ОСНОВИ ДИЗАЙНУ ТА ЕСТЕТИЧНОГО

ОФОРМЛЕННЯ ЗАКЛАДІВ РОЗМІЩЕННЯ

Електронний посібник

ГОЛОВНА	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ	АНОТАЦІЯ	ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ			УКЛАДАЧІ

РОЗДІЛ 1. ДИЗАЙН ПРЕДМЕТІВ ІНТЕР’ЄРУ

1.4. Поняття про конструкційні матеріали для облаштування власного інтер’єру

1.4.1. Шпалери в сучасному інтер’єрі

1.4.2. Види шпалер. Недоліки і переваги різних видів шпалер

1.4.3. Правила підбору шпалер

1.4.4. Шпалерні роботи

1.4. Поняття про конструкційні матеріали для облаштування власного інтер’єру

Більшу частину свого життя людина проводить у приміщеннях: житлових чи виробничих. Мабуть, саме цим пояснюється наша цікавість до дизайну й якості предметів інтер`єрного призначення: меблів, санітарно-технічного обладнання, приладів для освітлення помешкання, аксесуарів, предметів декору, кімнатних квітів тощо.

Надійність і форма таких виробів та їх технічна й економічна ефективність багато в чому залежать від матеріалів, з яких їх виготовлено.

Сучасне виробництво має в своєму розпорядженні широкий вибір матеріалів. Метал, скло, бетон, натуральне дерево, пластик, папір ‒ традиційні.

Надійність і форма таких виробів та їх технічна й економічна ефективність багато в чому залежать від матеріалів, з яких їх виготовлено. Сучасне виробництво має в своєму розпорядженні широкий вибір матеріалів. Метал, скло, бетон, натуральне дерево, пластик, папір ‒ традиційні. Ці матеріали ми можемо побачити в кожній звичайній оселі, а їх використання визначають характером конструкції предметів, призначенням та умовами експлуатації.

В об’єктах елементарної конструкції матеріал використовують у моноліті, наприклад, у пластиковому посуді або металевих інструментах. Тобто, у найпростіших конструкціях форма об’єктів переважно залежить від самого матеріалу. Так, меблі, у яких використано метал як основний конструкційний матеріал, відрізняються більш вільною формою та можливістю її трансформації. Але здебільшого матеріал впливає на форму не безпосередньо, а через конструкцію.

Вплив нових матеріалів на форму здійснюється не автоматично, іноді деякий час зберігається традиційний зовнішній вигляд виробів. А перетворення можливі тільки завдяки творчому підходу дизайнерів до процесу проєктування. Однією з основних вимог при цьому є те, що виріб має бути максимально економічним не тільки в процесі виробництва, а й під час його експлуатації.

Для того щоб застосування матеріалів для виготовлення предметів інтер’єру було доцільним, необхідно враховувати їх властивості з усіма перевагами і недоліками.

Найбільш важливими для матеріалів, що їх застосовують для виготовлення виробів інтер’єру, є не тільки архітектурно-художні (естетичні) властивості, до яких належать блиск, текстура, фактура, колір, а й фізичні та механічні, що характеризують стан матеріалів, вплив на них води, температури, механічні впливи та, деякою мірою, хімічні.

До механічних властивостей матеріалів зазвичай відносять:

1. Міцність – це здатність матеріалу чинити опір руйнуванню у процесі дії зовнішніх сил, що викликають у ньому внутрішні напруження. Міцність матеріалу характеризується межею міцності за стискання, вигинання чи розтягування. Достатньо міцними можна вважати метали, скло, бетон, чого не можна сказати, наприклад, про папір.

2. Пружність – це властивість матеріалу деформуватися під навантаженням і набувати після зняття навантаження первинної форми і розміру. Найбільшу напругу, за якої матеріал ще має пружність, називають межею пружності. До пружних матеріалів відносять деякі види пластику, сталь, деревину. Для природних і штучних кам’яних матеріалів (бетону), скла, паперу, металів пружна деформація незначна.

3. Пластичність – це властивість матеріалу змінювати під навантаженням форму та розміри без розривів і тріщин і зберігати їх після зняття навантаження. Ця властивість протилежна пружності. До пластичних матеріалів відносять, наприклад, бетон до його затвердіння.

4. Крихкість – це властивість матеріалу миттєво руйнуватися під дією зовнішніх сил без помітної пластичної деформації. До крихких матеріалів відносять природний камінь, бетон (у затверділому стані), скло, чавун тощо. Один і той самий матеріал залежно від вихідних умов: температури, середовища, швидкості деформування – може перебувати у крихкому чи пластичному стані. Наприклад, багато металів та інших матеріалів за нормальної температури – пластичні, а за низької – крихкі.

5. Опір удару – це властивість матеріалу чинити опір руйнуванню під дією ударних навантажень. До таких матеріалів можна віднести бетон, метали. На відміну від них, скло має досить незначний опір удару.

6. Твердість – це здатність матеріалу чинити опір проникненню в нього іншого, більш твердого тіла. Ця властивість матеріалу важлива, наприклад, під час облаштування підлоги, або для виготовлення частин предметів, що виконують захисну функцію.

7. Стиранність – це властивість матеріалу чинити опір впливу зношення через стирання. Ця властивість важлива для матеріалів, якими покривають підлогу, сходи (дерево, кахель для підлоги, сходові щаблі тощо). Стиранність матеріалів, зазвичай, визначають у лабораторіях.

8. Зносостійкість – це руйнування матеріалу за одночасної дії стирання й удару. Подібний вплив на матеріал відбувається у процесі експлуатації підлог промислових будівель тощо.

Фізичні властивості характеризують фізичний стан матеріалу, його здатність реагувати на вплив навколишнього середовища (високих і низьких температур, води тощо).

До фізичних властивостей матеріалів, які є важливими для предметів інтер’єру, належать:

1. Пористість – це один із важливих показників структури матеріалів, вона показує ступінь заповнення об’єму матеріалу порами. З показником пористості тісно пов’язані інші властивості матеріалів (водопоглинання, морозостійкість, водонепроникність тощо). При цьому значення має не тільки величина загальної пористості, але й форма та розмір самих пустот. Наприклад, морозостійкість бетону за збільшення об'єму відкритих пор зменшується, а за збільшення закритих, навпаки, зростає.

2. Водопоглинання – це здатність матеріалів поглинати й утримувати воду. Водопоглинання показує ступінь заповнення об’єму матеріалу водою. Зміна водопоглинання може вказувати на зміну й інших властивостей матеріалів, наприклад, міцності, морозостійкості, хімічної стійкості. До матеріалів, які здатні поглинати воду, можна віднести бетон, папір, дерево.

Здатність матеріалів зберігати міцність за насичення водою називають водостійкістю. Одним із таких матеріалів є бетон.

3. Водонепроникністю називають здатність матеріалів не пропускати воду під тиском. Практично водонепроникними вважають метали, скло, пластик. Високу водонепроникність також має кераміка.

Здатність матеріалу поглинати теплоту під час нагрівання називають теплоємністю. Достатньо високу теплоємність має цегла та бетон, з яких виготовляють такі елементи інтер’єру, як печі, каміни тощо. Матеріали здатні як поглинати, так і передавати теплоту.

4. Теплопровідність – це важливий критерій теплоізоляційних властивостей матеріалів. Певною мірою теплопровідність характерна навіть для звичайного паперу.

5. Теплостійкість – це властивість матеріалу зберігати експлуатаційні характеристики (наприклад, міцність, пластичність) за механічного і хімічного впливу в умовах високої температури. Високу теплостійкість мають, наприклад, метали, з яких виготовляють кухонні плити, кераміку та інші матеріали форм для випікання або глечиків і горщиків, які досить часто виконують не тільки функціональне призначення, а й декоративне.

Хімічні властивості матеріалів характеризуються їх здатністю взаємодіяти з іншими речовинами та чинити опір дії хімічно або біологічно агресивним середовищам. Хімічні властивості матеріалів щодо предметів інтер’єру розглядають не так широко, як механічні або фізичні. Але на деяких із них усе ж варто зупинитися.

	Рекомендовано такі колірні акценти інтер’єру:
1. Хімічна стійкість – це здатність матеріалів протистояти руйнівній дії лугів, кислот, розчинених у воді солей і газів.
2. Корозійна стійкість – це властивість матеріалів чинити опір агресивному впливу середовища. До агресивних середовищ належать вода, гази, розчини кислот і лугів, органічні розчинники.

Хімічна та корозійна стійкість має бути у матеріалів, із яких виготовляють вироби інтер’єрного призначення для кухонь, ванних кімнат та туалетів (метали, скло, пластик тощо). Скажімо, мийку для кухні виготовляють із металу, що відповідає вказаним властивостям, або використовують спеціальне покриття, яке витримує вплив засобів чищення з умістом кислот, гарячу воду тощо.

«Конструкційні матеріали»

Властивості різних матеріалів, зазвичай, розглядають комплексно.

До комплексних властивостей, що характеризують стійкість матеріалів до сукупної дії низки чинників, належать: довговічність, надійність, сумісність, старіння та ерозійностійкість.

У нашому стрімкому світі з кожним роком з`являється все більше нових сучасних матеріалів, які відповідають указаним властивостям. До таких можна віднести високоміцні бетони, бетонополімери, фібробетони, декоративні бетони, сплави різних металів, термопластичні полімерні матеріали (полістирол, поліаміди, фторопласти, реактопласти), триплекси (різновид скла), склопластик тощо. Застосування цих матеріалів залежить від їхніх властивостей. Так, полімерні смоли використовують для покриття плит з деревинних матеріалів (ламінування), з яких виготовляють корпусні меблі. Напилення, які відбивають, поглинають, розсіюють світло, виконують за допомогою металізованих покриттів на скло, що його застосовують в обладнанні фото- та кіностудій. Із скла з однобічною видимістю виготовляють перегородки у спеціальних приміщеннях, наприклад, ванних кімнатах.

Ці матеріали мають свої переваги. Зазвичай, вони більш міцні та довговічні, мають меншу вагу та можуть бути тоншими за традиційні матеріали для забезпечення необхідної надійності предметів інтер’єру. Сучасні матеріали водночас виконують декілька функцій: захист конструкції від негативного впливу навколишнього середовища, організація комфортного та безпечного тактильного контакту з людиною, до того ж вони надають виробу високих естетичних якостей.

Виготовлення сучасних матеріалів, зазвичай, є складним, трудомістким процесом, який під силу не кожному виробникові, тому, здебільшого, має більшу вартість. Крім того, деякі з сучасних матеріалів не є екологічно чистими та за певних умов виділяють у навколишнє середовище шкідливі речовини, що позбавляє можливості їх використання у дитячих кімнатах або спальнях. Отже, до підбору матеріалів для виготовлення предметів інтер’єру треба ставитися обережно й зважено.

	Без сумніву, як традиційні, так і нові, сучасні матеріали необхідно використовувати економно.
Серед джерел і шляхів економії найбільшу увагу можна приділити комплексній переробці сировини і використанню вторинних матеріальних ресурсів і відходів виробництва та споживання.

Комплексна переробка сировини – це процес промислової переробки, результатом якого є добування з вихідної сировини всіх корисних її компонентів та їх цілковите використання, включаючи і технологічні відходи.

Вторинні матеріальні ресурси – це залишки сировини, відходи виробництва і споживання, які можуть бути використані у виробництві.

Відходи виробництва – залишки сировини і матеріалів, які втратили первісну споживчу вартість (обривки, стружка тощо).

Відходи споживання виробничого – брухт, гума, тара, побутового – ношені речі, одяг, макулатура.

1.4.1. Шпалери в сучасному інтер’єрі. Історія створення шпалер

У наш час існує величезний вибір видів і типів шпалер на будь-який смак. На думку істориків, існує кілька гіпотез, які свідчать про появу перших шпалер. Ось деякі з них.

Якщо вірити першій версії походження шпалер, то їх батьківщиною вважають Китай. Історія створення шпалер тісно пов'язана з історією виникнення паперу. Така важлива для наступних поколінь подія відбулася в II столітті до н.е.

Технологічний процес виготовлення паперових шпалер передавали з покоління в покоління, від майстра до майстра протягом шести століть.

Лише в VI ст. секрет розкрили японці, а трохи пізніше ним заволоділи і араби, які вдосконалили процес створення полотна не з рисового паперу а з льняного і конопляного матеріалу. Цей метод виготовлення паперу, і, як наслідок, шпалер, поширився на Далекий Схід, до Персії а надалі потрапив до Північної Америки, а потім і до Європи.

Пізніше, декілька століть потому, Китай став батьківщиною шпалер, вироблених з рисового паперу, що відрізняються вишуканим розписом, цінуються донині і є цінними експонатами в багатьох світових музеях.

У Японії перші шпалери виглядали як щільні паперові листи з нанесеним на них малюнком. А що стосується Європи, то там довгий час створювали шпалери, беручи за основу китайський метод виробництва, вносячи в них свої зміни кольору і малюнка. Малюнок наносили вручну за допомогою спеціальних трафаретів і символів, теж запозичених у Китаї.

У XVIII ст. Західна Європа славилася винаходом шпалер зі штучного шовку. Цей спосіб виробництва полягав у нанесенні на паперове полотно шовкових ниток. Як результат виходила імітація тканинного полотна, яке було популярним у знатних вельмож. Такими самими полотнами був прикрашений і Лувр ‒ резиденція королів та їхніх підданих.

Шпалери, як і багато століть тому, не змінили свого призначення, і залишаються засобом прикрашання приміщення. Шпалери дозволяють створити затишок, комфорт і неповторний стиль.

	Класифікація шпалер
За водостійкістю:

- Шпалери звичайні. Такі екземпляри не витримують впливу води, їм потрібно тільки сухе протирання (протирання окремих забруднених місць ганчірочкою або обробка пилососом, але без стикання щітки зі шпалерами).

- Шпалери водостійкі. Ось ці, навпаки, витримують протирання слабозабруднених місць вологою губкою або м'якою ганчіркою без застосування мийних засобів.

- Шпалери що миються, ‒ витримують чищення водою з додаванням мийних засобів.

- Шпалери високостійкі ‒ вінілові. Вони витримують все вищеописане і навіть більше того.

За видом поверхні:

- Шпалери гладкі.

- Шпалери з рельєфним малюнком, який наносять на поверхню в процесі виробництва.

- Шпалери з видавленим дрібним малюнком.

- Шпалери з глибоким малюнком багатошарові.

За щільністю:

- Шпалери легкі.

- Шпалери важкі (за щільності менше 110 г/м² з'являються значні труднощі з наклейкою смуг за наявності нерівностей на основі; щільніші шпалери позитивно впливають на мікроклімат у приміщенні).

Критерії	П а п е р о в і	Ф л і з е л і н о в і	В і н і л о в і	Т е к с т и л ь н і	Р і д к і	Б а м б у к о в і	С к л о ш п а л е р и	Ф о т о ш п а л е р и
Простота в наклеюванні	–	+	–	–	+	+	+	–
Простота в догляді	–	+	+	–	+	+	+	+
Екологічність	+	+	–	+	+	+	–	–
Вологостійкість	–	+	+	–	–	+	+	+
Міцність	–	+	+	+	–	+	+	+
Термін експлуатації	3-5 років	8-10 років	10-20 років	15-25 років	7-10 років	20-30 років	25-30 років	15-20 років

1.4.2. Види шпалер. Недоліки і переваги різних видів шпалер

Паперові шпалери
	Дешевше, ніж паперові шпалери, мабуть, знайти складно. Це найбільш поширений вид оздоблення стін. Полотно може мати одношарову або двошарову структуру, гладку або фактурну (опуклу), що повторює лінії малюнка поверхню.

Приваблює в цьому виді шпалер, насамперед, вартість, але є й інші позитивні якості:

- Достатня повітропроникність – бетонна основа, покрита паперовими шпалерами, здатна «дихати».

- Екологічна безпека. Без обмежень їх можна застосовувати в сухих приміщеннях квартири.

- Нескладний спосіб наклеювання і підгонки відрізків один до одного.

Однак позитивні якості перекреслюються недоліками:

- Поверхня, яка контактує з прямими сонячними променями, вигоряє. А оскільки ультрафіолет впливає тільки на деякі ділянки стіни, то через два-три роки забарвлення поверхні стане нерівномірним.

- Папір вбирає і тривалий час зберігає запахи.

- Папір боїться вологи і, як наслідок, не дозволить усунути забруднення у разі необхідності.

Вінілові шпалери
	Декоративний шар таких шпалер виготовляють спіненим вінілом. Покриття є гладким або фактурним, що повторює деякі натуральні будматеріали, включаючи тканини, зокрема шовк. Основа для декору – папір або флізелін.

Позитивні якості:

– Вініл не схильний до вицвітання навіть від ультрафіолетових променів.

– Рельєфні види шпалер здатні приховати деякі нерівності основи.

– Вінілові шпалери, особливо на флізеліні, стійко переносять вплив вологи – не дарма їх називають «шпалери, що миються».

– Є зразки матеріалу під фарбування як гладкі, так і рельєфні. Здатні перенести перефарбування до 10 разів.

До недоліків віднесемо паронепроникність. Однак це плюс для вологих приміщень – ванної кімнати. У разі нагрівання поверхні декоративний шар виділяє шкідливі речовини, але їх величина настільки мала, що навіть санітарно-епідеміологічні служби рідко звертають увагу на цей факт.

Акрилові шпалери
	Цей матеріал за способом виготовлення схожий на вінілові шпалери, але замість спіненого вінілу тут використовують спінений акрил. Нанесення проводять не суцільним шаром, а точково і меншою товщиною, ніж вініл.

Основа для точкового напилення акрилу – папір. За рахунок нерівномірного напилення поверхня виходить паронепроникною. Малюнок на акрилових шпалерах має рельєф, а от різноманітність колірної гами злегка обмежена. Ці обмеження, переважно, зумовлені використанням пастельних тонів в оформленні. Як і попередній вид шпалер, деякі акрилові шпалери можна фарбувати, але кількість застосувань фарби обмежена.

Флізелінові шпалери
	Основу цього типу шпалер виготовлено з волокон целюлози, способом виготовлення нетканого полотна. Це полотно виходить міцне і щільне. Це по суті той самий папір, але на порядок щільніше і міцніше.

Як декор на основу часто наносять вініловий шар. Однак більш безпечним для людського організму вважають полотно, виготовлене лише з флізеліну.

Плюси будматеріалу:

- Флізелінові шпалери не дають усадки після висихання клею.

- Процес наклеювання простий.

- Рівень міцності вище порівняно з паперовими аналогами.

- Не змінюють фізичних розмірів від впливу вологи.

- Мають середній рівень паропроникності.

- Переважно їх використовують під фарбування.

Текстильні шпалери
	Цей недешевий оздоблювальний матеріал виготовляють на паперовій або флізеліновій основі, що обтягується тканинним текстилем (бавовною, джутом, поліестером, шовком, велюром або льоном).

Ціннісні якості визначаються видом текстилю, який використовують для декоративного верхнього шару. У процесі вироблення текстильні шпалери просочують антистатиками і антипіренами, а види шпалер з лляної обробкою ще й антисептичними складами.

Переваги:

- Розкішний, ексклюзивний, «дорогий»… Так виглядатиме дизайн кімнати, обробленої цим матеріалом.

- Якщо тканина натуральна, назвемо текстильні шпалери екологічно чистими.

- У виробників є рулони з полотном, завширшки до 10 метрів, що дозволить створити безшовне покриття для стін.

- Стійкі до ультрафіолету.

Недоліки:

- Тканини вбирають і утримують запахи.

- Неможливість усунення забруднень за допомогою води і мийних засобів.

- Складний процес наклеювання.

- Висока вартість.

Будинок протягом декількох років після будівництва дає усадку, тому жорстке покриття або паперові види шпалер обов’язково потріскаються. Склошпалери злегка еластичні, що не дозволить їм потріскатися.

Склошпалери
	Полотно шпалер виготовляють зі скловолокна, ткацьким способом. По суті своїй це тканина, тому міцнісні характеристики дуже високі. Шпалери зі скловолокна ідеально підходять для новобудови.

Полотно призначене під фарбування водоемульсійними фарбами на водній або латексній основі.

До переваг відносять:

- великий термін експлуатації;

- високий рівень зносостійкості. Можна навіть віднести до розряду антивандальних;

- низький рівень горючості;

- не вбирають і не утримують запахи;

- скло по своїй суті не є живильним середовищем для розвитку колоній цвілі. Склошпалери, як похідне зі скла, також захищені від грибка;

- фарбування поверхні допускається до 15 разів без шкоди для міцності.

Мінуси склотканини:

- невеликий вибір рельєфних малюнків.

Металеві шпалери
	Верхній шар цих шпалер виконаний фольгою металів. Фольга має малюнок, створений комбінованою структурою дзеркального та матового покриття. Металеві шпалери наповнять інтер’єр вашої квартири неповторним сяйвом золотих, срібних чи бронзових відблисків (залежно від вибраного кольору).

Переваги:

- Високий рівень зносостійкості.

- Стійкість до сонячних променів.

- Не бояться вологи.

- Мають шумоізоляцію.

До недоліків можна віднести:

- високу складність наклеювання;

- непомірно високу вартість.

Натуральні шпалери
	До цього типу обробки належать натуральні шпалери, виконані шпоном деревини, соломою, бамбуком, очеретом. Основою найчастіше вибирають папір, але нерідко використовують і флізелін.

Будматеріал виглядає на стіні стильно, створює затишок і тепло. Навіть на дотик деякі натуральні види шпалер теплі і приємні.

До розряду переваг належать:

- Екологічність.

- Ідеальна гармонія з будь-яким інтер’єром.

- Антиалергенність.

Недоліків у натуральних будматеріалів набагато більше, ніж у штучних:

– Повна непереносимість впливу вологи. – Абсолютна чутливість до ультрафіолетових променів. – Видно стики між полотнами будматеріалу.

– Трудомісткий процес монтажу.

– Через природний рельєф поверхні пил накопичується в поглибленнях.

– Прибирання можливе тільки пилососом або щіткою.

Рідкі шпалери
	Ця обробка, напевно, ближче до декоративної штукатурки. Та й нанесення на кшталт оштукатурювання. Але виробники віднесли їх до розряду шпалер.

Інша назва рідких шпалер – шовкова штукатурка. Особливістю такої обробки вважають той факт, що за усадки нового будинку вона не принесе сюрпризів – не потріскається. Буде служити вірою і правдою тривалий період.

Для виготовлення рідких шпалер використовують натуральну целюлозу, шовкові волокна, мінеральні наповнювачі, кольоровий кварц і декоративні добавки. Сполучна основа – клей на основі целюлози. Всі без винятку компоненти натуральні за походженням, а тому нешкідливі.

Фотошпалери
	Популярними фотошпалери стали на початку 90-х років минулого століття. Виконували їх на папері у вигляді кольорової поліграфії. Тепер, з розвитком оргтехніки і якості поліграфії, фотошпалери є і вініловими і флізеліновими, навіть із самоклеючою плівкою ПВХ.

Популярними фотошпалери стали на початку 90-х років минулого століття. Виконували їх на папері у вигляді кольорової поліграфії.

Тепер, з розвитком оргтехніки і якості поліграфії, фотошпалери є і вініловими і флізеліновими, навіть із самоклеючою плівкою ПВХ.

Такі види шпалер часом займають всю площу стіни і відкривають погляд на місто з вікна хмарочоса або на морське дно з мешканцями.

Флокові шпалери
	Свою історію флокові шпалери починають за часів Стародавнього Китаю. Саме тут зародилося мистецтво наносити на щільну текстильну основу дрібні частинки ворсу, який нагадував за виглядом замшу. Ось сам цей ворс і називають флоком.

Для того щоб з'єднати воєдино натуральні волокна покриття, раніше використовували смоляний клей. Звичайно, через сотні років ніхто не використовуватиме його в натуральному вигляді для виробництва шпалер. Є простіші і сучасніші методи: на щільну паперову основу наносять клейку основу. Потім за допомогою електростатичного поля приклеюють мікроволокна з віскози або поліаміду, надлишок яких акуратно видаляють. Саме так отримують вишукані шпалери для стін.

Переваги:

-Достатня теплоізоляція ‒ всього лише двоміліметровий шар полотна здатний дати такий самий ефект у збереженні тепла, як 10 м полістиролу.

-Висока зносостійкість, головне ‒ не допускати вологого прибирання та активного тертя.

-М'якість ‒ полотно імітує натуральну замшу, велюр, шкіру. При цьому залишається куди доступнішим в ціновому діапазоні.

-Різноманіття малюнків і фарб, яке допускається під час виробництва.

-Простота і легкість в експлуатації ‒ допускається м'яке чищення сухою ганчірочкою.

-Відмінна світлостійкість ‒ матеріал не вигорає під сонячними променями і не втрачає кольору у разі випадкового впливі на нього різних засобів.

-Пожежобезпечність і вологостійкість.

-Екологічна безпека ‒ флокове покриття сьогодні належить до найбільш натуральних матеріалів, що дозволяє його використовувати в будь-яких приміщеннях.

«Види шпалер»

«Види шпалер» Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=z83ArQxeDk4

1.4.3. Правила підбору шпалер

Робота з дизайном інтер’єру передбачає дотримання усіх загальних правил щодо декору, основними з яких є правильне використання кольорів для створення того чи іншого образу, а також вдалий вибір оздоблювальних матеріалів.

У виборі певної складової дизайну важливим є практичність виробу, особливо якщо це стосується шпалер, що будуть використані у внутрішньому оздобленні стін таких громадських приміщень, як готель, хостел, ресторан чи бар, кафе.

Розробляючи дизайн-проєкт цих закладів, практично кожний фахівець з ремонтних робіт порадить вам використовувати антивандальні шпалери чи склошпалери. І це не дивно, адже такі заклади приймають велику кількість людей, тому шпалери, як і усі інші деталі декору (меблі, гардини, світильники тощо), мають бути міцними, якісними, стійкими до механічних пошкоджень, надійними у всіх відношеннях задля їх подальшого і довгострокового використання.

Окрім практичності, такі шпалери також не мають бути позбавленими естетичної краси та елегантності, щоб різноманіття модельного ряду стало гідною прикрасою, «смачною ізюминкою» вишуканого ресторану чи багатозіркового готелю.

	Вибирати шпалери варто виходячи з того, в якому приміщенні їх використовуватимуть:
– для номерів можна використовувати полотна як на флізеліновій, так і паперовій основі або цілковито паперові шпалери;
– для коридорів, фойє і холів краще вибирати полотна з вінілу, які легко мити;
– для робочого приміщення можна вибирати шпалери на будь-якій основі залежно від його функціонального призначення.

Поради щодо вибору шпалер

Колір. Навіть вчені сходяться в тому, що різні кольори по-різному впливають на настрій людини. Існують навіть групи відтінків, що діють на психіку заспокійливо, інші ж діють навпаки, дратівливо. Тому, вибираючи шпалери, орієнтуйтеся на свої відчуття, і не купуйте шпалери тих відтінків, які дратують око. Хороший варіант ‒ пастельні тони. Не варто боятися, що інтер'єр виглядатиме нудно, якщо вибрати відтінок з цієї групи, ‒ всього лише кілька яскравих акцентів в меблюванні або аксесуарах пожвавлять його, але при цьому загальний вигляд не стомлюватиме око.

Фактура і малюнок. Всі дизайнери вголос стверджують, що великі малюнки візуально збільшують обстановку і швидко стомлюють. Тому, вибираючи шпалери, віддавайте перевагу однорідному геометричному дрібному малюнку по всій площі шпалер. Що стосується фактури, тут варто виходити з практичних міркувань. Шпалери з блискітками або рельєфним малюнком, який сильно виступає, досить швидко втрачають первісний вигляд. До того ж багатьох дратує, коли блискітки під час дотику обсипаються і залишаються на тілі або одязі.

Гармонійність. Загальновідомий факт, що шпалери мають пасувати за кольором і фактурою до загального стилю інтер'єру номера. Тому перед покупкою шпалер спочатку варто визначитися зі стилем.

Освітлення і простір. Якщо в номері недостатньо природного освітлення, обирайте шпалери світліших тонів. Це, крім іншого, допоможе візуально розширити простір номера. Щоб створити більш затишну атмосферу, використовуйте шпалери теплих відтінків ‒ це допоможе гостям відразу ж відчути себе по-домашньому.

Матеріал. Від обраного матеріалу шпалер залежить їх міцність і довговічність, щоб у постояльців залишилося серйозне враження від готелю, краще не економити на шпалерах і обирати дійсно міцні і якісні вироби на основі вінілу або флізеліну.

Крім того, підбирати шпалери за параметрами потрібно з урахуванням безлічі чинників. Тут важливі і призначення приміщення, яке піддаватиметься обробці, і рівень експлуатаційної навантаження, і дизайн гарнітура. Ось чому варто якомога уважніше аналізувати асортимент доступних оздоблювальних матеріалів і купувати тільки ті з них, які задовольняють більшості вимог.

У першу чергу потрібно звертати увагу на технічні параметри.

1. Перший параметр, який слід урахувати, ‒ це вологостійкість покриття. Найбільш вологостійкі шпалери потрібні для коридору. З цього погляду кращими є вінілові покриття на флізеліновий основі, текстильні шпалери з тефлоновим напиленням і акрилові матеріали.

2. Зносостійкість: вона важлива там, де буде регулярний контакт з обробленою поверхнею. У першу чергу до таких місць відносять коридори і передпокої. Тут також підійдуть покриття на основі щільного вінілу (можна заощадити і взяти на паперовій основі) або флізеліну з мінімальною кількістю поверхневих прикрас.

3. Стійкість фарби до вицвітання актуальна під час оброблення великих світлих кімнат. Зазвичай, до складу пігментів, які використовують під час виробництва дорогих матеріалів, додають фотостабілізаційні добавки, тому вони не знебарвлюються під дією ультрафіолету. В такому випадку складно дати однозначну рекомендацію: краще уважно вивчати опис конкретної моделі шпалер.

4. Екологічність також вкрай важлива, щоб уникнути алергічних реакцій гостей. Тут можна вимагати у продавця сертифікат, який підтверджує, що у складі матеріалу немає шкідливих для здоров'я компонентів.

5. Нарешті, суто технічний параметр ‒ ширина рулону. Для приміщень прямокутної форми можна брати широкі шпалери (75-105 см), а от для обклеювання колон, ніш тощо варто придбати стандартні матеріали завширшки близько пів метра. Так вийде менше відходів, а значить, і ціна обробки знизиться.

1.4.4. Шпалерні роботи

Підготовка стін:

1. Поверхня стіни має бути сухою і гладкою.

2. Якщо на стінах є тріщини та відколи, їх необхідно зашпаклювати.

3. Щоб уникнути появи плям від взаємодії бетонних плит і клею, рекомендується покрити стіни водоемульсійною фарбою. А після цього для кращого приклеювання шпалер ‒ поґрунтувати поверхню стіни слабким розчином шпалерного клею.

4. У разі наклеювання шпалер на гладку поверхню (пластик тощо), необхідно надати їй деяку шорсткість за допомогою наждачного паперу.

Розкроювання
	Спочатку необхідно перевірити шпалери на ідентичність номера партії виготовлення, малюнка і колірного тону. Якщо шпалери без малюнка ‒ довжина всіх смуг однакова і їх можна розкроїти, просто відмотуючи від рулону. У випадку прямого стикування всі смуги ідентичні та для розкроювання малюнок смуг чітко суміщають один з одним.

Під час розкроювання шпалер зі зміщенням малюнка на кожній наступній смузі малюнок зміщується на половину візерунка; кожна друга смуга однакова. При цьому важливо, щоб шпалери відмотували від рулону в одному і тому самому напрямку.

Приготування і нанесення клею
	Залежно від типу шпалер рекомендовано використовувати спеціальний клей. Який тип клею краще підходить для певного виду шпалер і певної поверхні стіни ‒ вказано на упаковці клею.

Залежно від типу шпалер клей наносять на полотно і стіну або лише на полотно, цю інформацію вказують на шпалерах.

Приклеювання шпалер
	- Шпалери починають клеїти від вікна. Відзначте на стіні вертикальну лінію, наклейте перше полотно від стелі і розігніть вздовж зазначеної лінії. - Розгладьте полотно щіткою згори донизу і від центра до країв, видаляючи повітря, що потрапило всередину.
- За допомогою лінійки та ножа відріжте надлишки шпалер. - Наклейте наступне полотно встик з першим. - Ретельно видаляйте надлишки клею чистою губкою. - Щоб шпалери добре приклеїлися, уникайте високої температури в приміщенні й протягів.

Не рекомендується згинати цільну смугу і клеїти її в кут, також небажано стикувати дві цілісні смуги в куті. Щоб уникнути видимості стику двох смуг рекомендується клеїти цільну смугу через кут з нахльостом 3-5 см на сусідню стіну.

До дверей під час наклеювання шпалер зазвичай підходять з одного боку і ніколи ‒ з двох. Смугу, що захоплює за площею частину дверей, розрізають вертикально до верхнього краю дверної рами. Уздовж вертикального краю смугу притискають до стіни, а виступ обрізують. Виступ над дверною рамою підганяють і знизу так само обрізують.

Щодо стелі, то після розмічання першої смуги шпалери на стелі клеять «від світла», тобто, від вікна углиб кімнати.

Обклеюючи стелю, краще працювати удвох: поки одна людина прикладає і притискає смугу шпалер, інша притримує мітлою або шваброю нагорі ще згорнутий шматок смуги, що залишився.

Існує два способи наклеювання бордюрів. Якщо шпалери гладкі, то бордюр наклеюють поверх шпалер з попередньою розміткою місця його розташування. У цьому випадку виправдовує себе застосування спеціального бордюрного клею. Бордюр потрібно просто змочити водою зі зворотного боку і залишити для намокання на 5 хвилин, після цього нанести бордюрний клей і відразу приклеїти. У разі рельєфних шпалер краще всього спочатку приклеїти бордюр, а потім точно підігнати до нього смуги шпалер зверху і знизу. Для чистої підгонки рекомендується використовувати спеціальну лінійку для обрізання країв. У цьому випадку також має сенс застосовувати спеціальний бордюрний клей.

Наклеювання шпалер навколо розетки або вимикача
	1. Вимкніть електрику. 2. Зніміть розетку або вимикач. 3. Розріжте полотно навхрест і загніть куточки, що утворились всередину. 4. Вмонтуйте розетку або вимикач на місце.

Питання для самоконтролю

1. Обґрунтуйте важливість урахування механічних і фізичних властивостей конструктивних матеріалів під час вибору елементів оздоблення інтер’єру приміщень закладів розміщення? 2. Визначте завдяки яким перевагам скло шпалери активно використовуються в оздобленні приміщень закладів розміщення. 3. Які показники належать до комплексних властивостей, що характеризують матеріали? 4. Які шпалери відповідають наступним характеристикам: не дають усадки при поклейці, легкі в наклеюванні, не змінюються під впливом пари і вологості? 5. Визначте фізичні властивості матеріалів, які відіграють важливу роль при виборі предметів інтер’єру?

Попередня тема

На початок

Наступна тема