ТЕХНІЧНИЙ СЕРВІС

В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ		УКЛАДАЧІ

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНІЧНОГО СЕРВІСУ

2.9. Система і види технічного обслуговування автомобілів

2.9.1. Положення про ТО і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту агропромислового комплексу

2.9.2. Система ТО і ремонту рухомого складу автомобільного транспорту. Складові частини операцій ТО. Розподіл ТО рухомого складу за періодичністю, переліком та трудомісткістю виконуваних робіт

2.9.3. Періодичність ТО рухомого складу, тривалість простою автомобілів у технічному обслуговуванні

2.9.4. Коригування нормативів ТО рухомого складу. Класифікація умов експлуатації залежно від типу шляхового покриття, рельєфу місцевості та умов руху. Коефіцієнти коригування нормативів ТО рухомого складу

2.9.1. Положення про ТО і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту агропромислового комплексу

Документом, який регламентує технічну експлуатацію автомобілів є «Положення про профілактичне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту».

Рис. 2.154

У процесі експлуатації автомобіля його функціональні властивості поступово погіршуються внаслідок спрацьовування, корозії, пошкодження деталей, утомленості матеріалу, з якого їх виготовлено тощо. В автомобілі виникають різні несправності (дефекти), що знижують ефективність його експлуатації. Для запобігання появі дефектів і своєчасного їх усунення, автомобіль піддають технічному обслуговуванню та ремонту, тобто комплексу операцій, спрямованих на підтримання автомобілів у технічно справному стані під час їх експлуатації, стоянки, зберігання або транспортування. ТО як профілактичний захід здійснюють примусово в плановому порядку через точно встановлені періоди експлуатації автомобіля (табл. 2.6).

	Система ТО та ремонту автомобілів передбачає такі види технічного обслуговування:
• підготовку до продажу; • технічне обслуговування в період обкатки; • щозмінне обслуговування (ЩТО); • ТО-1; • ТО-2; • СТО; • поточний ремонт; • капітальний ремонт; • технічне обслуговування під час зберігання автомобілів.

Підготовка до продажу здійснюється торговельною організацією для введення автомобілів в експлуатацію (рис. 2.155). За відсутності сервісного обслуговування підготовку автомобіля до експлуатації здійснює покупець.

Рис. 2.155

Перелік та обсяг робіт з підготовки до продажу встановлює виробник, їх наводять у сервісній документації автомобіля.

Підготовка до продажу обов'язково містить такі роботи, як зняття з консервації, очищення, регулювання, заправлення, змащування, а також перевірку кріплення, комплектності та працездатності.

Перелік та обсяг робіт технічного обслуговування в період обкатки автомобіля встановлює виробник, їх наводять у сервісній документації.

Сервісне обслуговування вантажного автомобіля MAN Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=d-a5L4WfWQI

Поточний ремонт виконують за потреби, відповідно до результатів діагностування технічного стану автомобіля або за наявності несправностей. До поточного ремонту автомобіля належать роботи, пов'язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів (крім кузова і рами). Будь-який ремонт агрегатів належить до поточного ремонту автомобіля.

Рис. 2.156

Капітальний ремонт (рис. 2.156) виконують за потреби, він призначений для продовження строку експлуатації автомобіля.

До капітального ремонту належать роботи, пов'язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менш трьох базових агрегатів.

Порядок ТО автомобілів під час їх зберігання викладено у «Рекомендаціях з обслуговування автомобільного транспорту, що знаходиться на зберіганні, і технології зняття його із зберігання».

2.9.2. Система ТО і ремонту рухомого складу автомобільного транспорту. Складові частини операцій ТО. Розподіл ТО рухомого складу за періодичністю, переліком та трудомісткістю виконуваних робіт

Обґрунтування оптимальних режимів технічного обслуговування автомобілів зводиться до встановлення оптимальної періодичності проведення контрольно-оглядових, регулювальних і мастильних робіт.

Дослідженнями встановлено, що після однакового пробігу в одних і тих самих умовах різні автомобілі потребують різні за характером і обсягом технічні дії. У цьому полягає одна із суперечностей планово-запобіжної системи технічного обслуговування. Технічна діагностика допомагає достовірно визначити технічний стан автомобіля (агрегату) у певний період часу і усунути вказану суперечність.

Експлуатація автомобіля з гранично допустимими змінами його експлуатаційно-технічних характеристик супроводжується зменшенням продуктивності і збільшенням собівартості перевезень. У разі використання вказаних та інших параметрів мають бути обґрунтовані їх граничні значення.

Узагальнювальним критерієм оцінювання оптимальної періодичності технічного обслуговування є економічний, який оцінює витрати коштів на технічне обслуговування залежно від строку служби.

Після вибору періодичності виконання операцій (за всіма агрегатами і за різними періодами експлуатації) формують систему ТО автомобіля (кількість видів обслуговування, періодичність їх виконання, перелік робіт і трудомісткість).

	Формуючи систему технічного обслуговування, виходять із таких вимог:
• кількість видів ТО має бути мінімальною; • більш високі номерні ТО мають охоплювати роботи менших номерів обслуговувань і за періодичністю бути їм кратними; • уникати непотрібних регулювань пар (елементів), що з'єднуються; •передбачати можливість механізації і автоматизації робіт з технічного обслуговування автомобілів.

Ефективність системи технічного обслуговування оцінюється величиною коефіцієнта технічної готовності парку, витратами коштів на 1 км пробігу (сумарними з урахуванням коштів на ТО і ремонт), скороченням обсягів заявочних ремонтів і зменшенням кількості автомобілів, що повертаються з лінії із технічними несправностями.

Автомобілі, що їх використовують у сільському господарстві, підлягають періодичному технічному обслуговуванню, наведених нижче видів, регламентованих «Положенням про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту».

ЩТО – щоденне технічне обслуговування.

Перелік робіт:

Рис. 2.157

• контрольно-оглядові роботи складаних одиниць, систем і механізмів (рульового керування, освітлення, сигналізації, шин, дії гальмівних систем тощо), що гарантують безпеку руху;

• роботи із забезпечення належного зовнішнього вигляду автомобілів (миття, прибирання тощо);

• заправку автомобіля паливом, оливою, охолоджувальною рідиною.

ЩТО легкового автомобіля Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=crdEr7nZt4A

ТО-1 – перше технічне обслуговування

Перелік робіт:

• проводять зовнішнє миття;

Рис. 2.158

• оглядають і перевіряють стан кабіни, платформи, скла, дзеркал заднього виду, оперення, номерних знаків, справність механізмів дверей, запорів бортів платформи, капота двигуна, буксирного пристрою;

• перевіряють дію склоочисників, омивача лобового скла, системи вентиляції;

• перевіряють і за необхідності доливають до рівня оливу в картерах двигуна, коробки передач, роздавальної коробки, рульового керування, ведучих мостів, паливного насоса і регулятора;

Рис. 2.159

• очищають сапуни коробок передач і мостів;

• промивають повітряні фільтри гідровакуумного підсилювача гальм;

• перевіряють герметичність систем двигуна, натяг урухомлювальних пасів (за необхідності їх регулюють);

• перевіряють стан і дію складаних одиниць трансмісії, рульового керування, передньої осі, гальмівної системи, ходової частини і електрообладнання;

• змащують вузли тертя (згідно з технологічними картами змащування),

• зливають конденсат із повітряних балонів, відстій із паливного бака, корпусів тонкого і грубого очищення;

• перевіряють тиск повітря в шинах;

• очищають акумуляторну батарею від пилу і слідів електроліту, прочищають вентиляційні отвори, перевіряють кріплення і надійність контактів наконечників проводів з вивідними штирями, рівень електроліту і за необхідності доливають дистильовану воду;

• перевіряють дію звукового сигналу, приладів освітлення і сигналізації, контрольно-вимірювальних приладів.

ТО-2 – друге технічне обслуговування

Перелік робіт:

• перевіряють затягнення гайок головки блока циліндрів;

Рис. 2.160

• перевіряють і за необхідності регулюють муфту зчеплення і підсилювач урухомника гальма, правильність установки передніх коліс, рульовий механізм і рульовий урухомник, вальниці передніх коліс, зазори у вальницях і зачепленні головних передавачів;

• очищають, промивають і продувають бензонасос і карбюратор, регулюють карбюратор на спеціальних стендах;

Рис. 2.161

• перевіряють роботу форсунок і насоса високого тиску і за необхідності регулюють на стендах;

• перевіряють густину електроліту і ступінь зарядженості акумуляторної батареї, за необхідності її заряджають;

• перевіряють стан свічок запалювання, очищають їх від нагару і регулюють зазор між електродами;

• перевіряють стан контактів переривника і за необхідності регулюють зазор між ними.

Рис. 2.162

• промивають фільтрувальні елементи повітряного фільтра двигуна і компресора і заміняють у них оливу;

• промивають фільтрувальний елемент фільтра грубого очищення;

• очищають електропроводку, контактні кільця (колектор), щітки генератора і стартера;

• підтягують кріплення складаних одиниць.

ТО-2 вантажного автомобіля Volvo FL250 Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=cHE87874ZOE

ТО-2 вантажного автомобіля Iveco Eurocargo Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=t9HCtWGy1EU

Для автомобілів періодичність проведення технічного обслуговування розраховують простіше, ніж для тракторів. У автомобілів немає ТО-3, а поточний ремонт суміщають із проведенням ТО.

Таблиця 2.6

Міжремонтний наробіток та періодичність ТО автомобілів,

км пробігу/трудомісткість, люд.-год.

Марка автомобіля	Міжрем. нар. до КР/трудомісткість	Напрацювання до ТО-2/ трудомісткість	Напрацювання до ТО-1/ трудомісткість
ЗІЛ-4331	140000/300	10000/14,0	2500/3,5
ГАЗ-3307	120000/256	10000/11,8	2500/2,9
КамАЗ-5320	200000/375	10000/21,5	2500/4,4

2.9.3. Періодичність ТО рухомого складу, тривалість простою автомобілів у технічному обслуговуванні

Періодичність технічного обслуговування автотранспорту залежить від виду автомобіля та умов його використання (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Види і періодичність технічного обслуговування автотранспорту

Види технічного обслуговування	Періодичність чи умови виконання ТО
Під час обкатки (ТО-0)	Перед початком, у період і після закінчення обкатки
Щозмінне (ЩТО)	Раз за зміну (після закінчення роботи рухомого складу на лінії, або перед виїздом на лінію)
Перше ТО-1: • легкові автомобілі • автобуси • вантажні автомобілі та автобуси на їх базі	4 000 км пробігу 3 500 км пробігу 3 000 км пробігу
Друге ТО-2: • легкові автомобілі • автобуси • вантажні автомобілі та автобуси на їх базі	16 000 км пробігу 14 000 км пробігу 12 000 км пробігу
Сезонне (СТО)	Два рази на рік (перед початком весняно-літнього і осінньо-зимового періоду)

Залежно від умов експлуатації, зазначена періодичність може збільшуватися або зменшуватися на 15%.

Шкала чергування періодичності ТО для автомобілів має такий вигляд:

1 1 1 2 1 1 1 2 ……………… 1 1 1 2 1 1 1 КР

2.9.4. Коригування нормативів ТО рухомого складу. Класифікація умов експлуатації залежно від типу шляхового покриття, рельєфу місцевості та умов руху. Коефіцієнти коригування нормативів ТО рухомого складу

Метод коригування режимів технічного обслуговування полягає в уточнюванні основного переліку операцій ТО і періодичності їх виконання загальним аналізом фактично виконаних операцій ТО і супроводжуючого поточного ремонту. Як результат аналізу перелік і періодичність операцій ТО може змінюватися.

Коректування переліку робіт з ТО та їх трудомісткості виконують з урахуванням операцій поточного ремонту на основі обліку виконаних робіт упродовж не менше трьох‒шести місяців для групи 10‒15 автомобілів.

Якщо корегуються режими ТО залежно від кліматичних і сезонних умов, то ведуть облік спостереження упродовж не менше 12 місяців. Достовірні дані можуть бути отримані за достатньої кількості статистичного матеріалу (а це досягається за групи автомобілів 20‒25 одиниць).

Визначаючи середні показники періодичності, враховують лише ті роботи для агрегатів і вузлів, кількість яких перевищує 5% від загальної кількості операцій поточного ремонту.

Нормативи, що регламентують технічне обслуговування і ремонт рухомого складу, корегують за допомогою поправних коефіцієнтів.

Коефіцієнт коригування, що дорівнює одиниці, приймають для першої категорії умов експлуатації – базових моделей автомобілів.

Ґрунтові дороги, характерні для сільського господарства, належать до п'ятої категорії дорожніх умов.

Автотранспортним підприємствам надано право корегувати нормативи ТО і ремонту шляхом зміни кількості їх значень, якщо автомобіль працює в умовах, що відрізняються від нормативних. З урахуванням конкретних умов експлуатації можна змінити такі нормативи: ресурсні (на державному, галузевому рівні) – для створення автотранспортним підприємствам порівнянних умов роботи; оперативні (на внутрішньогалузевому і господарському рівнях) – щоб забезпечити ефективне використання на АТП трудових і матеріальних ресурсів.

Коригування полягає у змінені числових значень нормативів ТО, переліку операцій ТО, співвідношення між обсягом робіт ТО і ремонту внаслідок введення до ТО характерних (що часто повторюються) операцій ПР. Нормативи ТО і ремонту рухомого складу за рекомендаціями автомобільних заводів корегують залежно від категорії умов експлуатації, які характеризуються типом дорожнього покриття, типом рельєфу місцевості, якою пролягає дорога, та умовами руху.

Для скорочення витрат на ТО рухомого складу коригують норми технічного обслуговування і ремонту за допомогою коефіцієнтів залежності від:

• категорій умов експлуатації k₁;

• модифікації рухомого складу та організації його роботи k₂;

• природно-кліматичних умов k₃;

• пробігу з початку експлуатації k₄;

• зміни простоїв під час ТО і ремонту k₅;

• розмірів автотранспортних підприємств k₆.

Коефіцієнт коригування k – це добуток окремих коефіцієнтів:

,

(2.16)

Пробіги до всіх видів обслуговування визначають із урахуванням коефіцієнта k і наступним коригуванням у такий спосіб, щоб вони були кратні між собою і кратні середньодобовому пробігу.

Вихідний коефіцієнт коригування, який дорівнює одиниці, приймається для I категорії доріг, базових моделей автомобілів, центральної природно-кліматичної зони, пробігу з початку експлуатації, рівного 50‒75% від пробігу до першого капітального ремонту.

	Питання для самоконтролю
1. Які види ТО передбачено для автомобілів? 2. Яка періодичність проведення ТО автомобілів? 3. Які операції входять до ЩТО автомобіля? 4. Які операції передбачено виконувати під час ТО-2 автомобіля? 5. Як визначити коефіцієнт коригування нормативів ТО?

Попередня тема

На початок

Наступна тема