УМО НАПН України

Агроосвіта

ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ

РОБОТИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ: КРОК ЗА КРОКОМ

Електронний довідник

РОЗДІЛ 1. ПОТЕНЦІАЛ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ПРАКТИК У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

1.1 Визначення доцільності здійснення дослідно-експериментальної роботи

1.2 Перспективний педагогічний досвід, дослідно-пошукова та дослідно-експериментальна робота

1.3.Ознаки педагогічного експерименту

1.4. Види нових результатів педагогічного дослідження

1.5. Нормативно-правова база управління дослідно-експериментальною роботою

1.6. Порядок організації та проведення дослідно-експериментальної роботи

РЕЗЮМЕ до розділу 1

Опорний конспект № 1

Прикметною ознакою розвитку традиційної освітньої теорії і практики є звернення до інновацій. Традиційне – інноваційне – два полюси освіти. Методологічно ця дихотомія пов’язана з функціями цього інституту в суспільстві: з одного боку, забезпечення гомеостазу, стабільності, рівноваги в соціумі, а з іншого – поступальності, еволюційності шляхом народження нових педагогічних ідей. Однак із позиції системного аналізу протидія «традиційне – інноваційне» в освіті знімається, бо вихідним принципом функціонування й розвитку цієї системи є положення про наявність суперечності (конфлікту або гармонійної взаємодії) між адаптивними формами й інноваційними, між динамічними елементами. Суперечність може розв’язуватися на практиці як шляхом побудови нової освітньої парадигми (особистісно орієнтованої, розвивальної тощо), так і появою нових експериментальних моделей змісту або процесу навчання. З часом інноваційні освітні елементи перероджуються в адаптивну активність. Це стає можливим, коли створені цією активністю освітні норми й цінності стають нормами й цінностями певної культури. Тобто принципово нове поступово переходить у ранг еталона, стає стереотипом. Для збереження освітньої системи необхідним стає постійний вияв активності, інноваційності в окремих її елементах. Елімінувати, тобто усунути або виключити гальмівні механізми в розвитку елементів освіти можна шляхом створення креативного середовища, ядром якого є дослідно-експериментальна діяльність учасників освітнього процесу.

Перш ніж розпочати процес упровадження дослідно-експериментальної роботи, методист і заступник директора мають з’ясувати передумови організації такої роботи у ЗНЗ й ознайомити з ними педагогічних працівників.

1.1. Визначення доцільності здійснення дослідно-експериментальної роботи

Наукове дослідження – процес вироблення нових наукових знань, один із видів пізнавальної діяльності, що характеризується об’єктивністю, відтворюваністю, доказовістю, точністю.

Насамперед, слід з’ясувати доцільність дослідно-експериментальної роботи в ЗНЗ, визначити її переваги і недоліки. Так, упровадження дослідно-експериментальної роботи передбачає забезпечення таких умов для ефективної професійної діяльності педагогів, як:

· перспективність, змістовність навчально-виховних цілей і завдань, перетворення практично-орієнтованих цілей на пошуково-творчі;

· науково обґрунтоване аналізування, прогнозування та моделювання дослідно-експериментальної роботи;

· «перетворення» заступника директора на ідейного й наукового лідера;

· переорієнтація методичної роботи на науково-методичну й науково-дослідну;

· перетворення методичних об’єднань і секцій на творчі групи, кафедри та лабораторії;

· виникнення системи точної і різнобічної діагностики;

· переорієнтація педагогічної діяльності на педагогічно-дослідну;

· зміцнення ціннісно-орієнтовної єдності колективу, згуртування його навколо лідера.

Пізнання – специфічна діяльність людини, орієнтована на відкриття законів природи і суспільства, таємниць буття людини і світу взагалі, вивчення можливих способів дії з предметами і явищами; прогресування приросту інформації.

З’ясувавши доцільність проведення дослідно-експериментальної роботи, умови, що потрібно забезпечити, слід уточнити різницю між поняттями, якими необхідно оперувати дослідникам.

1.2. Перспективний педагогічний досвід, дослідно-пошукова та дослідно-експериментальна робота

Важливо правильно визначити, чим різняться поняття «перспективний педагогічний досвід», «дослідно-експериментальна робота» і «дослідно-пошукова робота». Унаслідок спільного обговорення з педагогічними працівниками школи з’ясовують сутність цих понять та їх критерії.

Перспективний педагогічний досвід (ППД) – особистісні якості педагога.

Перспективний педагогічний досвід – особистісні якості педагога, сформовані внаслідок практичної діяльності та збагачені науковими підходами, ідеями, почерпнутими з науково-методичної літератури і досвіду колег.

Існують різні критерії перспективного педагогічного досвіду (табл. 1).

Таблиця 1

Критерії перспективного педагогічного досвіду

Критерій	Суть критерію
Новизна	Системна модернізація, часткові вдосконалення педагогічного досвіду
Стійкість позитивних результатів	Упродовж кількох років, за різного складу учнів
Відповідність сучасним вимогам	Гуманістичні традиції і сучасні концепції освіти
Актуальність і перспективність тем, проблем, рішень	Мінімум на три–п’ять років
Оптимальність затрат	Мінімальні затрати сил педагогів та учнів, часу, праці та інших ресурсів
Універсальність використання ідей, задумів та способів розв’язання проблем іншими педагогами	Можливість застосовувати ідеї, задуми та способи розв’язання проблем у змінених умовах

Свідомі зміни у навчально-виховний процес – дослідно-пошукова робота

Дослідно-пошукова робота – упровадження свідомих змін у навчально-виховний процес або в організацію систем освітньої діяльності.

У пошуковій роботі враховують лише інтегративний ефект нововведення і не ставлять за мету з’ясувати чинники, які відіграли провідну роль у досягненні ефекту, не вимірюють силу впливу кожного чинника на результат, їх внутрішню кореляцію.

Дослідно-експериментальна робота як спеціально організоване відтворення та зміна педагогічних явищ

Дослідно-експериментальна робота – спеціально організоване відтворення та зміна педагогічних явищ в умовах, сприятливих для виявлення провідних чинників змін.

1.3.Ознаки педагогічного експерименту

Для усвідомлення кожним педагогом суті дослідно-експериментальної роботи необхідно обов’язково визначити поняття «педагогічний експеримент» і з’ясувати його ознаки.

Педагогічний експеримент – цілеспрямоване впровадження в педагогічний процес важливих змін відповідно до завдання роботи й гіпотези; така організація педагогічного процесу, яка давала б змогу зрозуміти зв’язки між досліджуваними явищами без порушень його цілісності; глибоке якісне аналізування і точне кількісне вимірювання впроваджених у педагогічний процес змін і водночас результатів процесу.

Характерними ознаками педагогічного експерименту є:

- точна фіксація вихідного рівня, умов перебігу та результатів експерименту;

- упровадження запланованих змін;

- варіювання умов і змін;

- відтворюваність процесу і результатів;

- інтерпретація результатів з визначенням чинників, що впливають на зміни.

З’ясувавши характерні ознаки педагогічного експерименту, необхідно ознайомитися із видами нових результатів дослідно-експериментальної роботи.

1.4. Види нових результатів педагогічного дослідження

Факт – поняття, яке означає наявність деякої реальності, на противагу чомусь вигаданому; в методології науки трактується як одиниця емпіричного знання, що співвідноситься з гіпотезою і теорією: 1) у звичайному слововживанні – синонім понять «істина», «подія», «результат»; 2) знання, достовірність якого доведено.

Новими у дослідно-експериментальній роботі є такі результати:

· з'ясовано й описано нові педагогічні факти;

· розкрито зміст нових понять;

· виявлено нові істотні ознаки відомих наукових понять;

· з'ясовано нові закономірності, причинно-наслідкові зв'язки;

· виявлено (розроблено, обґрунтовано) нові способи діяльності (педагогічної, управлінської, дослідницької тощо);

· обґрунтовано концепцію, що становить теоретичну основу для розв'язання важливого практичного завдання;

· обґрунтовано теорію, що дає змогу пояснити сутність і спрогнозувати розвиток складних процесів у сфері освіти (виховання).

Вагомим в управлінні дослідно-експериментальною роботою є вивчення нормативно-правової бази.

1.5. Нормативно-правова база управління дослідно-експериментальною роботою

Методист, заступники директора зобов’язані детально вивчити нормативно-правову базу, яка регулює дослідно-експериментальну роботу педагогів. Нормативно-правова база має кілька рівнів:

Міжнародний

· Конвенція про права дитини від 20.11.1989, ратифікована Постановою Верховної Ради УРСР від 27.02.1991№ 789-XII

Державний

· Конституція України;

· закони України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 № 651-XIV, «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III;

· Національна доктрина розвитку освіти в Україні;

· нормативно-правові акти прямої дії, зокрема: Положення про інноваційну педагогічну діяльність Міністерства освіти і науки України, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 07.11.2000 № 522; Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 114;

· висновки комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.09.2011 (протокол № 21);

· лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 19.01.2012 № 14.1/10-129 про аналіз діяльності експериментальних навчальних закладів, які мають статус всеукраїнського рівня, та оформлення реєстраційного паспорта. Зразок реєстраційного паспорта подано в додатку А

місцевий

· наприклад, регіональне Положення про порядок організації та проведення педагогічного експерименту

1.6. Порядок організації та проведення дослідно-експериментальної роботи

Створити чіткий план творчого пошуку неможливо. Подаємо характеристику етапів дослідно-експериментальної роботи, її основних завдань і результатів з урахуванням особливостей об’єкта та предмета конкретного педагогічного пошуку, специфіки загальноосвітнього навчального закладу, його можливостей (табл. 2).

Таблиця 2

Порядок організації та проведення дослідно-експериментальної роботи у ЗНЗ

Етап	Зміст роботи	Основні завдання	Результат
Підготовчий (постановка проблеми)	Розроблення програми	З’ясування та усвідомлення труднощів у педагогічній діяльності	Програма роботи
		Опрацювання науково-методичної, психолого-педагогічної літератури
		З’ясування актуальних педагогічних проблем, класифікація їх
		Формулювання актуальних педагогічних проблем
		Визначення учасників педагогічного експерименту
		Визначення рівня дослідно-експериментальної роботи
		Формулювання теми дослідно-експериментальної роботи
		Формулювання об’єкта, предмета, цілей, завдань роботи, фіксування вихідних фактів і теоретичних положень
		Розкриття задуму та формулювання гіпотези роботи
		Створення програми дослідно-експериментальної роботи
		Розроблення інструментарію (анкет, опитувальників, тестів тощо), носіїв новововведення (програм, посібників тощо)
		Визначення критеріїв успішності і чинників ризику
		З’ясування проблем, що виникають під час проектування дослідно-експериментальної роботи
Вихідної діагностики, збору інформації	Методичний супровід	Підготовка педагогів до проведення експерименту	Емпіричні дані
		Збір інформації: тестування, опитування, анкетування, вивчення документації, спостереження, експертне оцінювання
		Пошук і вивчення педагогічного досвіду з проблеми
		Вивчення теорії та історії питання
Моделювання і проектування	Моделювання, програмування, проектування	Установлення принципів моделювання досліджуваного об’єкта	Наявність моделей і проектів
		Виконання моделі досліджуваного об’єкта
		Розроблення моделі потреб (бажаного) стану об’єкта (прогноз і проект)
		Розроблення моделі і програми перетворення реального на бажане
Проведення дослідно-експериментальної роботи	Реалізація програми	Пробний (пілотний) експеримент	Опис процесу введення нового; характе-ристика результатів
		Формувальний експеримент (дослідна робота, авторська зміна відомого педагогічного досвіду)
		Проміжне дослідження результатів
		Коригування моделей програм, завершення експерименту
Підсумкове діагностуван-ня	Діагностування	Діагностичні «зрізи» (спостереження, опитування, тестування тощо)	Інструмен-тарій для діагности-чних «зрізів»
		Визначення та аналізування результатів розв’язання завдань програми
		Формулювання висновків щодо розв’язання завдань програми, з’ясування результатів перевірки гіпотези роботи
		Упровадження висновків у систему наукового знання
Завершальний	Презентація	Рекомендації для практики	Навчально-методичні матеріали (посібники, методичні рекоменда-ції, презентації тощо)
		Пропаганда і поширеняя результатів

Після визначення доцільності здійснення дослідно-експериментальної роботи, з’ясування різниці між педагогічним досвідом, дослідно-експериментальною роботою і дослідно-пошуковою роботою, виявлення ознак педагогічного експерименту, вивчення нормативно-правової бази управління дослідно-експериментальною роботою, визначення етапів, основних завдань та очікуваних результатів здійснення такої роботи можна розпочинати розроблення її програми.

РЕЗЮМЕ до розділу 1

Тематика глибокої укоріненості інновації в освітню систему визначає напрям більшості сучасних педагогічних досліджень, починаючи з історичних дискурсів та завершуючи педагогічною інноватикою як окремим предметом наукового дослідження.

І в студійованих історичних розвідках, і в царині методологічного дискурсу з проблем педагогічної інноватики, на тлі якої сформується дивна для методологічної поліфонії спільність у поглядах на дослідно-експериментальну роботу в ЗНЗ: й історики педагогічної науки, й дидактики та методисти першорядне соціальне призначення педагогічного експерименту вбачають у збереженні здоров’я суб’єктів навчально-виховного процесу, створенні найкращих способів педагогічної, управлінської, дослідницької інтеграції суб’єктів освітнього процесу в сучасну культуру.

Особливим наголосом у визначенні потенціалу дослідно-експериментальних практик у ЗНЗ є акцент на якісних змінах освітньої системи, як-то:

· перетворення практично-орієнтованих цілей на пошуково-творчі;

· науково обґрунтоване аналізування, прогнозування та моделювання;

· заступник директора стає ідейним і науковим лідером;

· методична робота набуває характеристик науково-методичної й науково-дослідної;

· методичні об’єднання і секції перетворюються на творчі групи, кафедри та лабораторії;

· створюється сприятливий соціально-психологічний клімат, зміцнюється ціннісно-орієнтовна єдність колективу, який гуртується навколо лідера.

Емпірична база експериментальної роботи ґрунтується на перспективному педагогічному досвіді (особистісних якостях педагога, сформованих у практичній діяльності та збагачених науковими підходами, ідеями, почерпнутими з науково-методичної літератури і досвіду колег), однак не зводиться лише до цього досвіду. Для поглибленого та цілісного структурування дослідно-експериментальної роботи в ЗНЗ вагомим є трактування поняття «дослідно-пошукова робота». Останнє не тотожне досліджуваному, бо передбачає лише упровадження свідомих змін у навчально-виховний процес або в організацію систем освітньої діяльності. Натомість дослідно-експериментальна робота ставить за мету з’ясувати провідні чинники ефективних змін освітньої системи, вимірювання сили впливу кожного чинника на результат та їх внутрішню кореляцію.

Наукове пізнання освітньої системи – це процес, який можна подати як: емпіричний факт – науковий факт – спостереження – реальний експеримент – модельний експеримент – уявний експеримент – фіксація результатів емпіричного рівня досліджень – емпіричне узагальнення – використання наявного теоретичного знання – образ – формулювання гіпотези – перевірка її експериментом – формулювання нових понять – введення термінів і знаків – визначення їх значення – виведення закону – створення теорії – перевірка її на практиці – ухвалення у разі потреб додаткових гіпотез.

Порядок організації та проведення дослідно-експериментальної роботи – це рух за цим маршрутом.

Опорний конспект № 1

Попередня тема

На початок

Наступна тема