці	-			1	1	1	1	1	1	1	1	1
Комплект свердел (4,2–20 мм)	70-7829	2		2	2	2	2	2	2	2	2	2
Комплект мітчиків (М5–М20)	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Набір інструменту електромонтера	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Манометр запасний		1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Пристрій для розвальцювання трубок	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Лом	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Полотна ножівкові	-	20		40	40	20	40	40	20	40	40	20
Ключі трубні	-	2		2	2	2	2	2	2	2	2	2
Сокира теслярська	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Ящик для піску		1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Вогнегасник	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Аптечка медична	-	1		1	1	1	1	1	1	1	1	1
Установка* для заточки ножів для кормоприготувальних машин	ОР-8839	1		1	1	1	1	1	-	-	-	1*
Шафа для гумових запчастин	ДПР-6 або ОРГ-1468	1		1	1	-	-	-	-	-	-	1*
Галоїдна лампа	-	1		1	2	-	-	-	-	-	-	1*
Вакуумметр запасний	-	1		1	1	-	-	-	-	-	-	1*
Пристрій для визначення стану діжкової гуми	КІ-9070	1		1	1	-	-	-	-	-	-	1*
Стенд для перевірки доїльних апаратів	КІ-8935	1		1	1	-	-	-	-	-	-	1*
Індикатор визначення продуктивності вакуумних насосів	КІ-4840	1		1	1	-	-	-	-	-	-	1*
Пристрій для діагностування доїльних станків	УДДС РМЗ.475.001	1		1	1	-	-	-	-	-	-	1*
Установка для механічного миття шлангів	8787	1		1	1	-	-	-	-	-	-	1*
Стенд для обкатки і випробування вакуумних насосів		1		1	1	-	-	-	-	-	-	1*
Стенд для розбирання стригальних машинок	70-7980	-		-	-	-	-	-	-	-	-	1

Таблиця 6.7

Перелік основного обладнання та інструменту

робочого місця майстра – наладчика, слюсаря

Назва обладнання, марка та одиниця виміру	Кількість
Трубопритискач, шт.	1
Труборіз, шт.	1
«Дуплекс-2» з комплектом плашок для нарізання трубної різьби, компл.	1
Ключі газові № 2, 3 шт.	3
Ключ розвідний, шт.	1
Набір інструменту механіка, компл.	2
Напилки плоскі, шт.	2
Напилки круглі, шт.	2
Лещата паралельні, шт.	1
Лещата ковальські, шт.	1
Ковадло-оправка, шт.	1
Зубило ковальське для холодної рубки, шт.	1
Кувалда ковальська, шт.	1
Кліщі ковальські, шт.	1
Дриль ручний з набором свердл, шт.	1
Електродриль з набором свердл, шт.	1
Паяльна лампа, шт.	1
Паяльник, шт.	1
Рамка ручної ножівки 600 мм, шт.	1
Полотно ножівки 300х0,6х0,8 мм, № 3 і № 4, шт.	20
Щітки малярні, шт.	2
Окуляри захисні з простим склом, шт.	1
Сокира теслярська, шт.	1
Лом, лопата, відро, шт.	1, 1, 1
Фартух прогумований, шт.	1
Рукавиці брезентові, пар	1
Медична аптечка, шт.	1
Верстак слюсарний, шт.	2
Шафа для запчастин, шт.	1
Стелажі для запчастин, шт.	2
Ящик металевий для інструменту, шт.	1
Набір інструменту електромонтера, компл.	1
Мегомметр, № 1101, шт.	1
Пояс монтерський, шт.	1
Кігті монтерські, пар	1
Рукавиці гумові діелектричні, пар	2
Ящик для клоччя, шт.	1
Вогнегасник ОУ-2, шт.	1
Матеріали:	1
Припій, кг	1
Білило оливне, кг	2
Сурик залізний, кг	1
Нашатир, кг	0,2
Соляна кислота, кг	0,2

6.1.4. Техніка безпеки під час технічного обслуговування системи водопостачання, мікроклімату та гноєвидалення тваринницьких ферм, комплексів

Техніка безпеки під час технічного обслуговування насосів, під час виконання монтажних робіт.

Монтаж заглибного відцентрового електронасоса має проводитись під керівництвом бригадира монтажників (слюсарів), який відповідає за правильність встановлення насоса та безпеку виконання монтажних робіт.

До роботи допускаються особи, обізнані з правилами техніки безпеки на монтажних роботах. Всі роботи, зв'язані з електрообладнанням має виконувати електрик.

Всі підйомні споруди (лебідки, триноги, канати, троси тощо) повинні мати трикратний запас міцності. Перед початком робіт підйомні споруди (механізми) необхідно обов'язково перевірити і випробувати.

Під час опускання насоса під триногою не має бути сторонніх осіб. Опускання і підняття електронасоса починають тільки після команди відповідального (бригадира).

Труби нарощують після фіксації їх монтажними хомутами. Категорично забороняється під час підняття або опускання труб у свердловину удержувати труби руками. Забороняється довгий час держати труби у піднятому стані. Категорично забороняється гальмувати барабан лебідки за допомогою лома, труб, руками або ногами.

Робітники мають працювати в рукавицях. Насосний агрегат має обслуговувати слюсар-електрик, який добре знає будову установки та правила техніки безпеки. Забороняється під час роботи насосної установки проводити її технічне обслуговування. Електродвигун потрібно надійно заземлити.

Техніка безпеки під час роботи безбаштових автоелектроводокачок та установок. Перед початком монтажних робіт робітників та обслуговуючий персонал потрібно ознайомити з правилами техніки безпеки під час монтажу й використання безбаштових установок та місткостей, що працюють під тиском.

Робітників, які не знають правил техніки безпеки та будови безбаштових водокачок і установок, не дозволяється допускати до обслуговування цих агрегатів.

У насосному приміщенні не має бути сторонніх осіб. Не можна допускати збільшення тиску в баку понад 4 кг/см². Забороняється монтувати й демонтувати прилади на баку та виконувати технічне обслуговування в період роботи насоса, або тоді, коли бак перебуває під тиском.

Манометр весь час має бути справним. Насосний агрегат, бак, реле тиску і станцію керування потрібно надійно заземлити. Привод насоса повинен мати надійну огорожу, а рубильники й запобіжники мають бути закритими.

Шахтний колодязь має бути закритим. Категорично забороняється відкривати кришку станції керування, якщо на вводах станції є напруга.

Під час роботи з реле тиску необхідно за допомогою автоматичного вимикача зняти з нього напругу. Під час експлуатації установки слід керуватися правилами технічної експлуатації установок напругою 1000 V. Забороняється зберігати в насосному приміщенні сторонні предмети і паливно-мастильні матеріали. Відстань між електроприводом і трубами має становити не менше 25–30 см. У насосному приміщенні потрібно мати вогнегасник і ящик з піском та необхідний інструмент.

Слюсар-електрик має працювати із справним інструментом, перевіряти напругу в сітці тільки за допомогою покажчика напруги, або за допомогою інших приладів, які забезпечують правильні покази і безпеку обслуговуючого персоналу.

Приміщення, в якому знаходиться повітряно-водяний бак, має надійно закриватись.

Щоб уникнути нещасних випадків під час роботи з водороздавачами і пересувною автонапувалкою необхідно дотримуватись таких правил:

• обслуговування цих машин доручати лише тим особам, що знають будову, догляд і правила їх експлуатації;

• тракторист повинен мати посвідчення тракториста, практичний досвід роботи та знати правила руху транспорту по дорогах і населених пунктах;

• агрегат повинен мати заднє освітлення;

• карданні вали повинні мати захисні кожухи.

Взимку водоймища треба переїжджати тільки в певних місцях. Перед тим, як з'їхати на лід, треба переконатися в його міцності.

Категорично забороняється:

• зупиняти агрегат на льоду;

• експлуатувати водороздавач і пересувну автонапувалку з несправним причіпним пристроєм та невідрегульованою гальмовою системою;

• користуватися гідросистемою, якщо протікає рідина в з'єднаннях;

• перевозити людей на цистернах і причіпних пристроях.

До обслуговування обладнання допускаються робітники, ознайомлені з будовою установки, правилами її експлуатації та з правилами техніки безпеки.

Обслуговувати електрообладнання дозволяється електромонтеру, який має групу допуску не нижче третьої. Перед початком роботи перевіряти стан вузлів і механізмів та підтягувати різьбові з'єднання.

Не допускати перевантаження машин. Не дозволяється виконувати технічне обслуговування і ремонт обладнання під час роботи машин. Категорично забороняється експлуатувати електрообладнання та установки без заземлення. Величину опору контуру заземлення необхідно перевіряти не рідше одного разу на шість місяців. Не рідше одного разу на місяць перевіряти станції. Не пускати обладнання в роботу, якщо на механізмах немає захисних кожухів. Біля розподільної шафи рекомендується мати ізолюючу підставку. Під час виконання технічного обслуговування і ремонту обладнання необхідно вимикати загальний рубильник і на щитку керування вивісити плакат:

«Не вмикати – працюють люди»

Електричні підігрівники води. Експлуатація електричних водопідігрівників з пошкодженими ізоляторами і без терморегулятора забороняється. Для безпечної експлуатації електричних підігрівників (типу ВЕТ) щиток з пусковою і запобіжною апаратурою монтують в іншому сухому приміщенні і закривають кожухом, проте в приміщенні де знаходиться електричний водопідігрівник, монтують герметичний вимикач, уведений в ланцюг котушки пускача і дубльований кнопкою «Стоп» для аварійного вимикання.

Корпус водопідігрівника, котушки пускових пристроїв і труб з проводами надійно заземлюють. Не допускається встановлення вентилів та інших запірних пристроїв і труб для відведення гарячої води. Експлуатація саморобних водопідігрівників категорично забороняється.

До початку роботи потрібно ознайомитися з токсичними властивостями та способами безпечного застосування хімічних засобів, засвоїти правила надання першої медичної допомоги в разі отруєння ними. До експлуатації та технічного обслуговування дезінфекційних установок і апаратів допускаються фізично здорові особи віком старші 18 років (крім вагітних жінок), які пройшли навчання на робочому місці і мають відповідні посвідчення.

У процесі роботи регулярно стежать за справністю манометрів. На кожному з них має бути клеймо, наявність якого перевіряють не рідше одного разу на рік. Рештки дезінфекційних розчинів з резервуара і воду, що використовувалася для промивання обладнання, зливають тільки у спеціальні вигрібні ями глибиною не менше 1 м, розміщені на відстані понад 500 м від населеного пункту. У період роботи установок необхідно систематично виконувати їх обробку хлорним вапном або іншими засобами, а після завершення циклу ветеринарно-санітарних заходів засипають землею.

Питання для самоконтролю

1. Дати коротку характеристику системи машин для водопостачання тваринницьких приміщень? 2. В залежності від виду палива, що використовується для роботи теплогенераторів, вони поділяються? 3. Які основні марки машин і їх призначення для комплексної механізації гноєвидалення тваринницьких ферм і комплексів? 4. Які основні параметри технічного стану машин і обладнання водопостачання, мікроклімату та гноєвидалення? 5. Які основні операції ТО машин для водопостачання тваринницьких ферм? 6. Які основні операції ТО за машинами гноєвидалення в тваринницьких приміщеннях і комплексах?

Попередня тема

На початок

Наступна тема