НМЦ

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

Електронний посібник

 

ВФПО

МОДУЛЬ ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ БАЗ ДАНИХ ЗАСОБАМИ

ОФІСНОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

11. Створення об’єктів бази даних. Створення таблиць

11.1. Створення таблиць у базі даних

11.2. Створення таблиць Конструктором таблиць

11.3. Встановлення та змінення ключа таблиці

11.4. Встановлення імені і типу даних для поля

11.5. Встановлення властивостей поля

11.6. Встановлення властивостей таблиці

11.7. Створення, редагування та видалення зв’язків між таблицями

 

Перегляд презентації:

Створення об’єктів бази даних.

Створення таблиць

 

11. Створення об’єктів бази даних. Створення таблиць

11.1. Створення таблиць у базі даних

 

Інформація про сутності в реляційній БД зберігається в таблицях, зв’язаних між собою за певними полями. Розробку БД завжди починають зі створення таблиць. У першу чергу створюються основні (батьківські) таблиці, а потім залежні (дочірні), або таблиці зв’язків. У Access таблиці можуть бути створені різноманітними способами або імпортовані з інших програм, наприклад, Excel або Word. Для швидкого створення таблиць використовуються засоби автоматизації. Але найефективнішим і керованим є створення таблиць у режимі Конструктора. Таблиці, створені у будь-який спосіб, завжди можуть бути модифіковані у режимі Конструктора.

 

Створення нової таблиці в новій базі даних

 

Одночасно зі створенням нової БД створюється нова таблиця, яка за замовчуванням отримує ім’я Таблиця 1 та відкривається в поданні таблиці. Доцільно перейменувати таблицю так, щоб ім’я відповідало її вмісту і починалося зі слова Таблиця або Табл, наприклад, Табл_Товар, ТаблТовар.

 

Створення нової таблиці в наявній базі даних

 

Рис. 11.1. Режими створення таблиці

 

На вкладці Створення у групі Таблиці клацніть кнопку Таблиця.

Нова таблиця вставляється до БД і відкривається в поданні таблиці. Поля можна визначити безпосередньо в таблиці або відкрити таблицю в поданні Конструктора, де це можна зробити більш детально.

 

 

Конструктор є найефективнішим засобом побудови таблиць, оскільки дозволяє відразу повністю контролювати процес створення таблиць і точно встановлювати всі її властивості. Процес створення таблиць за допомогою засобів автоматизації обмежено контролюється з боку розробника БД і більшість її властивостей доводиться встановлювати додатково.

Можна відразу почати створювати таблицю за допомогою конструктора, натиснувши кнопку Конструктор таблиць, або перевести у подання конструктора будь-яку таблицю, створену раніше у будь-який спосіб.

Для цього спочатку по назві потрібної таблиці в області об’єктів необхідно зробити подвійне клацання ‒ таблиця відкриється в поданні таблиці. Потім на вкладці Основна в розділі Подання виберіть команду Конструктор або натисніть кнопку відповідного режиму у Рядку стану.

Нова таблиця з ім’ям за промовчанням Таблиця 1 відкриється в поданні конструктора і буде мати поле Ідентифікатор.

 

Рис. 11.2. Створення таблиці

 

 

Всі таблиці БД зв’язуються між собою певним типом зв’язку за допомогою ключів. Зазвичай основні (батьківські) таблиці знаходяться на боці зв’язку 1 і утримують первинний ключ. Підлеглі (дочірні) таблиці знаходяться на боці зв’язку Б і утримують вторинний складений ключ. Тобто всі таблиці БД повинні мати ключові поля. Тому побудову таблиць доцільно почати зі створення ключових полів. У більшості випадків у якості ключів використовують наявні поля таблиць. Слід зауважити, що зв’язування таблиць і вибірка даних здійснюється відповідно значень в ключових полях, тому для прискорення роботи з БД ключові поля мають утримувати дані з малою кількістю символів. Якщо в таблицях таких коротких полів немає, то у якості ключового поля доцільно використати поля з ім’ям Ідентифікатор, з типом даних Автонумерація, але у цьому випадку дещо втрачається наочність БД.

 

Рис. 11.3. Ключове поле

Для встановлення або змінення ключа виконайте наступне:

1. Якщо вас влаштовує ключове поле за замовчуванням з ім’ям Ідентифікатор і типом даних Автонумерація, то лишіть його у якості ключового поля.

2. Якщо вас не влаштовує ключове поле встановлене за замовчуванням, то змініть його назву і встановіть потрібний тип даних.

3. Якщо ключове поле в таблиці відсутнє, то у перший рядок введіть ім’я поля, зі списку поряд виберіть потрібний тип даних, після чого на вкладці Основна натисніть кнопку Ключове поле із зображенням ключа. Праворуч від назви поля має з’явитися позначення ключового поля у вигляді ключа.

 

Якщо обрати варіант Так, Access автоматично створює ключове поле з ім’ям Ідентифікатор і типом даних Автонумерація для надання унікального значення для кожного запису.

Видалення ключа

 

Для перетворення ключового поля на звичайне поле необхідно вилучити ключ. Але, якщо це ключове поле входить до зв’язку між таблицями, спочатку необхідно розірвати цей зв'язок. Як це зробити – дивись нижче. Далі це ключове поле необхідно виділити клацанням по рядку з його ім’ям і натиснути кнопку Ключове поле із зображенням ключа, позначка ключа праворуч імені поля зникне.

 

 

Імена полів вводяться у рядки відповідного стовпця у верхній частині Конструктора таблиць. Хоча Access дозволяє використовувати імена полів з 64 символів, бажано задавати їх якомога коротшими, це дозволить прискорити роботу з БД. Крім того, полям, що зв’язують різні таблиці, доцільно задавати однакові імена.

 

Рис. 11.4. Типи даних

 

Встановлення типу даних для полів є вельми важливим, бо від цього залежать дії, які можна виконувати з даними, точність і швидкість обробки даних. Головним є те, що тип даних у полях, по яких зв’язуються різні таблиці, має бути однаковим.

Тип даних встановлюється для кожного поля вибором зі списку праворуч від його імені. Встановлювати інші типи даних, що не входять до списку, не можна. Характеристика доступних типів даних наведена в табл. 1.

Таблиця 1

Доступні типи даних

 

ТИП ДАНИХ

ЗБЕРІГАЄ

Короткий текст

Алфавітно-цифрові символи. Встановлюють для тексту і цифр, які не використовуються в обчисленнях (наприклад, номер телефону). Не більше 255 символів.

Довгий текст

До 64000 алфавітно-цифрових символів. Зазвичай встановлюють для полів з характеристикою даних таблиці.

Число

Числові значення (цілі або дробові). Встановлюють для збереження чисел, призначених для обчислень. 1, 2, 4 або 8 байтів.

Дата й час

Значення дати й часу. Встановлюють для збереження значень дати й часу. 8 байтів.

Грошова одиниця

Грошові значення. Встановлюють для збереження грошових значень з вказуванням одиниці виміру (грив., дол. тощо). 8 байтів.

Автонумерація

Унікальне числове значення, яке у Access автоматично вставляється в разі додавання запису. Встановлюють для створення унікальних значень первинного ключа. 4 байти.

Так/Ні

Логічні значення. Встановлюють для полів, які можуть містити одне з двох можливих значень, наприклад: «Так/Ні» або «True/False». 1 біт.

Об’єкт OLE

Об’єкти OLE. Встановлюють для збереження об’єктів OLE, наприклад, фотографій, з інших програм, які підтримують цю технологію. Не більше 1 ГБ.

Гіперпосилання

Гіперпосилання. Встановлюють для збереження гіперпосилань, які надають безпосередній доступ до вебсторінок. Можна створювати зв’язки з об’єктами Access, які зберігаються в базі даних.

Майстер підстановок

Фактично не є типом даних, натомість викликає майстер підстановок. Використовується для запуску майстра підстановок з метою створення поля, значення якого видобувається за допомогою поля зі списком з іншої таблиці, запиту або списку значень.

 

 

За допомогою встановлення властивостей поля можна визначити відображення даних, заборонити введення хибних даних, визначити значення за замовчуванням, прискорити пошук і сортування та визначити інші характеристики поля. Тип даних поля визначає властивості, які можна встановити. Властивості поля встановлюються в розділі Властивості поля, який розташовано в нижній частині вікна Конструктора таблиць.

Частина властивостей поля використовується під час перегляду та редагування даних. Наприклад, властивості Формат, Маска вводу і Підпис впливають лише на відображення даних в таблицях. Крім того, за замовчуванням будь-які елементи у формах і звітах, що створені на основі полів таблиці, успадковують такі самі параметри властивостей. Інші властивості використовуються, щоб встановлювати для поля значення за замовчуванням або щоб вимагати введення певних значень – ці параметри застосовуються під час додавання або змінення даних у таблиці. Щоб отримати доступ і встановити всі властивості поля, використовується подання конструктора.

 

Для встановлення властивостей поля виконайте таке:

1. У верхній частині вікна конструктора таблиці клацніть потрібне поле.

2. У нижній частині вікна в розділі Властивості поля виберіть властивість, яку потрібно встановити.

3. Введіть значення властивості з клавіатури або, якщо праворуч у полі властивості відображається значок списку , натисніть його, щоб вибрати значення зі списку. У табл. 2 наведено наявні властивості полів.

 

Таблиця 2

Властивості полів

 

ВЛАСТИВІСТЬ ПОЛЯ

ВИКОРИСТАННЯ

Розмір поля

Визначення максимального розміру даних типу Короткий текст (до 255 символів).

Формат поля

Налаштування вигляду даних у полі під час відображення або друку.

Кількість знаків після коми

Визначення кількості десяткових розрядів, що використовується під час відображення чисел.

Нові значення

Встановлення способу змінення поля Ідентифікатор: поступове або випадкове збільшення.

Маска вводу

Відображення символів редагування для керування введенням даних.

Підпис

Введення тексту, який відображається за замовчуванням у підписах форм, звітів і запитів.

Значення за

замовчуванням

Автоматичне визначення для поля значення за замовчуванням у разі додавання нових записів.

Правило перевірки

Налаштування виразу, який має бути істинним у разі додавання або змінення значення в цьому полі.

Текст перевірки

Введення тексту, який відображається в разі порушення виразу з поля властивості Правило перевірки.

Обов’язково

Вимагає введення даних у поле.

 

Якщо для введення маски вводу або виразу перевірки потрібна допомога, натисніть кнопку Зображення кнопки поруч із полем властивості, щоб відобразити Побудовник виразів.

Після встановлення властивостей поля їх необхідно зберегти будь-яким відомим способом: на Панелі швидкого доступу натиснути кнопку Зберегти або клацнути правою кнопкою миші вкладку таблиці і у контекстному меню вибрати команду Зберегти, або натиснути комбінацію клавіш Ctrl+S.

 

 

Крім властивостей поля, можна налаштувати властивості, які застосовуються до всієї таблиці.

 

Рис. 11.5. Встановлення властивостей

 

Ці властивості можна встановити у вікні властивостей таблиці, для чого необхідно виконати певні дії:

Відкрийте таблицю в поданні конструктора

1. На вкладці Конструктор у групі Відображення або приховання клацніть елемент Аркуш властивостей. Аркуш властивостей таблиці відобразиться у вікні ліворуч.

2. Клацніть кнопку властивості, яку потрібно налаштувати, і введіть значення властивості.

3. Внесені зміни до властивостей таблиці необхідно зберегти у будь-який відомий спосіб.

 

Перетворення стовпця на поле підстановки

 

Поля зв’язку дочірніх таблиць мають утримувати тільки такі дані, які наявні у відповідних полях батьківських таблиць. Для пришвидшення вводу даних у поля зв’язку дочірніх таблиць та уникнення помилок доцільно для таких полів використовувати поля підстановки, які утримують списки з даними відповідних полів батьківських таблиць. Для перетворення нового стовпця на поле підстановки використовується режим конструктора. Можна створити два типи поля підстановки: списки на основі таблиць і списки значень. Список на основі таблиці використовує запит для отримання даних з іншої таблиці, а список значень відображає список фіксованих значень.

 

Для використання стовпця у якості поля підстановки необхідно виконати наступні дії:

1. Відкрийте потрібну таблицю у режимі конструктора і установіть курсор у поле, для якого буде використовуватися підстановка даних.

 

Рис. 11.6. Вікно Майстер підстановки

 

2. У розкривному списку Тип даних виберіть пункт Майстер підстановок. Запускається майстер підстановок.

3. Виберіть пункт поле підстановки має отримати значення з іншої таблиці або запиту та натисніть кнопку Далі.

4. В області Подання встановіть перемикач на потрібний тип об’єктів. Наприклад, якщо потрібно використати значення з таблиці в полі підстановки, виберіть перемикач Таблиці. Якщо потрібно використати запит, виберіть Запити. Щоб переглянути список усіх таблиць і запитів бази даних, виберіть Обидва. У центрі вікна зі списку виділіть потрібну таблицю або запит і натисніть кнопку Далі.

 

Рис. 11.7. Вибір поля

 

5. На наступному кроці перемістіть поля, які слід відображати у списку підстановки, з області Доступні поля до області Вибрані поля за допомогою кнопок); та натисніть кнопку Далі. У подальшому встановлюється один чи кілька типів сортування для полів, настроюється ширина кожного стовпця у списку підстановки, а також Який, підпис слід використати для об’єкта «поле підстановки»?

 

Рис. 11.8. Активація майстра підстановки

 

6. Натисніть кнопку Готово і збережіть таблицю.

Якщо у якості підстановки буде використаний фіксований список значень, наприклад, назви місяців, то у вікні майстра слід встановити перемикач Я самостійно введу потрібні значення.

 

Рис. 11.9. Вибір підпису для об’єкта

 

У полі Кількість стовпців вказується кількість стовпців, які слід відображати у списку, а у клітинки вводяться значення списку. Якщо потрібно, введіть ім’я нового поля та натисніть кнопку Готово.

 

11.7. Створення, редагування та видалення зв’язків між таблицями

 

Зв’язування таблиць є основним способом підтримки БД у несуперечливому стані, а також отримання даних у запитах з кількох зв’язаних між собою таблиць. Наприклад, батьківська і дочірні таблиці зв’язані між собою по полю Прізвище. При зміні певного прізвища в батьківський таблиці завдяки зв’язку автоматично змінюється це прізвище і в дочірніх таблицях.

Зв'язок один до багатьох (1:Б) встановлюється автоматично, якщо при створенні нового поля дочірньої таблиці використовується ключове поле або поле, що є частиною складеного ключа батьківської таблиці. Такий самий тип зв’язку створюється між таблицями і при використанні Майстра підстановок. Ці способи зв’язування таблиць вже розглянуті вище. За автоматичного встановлення зв’язків виникає необхідність у настроюванні їх властивостей.

 

Створення зв’язку між таблицями за допомогою команди Зв’язки

 

Перш за все необхідно впевнитися, що поля, які зв’язуються в різних таблицях, мають однаковий тип даних і однакове форматування. Наприклад, неможливо, щоб в одній таблиці поле Оцінка вміщало числа (3, 4, 5), а в зв’язаній таблиці поле Оцінка вміщало текст (задовільно, добре, відмінно). Бажано, щоб зв’язані поля також мали однакові імена.

 

Рис. 11.10. Команда Зв’язки

 

Для створення зв’язку між таблицями виконайте наступне:

1. Відкрийте потрібну БД. На вкладці Знаряддя бази даних у групі Зв’язки виберіть команду Зв’язки.

2. Якщо зв’язки ще не визначено, автоматично відображається діалогове вікно Відображення таблиці. Якщо воно не відображається, на вкладці Конструктор в групі Зв’язок натисніть кнопку Відобразити таблицю.

У діалоговому вікні Відобразити таблицю відображаються всі таблиці й запити БД.

 

Рис. 11.11. Відображення таблиці

Рис. 11.12. Розміщення відображення таблиці

 

Щоб переглянути лише таблиці, виберіть вкладку Таблиці. Щоб переглянути лише запити, виберіть вкладку Запити. Для перегляду як таблиць, так і запитів виберіть вкладку Разом.

3. Виберіть одну або кілька таблиць чи запитів і натисніть кнопку Додати. У робочій області з’явиться вікно Зв’язки з вибраними таблицями.

 

Рис. 11.13. Зв’язок таблиць

Рис. 11.14 Редагування зв’язків

 

4. Перетягніть поле з батьківської таблиці (зазвичай це первинний ключ) до зв’язаного поля в дочірній таблиці (зовнішній ключ). З’явиться діалогове вікно Редагування зв’язків.

5. Встановлення прапорця Забезпечення цілісності даних дозволяє підтримувати дані в таблицях у несуперечливому стані. Наприклад, стає неможливим введення в зв’язану таблицю таких даних, які відсутні в головній таблиці. Встановлення прапорця Каскадне оновлення пов’язаних полів забезпечує автоматичну зміну даних в зв’язаній таблиці, якщо такі дані були змінені в головній таблиці.

6. Натисніть кнопку ОК. Між таблицями буде зображено лінію зв’язку. Крім того, з боку головної таблиці відображається 1, а з боку зв’язаної таблиці – знак нескінченності , що є позначенням зв’язку один до багатьох.

 

Примітка. Зміна властивостей зв’язаних полів в таблицях неможливе. Щоб змінити властивості таких полів, спочатку необхідно скасувати зв’язок між ними.

 

Питання для самоконтролю

1. Розкрийте поняття Зв’язки між таблицями бази даних.

2. Опишіть редагування та видалення зав’язків між таблицями.

3. Опишіть створення таблиць у базі даних.

4. Опишіть створення таблиці Конструктором таблиць.

5. Як встановити ім’я та тип даних для полів?

Попередня тема

На початок

Наступна тема