ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ		АНОТАЦІЯ	ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ		УКЛАДАЧІ

МОДУЛЬ V. ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ

18-19. Застосування хмарних сервісів GOOGLE

18-19.1. Сутність поняття «хмарні технології»

18-19.2. Робота з сервісом електронної пошти Gmail

18-19.3. Робота з хмарним середовищем Google Drive

18-19.4. Робота з хмарним середовищем Google Keep

18-19.5. Робота з хмарним середовищем Google Календар

Перегляд презентації: Застосування хмарних сервісів Google

18-19. Застосування хмарних сервісів GOOGLE

18-19.1. Сутність поняття «хмарні технології»

Під хмарними технологіями (cloud computing) розуміють модель забезпечення повсюдного і зручного мережевого доступу на вимогу до певної сукупності налаштовуваних обчислювальних ресурсів. Хмара – не лише популярний сучасний термін, який застосовують для опису інтернет-технологій віддаленого збереження даних. Його зазвичай описують за допомогою понять: програмне забезпечення, сервіс, сервер. Однак головним критерієм визначення хмарної технології є можливість роботи з її ресурсами, незважаючи на апаратно-програмне забезпечення клієнта, а також його географічне положення.

Розгортання хмарних технологій можливе відповідно до таких сервісних моделей:

власна корпоративна хмара, що передбачає побудову, підтримання функціонування і забезпечення розвитку власного центру опрацювання даних (вимагає існування у освітньому закладі потужного ІКТ-підрозділу); загальнодоступна хмара, що передбачає використання засобів і сервісів «хмарного» провайдера; гібридна (комбінована) модель реалізації ІКТ-сервісів, тобто одночасне використання корпоративних та загальнодоступних хмар.

Хмарні технології є розвитком концепцій ІТ-аутсорсингу. Замість придбання, встановлення та управління власними серверами, можлива оренда сервера у хмарного провайдера (Microsoft, Amazon, Google або іншої компанії). Як наслідок користувач управляє своїми орендованими серверами, одержуючи доступ до них через інтернет, оплачуючи при цьому тільки фактичне використання їх обчислювальних потужностей, які потрібні для обробки і зберігання даних. Хмари, які пропонують провайдери, можуть складатися з тисяч серверів, розміщених в датацентрах, які забезпечують роботу десятків тисяч додатків, які одночасно використовують мільйони користувачів.

Коли над документом працює одночасно кілька людей, це називається співавторством.

Функція співавторства доступна для документів, які зберігаються у OneDrive або SharePoint.

Щоб працювати в режимі співавторства з іншими користувачами, вам знадобляться:

Спільне сховище OneDrive. OneDrive для роботи або для освітніх закладів, SharePoint і SharePoint – це спільні сховища, які дають змогу використовувати співавторську функцію.

Програми, які підтримують співавторську Word PowerPoint на всіх пристроях і версіях, новіших за Office 2010 року, підтримують співавторсування. Крім Excel мобільних пристроїв, і найновіша версія Excel для Microsoft 365 також підтримує співавторсування.

Документ, придатний для співавторства. Співавторсування підтримується лише для сучасних форматів файлів, зокрема .docx (Word), .pptx (PowerPoint ) і .xlsx (Excel ).

Дозволи на редагування для співавторів. Усі співавтори повинні мати дозволи на доступ до документів та їх редагування.

18-19.2. Робота з сервісом електронної пошти Gmail

Як відомо, основним сервісом хмарної платформи є електронна пошта Gmail. За допомогою адреси електронної пошти проводиться реєстрація на багатьох мережевих ресурсах та сервісах.

Для кожного створеного облікового запису, сервіс електронної пошти Gmail є доступним за замовчуванням. Перехід до Gmail можливий через меню вибору сервісів. Інтерфейс сервісу Gmail є інтуїтивно зрозумілим.

Він містить такі складові:

1. Рядок пошуку – дає можливість знайти листи, які містять вказану адресу відправника, тему, вміст повідомлення тощо.

2. Меню облікового запису користувача – забезпечує завершення сеансу роботи або вхід в інший обліковий запис.

3. Папки поштової скриньки – містять отримані, підготовлені, надіслані листи. Користувач може створити довільну кількість власних папок. Список гіперпосилань Пошта забезпечує перехід до контактів облікового запису.

4. Панель операцій з листами – дає можливість виділяти всі листи. Після виділення на панелі з’являються кнопки для виконання операцій архівування, позначення повідомлення як спам, видалення, перенесення листа до іншої папки, визначення мітки.

5. Гіперпосилання для налаштування сервісу Gmail.

6. Область відображення листів.

7. Панель контактів – дає змогу обмінюватися повідомленнями, а також організувати сеанс аудіо- чи відеозв’язку.

До основних операцій з електронною поштою належать отримання, створення і надсилання повідомлень. Після завантаження головної сторінки сервісу відображається папка Вхідні, яка містить отримані повідомлення, що відсортовані за датою отримання.

При створенні нового повідомлення до поля Кому слід вказати адресу електронної пошти людини, якій буде адресовано лист. Адресу можна ввести вручну або вибравши зі списку, який буде запропоновано. Сервіс Gmail забезпечує пошук серед адрес, з якими попередньо відбувалося листування.

	У головному вікні, що пропонує сервіс Gmail, є можливість:
написати листа; переглянути вхідні, із зірочкою, відкладені, надіслані листи, чернетки; виділяти окремі листи для подальшої роботи з ними.

За замовчуванням сервіс Gmail поділяє всю вашу пошту на основні, соцмережі та рекламу.

18-19.3. Робота з хмарним середовищем Google Drive

Для того, щоб зайти у хмарне сховище даних (Google Диск), потрібно обрати меню додатків Google та обрати Диск.

Google Диск (англ. Google Drive) – це хмарний сервіс, який поєднує в собі функції сховища цифрових матеріалів та набору інструментів і сервісів для роботи з ними, а саме додатки: для роботи з документами в текстовому редакторі.

(Документи Google (Google Docs)), для опрацювання та аналізу даних (Таблиці Google), проведення опитування та тестування (Форми Google), створення зображень (Малюнки Google) і презентацій (Презентації Google), формування власних карт (Google карти), проєктування вебсторінок (Google Сайти).

Рис. 18-19. 1. Ознайомлення зі сховищем файлів

Нині Google пропонує всім користувачам початкові 15 Гб онлайн-простору для зберігання, що доступний для трьох найбільш використовуваних послуг: Google Диск, Gmail, фотографії на Google+). Користувачі можуть розширити обсяг пам'яті через платний місячний план підписки. Документи, що використовують власні формати Google Docs (.gdoc, .gslides і .gsheet) не зараховуються до загального обсягу. Доступ до Google Диска (Google Drive) можна отримати, перейшовши за адресою https://drive.google.com, або за допомогою меню переходу між сервісами. Після цього користувач потрапляє на сторінку сервісу Google Диска (Google Drive), де є можливість завантажувати до нього файли практично будь-яких форматів, редагувати основні типи документів, а також надавати доступ до папок та файлів.

Основними складовими інтерфейсу сервісу є:

1. Меню основних складових сервісу – усього диску, об'єктів, до яких надано доступ, останніх змінених файлів та папок, фотографій, кошику.

2. Рядок пошуку об'єктів на диску.

3. Гіперпосилання для переходу між сервісами, відображення останніх подій, навігації між профілями користувача.

4. Меню, що відображає шлях до поточної папки та забезпечує виконання основних операцій з об'єктами диска (створення, копіювання, перейменування, завантаження на локальний пристрій, видалення, надання спільного доступу, отримання посилання).

5. Блок гіперпосилань, що дають змогу змінити відображення об'єктів (у вигляді списку або таблиці), відобразити інформаційну панель, отримати довідку, надати доступ, змінити налаштування сервісу.

6. Робоча область сервісу, що відображає файли та папки.

Натиснувши у робочій області на заголовок таблиці, можна виконати сортування у порядку зростання чи спадання та за відповідним критерієм (назва, власник, остання зміна, останні змінені мною, останні відкриті мною). У режимі списку файли відображаються у вигляді піктограм із зображенням вмісту документа і його іменем. На головній сторінці сервісу можна увімкнути відображення панелі швидкого доступу до недавно змінених документів. За замовчуванням вона буде розташована над робочою областю.

Інформаційна панель сервісу Google Диск

Горизонтальне меню містить список гіперпосилань, що вказують місцезнаходження від кореневої до поточної папки та доступ до її контекстного меню. Складові меню залежать від розташування та типу обраного об'єкта. Тобто кореневому каталогу (папка Мій диск) відповідає меню, що можна викликати натисканням кнопки Створити, а при натисканні на меню підпапок або файлів буде викликано їх контекстне меню.

Контекстне меню папки (а) та файлу (б)

Основними пунктами контекстного меню є:

попередній перегляд (тільки для файлів) – відкриває вікно попереднього перегляду файлу;

відкрити за допомогою – дає змогу вибрати нестандартний додаток для відкривання папки чи файлу; відображає додатки, якщо такі підключені до диску, також доступним є посилання на сховище додатків;

надіслати – відкриває вікно налаштувань спільного доступу до файлу/папки;

посилання для спільного доступу – дозволяє створити посилання для спільний доступ до файлу/папки;

перемістити в – відкриває меню переміщення обраного файлу або папки в інше місце на диску;

додати зірочку – позначає файл або папку для швидкого доступу з розділу Із зірочкою;

змінити колір (тільки для папок) – дає змогу змінити колір папки;

перейменувати – перейменовує обрану папку або файл;

керувати версіями (лише для файлів) – відкриває сторінку з версіями файлу, якщо такі були створені у процесі його редагування;

створити копію (тільки для файлів) – створює копію вибраного файлу в тій же папці;

завантажити – завантажує обраний файл на локальний пристрій;

вилучити – переміщує вибраний файл або папку в кошик.

За замовчуванням можна створювати документи таких типів: текстові, табличні, презентації, малюнки, форми, карти, сайти. Існує також можливість підключення до Диску додаткових сервісів: редакторів діаграм, онлайн-дошок, спеціальних математичних додатків для побудови графіків і геометричних фігур тощо.

Загалом функціонал щодо роботи з файлами та папками на Google Диску є аналогічним до основних операцій у поширених ОС. Причому основні операції можна виконувати за допомогою кількох елементів інтерфейсу. Наприклад, створення файлів можна виконувати за допомогою відповідної кнопки, списку навігації, контекстного меню. Варто зауважити, що на відміну від ОС, в одній і тій самій папці Google Диска може міститися кілька об'єктів з однаковими назвами.

Копіювання файлів також подібне до ОС – потрібно виділити об'єкт.

Відміна виконаної операції

Сервіс Google Диск надає можливості завантажувати файли з хмарного сховища на локальний пристрій та у зворотному напрямі. Перед завантаженням файлу здійснюється його тестування антивірусом (файли більше 25 Мб антивірусом не перевіряються, проте відображається повідомлення з попередженням).

Завантажити файли на особистий пристрій можна і в режимі перегляду документу. Для цього необхідно скористатися відповідною опцією у правому верхньому кутку вікна перегляду. Передавання (uploading) файлів або папок на Google Диск можливе за допомогою кнопки Створити, навігаційного меню або за допомогою способу перетягування (працює не у всіх браузерах). Для вилучення об'єктів можна скористатися: їх контекстним меню, способом перетягування їх до кошика, клавішею Delete. Протягом нетривалого часу після операції, її можна скасувати за допомогою спливаючого блока. У традиційний спосіб у кошику можна відновити вилучені файли і папки або ж видалити їх назавжди.

З папкою або файлом, який розміщений у сховищі Google Диск, можуть одночасно працювати кілька користувачів. Для цього для об'єкта треба налаштувати параметри спільного доступу. Він дає змогу організувати групову роботу учасників освітнього процесу. Переглядати документ і вносити в нього зміни можуть відразу кілька людей одночасно. Для різних категорій користувачів або груп можна надати різні права доступу до папок або файлів.

Параметри спільного доступу до папки

Після надання доступу до об'єкта, у вікні параметрів з'явиться опція ви-значення терміну дії доступу. Для пришвидшення надання доступу до об'єктів сховища, сервіс Google Диск містить засіб для надання доступу за гіперпосиланням. Для того, щоб ним скористатися, власнику достатньо перейти за відповідним гіперпосиланням у контекстному навігаційному меню. Наприклад, обравши у контекстному меню папки пункт Посилання для спільного доступу, можна зробити об'єкт загальнодоступним у межах організації.

Додаючи доступ для певних користувачів, можна обрати один з режимів доступу за посиланням (гіперпосилання Змінити):

Для всіх – файл або папка буде індексуватися пошуковими системами і брати участь у загальному пошуку; як наслідок, усі користувачі інтернету зможуть знаходити об'єкт й отримувати доступ до нього, при цьому входити до облікового запису не обов'язково.

Рис. 18-19.2. Надання доступу

Для всіх, хто має посилання – файл або папка буде доступний тільки за посиланням, після переходу за яким документ з'явиться у пункті меню Відкриті для мене Google Диска.

Для користувачів домену – файл або папка з'явиться в розділі Відкриті для мене у всіх користувачів організації.

Для користувачів домену, які мають посилання – об'єкт буде доступним тільки за посиланням у межах організації. Після авторизації користувача на сервісі Google Диск спільний документ буде доступним у розділі Відкриті для мене.

Для певних користувачів – файл або папка буде доступний користувачам лише визначених облікових записів.

Користувач, який має доступ до файлу або папки, завжди може зробити їх копію на власний диск. Для цього у розділі Доступні для мене досить викликати контекстне меню та обрати пункт Додати до диска.

Для того, щоб оперативно надавати доступ до ресурсів різним категоріям учнів або вчителів, їх доречно об'єднати у групи. Наприклад, надаючи доступ до спільної папки для користувачів групи «7class», вчитель або адміністратор забезпечить відповідний доступ до неї усім учням. Це дасть змогу практично відмовитися від записників, USB-флеш-накопичувачів та зовнішньої пам'яті.

Для збереження фотографій доречно скористатися можливостями сервісу Google Фoто. Завантажені до нього файли будуть доступні на Google диску у папці Фотографії Google. Розділ також містить картинки, завантажені до повідомлень соціальної мережі Google+.

Для організації пошуку серед об'єктів Google Диска використовують відповідну форму. Ввівши текст у рядок пошуку, виконують так званий простий пошук. У цьому випадку пошуковий вираз буде проводитися одночасно у назвах усіх типів файлів. Додатково пошук також проводиться у повному тексті файлів та документів. Звуження пошуку за тими чи іншими критеріями виконується у розширеному режимі. Викликати режим розширеного пошуку можна, натиснувши гіперпосилання у вигляді трикутника у рядку пошуку.

У формі, що відкриється, можна вказати:

тип об'єкта (фотографія, документ, таблиця, презентація, папка, форма, файл у форматі PDF тощо); власник (сам користувач або вказаний обліковий запис); місцезнаходження файлу або папки (на Google Диску користувача або на всіх доступних сховищах у межах домену); атрибут (позначений зірочкою або видалений до кошика); дата останньої зміни об'єкта; назва файлу або папки; слова, які містить файл; обліковий запис, якому надано доступ.

У пошуковому запиті можна вказати кілька слів. У цьому випадку будуть знайдені документи, що містять будь-яке з вказаних слів. При використанні фрази в лапках виконується пошук файлів, що містять вказану фразу. Перелічуючи слова або фрази, можна вказати, які з них не повинні зустрітися у матеріалі. Для цього перед словосполученням слід вказати символ «мінус» («–»). Поряд з введенням даних у форму розширеного пошуку можна використовувати пошукові конструкції. Наприклад, оператор owner: from: допомагає знайти файли або папки, до яких доступ відкрив або власником яких є вказаний користувач. Конструкція to: допомагає знайти документи, до яких надано доступ вказаному після оператора to: користувачеві.

Для конфігурування сервісу користувачеві слід перейти за гіперпосиланням у вигляді шестерні. На сторінці, що завантажиться, будуть доступні такі основні параметри:

обсяг пам’яті – дає змогу переглянути інформацію про обсяг даних збережених у сховищі (окремо виводиться статистика для сервісів Gmail, Google Диск, Google Фото);

конвертування завантажених файлів у формат Google Drive (опція дозволяє заощадити місце, але може призвести до втрати даних, якщо документи містять скрипти, макроси, зведені таблиці);

мова – дозволяє налаштувати мову вебінтерфейсу;

офлайн – забезпечує роботу з файлами, які синхронізовані на локальному пристрої, без доступу до інтернету;

щільність – змінює масштаб інтерфейсу;

швидкий доступ – налаштування відображення панелі швидкого доступу;

сповіщення – забезпечує виведення у браузері або надсилання електронних листів, які містять сповіщення про оновлення об'єктів Google Диску.

Додавання учасників до спільного диска

	Існують такі режими доступу користувачів до спільного диска:
повний доступ – користувач може керувати учасниками, завантажувати, змінювати та видаляти будь-які файли; редагування – користувач може завантажувати та змінювати файли; коментування – користувач може залишати коментарі; перегляд – користувач може відкривати та читати файли.

Подібно до основного на спільному диску буде доступним окремий кошик. Користувачами спільних дисків можуть бути облікові записи з-за меж домену. Адміністратор домену має змогу переглядати, змінювати параметри доступу, а також відновлювати стан спільних дисків на певну дату.

Зауважимо, що робота в хмарному сховищі майже не відрізняється від роботи з файлами та папками на ПК.

18-19.4. Робота з хмарним середовищем Google Keep

Google Keep – це сервіс, в якому є можливість створювати нотатки, нагадування, створювати до них мітки, переміщати їх у архів, видаляти тощо.

Для того, щоб зайти у Google Keep, зайдіть у меню додатків Google, там оберіть Keep.

Для того, щоб створити нотатку, потрібно обрати у лівому меню Нотатки у вікні, де висвітиться підказка Створити нотатку, поставити курсор для введення змісту нотатки. У момент введення нотатки сервіс запропонує ввести ще й її назву, а також надасть можливості для її редагування.

Рис. 18-19.3. Розташування Keep

Рис. 18-19.4. Головний екран

18-19.5. Робота з хмарним середовищем Google Календар

Google Calendar є хмарним сервісом для організації часу та планування виконання подій або завдань. Він забезпечує виконання завдань планування на корпоративному рівні. Крім того, сервіс є доступним для всіх, хто має особистий обліковий запис Google.

Для початку роботи із сервісом слід перейти за посиланням https://calendar.google.com/ або скористатися відповідним пунктом у меню переходу між сервісами.

Основними складовими інтерфейсу сервісу є:

1. Гіперпосилання, що використовується для відображення (приховування) списку календарів користувача.

2. Блок навігації за датами.

3. Рядок пошуку подій.

4. Список, який дає змогу змінити відображення календаря (у денному, тижневому або місячному форматі).

Рис. 18-19.5. Вікно календаря

5. Список календарів користувача.

6. Робоча область сервісу, що відображає події.

7. Гіперпосилання для додавання подій.

Зайшовши у Календар, бачимо привітальне віконечко.

Ознайомившись з новинами, натискаємо кнопку Зрозуміло.

У лівому меню відображається календар. У цьому меню можна додати загальнодоступні календарі.

У центральному полі відображаються події на тиждень за днями та годинами.

	При редагуванні нотатки є такі можливості:

Для створення нової події потрібно натиснути кнопку «+», яка знаходиться справа внизу. Для створення події необхідно заповнити такі поля: назва події, дата та час початку і кінця події, подія на увесь день, повторюваність її (щомісяця, щороку тощо), а також додаткові відомості (місце, сповіщення, опис, додати гостей).

Рис. 18-19.6. Створення подій

Рис. 18-19.7. Додавання подій в календар

Після заповнення усіх необхідних полів, потрібно обов’язково натиснути кнопку Зберегти. Подія буде занесена у календар.

Для візуального оформлення подій у календарі можна викликати контекстне меню (права кнопка миші) на події, де з'явиться вибір оформлення.

	Питання для самоконтролю
1. Розкрийте поняття Хмарні технології. 2. Опишіть роботу з хмарним середовищем Google Keep. 3. Вкажіть класифікації інформаційних загроз. 4. Опишіть роботу з сервісом електронної пошти. 5. Опишіть роботу з хмарним середовищем Google Календар.

Попередня тема

На початок

Наступна тема