ТЕХНІЧНИЙ СЕРВІС

В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ		УКЛАДАЧІ

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНІЧНОГО СЕРВІСУ

2.8. Система і види технічного обслуговування тракторів і сільськогосподарських машин

2.8.1. Розвиток системи ТО сільськогосподарської техніки. Стратегії ТО машин

2.8.2. Характеристика і складові планово-запобіжної системи ТО машин у сільському господарстві. Показники системи ТО

2.8.3. Загальні відомості про режим та періодичність ТО машин. Методи визначення періодичності

2.8.4. Поняття про вид ТО машин. Групування робіт за видами ТО. Загальні відомості про роботи з ТО машин

2.8.5. Формування циклу ТО, кратність періодичності і кількість видів. Оптимізація кількості видів ТО

2.8.6. Види і періодичність ТО тракторів і сільськогосподарських машин

2.8.7. Коригування періодичності ТО залежно від умов використання машин. ТО тракторів в особливих умовах та холодну пору року

2.8.1. Розвиток системи ТО сільськогосподарської техніки. Стратегії ТО машин

Розвиток системи технічного обслуговування і ремонту зумовлений розвитком технічного прогресу. Зростання технічного рівня виробництва викликає зміни в змісті робіт з обслуговування і підвищує їх роль у процесі виробництва.

Підвищення ступеня безперервності виробничих процесів, упровадження комплексних систем механізації й автоматизації значно розширюють сферу застосування праці допоміжних працівників. Водночас підвищується і складність робіт з обслуговування машин, яка зумовлена конструктивними змінами устаткування, концентрацією технологічних операцій, застосуванням складних систем управління тощо.

	Машина під час своєї експлуатації перебуває в різних стадіях життєвого циклу:
• у стані поставки; • на обкатуванні; • у справному робочому стані; • на черговому ТО; • на поточному або капітальному ремонті; • на зберіганні; • у справному неробочому стані (простій).

Тому надзвичайно важливого значення в існуючих умовах сьогодення набуває система та стратегії використання машин, метою якої є забезпечення стабільно високого виробництва якісної продукції.

Оцінити реальний технічний стан машин можливо у разі застосування певної сукупності контрольованих параметрів. Зі збільшенням кількості контрольованих чинників зменшується ймовірність безвідмовної роботи машин.

Надзвичайного значення щодо підтримання працездатного стану машин, поза будь-яким сумнівом, набувають стратегії ТО і ремонту (рис. 2.139).

Рис. 2.139. Стратегії технічного обслуговування і ремонту

За всіх переваг та недоліків вони усі мають право на життя, але вибір прийнятної стратегії чи навіть комбінації їх елементів (в абсолютній більшості випадків) має бути обґрунтований. У конкретних умовах господарювання на перший план виступає специфіка використання, а вже потім нормативно-технічні вимоги, що регламентують експлуатацію техніки.

2.8.2. Характеристика і складові планово-запобіжної системи ТО машин у сільському господарстві. Показники системи ТО

В Україні прийнято планово-запобіжну систему технічного обслуговування і ремонту машин. Сутність цієї системи полягає в тому, що ТО здійснюють за планом, а ремонт – за потреби.

Планово-запобіжна система технічного обслуговування й ремонту, відповідно до ГОСТ 18322-78 ‒ це сукупність взаємозалежних засобів, документації і виконавців, необхідних для підтримки й відновлення якості машин, що входять до системи.

Система заснована на безперервному контролі технічного стану машин, профілактичному характері основних заходів і на жорсткому плануванні цих заходів як за часом виконання, так і за обсягом робіт.

	Для виконання зазначених робіт планово-запобіжна система передбачає такі обслуговуючі дії, за допомогою яких забезпечується необхідний технічний стан машини та її працездатність упродовж усього періоду експлуатації:
• технічне обслуговування (ТО); • поточний ремонт (ПР); • капітальний ремонт (КР).

До планових робіт належать: обкатні, мийні, очисні, контрольно-діагностичні, регулювальні, змащувальні, а також роботи з консервації та розконсервації машин (рис. 2.140).

Ефективність застосування системи технічного обслуговування можна охарактеризувати такими показниками:

• тривалість та трудомісткість обслуговування;

• вартість ТО (ремонту);

• коефіцієнт готовності;

• коефіцієнт оперативної готовності;

• коефіцієнт технічного використання;

• готовність парку машин.

Рис. 2.140. Планові роботи планово-запобіжної системи ТО

2.8.3. Загальні відомості про режим та періодичність ТО машин. Методи визначення періодичності

У сільськогосподарському виробництві автотракторна техніка працює у складних умовах і порушення режиму її роботи призводить до помітних змін у режимах роботи вузлів та механізмів, прискореного спрацювання деталей, зниження надійності машин.

Тому особливо важливим фактором є своєчасне виконання операцій технічного обслуговування.

Недотримання строків виконання ТО призводить до порушення нормальної роботи вузлів, погіршення загального стану машини і збільшення обсягу робіт під час обслуговування і ремонту. Отже, своєчасне чергове технічне обслуговування є одним із найважливіших заходів збереження довговічності і надійності машин.

Якість виконання окремих операцій технічних обслуговувань є другим важливим фактором тривалої роботи машини. Високоякісного виконання операцій технічних обслуговувань можна досягти шляхом виконання в технологічній послідовності операцій перевірки стану вузлів, заправки і змащування машин, під час застосування необхідного технологічного обладнання та пристроїв для виконання операцій.

Рис. 2.141. Планове технічне обслуговування

зернозбирального комбайна

Періодичність технічного обслуговування – це інтервал часу або напрацювання між двома послідовними обслуговуваннями одного виду.

Залежно від стратегії ведення ТО встановлюють і методи визначення періодичності.

	Реактивне ТО – такий метод обслуговування, за якого ремонт або заміну устаткування проводять тільки у тому випадку, коли воно виходить з ладу або виробляє свій ресурс. Реактивне обслуговування має такі недоліки:
• можливість позапланових простоїв через раптові відмови устаткування, • дорогий і тривалий ремонт через серйозність і численність дефектів.

Крім того, є вірогідність раптової відмови декількох різних агрегатів водночас, унаслідок чого необхідність у ремонтних роботах може перевищити можливості ремонтної служби.

Проактивне ТО – підхід, спрямований на зниження загального обсягу необхідного ТО і максимізацію терміну служби устаткування (в ідеалі – створення «вічного» агрегату, що не вимагає технічного обслуговування) шляхом систематичного усунення джерел дефектів, що призводять до передчасного виходу устаткування з ладу. Іншими словами, за наслідками узагальнення дефектів, що часто трапляються, проводять аналіз і визначення причин їх виникнення та впливу на міжремонтний інтервал, а потім вживають заходів щодо недопущення виникнення цих дефектів.

Дослідження впливу повноти виконання технологічних операцій ТО на безвідмовність тракторів і загальні витрати коштів на підтримання їх у працездатному стані дозволяє встановити оптимальний рівень їх технічного обслуговування. Якщо зменшити, витрати коштів на ТО (а отже, і зменшити обсяг робіт ТО) витрати на ремонт машини збільшаться. Якщо ж повністю виконувати всі роботи ТО, витрати на ремонт машини зменшуються, але сумарні витрати коштів на підтримання її в працездатному стані можуть бути підвищеними порівняно з першим прикладом. Отже, рівень ТО за обсягом виконання робіт буде оптимальний у випадку сумарних мінімальних витрат коштів на підтримання машин у працездатному стані.

Таким чином, мінімальні трудові і грошові витрати на підтримання машин у працездатному стані досягаються лише за певного значення (оптимального) обсягу виконання робіт ТО, що слід враховувати під час розробки конструкцій тракторів (машин) і всієї структури технічного обслуговування.

Періодичність технічного обслуговування тракторів може вимірюватися в:

• мотогодинах;

• літрах витраченого палива;

• умовних еталонних гектарах.

У сучасній системі технічного обслуговування облік періодичності виконання ТО ведеться в основному за мотогодинами напрацювання двигуна. Облік за літрами витраченого палива застосовується меншою мірою, хоча за даними наукових досліджень встановлено, що для повнішого відображення і урахування витрачання енергії на тракторні роботи доцільно планування і облік загальної роботи вести саме за витрачанням палива.

Планування і облік періодичності ТО для сільськогосподарських самохідних машин пропонується виконувати також у літрах палива, або у фізичній площі обробітку (га).

Визначити періодичність та кількість ТО і ремонтів за відповідним трактором можна за шкалою періодичності (табл. 2.3).

Шкала періодичності справедлива також і за напрацювання трактора до відповідного ТО і ремонту в кг (л) витраченого палива, в умовних еталонних гектарах, у мотогодинах. Шкали періодичності розроблені на більшість вітчизняних тракторів, приклад такої шкали наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Шкала періодичності технічних обслуговувань і ремонтів тракторів Т‑150К, Т-150 та ДТ-175С (група Б)

Вид дій	Л	Кг	Ум. ет. га	Мото години	Вид дій	Л	Кг	Ум. ет. га	Мото години
1	2	3	4	5	1	2	3	4	5
ТО-1	2 500	2 100	250	125	ТО-1	62 500	52 500	6 250	3 125
ТО-1	5 000	4 200	500	250	ТО-1	65 000	54 600	6 500	3 250
ТО-1	7 500	6 300	750	375	ТО-1	67 500	56 700	6 750	3 375
ТО-2	10 000	8 400	1 000	500	ТО-2	70 000	58 800	7 000	3 500
ТО-1	12 500	10 500	1 250	625	ТО-1	72 500	60 900	7 250	3 625
ТО-1	15 000	12 600	1 500	750	ТО-1	75 000	63 000	7 500	3 750
ТО-1	17 500	14 700	1 750	875	ТО-1	77 500	65 100	7 750	3 875
ТО-3	20 000	16 800	2 000	1 000	ПР	80 000	67 200	8 000	4 000
ТО-1	22 500	18 900	2 250	1 125	ТО-1	82 500	69 300	8 250	4 125
ТО-1	25 000	21 000	2 500	1 250	ТО-1	85 000	71 400	8 500	4 250
ТО-1	27 500	23 100	2 750	1 375	ТО-1	87 500	73 500	8 750	4 375
ТО-2	30 000	25 200	3 000	1 500	ТО-2	90 000	75 600	9 000	4 500
ТО-1	32 500	27 300	3 250	1 625	ТО-1	92 500	77 700	9 250	4 625
ТО-1	35 000	29 400	3 500	1 750	ТО-1	95 000	79 800	9 500	4 750
ТО-1	37 500	31 500	3 750	1 875	ТО-1	97 500	81 900	9 750	4 875
ПР	40 000	33 600	4 000	2 000	ТО-3	100 000	84 000	10 000	5 000
ТО-1	42 500	35 700	4 250	2 125	ТО-1	102 500	86 100	10 250	5 125
ТО-1	45 000	37 800	4 500	2 250	ТО-1	105 000	88 200	10 500	5 250
ТО-1	47 500	39 900	4 750	2 375	ТО-1	107 500	90 300	10 750	5 375
ТО-2	50 000	42 000	5 000	2 500	ТО-2	110000	92 400	11 000	5 500
ТО-1	52 500	44 100	5 250	2 625	ТО-1	112500	94 500	11 250	5 625
ТО-1	55 000	46 200	5 500	2 750	ТО-1	115000	96 600	11 500	5 750
ТО-1	57 500	48 300	5 750	2 875	ТО-1	117500	98 700	11 750	5 875
ТО-3	60000	50400	6000	3000	КР	120000	100800	12000	6000

2.8.4. Поняття про вид ТО машин. Групування робіт за видами ТО. Загальні відомості про роботи з ТО машин

Вид технічного обслуговування машини, згідно з розподілом операцій, встановлюють на підставі типової системи технологічних операцій. Типова система технологічних операцій є похідною державного стандарту для конструкторських бюро та заводів-виробників машин.

Для кожної марки машин встановлюється індивідуальна система технологічних операцій, яка передбачає певний перелік операцій за видами ТО.

Системи операцій ТО сільськогосподарської техніки (типова та індивідуальна) охоплюють не загальний перелік, а групи робіт, що їх виконують через певний період, тобто передбачається групування робіт за видами.

Наприклад:

• система операцій ТО тракторів під час обкатування передбачає перелік робіт, що їх виконують перед обкатуванням, у процесі обкатування та після обкатування;

• система операцій ТО тракторів під час експлуатації складається з груп операцій: ЩТО, та періодичних обслуговувань (ТО-1, ТО-2, ТО-3, СТО);

• система операцій ТО під час зберігання розбита на групи операцій з підготовки машин до зберігання, обслуговування під час зберігання та обслуговування під час підготовки до експлуатації після зберігання.

Цикл ТО ‒ це час між двома суміжними технічними обслуговуваннями. Водночас перший цикл ТО починається з уведення устаткування в експлуатацію до першого поточного ремонту ПР. У цей проміжок часу відбувається виконання всіх заходів з технічного обслуговування і поточного ремонту.

Цикл операцій ТО тракторів встановлено стандартом ГОСТ 20793-2009.

	Черговість їх виконання може бути представлена такою схемою:
• 1,1,1,2, 1,1,1,3, 1,1,1, 2, 1,1,1, ПР – 1; • 1,1,1,2, 1,1,1,3, 1,1,1, 2, 1,1,1, ПР – 2; • 1,1,1,2, 1,1,1,3, 1,1,1, 2, 1,1,1, КР.

Тривалість циклу залежить від кількості мотогодин, кілограм (літрів) витраченого палива або умовних гектарів у часі, які в свою чергу залежать від марки трактора і  ступеня завантаженості його на роботах.

Під час складання циклу технічного обслуговування необхідно враховувати різні фактори: тип виробництва, вигляд і властивості оброблюваних матеріалів, експлуатаційні умови, кваліфікацію персоналу, ступінь завантаження обладнання.

Для оптимізації кількості видів обслуговування кожен вид ТО містить чітко встановлений перелік (номенклатуру) робіт (операцій), що мають бути виконані. Ці операції поділяють на дві складові частини: контрольну і виконавчу. Контрольна частина (діагностична) операцій ТО є обов'язковою, а виконавча виконується за потреби. Це значно скорочує матеріальні і трудові витрати під час ТО.

Номенклатура кожного виду ТО згрупована за такими видами робіт: збирально-мийні, контрольно-діагностичні, кріпильні, мастильні, заправні, регулювальні, електротехнічні й інші роботи, виконувані, зазвичай, без розбирання агрегатів і зняття з машини окремих вузлів і механізмів. Якщо під час технічного обслуговування не можна переконатися в повній справності окремих вузлів, то їх варто знімати з машини для контролю на спеціальних стендах і приладах.

Технічне обслуговування трактора Kentavr 244S Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=qUKbyx9gOPY

2.8.5 Формування циклу ТО, кратність періодичності і кількість видів. Оптимізація кількості видів ТО

	Згідно з ГОСТ 20793-2009 для тракторів на підставі інструкцій заводів-виробників проводять технічне обслуговування з такою періодичністю:
• щозмінне ЩТО – після 8‒10 годин роботи трактора; • ТО-1 – 125 мотогодин; • ТО-2 – через 500 мотогодин; • ТО-3 – через 1000 мотогодин; • сезонне СТО – двічі на рік під час переведення на весняно-літній і осінньо-зимовий періоди експлуатації.

Періодичність проведення ТО може бути виражена у мотогодинах, кілограмах спаленого палива або умовних гектарах.

Допускається, залежно від умов експлуатації тракторів, відхилення від встановленої періодичності проведення технічних обслуговувань до ± 10%.

Рис. 2.142

Сьогодні на полях України в експлуатації є дві групи вітчизняних тракторів: група А ‒ трактори випуску до 01.02.1982 р. (рис. 2.142) і група Б – трактори випуску після 01.02.1982 р. (рис. 2.143) періодичність їх технічного обслуговування і ремонту згідно з вимогами ГОСТ 20793-2009 відрізняється.

Рис. 2.143

Для нескладних сільськогосподарських машин (плуги, сівалки, культиватори) правилами встановлено один вид обслуговування – щозмінне ТО. Для складних самохідних, причіпних і начіпних сільськогосподарських машин правилами передбачено три види обслуговування: ЩТО, ТО-1 і ТО-2.

Щозмінне технічне обслуговування машин виконують перед початком зміни. Дозволяється окремі роботи проводити під час зміни і після неї. Щозмінне технічне обслуговування причіпної або начіпної машини здійснюють водночас із щозмінним технічним обслуговуванням трактора, з яким вона агрегатується.

Планування і облік періодичності ТО для сільськогосподарських самохідних машин пропонується виконувати також у літрах палива, або в фізичній площі обробітку (га).

Періодичність проведення щозмінного, ТО становить 8‒10 год роботи трактора, машини. Періодичність ТО комбайнів може вимірюватися також в одиницях обробітку площі – га.

Відхилення фактичної періодичності (випередження чи запізнення) виконання технічних обслуговувань від встановленої допускається до 10% для тракторів і до 20% для інших сільськогосподарських машин.

Сезонне технічне обслуговування (СТО) проводять лише для тракторів і автомобілів. Цей вид ТО виконують після закінчення сезону, коли машина готується для роботи в інших кліматичних умовах: до експлуатації в зимових умовах, або в теплий період року.

У разі використання тракторів у південних кліматичних умовах (у південній зоні) сезонні ТО допускається не проводити, особливо коли температура повітря часто перевищує +5°С.

Технічне обслуговування машин та їх складових частин, що експлуатуються в особливо важких умовах, може проводитися з меншою періодичністю, ніж рекомендована заводом-виробником машини.

2.8.6. Види і періодичність ТО тракторів і сільськогосподарських машин

Види і періодичність ТО для вітчизняних тракторів (група Б, *група А) представлена в табл. 2.4, для сільськогосподарських машин – в табл. 2.5.

Таблиця 2.4

Види і періодичність ТО для вітчизняних тракторів

Види технічного обслуговування	Періодичність чи умови виконання ТО
Під час обкатки (ТО-0)	Перед початком, у період і після закінчення обкатки
Щозмінне (ЩТО)	8‒10 год
Перше (ТО-1)	125 (60*) мотогодин
Друге (ТО-2)	500 (240*) мотогодин
Третє (ТО-3)	1000 (960*) мотогодин
Сезонне під час переходу до весняно-літнього періоду експлуатації (СТО-ВЛ)	За середньодобової температури навколишнього повітря вище +5 °С
Сезонне під час переходу до осінньо-зимового періоду експлуатації (СТО-ОЗ)	За середньодобової температури навколишнього повітря нижче +5 °С
В особливих умовах експлуатації	Під час експлуатації трактора в умовах пустель, піщаних ґрунтів, низьких або підвищених температур, кам’янистих ґрунтах тощо
Під час підготовки до тривалого зберігання	Не пізніше 10 днів після закінчення використання
У процесі тривалого зберігання	Один раз на місяць під час зберігання на відкритих майданчиках і під навісом; один раз у два місяці під час зберігання в закритих приміщеннях
Під час зняття з тривалого зберігання	За 15 днів до початку використання

Технічне обслуговування трактора після обкатки Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=BA06EdpYyv4&t=66s

Щозмінне технічне обслуговування трактора ХТЗ-248К Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=Jyc98cBlDXs

Щозмінне технічне обслуговування трактора МТЗ-80 Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=TBuOMhkWXo8

Таблиця 2.5

Види і періодичність ТО сільськогосподарських машин

Види технічного обслуговування	Періодичність чи умови виконання ТО
Під час обкатки (ТО-0)	Перед початком, в період і після закінчення обкатки
Щозмінне (ЩТО)	8‒10 год
Перше (ТО-1)*	60 мотогодин
Друге (ТО-2)**	240 мотогодин
Під час підготовки до тривалого зберігання	Не пізніше 10 днів після закінчення використання
У процесі тривалого зберігання	Один раз на місяць під час зберігання на відкритих майданчиках і під навісом; один раз у два місяці під час зберігання в закритих приміщеннях
Під час зняття з тривалого зберігання	За 15 днів до початку використання

* – для посівних і садильних машин, жаток і підбирачів, машин для захисту рослин і внесення добрив.

** – для комбайнів, складних самохідних машин, складних стаціонарних машин для післязбирального обробітку.

Поточний ремонт культиватора Lemken Karat Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=FwZ-b4FrLNk

Допускається відхилення фактичної періодичності ТО-1 і ТО-2 для тракторів, автомобілів, комбайнів, складних самохідних і несамохідних машин (випередження і запізнення) ТО-1 і ТО-2 до 10% і ТО-3 – до 5% встановленої періодичності.

Залежно від умов експлуатації зазначена періодичність капітального ремонту тракторів і комбайнів може збільшуватися або зменшуватися для тракторів на 10%, комбайнів – на 25% і автомобілів – на 15%.

Періодичність технічного обслуговування тракторів, комбайнів та інших складних сільськогосподарських машин зарубіжного виробництва відрізняється від періодичності ТО вітчизняної техніки як за видами, так і за напрацюваннями машини. Нижче наведено періодичності технічного обслуговування тракторів зарубіжного виробництва, які найбільше використовуються на території України.

Рис. 2.144. Технічне обслуговування тракторів фірми Case серії Magnum

Рис. 2.145. Технічне обслуговування тракторів фірми Fendt серії Vario

Рис. 2.146. Технічне обслуговування тракторів фірми

John Deere серії 8130-8530

Технічне обслуговування трактора John Deere 8360R Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=xosBtu_8_bA

Рис. 2.147. Технічне обслуговування комбайнів фірми Claas серії Lexion

Технічне обслуговування комбайна Claas Lexion 760 Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=quD1C9fMCr4

Рис. 2.148. Технічне обслуговування самохідного картоплезбирального

комбайна фірми Grimme Tectron 415

2.8.7. Коригування періодичності ТО залежно від умов використання машин. ТО тракторів в особливих умовах та холодну пору року

Технічне обслуговування машин та їх складових частин, що експлуатуються в особливо важких умовах, може провадитися з меншою періодичністю, ніж рекомендована заводом-виготовлювачем машини.

Під час експлуатації тракторів в особливих умовах допускається зменшити періодичність ТО-1, ТО-2 і ТО-3, а також уводити спеціальні роботи з технічного обслуговування складових частин, для яких ці умови є важкими.

	До особливих умов використання тракторів належать:
• пустелі; • піщані ґрунти; • підвищена запиленість повітря та низька його температура; • кам'янисті ґрунти; • високогірні райони.

У разі використання тракторів на піщаних ґрунтах (рис. 2.149) необхідно дотримуватися таких вимог:

Рис. 2.149

• паливні, оливні баки і картери заправляти паливом і оливою закритим способом;

• через кожні три зміни оливу в піддоні повітроочисника замінювати;

• під час кожного ТО-1 перевіряти і за необхідності очищати центральну трубу повітроочисника, якість оливи в двигуні, натяг гусеничного полотна;

• під час ТО-2 промивають пробку паливного бака.

Рис. 2.150

Експлуатуючи трактори за температури навколишнього середовища нижче – 30°С (рис. 2.150), застосовують арктичне паливо А або ДА згідно з ГОСТ 305-2013 і спеціальні сорти олив, які рекомендують заводи-виробники (рис. 2.151).

Рис. 2.151

У кінці зміни паливні баки слід повністю заправляти паливом, конденсат із повітряних балонів пневматичної системи зливати, систему охолодження двигуна заправляти рідиною, що не замерзає за низьких температур повітря.

Рис. 2.152

Для роботи на кам'янистих ґрунтах (рис. 2.152) потрібно щозміни зовнішнім оглядом перевіряти відсутність пошкоджень ходової системи і захисних пристроїв трактора, а також кріплення зливних корків картерів двигуна, заднього і переднього мостів, бортових редукторів, ведучих коліс. Виявлені несправності мають бути усунені. На рис. 2.153 зображено характерні несправності після роботи на кам’янистих ґрунтах.

Рис. 2.153. Характерні несправності після роботи на кам’янистих ґрунтах

Під час експлуатації тракторів у високогірних районах слід змінювати циклову подачу палива і подачу насоса системи живлення двигуна відповідно до середньої висоти над рівнем моря.

	Питання для самоконтролю
1. Назвіть види і періодичність ТО тракторів? 2. Наведіть види ТО комбайнів? 3. Які особливості ТО для тракторів, що працюють в особливих умовах експлуатації? 4. Які обслуговуючі дії передбачає планово-запобіжна система ТО? 5. Яка величина відхилення від встановленої періодичності ТО допустима?

Попередня тема

На початок

Наступна тема