ТЕХНІЧНИЙ СЕРВІС В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ
ДОДАТКИ	СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	УКЛАДАЧІ

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНІЧНОГО СЕРВІСУ

2.7. Загальне діагностування і здавання машин на технічне обслуговування (ремонт)

2.7.1. Підготовка машини до технічного обслуговування і діагностування

2.7.2. Зовнішнє очищення і миття машин

2.7.3. Діагностування оглядом, за зовнішніми ознаками та показами приладів щитка

2.7.4. Визначення основних параметрів машин та залишкового ресурсу

2.7.5. Здавання машин на технічне обслуговування (ремонт) та оформлення приймально-здавальної документації

2.7.1. Підготовка машини до технічного обслуговування і діагностування

Перелік операцій з підготовки машин до технічного обслуговування значно залежить від способу організації ТО. Водночас діагностуванню мають передувати загальнопідготовчі роботи, спрямовані на забезпечення високої якості і зниження тривалості виконання операцій діагностування.

	Загальнопідготовчі роботи ТО мають охоплювати:
• ознайомлення з документацією і усною інформацією тракториста-машиніста про технічний стан машин; • перевірку комплектності, стану зовнішнього кріплення, місць герметизації та з’єднань складових частин, очищення складових частин; • мащення і дозаправку складових частин при відповідних видів ТО; • прогрівання складових частин (за потреби).

Рис. 2.133

Перед виконанням діагностування трактора важливо з'ясувати враження тракториста про роботу складових частин трактора. Після цього перевіряють кріплення його складових частин, рівня оливи в картері основного та редукторі пускового двигунів, паливного насоса, чищення та миття трактора. Виявлені недоліки усувають, після чого трактор подають на пост діагностування.

Інформація механізатора перед діагностуванням є дуже важливою, бо дає можливість скласти загальне уявлення про технічний стан машини, виявити її несправності та окреслити подальший план діагностування. Під час проведення зовнішнього огляду звертають особливу увагу на роботу контрольно-вимірювальних приладів, підтікання палива, оливи та води, кріплення і комплектність систем та агрегатів трактора.

Рис. 2.134

Перед миттям трактора (рис. 2.134) перевіряють щільність закривання паливного бака та оливозаливної горловини двигуна, закривають вихлопну трубу двигуна. Під час миття звертають особливу увагу на чистоту тих місць, де кріпитимуться контрольно-вимірювальні прилади.

Під час перевірки кріплення складових частин машини звертають увагу на надійність кріплення двигуна, відкритих деталей силового передавача (карданний вал, ВВП тощо).

Дані опитування механізатора щодо технічного стану машини, виявлені зовнішнім оглядом несправності та дані про напрацювання з початку експлуатації (чи після останнього ремонту) заносять у контрольно-діагностичну карту.

2.7.2. Зовнішнє очищення і миття машин

У системі операцій ТО очищення та миття машин відіграють важливу роль, тому що їх ретельне виконання дає можливість швидко виявити місця поломок, підтікання технологічних рідин, відшарування фарби тощо. Зазначені роботи виконують на початку кожного виду технічного обслуговування.

Для очищення і миття забруднених поверхонь (рис. 2.134) використовують мийні установки з відповідними реагентами, а також різноманітні щітки, скребки тощо.

Якісне миття, проведеного зазвичай з попереднім механічним очищенням машини – дає можливість огляду всіх складових частин, зокрема стану защільників, їх нарізних й заклепувальних з'єднань тощо. Неякісна мийка істотно погіршує не тільки огляд машини, але й виконання операцій ТО. Зазвичай, для мийки використовують естакаду.

2.7.3. Діагностування оглядом, за зовнішніми ознаками та за показами приладів щитка

Діагностування машини за зовнішніми ознаками і показами вмонтованих приладів контролю температури, тиску тощо, проводять до початку робочої зміни та під час роботи.

Під час роботи машини механізатор візуально та за допомогою контрольно-вимірювальних приладів, встановлених на панелі, здійснює постійний контроль її роботи. Так, технічний стан системи охолодження визначається переважно температурним режимом двигуна за показами температури охолоджувальної рідини на панелі приладів (рис. 2.135).

Рис. 2.135. Панель приладів трактора Fendt 700 Vario

Для полегшеного контролю за основними контрольними параметрами двигуна, трансмісії, гідравлічної системи тощо, встановлені аварійні датчики, під час спрацювання яких, на панель приладів виводиться додаткова інформація про стан вузла, а також підсвічується контрольна лампа із звуковим супроводженням.

Прилади освітлення і сигналізації перевіряють перед виїздом машини контрольно-вимірювальними приладами на панелі приладів, почергово вмикаючи покажчики поворотів та фар і перевіряючи спрацювання сигнальних ламп. Величина зарядження акумуляторної батареї контролюється положенням стрілки амперметра.

Стан вальничних вузлів, гальмівних барабанів перевіряють за величиною їх нагрівання на дотик.

2.7.4. Визначення основних параметрів машин та залишкового ресурсу

Прогнозування залишкового ресурсу визначається під час ресурсного діагностування.

Мета – визначити необхідність ремонту.

Для цього перевіряють стан:

• циліндро-поршневої групи;

• корбово-гонкового механізму;

• газорозподільного механізму;

• системи мащення й охолодження;

• системи живлення;

• електрообладнання.

Під час діагностування шасі перевіряють технічний стан:

• головної муфти зчеплення і муфт повороту;

• коробки передач і карданів;

• головного передавача;

• валу відбору потужності (ВВП);

• складових одиниць ходової частини і їх вальничних вузлів;

• спрацювання гусеничних ланцюгів або шин.

Підлягають ресурсному діагностуванню:

• масляні насоси гідравлічних систем;

• розподільник гідросистеми;

• силові гідроциліндри та механізм навіски.

Залишковий ресурс визначають розрахунковим методом і за номограмами. Проте визначення залишкового ресурсу розрахунком (за формулами) або за допомогою номограми є відносно складним і не завжди доступним широкому колу слюсарів-діагностів. Розроблений табличний метод визначення залишкового ресурсу за основними ресурсними параметрами стану за відомого напрацювання від початку експлуатації або після капітального ремонту окремо на кожну складану одиницю за індивідуального її ремонту і межі інтервалів залишкового ресурсу складаної одиниці у випадку сумісного (попутного) ремонту з іншими складаними частинами машини.

2.7.5. Здавання машин на технічне обслуговування (ремонт) та оформлення приймально-здавальної документації

Підготовка машин до ТО або ремонту передбачає такі операції (рис. 2.136):

Рис. 2.136. Схема підготовки машин до ТО або ремонту

Рис. 2.137

Перед здаванням машини на ТО або ремонт виконують контрольний огляд і діагностування машини (рис. 2.137). Під час контролю загального стану машини визначають основні дефекти, які впливають на працездатність і довговічність її роботи. Способи контролю мають бути простими, надійними, займати небагато часу, з можливістю одержання загальної інформації щодо технічного стану машини.

Рис. 2.138

Наступним пунктом контролю є запуск двигуна та його прослуховування (рис. 2.138), перевірка справності за показами контрольно-вимірювальних приладів, за кольором вихлопних газів і робота збірних одиниць без навантаження і під час навантаження.

Після огляду встановлюють вид ТО або ремонту, що виконуватимуться, зміст або орієнтовний обсяг робіт, необхідний для повернення працездатності машини.

Результати технічного огляду і діагностування записують у технічний паспорт або формуляр машини, а також заповнюють відомість обліку дефектів.

Доставка машини на ремонтно-обслуговуюче підприємство може здійснюватися:

• власним переміщенням;

• на буксирі;

• на трайлері або в кузові автомобіля;

• залізною дорогою тощо.

У разі здавання машини на ремонтно-обслуговуюче підприємство заповнюють приймально-здавальний акт у двох примірниках і підписують представник замовника і виконавця.

В акті вказують напрацювання з початку експлуатації і після ремонту, технічний стан вузлів і збірних одиниць, комплектність машини, а також аварійні вузли і деталі. На ремонтно-обслуговуюче підприємство можуть здаватися і окремі збірні одиниці (двигуни, коробка передач, задній міст, паливний насос високого тиску тощо) відповідної комплектації.

	Питання для самоконтролю
1. Які роботи виконуються під час підготовки машини до ТО і діагностування? 2. Як визначаються основні параметри машин? 3. Коли і з якою метою виконується ресурсне діагностування? 4. Суть та способи контрольного огляду перед постановкою машини на технічне обслуговування.

Попередня тема

На початок

Наступна тема