|
|
|
ІНФОРМАЦІЙНІ
ТЕХНОЛОГІЇ Електронний посібник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
МОДУЛЬ ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ БАЗ ДАНИХ ЗАСОБАМИ ОФІСНОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
10. Поняття та призначення СКБД. Огляд реляційної моделі
даних 10.1. Поняття та призначення СКБД 10.2. Основні класифікації СУБД 10.5. СКБД Microsoft Office Access
СКБД
призначені
як для
створення й ведення бази даних, так і для доступу до даних. У наш час
налічується більш 50 типів СУБД для персональних комп’ютерів. До найпоширеніших
типів СКБД відносять: MS SQL Server, Oracle, Informix,
Sybase, DB2, MS Access та ін. Переваги використання СКБД З СКБД зазвичай взаємодіють не лише люди, а й інші прикладні програми.
СКБД відіграє роль своєрідної оболонки навколо бази даних, яка встановлює
правила роботи з ними будь-яких зовнішніх користувачів, або клієнтів. Ці
правила однакові як для людей, так і для програм. Такий підхід означає, що
дані в БД більш захищені, ніж у документах інших типів, до яких прикладні
програми можуть звертатися безпосередньо.
Реляційна модель даних
є сукупністю найпростіших
двовимірних таблиць – відносин (англ.
relation), тобто найпростіша двовимірна таблиця визначається
як відношення (безліч однотипних записів, об’єднаних однією темою). У
реляційних БД використовується кілька двовимірних таблиць, у яких рядки
називаються записами, а стовпці полями, між якими установлюються зв’язки. Цей
спосіб організації даних дозволяє дані (записи) в одній таблиці зв’язувати з
даними (записами) в інших таблицях через унікальні ідентифікатори (ключі) або
ключові поля. Файл
(таблиця) – сукупність екземплярів записів
однієї структури. Поле –
елементарна одиниця логічної організації даних, що відповідає неподільній
одиниці інформації – реквізиту. Запис (кортеж) – сукупність логічно пов'язаних полів.
Поле лічильника (Тип даних «Лічильник»). Тип даних
поля в базі даних, у якому для кожного запису, що додається в таблицю, у полі
автоматично заноситься унікальне числове значення. Простий ключ. Якщо поле містить унікальні
значення, такі як коди або інвентарні номери, то це поле можна визначити як
первинний ключ. У якості ключа можна визначити будь-яке поле, що містить дані,
якщо це поле не містить повторювані значення або значення Null. Складений ключ. У випадках, коли неможливо
гарантувати унікальність значень кожного поля, існує можливість створити
ключ, що складається з декількох полів. Зв’язок установлюється між двома
полями (стовпцями) двох таблиць. Існують зв’язки з відношенням
«один-до-одного», «один-до-багатьох» і «багато-до-багатьох». Один-до-одного, кожному запису з однієї таблиці
відповідає один запис в іншій таблиці (створюється в тому випадку, коли обоє
поля, що зв’язуються, є ключовими); Один-до-багатьох, кожному запису з однієї таблиці
відповідає кілька записів іншої таблиці (створюється в тому випадку, коли
тільки одне з полів є полем первинного ключа).
Метою проєктування бази даних є
визначення її логічної структури, розробка проводиться на основі опису
предметної галузі. Цей опис повинен мати сукупність документів з даними,
необхідними для заповнення БД, та інші відомості про процеси, які
характеризують предметну галузь. Розробка БД має починатися з вивчення складу
даних, які будуть представлені в базі даних для забезпечення виконання
запитів користувачів. Розробка моделі реляційних баз даних грунтується на нормалізації предметної галузі, представленої в
документах позамашинної сфери.
Цей процес виконується на основі розробки інформаційно-логічної моделі даних предметної галузі (розробка інформаційно-логічної моделі вимагає належного знання предметної галузі і розуміння її логічних зв’язків). Опис та аналіз складу даних Спочатку визначається склад і структура предметної галузі, даних,
які повинні знаходитися в базі даних і забезпечувати виконання необхідних
запитів, а також звіт користувача. Основним джерелом інформації для розробки БД є матеріал
обстеження інформаційної системи предметної галузі. Необхідно вивчити всю
систему звітних показників, які мають бути одержані при автоматизованій
обробці. Виділення інформаційних об’єктів
Визначення логічних зв’язків і побудова інформаційно-логічної моделі. Інформаційно-логічна модель
є моделлю даних, яка відображає предметну галузь у вигляді інформаційних об’єктів і зв’язків між ними. Визначення
логічної структури реляційної бази даних. При створенні бази засобами СУБД з реляційною моделлю
інформаційно-логічна модель практично не потребує перетворення. Кожний
інформаційний об’єкт відображається відповідною реляційною таблицею. Зв’язки
об’єктів – логічними зв’язками реляційних таблиць у логічній структурі БД. Логічна структура реляційної таблиці визначається згідно з
реквізитним складом об’єктів. У таблиці кожний стовпець (поле) відповідає
одному з реквізитів у заданій послідовності.
Бази даних потребують контролю та захисту. Як правило,
відповідальність за це лежить на адміністраторі бази даних. Він має координувати
процес проєктування БД, навчати користувачів роботі з БД, керувати проєктуванням і реалізацією
процедур захисту даних, підтримувати цілісність даних і забезпечувати
задовільну швидкодію системи. Основу переважної більшості інформаційних систем становлять бази
даних (БД). Тому фахівцям у галузі інформаційних технологій необхідне
професійне володіння інструментами для створення і супроводження БД. Одним із
таких інструментів є система управління базами даних (СУБД) Microsoft Access.
Access
орієнтована в першу чергу на користувачів Microsoft Office, навіть і не
знайомих з програмуванням. Це, зокрема, виявилося в тому, що вся інформація,
яка відноситься до конкретної бази даних, а саме таблиці, індекси, правила
посилальної цілісності, бізнес-правила, список користувачів, а також форми і
звіти зберігаються в одному файлі, що в цілому зручно для звичайних
користувачів.
Access
може
бути використана, з одного боку, як настільна СУБД і складова частина
офісного пакету, а з іншого боку, як клієнт Microsoft SQL Server, що дозволяє
здійснювати його адміністрування, маніпуляцію його даними і створення
додатків для цього сервера. Однією з популярних систем керування базами даних є Microsoft
Access. Іншими словами:
Об’єктами бази даних є таблиці, форми, запити, звіти, макроси,
модулі, сторінки. Таблиці
Таблиця бази даних схожа на електронну
таблицю – в обох дані зберігаються в рядках і стовпцях. Тому зазвичай досить
легко імпортувати електронну таблицю в таблицю бази даних. Головна
відмінність між тим, як дані зберігаються в електронній таблиці та базі
даних, – це спосіб, яким упорядковуються дані. Щоб БД була максимально гнучка, дані
мають бути впорядковані в таблиці, щоб позбутися зайвих елементів. Наприклад,
зберігаючи відомості про працівників, слід налаштувати відповідну таблицю, у
яку дані кожного працівника потрібно ввести лише раз. Дані про продукти
зберігатимуться у власній таблиці, а дані про філіали – в іншій. Це процедура
нормалізації. Кожен рядок у таблиці називається записом. У записах зберігаються окремі елементи даних.
Кожен запис складається з одного або кількох полів. Поля відповідають
стовпцям у таблиці. Наприклад, можна створити таблицю «Працівники», де кожен
запис (рядок) містить відомості про окремого працівника, а поля (стовпці)
містять дані різного типу, наприклад, ім’я, прізвище, адресу тощо. Полям має
бути призначено певний тип даних (текст, дата або час, число чи інший тип). Щоб зрозуміти, що таке записи й поля,
можна також уявити старий картковий каталог у бібліотеці. Кожна картка в
шухляді відповідає запису в базі даних. Кожен елемент даних на окремій картці
(автор, назва тощо) відповідає полю в базі даних. Форми
Форми дають змогу створити інтерфейс
користувача, у якому можна вводити й редагувати дані. Форми часто містять
кнопки та інші елементи керування, використовуючи які, можна виконувати різні
завдання. Ви можете створити БД без форм, редагуючи дані в табличному
поданні. Користувачі БД використовують форми, щоб переглядати, вводити й
редагувати дані в таблицях. Ви можете програмувати кнопки, щоб
визначати, які дані відображатимуться на формі, відкривати інші форми або
звіти й виконувати багато інших завдань. Припустимо, що на формі з іменем
«Форма клієнта» ви працюєте з даними клієнта. Ця форма клієнта може містити
кнопку, яка дає змогу відкрити форму замовлення, де вводиться нове замовлення
цього клієнта. Використовуючи форми, також можна
керувати тим, як інші користувачі взаємодіють із даними в базі даних. Наприклад,
можна створити форму, на якій відображаються лише потрібні поля та яка дає
змогу виконувати лише певні операції. Так можна захистити дані та
переконатися, що їх вводитимуть належним чином. Звіти
Звіти використовуються, щоб
форматувати, зводити та представляти дані. Звіт зазвичай відповідає на певне
запитання, наприклад, «Яку суму отримано від кожного клієнта цього року?» або
«У яких містах розташовані наші клієнти?». Кожен звіт можна відформатувати,
щоб представити відомості найзрозумілішим
способом. Ви можете будь-коли запустити звіт, і
в ньому завжди відображатимуться поточні дані з бази даних. Звіти зазвичай
відформатовано для друку, але також можна переглядати їх на екрані,
експортувати до іншої програми або надсилати як вкладення в повідомлення
електронної пошти. Запити
Запити можуть виконувати різні функції
в базі даних. Їх найпоширеніша функція полягає в тому, щоб отримати певні
дані з таблиці. Дані, які потрібно відобразити, зазвичай поширюються на
кілька таблиць, а запити дають змогу переглядати їх в одному табличному
поданні. Крім того, оскільки ви зазвичай не хочете бачити всі записи
одночасно, запити дають змогу додавати умови до «фільтрувати» дані вниз, щоб
бачити тільки потрібні записи. Редагуючи дані у табличному поданні оновлюваних запитів, можна змінювати дані в базових таблицях. Працюючи з оновлюваним запитом,
слід пам’ятати, що зміни насправді вносяться в
таблиці, а не лише в дані в табличному поданні запиту. Запити поділяються на дві основні
групи: вибіркові запити й запити на змінення. Вибірковий запит просто отримує
дані, які можна використовувати. Ви можете переглянути результати запиту на
екрані, роздрукувати їх або скопіювати до буфера обміну. Також можна
використати результати запиту як джерело записів для форми або звіту. Запит на змінення, як зрозуміло з
назви, дає змогу виконати певне завдання з даними. Використовуючи запити на
змінення, можна створювати нові таблиці, додавати дані до наявних, а також
оновлювати й видаляти дані. Макроси
Макроси в Access можна вважати спрощеною
мовою програмування, використовуючи яку, можна розширити функціональні
можливості бази даних. Наприклад, можна підключити макрос до кнопки на формі,
щоб він запускався, якщо натиснути цю кнопку. Макроси містять дії, які дають
змогу виконати певні завдання, наприклад, відкрити звіт, виконати запит або
закрити базу даних. Використовуючи макроси, можна автоматизувати більшість
операцій із базою даних, які виконуються вручну, і заощадити багато часу. Модулі
Проте, щоб створити макрос в Access,
слід вибрати дії макросів зі списку, а щоб створити модуль, потрібно скористатися мовою програмування Visual
Basic for Applications (VBA).
Модулі бувають двох видів: модулі класів і стандартні модулі. Модулі класів підключаються до форм або
звітів і зазвичай містять процедури для відповідної форми чи звіту.
Стандартні модулі містять загальні процедури, не пов’язані з жодним іншим
об’єктом. Стандартні модулі відображаються в області переходів у розділі Модулі, а модулі класів – ні.
Таблиці та форми використовуються для обслуговування «начинки»
бази даних, а запити та звіти виконують основну функцію БД – перетворення та
подання інформації, необхідної користувачу.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
