7. Напрями експериментальної роботи (підкреслити): розробка, апробація нового змісту навчання та виховання (навчальні плани, предмети, навчальні та виховні програми, апробація підручників, посібників тощо); розробка, апробація інноваційних технологій: форм, методів, прийомів навчально-виховної діяльності; розробка, апробація нових технологій управління навчальними закладами, нового змісту управлінських функцій; інше (вказати):

Етапи дослідно-експериментальної роботи, терміни

Короткий зміст роботи

9. Очікувані результати:

10. Терміни початку і закінчення експерименту:

початок____; кінець_____

11. Організації, що забезпечують наукове керівництво експериментом:

Повна назва організації

12. Наукові керівники:

Прізвище, ім’я, по батькові	Вчений ступінь, звання	Місце роботи, посада

13. Відповідальний виконавець дослідно-експериментальної роботи:

Прізвище, ім’я, по батькові	Місце роботи	Посада

14. Основні публікації, де висвітлено результати експерименту:

Назва праці	Автор	Де видано працю	Видання	Рік видання

15. Висвітлення роботи на науково-методичних конференціях, науково-практичних семінарах тощо:

Назва заходу	Місце проведення	Дата проведення

16. Розгляд роботи на вченій раді Інституту або колегії МОН України

Питання	Дата проведення	Рішення

17. Розгляд роботи на Колегії обласного управління освіти і науки, Вченій (науково-методичній) раді обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти

Питання	Дата проведення	Рішення

Координатор по ОІППО (дані)

Ректор (директор) ОІППО

Додаток Б

Вправи на розвиток креативності педагогів

Елліс Торренс сформулював вимоги до прийомів розвитку креативності: «1) вони мають допомагати переходити із звичайних станів у незвичні, принаймні на короткий час; 2) вони повинні мати можливості збуджувати взаємодію інтелектуальних, вольових та емоційних функцій; 3) вони мають забезпечувати реалістичне зіткнення з проблемою, занурювати в неї, емоційно захоплювати; 4) вони мають забезпечити зіткнення протилежних понять, ідей, образів».

Вправа 1. Оцінювання частоти виявлення в індивідуальному мисленні помилкових стереотипів

1. Оцініть у бланку № 1 за 5-бальною шкалою частоту виявлення в індивідуальному мисленні помилкових стереотипів:

1 – не виявляється; 2 – виявляється, але дуже рідко; 3 – інколи виявляється; 4 – часто виявляється; 5 – постійно виявляється.

Бланк № 1. Перелік імовірнісних помилкових стереотипів

Назва стереотипу	Суть	Бал
1. «Фільтрування»	Ви вибираєте лише негативні моменти Вашого життя і маніпулюєте ними, «фільтруючи» всі позитивні аспекти ситуації
2. «Поляризоване мислення»	Ви трактуєте події або позитивно, або негативно, середини не існує
3. «Надмірне узагальнення»	Ви спрямовані до узагальненого рішення, яке випливає з одиничного факту. Якщо з Вами трапилося щось погане, Ви очікуєте, що таке буде повторюватися
4. «Знавець людей»	Не ґрунтуючись на фактах, Ви оцінюєте людей. При цьому переконані в тому, що знаєте, чому вони діють саме так, а не інакше. Особливо Ви здатні визначати, що люди відчувають до Вас
5. «Катастрофічність»	Ви чекаєте нещастя. Коли Ви дізнаєтеся про проблеми інших, у Вас зразу ж виникає думка: «Це може трапитися і зі мною!»
6. «Персоналізація»	Ви уявляєте, що слова, думки та справи інших людей – це реакція на Вас. Ви порівнюєте себе з іншими, намагаючись визначити, хто кращий, розумніший
7. «Контрольовані помилки»	Якщо Ви відчуваєте зовнішній контроль, Ви почуваєтеся жертвою неминучого, відчуваєте безпорадність. Помилки внутрішнього контролю Ви відносите до страху, до випадкових дій
8. «Помилки справедливості»	Ви гніваєтеся, стаєте роздратованим, якщо знаєте, що це є справедливим, але інші люди з Вами не погоджуються
9. «Засудження»	Ви вважаєте інших людей відповідальними за Ваші переживання, засуджуєте їх або себе за кожну проблему
10. «Сумління»	У Вас є правила поведінки та дії для себе і для інших людей. Люди, які порушують ці правила, загрожують Вашому спокою, і Ви відчуваєте сумління, якщо порушуєте самі
11. «Емоційне осмислення»	Ви автоматично вірите в те, що Ваші почуття безпомилкові. Отож, якщо Вам сумно, то Ваш партнер – нецікава людина
12. «Помилки мінливості»	Ви чекаєте, що інші будуть змінюватися відповідно до Ваших вимог, якщо Ви докладатимете багато зусиль. Вам необхідно змінювати щось в інших
13. «Глобальний рівень»	Базуючись на одній чи двох якостях, Ви виносите негативне судження про людину
14. «Правдоборець»	Ви переконані, що ваша точка зору або дії правильні. Можливість помилки не усвідомлюється
15. «Помилки винагороди»	Ви чекаєте, що всі Ваші жертви та самозречення будуть помічені й винагородженні. Відчуваєте гіркоту, коли цього не відбувається

2. Підрахуйте кількість балів і визначте коефіцієнт стереотипності: 15–35 – низький коефіцієнт стереотипності мислення; 36–55 – середній; 56–75 – високий.

3. Випишіть назви тих стереотипів, що виникають у Вашому мисленні найчастіше (оцінка – 4; 5). Саме цих стереотипів насамперед бажано позбутися. Розпочніть із виконання вправи на розпізнавання помилкових стереотипів. Визначте, які стереотипи сховані в наведених нижче судженнях. Результати занотуйте в бланку № 2.

Бланк № 2. Розпізнавання помилкових стереотипів

№ з⁄п	Судження	Назва стереотипу
1	Ваша позиція: за мене чи проти?
2	Якби Ви були більш відкриті в спілкуванні з друзями, Ви б мали більше успіхів та позитивних емоцій у Ваших взаєминах
3	Він (вона) завжди усміхається, але я знаю, що він (вона) мене недолюблює
4	Мене байдуже, що Ви думаєте. Я зроблю це знову так само
5	Ви ніколи не повинні ставити людям запитань інтимного характеру
6	Він був на «висоті» з першого дня, як з’явився тут
7	Ви не можете побороти систему
8	Я працював, створював і все задарма, ніякої вдячності
9	Ці Ваші вчинки виявляються завжди наприкінці місяця
10	Існує багато людей дотепніших, розумніших, аніж я.

4. За наведеними рекомендаціями нейтралізації помилкового стереотипу раціоналізуйте свої стереотипи.

Рекомендації з нейтралізації помилкових стереотипів:

• намагайтеся уникати таких тверджень: «все», «завжди», «нічого», «ніколи»;

• виражайте свою оцінку людей, ситуацій, подій у відсотках;

• схвалюючи рішення, обов’язково перевірте, чи не впливають на ці рішення Ваші стереотипи.

5. Раціоналізуйте наведені нижче помилкові стереотипи.

Помилковий стереотип	Раціоналізований стереотип
Якщо я буду постійно нагадувати йому про його недоліки, він обов’язково стане таким, як треба
Ваша позиція: за мене, чи проти?
Усе летить шкереберть

Вправа 2. Продай технологію винаходу

Перший етап: ознайомтеся із запитаннями та прикладами, які ілюструють існуючі винаходи. Запропонуйте власний приклад винаходу.

Другий етап: винайдіть і продайте власну технологію винаходу (бажано в освітній сфері).

№ з⁄п	Запитання	Приклади, які ілюструють таблицю
1	Чи можна досягнути одних і тих же результатів, якщо не робити цієї роботи?	Ліквідувати батарейки для кишенькових ліхтарів, розвивати інший вид енергії (атомна). Заміна камер схову, що обслуговуються людьми, на автоматичні
2	Чи можна зробити продукт чи роботу легкими?	Електричні міксери; шашлик на електричних шампурах
3	Чи можна щось зробити для прискорення процесу?	Круглі малярні щітки; електрохвильові печі
4	Чи можна зробити це приємнішим?	Заморожений апельсиновий сік
5	Чи можна це зробити зручнішим?	Посудомийна машина; консервовані продукти; сухі дріжджі
6	Чи можна це зробити безпечнішим?	Сигнальні вогні для машини; скло, що не розбивається
7	Чи можна це зробити дешевшим?	Маргарин; магазини і ресторани швидкого самообслуговування
8	Чи можна це зробити привабливішим?	М’ятна зубна паста (смак); металеві кухонні шафи (вигляд); сік у пакетах з трубочками
9	Чи можна розширити сферу використання продукту, зробити його багатоцільовим?	Рецепти, надруковані на упаковці; пилососи
10	Чи можна дещо доповнити до нього, щоб підвищити його цінність?	Вітамін D, що додається до молока; хлорофіл, що додається до жувальної гумки; ластик, прикріплений до олівця
11	Чи можна це зробити зручнішим у користуванні або портативним?	Копіювальний папір одноразового користування; валіза на колесах
12	Чи можна поліпшити спосіб реалізації?	Жіночі журнали, що продаються у продовольчих магазинах; автомат з продажу кави
13.	Чи можна поліпшити упаковку?	Полиці на дверцях холодильника; напій, що продається у формі графина

Вправа 3. Оповідання із заголовків (автор вправи – Е. Де Боно)

Інструкція: Візьміть одну газету, перегляньте заголовки. Використовуйте лише один випуск. Ваше завдання – скласти якомога більше заголовків для написання одного оповідання, яке має смисл. Якщо Ви використовуєте придумані слова, то Ваше оповідання не зовсім вдалося. Зверніть увагу: чим більше заголовків, тим більше оповідання. Ви досягли більшого успіху! Вирізавши заголовки, Ви зможете скласти із них різні комбінації. У вас можуть бути різні оповідання. Ви можете виконати це завдання по-іншому: взяти картинки (фотографію) із газети й підібрати до неї заголовок. Це може бути будь-який, окрім «рідного» (того, який, справді, відповідає картинці). Спробуйте отримати жартівливі комбінації.

Вправа 4. Композиція із предметів (автор вправи – О. І. Копитін)

Інструкція: Складіть композицію на вільну тему із предметів, які знаходяться на Вашому столі, в сумці, в кишенях, на Вас. Після цього, приготуйте коментарі до цієї композиції. Композиція може бути представлена загадкою.

Вправа 5. Кліпмейкери (автор вправи – Н. В. Володіна-Панченко)

Інструкція: Прослухайте музичний кліп із закритими очами. Під час звучання музики асоціюйте і запам’ятовуйте свої асоціації. «Намалюйте» створений кліп словами.

Додаток В

Приклад оформлення програми дослідно-експериментальної роботи. Програма дослідно-експериментальної роботи «Школа як простір соціального партнерства» на 2012–2016 роки

Загальні положення програми

1.1. Об’єкт дослідження – процес створення школи як простору соціального партнерства.

1.2. Предмет дослідження – умови та засоби розвитку соціально-психологічної компетентності школярів у процесі формування школи як простору соціального партнерства.

1.3. Мета програми: розробити систему формування гармонійно розвиненої, соціально компетентної особистості школяра, здатного оптимально інтегруватися в суспільство, конструктивно управляти конфліктами, адаптуватися в нових соціально-економічних умовах шляхом взаємодії у просторі соціального партнерства.

1.4. Основна ідея: для успішного здійснення соціалізації, формування соціальної компетентності школярів зробити школу не тільки інструментом пізнання, формою сумісного проживання подій, й майданчиком соціального партнерства, джерелом позитивного соціального досвіду.

1.5. Задум: перетворити школу на майданчик соціального партнерства. Для цього необхідно налагодити систему внутрішньошкільних партнерських взаємин різного рівня і характеру в педагогічному колективі, всередині учнівського колективу, у різновікових групах, у системі педагог – вихованець, а також установити постійні партнерські взаємини із зовнішніми агентами: батьками, представниками закладів культури, спорту, соціальних об’єднань, фірм тощо.

1.6. Гіпотеза дослідження: якщо школу перетворити на простір соціального партнерства, то можна сформувати гармонійно розвинену особистість, яка вільно орієнтується у постійно змінних соціально-економічних умовах, здатна оптимально самореалізуватися та інтегруватися у суспільстві, максимально підтримувати своє здоров’я, розуміючи його як базову загальнолюдську цінність. Для цього необхідно:

• розширити соціальні практики учнів у школі та поза школою, включати шкільне посередництво (медіаторство);

• сформувати навички гармонійної взаємодії з партнерами (педагогами, батьками, зовнішніми агентами);

• забезпечити запуск та інтенсивне функціонування механізмів ідентифікації, рефлексії, інтеріоризації і персоналізації у навчально-виховній діяльності;

• виробити партнерські навички: розвиток ініціативи та відповідальності, взаємодії, конструктивного управління конфліктами у власному житті, кар’єрі, сім’ї, суспільстві.

1.7. Законодавчо-нормативне забезпечення програми:

• Конвенція про права дитини від 20.11.1989, ратифікована Постановою Верховної Ради УРСР від 27.02.1991№ 789-XII;

• Конституція України;

• закони України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 № 651-XIV, «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III;

• Національна доктрина розвитку освіти в Україні, затверджена Указом Президента України від 17.04.2002 № 347/2002;

• нормативно-правові акти прямої дії, зокрема: Положення про інноваційну педагогічну діяльність Міністерства освіти і науки України, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 07.11.2000 № 522; Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 114;

• висновки комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.09.2011 (протокол № 21).

1.8. Фактори ризику.

1. Зосередженість уваги на позашкільній роботі та часткове ігнорування вимог освітніх стандартів.

Профілактика: введення в навчальний процес ситуацій партнерства, колективної миследіяльності, навчальної взаємодопомоги; розроблення комплексних критеріїв діяльності як окремих учнів, так і класних колективів, педагогів та інших спеціалістів у навчальній та позашкільній діяльності.

2. Відсутність у педагогів школи уміння відслідковувати та формувати психологічні механізми розвитку особистості учнів, необхідні для продуктивної взаємодії і самооцінки.

Профілактика: розроблення шкільними психологами рекомендацій із актуалізації та використання механізмів ідентифікації, рефлексії, персоналізації; широке використання діалогу, аналізу ситуацій, стимулювання самоаналізу школярів, підвищення психологічної компетентності.

3.Вузькопрагматичні установки на освіту у частини батьків.

Профілактика: підвищення психолого-педагогічної компетентності батьків завдяки індивідуальним консультаціям, батьківським всеобучем та іншим формам.

Етапи реалізації програми

№ з/п	Зміст роботи	Строк викона-ння	Очікувані результати
I. Підготовчий етап (квітень 2012 – листопад 2012 рр.)
1	Проведення організаційних нарад, науково-методичних консультацій з учасниками дослідно-експериментальної роботи для підготовки їх до інноваційної діяльності та вивчення змісту дослідно-експериментальної роботи	Квітень	Готовність педагогів до участі в дослідно-експериментальній роботі та реалізації її завдань
2	Проведення спільного засідання педагогічної ради, науково-методичної ради загальноосвітньої школи з питань організації та реалізації дослідно-експериментальної роботи	Квітень	Організація роз’яснювальної роботи серед суб’єктів навчально-виховного процесу (учителів, батьків та учнів) щодо участі в дослідно-експериментальній роботі
3	Проведення ґрунтовного аналізування: · нормативно-правових актів з питань функціонування та перспектив розвитку освіти в Україні; · філософської, педагогічної, психологічної, соціологічної та методичної літератури з проблеми, що досліджується; · досвіду міжнародних загальноосвітніх навчальних закладів щодо створення відповідного середовища	Протягом етапу	Вивчення питання історії розвитку та сучасного стану проблеми формування особистості у педагогічній теорії та практиці; визначення цілісності досліджуваного явища, теоретичних підходів, перегляд деяких теорій, оцінювання попередніх напрацювань; підвищення теоретичної підготовки педагогів та рівня їхньої самоосвіти
4	Інформаційне забезпечення експериментальної діяльності	Квітень – червень	Створення банку даних з питань організації процесу формування програми дослідно-експериментальної роботи «Школа як простір соціального партнерства»
5	Налагодження спільної діяльності з установами, що здійснюють наукове керівництво та науково-методичне супроводження дослідно-експериментальної роботи	Червень	Укладання угод про співпрацю та спільну науково-дослідну роботу з певними установами (НАПН України, інститутами післядипломної освіти тощо)
6	Формування творчих груп експериментального навчального закладу за темою роботи	Вересень	Активізація творчого мислення педагогів. План роботи творчих груп педагогів
7	Підготовка Інструкції про порядок організації і здійснення дослідно-експериментальної роботи	Жовтень	Нормативно-правове забезпечення дослідно-експериментальної роботи
8	Проведення «круглих столів», нарад, інших зібрань управлінців, науковців і педагогів за темою «Науково-методична організація інноваційних процесів у навчальному закладі»	Протягом етапу	Активізація всіх учасників дослідно-експериментальної роботи
9	Підбиття підсумків підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи	Листопад	Звіт про завершення підготовчого етапу дослідно-експериментальної роботи
II. Концептуально-діагностичний етап (грудень 2012 – листопад 2013 рр.)
1	Розроблення теоретико-концептуальних засад дослідно-експериментальної роботи за темою роботи	Грудень	Наукове обґрунтування проблеми роботи
2	Визначення та обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування моделі програми дослідно-експериментальної роботи «Школа як простір соціального партнерства»	Грудень	Наукове обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування моделі програми дослідно-експериментальної роботи «Школа як простір соціального партнерства»
3	Проведення моніторингу творчих здібностей учнів, їхньої здатності до саморозвитку та самовдосконалення у процесі реалізації проекту	Лютий – березень	Виявлення творчих здібностей учнів з метою розширення змісту, форм та методів навчально-виховної та позаурочної роботи в навчальному закладі
4	Здійснення діагностики педагогічної компетентності педагогів з проблеми роботи	Квітень	Аналітичні довідки. Визначення рівня професійної компетентності педагогічного колективу
5	Аналізування та відбір інноваційних технологій, проектів, методик, які забезпечать формування моделі проекту «Школа як простір соціального партнерства»	Квітень – травень	Створення банку інноваційних технологій, проектів, методик, що забезпечать формування моделі проекту «Школа як простір соціального партнерства»
6	Визначення змісту, форм та методів навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі	Травень	Спрямування змісту навчально-виховного процесу на досягнення цілей роботи
7	Розробка системи управління процесом створення моделі проекту «Школа як простір соціального партнерства»	Червень	Управлінське забезпечення процесу формування гармонійної особистості учня
8	Модернізація системи методичної роботи в навчальному закладі	Протягом етапу	Забезпечення постійного цілеспрямованого підвищення професійної компетентності та кваліфікації педагогічних працівників навчального закладу завдяки використанню різноманітних форм методичної роботи
9	Здійснення науково-теоретичної підготовки педагогічного колективу за темою експерименту	Червень – серпень	Програма науково-теоретичної підготовки педагогічного колективу, спрямована на підвищення кваліфікації з питань організації процесу формування гармонійної особистості учнів в умовах соціального партнерства
10	Підбиття підсумків концептуально-діагностичного етапу дослідно-експериментальної роботи	Листопад	Звіт про завершення концептуально-діагностичного етапу дослідно-експериментальної роботи
III. Формувальний етап (грудень 2013 – грудень 2015 рр.)
1	Експериментальне впровадження моделі школи як простору соціального партнерства	Грудень 2013 р. – березень 2014 р.	Аналіз результатів апробації моделі проекту «Школа як простір соціального партнерства». Оновлений зміст навчально-виховного процесу
2	Апробація системи управління процесом формування експериментальної моделі проекту «Школа як простір соціального партнерства»	Грудень 2013 р. – травень 2014 р.	Внесення змін в управлінське забезпечення процесу формування моделі проекту «Школа як простір соціального партнерства»
3	Практична апробація комплексу технологій, проектів, методик, які забезпечують реалізацію змісту дослідно-експериментальної роботи	Протягом етапу	Забезпечення реалізації змісту роботи. Підвищення ефективності навчально-виховного процесу
4	Проведення вихідних констатувальних «зрізів»	Грудень 2013 р.	Аналізування результатів констатувальних зрізів
5	Створення багатоваріантної соціальної практики школярів для забезпечення системи оволодіння навичками налагодження партнерських стосунків, їх підтримки і подальшого розвитку. Забезпечення постійного моніторингу	Протягом етапу	Створення сприятливого середовища для формування моделі проекту «Школа як простір соціального партнерства»
6	Розширення простору соціального партнерства, надання школярам права вибору видів діяльності, участі та ініціації проектів	Січень 2014 р. – вересень 2015 р.	Змістове наповнення дослідно-експериментальної роботи з формування моделі «Школа як простір соціального партнерства»
7	Підбиття підсумків формувального етапу дослідно-експериментальної роботи	Грудень 2015 р.	Звіт про завершення формувального етапу дослідно-експериментальної роботи
IV. Узагальнювальний етап (січень – червень 2016 р.)
1	Проведення комплексного моніторингового дослідження ефективності визначених організаційно-педагогічних умов, що сприяють формуванню моделі проекту «Школа як простір соціального партнерства»	Січень	Визначення впливу створеного у навчальному закладі соціально-культурного простору на формування інноваційної моделі. Внесення відповідних змін до організаційно-педагогічних умов, що сприяють формуванню моделі проекту «Школа як простір соціального партнерства»
2	Здійснення кількісного та якісного аналізів, системного оцінювання ефективності створеної моделі проекту	Лютий – березень	Аналітичні висновки про ефективність запропонованої моделі проекту
3	Визначення співвідношення результатів експерименту з поставленою метою та завданнями	Квітень	Аналітичні висновки про результативність діяльності суб’єктів дослідно-експериментальної роботи
4	Визначення чинників, які впливають на формування моделі проекту «Школа як простір соціального партнерства»	Квітень	Обґрунтування закономірностей, які впливають на формування дослідної моделі проекту
5	Підготовка методичних рекомендацій «Організаційно-педагогічні умови формування моделі «Школа як простір соціального партнерства»	Протягом етапу	Методичне супроводження результатів дослідно-експериментальної роботи
6	Підготовка серії публікацій на тему «Школа як простір соціального партнерства»	Протягом етапу	Інформаційно-методичне супроводження результатів дослідно-експериментальної роботи
7	Підбиття підсумків узагальнювального етапу дослідно-експериментальної роботи	Червень	Звіт про завершення узагальнювального етапу дослідно-експериментальної роботи
V. Коригувальний етап (липень – грудень 2016 р.)
1	Унесення коректив та інших змін до створеної та апробованої моделі «Школа як простір соціального партнерства», а також до організаційно-педагогічних, матеріально-технічних, фінансово-економічних умов експериментальної моделі (за необхідності)	Протягом етапу	Уточнення організаційно-педагогічних умов формування гармонійної особистості учня та удосконалення моделі «Школа як простір соціального партнерства»
2	Узагальнення досвіду роботи педагогічного колективу з проблеми роботи	Протягом етапу	Підготовка навчально-методичного посібника «Школа як простір соціального партнерства». Формулювання пропозицій щодо підвищення ефективності процесу формування гармонійної особистості завдяки створенню організаційно-педагогічних, матеріально-технічних, фінансово-економічних умов

Керівник педагогічного дослідження	Ініціали, прізвище
Автор-розробник	Ініціали, прізвище
Науковий консультант	Ініціали, прізвище
Виконавець	Колектив ЗНЗ

Додаток Г

Оформлення заявки на проведення експерименту

Заявка на проведення експерименту має містити:

• інформацію про її автора (авторів), за потреби – про наукового керівника експерименту (адреси, телефони, місце роботи, посади, кваліфікаційні категорії, педагогічне та вчене звання, науковий ступінь);

• формулювання теми дослідно-експериментальної роботи;

• опис очікуваних результатів експерименту, пропонованої освітньої інновації;

• визначення мети і завдань, гіпотези дослідно-експериментальної роботи;

• перелік ЗНЗ, на базі яких пропонується провести експеримент;

• визначення термінів проведення експерименту;

• пропозиції щодо змісту і термінів здійснення контролю за ходом експерименту;

• опис наявного і необхідного забезпечення експерименту (організаційного, науково-методичного, кадрового, матеріально-технічного, фінансового), його кошторис.

До заяви додаються:

• підтвердження згоди на проведення експерименту ЗНЗ, органу управління освітою, засновників, яким цей заклад безпосередньо підпорядкований, управління освіти і науки обласних чи міських держадміністрацій (копії листів до органів управління освітою або до НАПН України, що розглядає заявку);

• експериментальні навчальні плани, програми, книги (їх рукописи), за якими пропонується здійснювати навчально-виховний процес;

•інші експериментальні матеріали.

Додаток Д

Приклад взаємозв’язку колективної та індивідуальної роботи над дослідно-експериментальною проблемою (за планом роботи методичної ради ЗНЗ)

№ з⁄п	Тематика засідання	Термін виконання	Відповідальні
1.1.	Аналіз роботи методичної ради школи за 2010–2011 навчальний рік	Серпень 2011 р.	Заступник директора з навчально-виховної роботи
1.2.	Затвердження мережі науково-методичної роботи ЗНЗ на 2011–2012 навчальний рік		Заступник директора з навчально-виховної роботи
1.3.	Аналіз роботи шкільних методичних об’єднань за 2010–2011 навчальний рік		Методист, керівники методичних об’єднань
1.4.	Визначення завдань шкільних методичних об’єднань на новий навчальний рік за дослідно-експериментальною темою ЗНЗ		Заступник директора з навчально-виховної роботи
1.5.	Затвердження плану науково-методичної роботи школи і шкільних методичних об’єднань на 2011–2012 навчальний рік		Заступник директора з навчально-виховної роботи
1.6.	Затвердження предметних тижнів і шкільних олімпіад на 2011–2012 навчальний рік		Заступник директора з навчально-виховної роботи
1.7.	Затвердження індивідуальних планів роботи вчителів-експериментаторів (за дослідно-експериментальною темою ЗНЗ)		Вчителі-експериментатори, керівники творчих груп
1.8.	Організація роботи методологічних семінарів з проблеми дослідно-експериментальної роботи		Заступник директора з навчально-виховної роботи
2.1.	Про підготовку та проведення шкільного конкурсу «Учитель року»	Жовтень 2011 р.	Заступник директора з навчально-виховної роботи, керівники методичних об’єднань
2.2.	Надання методичної допомоги вчителям, які готуються до конкурсу «Учитель року»		Керівники методичних об’єднань
2.3.	Організація взаємовідвідування уроків. Аналіз особливостей сучасного уроку		Заступник директора з навчально-виховної роботи, керівники методичних об’єднань
2.4.	Про роботу творчих груп та вчителів-експериментаторів за дослідно-експериментальною темою ЗНЗ		Вчителі-експериментатори, керівники творчих груп
2.5.	Робота шкільних методичних об’єднань із обдарованими дітьми. Обговорення і затвердження списків учнів для участі у міських олімпіадах з базових дисциплін		Заступник директора з навчально-виховної роботи, керівники методичних об’єднань
2.6.	Затвердження плану підготовки та проведення атестації педагогічними працівниками ЗНЗ		Заступник директора з навчально-виховної роботи
3.1.	Інформація про роботу методичних об’єднань із дослідно-експериментальної роботи ЗНЗ за підсумками І семестру та завдання на ІІ семестр 2011–2012 навчальний рік	Січень 2012 р.	Керівники методичних об’єднань
3.2.	Використання новітніх технологій у практиці роботи вчителів та хід підготовки до Ярмарку педагогічних ідей		Вчителі-експериментатори, керівники творчих груп
3.3.	Про надання методичної допомоги вчителям, які атестуються щодо підготовки творчих звітів		Керівники методичних об’єднань
3.4.	Гурткова та позакласна робота з предметів. Аналіз за І семестр та задачі на ІІ семестр 2011–2012 навчальний рік		Керівники методичних об’єднань
4.1.	Інформація про роботу Школи молодого вчителя та аналіз використання новітніх технологій у практиці роботи молодих спеціалістів	Березень 2012 р.	Керівники методичних об’єднань
4.2.	Основні напрями діяльності методичних об’єднань із організації та підготовки учнів до Державної підсумкової атестації		Керівники методичних об’єднань
4.3.	Результати чергової атестації вчителів школи та підсумки курсової перепідготовки		Заступник директора з навчально-виховної роботи
5.1.	Аналіз роботи шкільних методичних об’єднань із дослідно-експериментальної теми ЗНЗ	Травень 2012 р.	Керівники методичних об’єднань
5.2.	Підсумки роботи вчителів-експериментаторів та творчих пар із дослідно-експериментальної теми ЗНЗ		Вчителі-експериментатори, керівники творчих груп
5.3.	Аналіз роботи методичної ради школи за 2011–2012 навчальний рік		Заступник директора з навчально-виховної роботи
5.4.	Соціально-психологічний аналіз педагогічного колективу школи: інформація про соціально-психологічний клімат у колективі, готовність вчителів до інновацій, соціально-управлінської активності з метою планування роботи на 2011–2012 навчальний рік		Психолог школи
5.5.	Пропозиції щодо складання річного плану роботи школи та планування методичної роботи на наступний навчальний рік		Члени методичної ради

Додаток Е

Рекомендації до розроблення вчителями-експериментаторами індивідуального плану роботи

(за дослідно-експериментальною темою ЗНЗ)

Формулювання теми. Тема дослідження – це рух від досягнутого наукою, від традиційного, старого до нового.

Правила формулювання теми дослідження

Правило 1. Актуальність (злободенність, гострота, назріла потреба в розв’язанні).

Правило 2. Значущість для теорії та практики (спроможність застосовуватися для розв’язання достатньо важливих наукових і практичних проблем).

Правило 3. Перспективність (актуальність і значущість для майбутнього).

Правило 4. Проблемність (неочевидність рішень, необхідність пошуку в теорії, подолання труднощів на практиці).

Правило 5. Відповідність сучасним концепціям розвитку суспільства і людини (гуманно особистісна чи соціально особистісна орієнтація).

Правило 6. Досвід і зацікавленість дослідника (усвідомленість, практична корисність).

Правило 7. Відображення в темі об’єкта, предмета та мети дослідження.

Обґрунтування актуальності теми. Актуальність вказує на необхідність і своєчасність вивчення та розв’язання проблеми для подальшого розвитку теорії і практики навчання чи виховання, характеризує суперечності, які виникають між соціальними потребами (попитом на наукові ідеї та рекомендації) і наявними засобами їх задоволення, які можуть дати педагогічна наука та практика.

Правила обґрунтування актуальності теми

Правило 1. З’ясування змістових зв’язків теми з дослідно-експериментальною темою роботи школи.

Правило 2. Визначення основних суперечностей чи невідповідностей між досягнутим рівнем педагогічного знання та проблемами розвитку теорії і практики.

Правило 3. Актуалізація теми через наведення доказів на користь реальності проблеми, необхідності її постановки і важливості її вирішення.

Правило 4. Аналіз стану дослідження теми.

Визначення об’єкта і предмета дослідження. Об’єкт – це пошук відповіді на запитання: що розглядається? Предмет – визначає аспект розгляду, дає уявлення про спосіб розгляду об’єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об’єкта розкриваються. В об’єкті, яким є розумовий розвиток учнів у процесі навчанні, може виділятися такий предмет: дослідницький та евристичний методи навчання як засіб розумового розвитку учнів (або: дидактична (чи методична) система вправ для розумового розвитку учнів).

Правила визначення об’єкта і предмета

Правило 1. Об’єктом виступає те, що досліджується: педагогічний простір, галузь (педагогічний або учнівський колективи, система виховної роботи у школі (класі), навчально-виховний процес, викладання будь-якого предмета, профорієнтації школярів тощо).

Правило 2. Предметом є те, що в цьому об’єкті має наукове пояснення (мета освіти чи виховання, прогнозування, зміст, форми, методи організації й проведення педагогічного процесу, характеристики діяльності учнів і вчителя, суперечності в навчально-виховному процесі, шляхи їх подолання, характер педагогічних вимог, впливів, педагогічні умови, особливості, тенденції розвитку навчально-виховних явищ і процесів, різні види педагогічних ситуацій).

Формулювання мети дослідження. Мета дослідження орієнтована на отримання істинного знання. При визначенні мети дослідження необхідно керуватися такими правилами.

Правило 1. З’ясувати, який результат має бути.

Правило 2. Вибрати відповідні дієслова (з’ясувати, виявити, провести, сформулювати, визначити, створити, побудувати тощо) і очікуваний продукт (що саме: модель, діагностичні методики, вправи, завдання тощо).

Правило 3. Мета формулюється за допомогою однозначних термінів.

Правило 4. Формулювання має бути чітким, не перевантаженим зайвими словами.

Завдання дослідження. Завдання – конкретні цільові настанови, завдяки яким вирішення проблеми розчленовується на окремі пізнавальні дії. Наприклад, якщо мета – підвищення рівня знань, умінь і навичок учнів, що займаються за новою або зміненою програмою, то завдання можуть бути такі:

1. Здійснити експериментальну перевірку нової (зміненої) програми з метою визначення нововведень (змінення логіки курсу; включення чи виключення деяких понять, фактів, законів, закономірностей, теоретичного матеріалу і пов’язаних з ним спеціальних знань, а також світоглядних ідей).

2. Підготувати засоби перевірки навчальних досягнень учнів (тексти письмових контрольних робіт, завдань для усного опитування, практичних робіт).

3. Скласти необхідні схеми для опрацювання й аналізу результатів перевірки навчальних досягнень учнів за новою (зміненою) програмою.

4. Узагальнити результати експериментальної перевірки нової (зміненої) програми.

5. Розробити рекомендації з удосконалення програми.

Методи і конкретні методики дослідження. Метод – правильний шлях, засіб досягнення мети, вирішення дослідницького завдання. Тобто метод можна розглядати як певний систематизований комплекс прийомів, процедур, які застосовують для досягнення мети і завдань дослідження, план, яким керуються при організації дослідно-експериментальної роботи та її окремих етапів. Методика – сукупність процедур методу, підпорядкованих виконанню певного завдання. Тобто методика – сам метод (або складова частина), що деталізується до рівня операцій. Наприклад, методика тестування знань учнів як частина методу тестів. Для доцільного вибору методів дослідження необхідно знати існуючі в науці методи. При обґрунтуванні методів та методики дослідження варто керуватися правилами.

Правило 1. У педагогічних дослідженнях використовують систему загальнонаукових методів дослідження.

Правило 2. У фундаментальних педагогічних дослідженнях застосовуються переважно теоретичні методи і експеримент. Прикладні педагогічні дослідження і розробки потребують емпіричних методів.

Правило 3. Дослідницькі методики мають забезпечувати належну репрезентативність і валідність масиву первинної інформації для досягнення належної вірогідності сформульованих висновків.

Етапи експериментального дослідження. У структурі експерименту виділяють три етапи, кожен із яких включає відповідний комплекс операцій:

• підготовчий етап – об’єднує в собі розроблення програми та складання індивідуального плану роботи;

• реалізаційний етап – практична діяльність вчителя з реалізації програми експерименту;

• аналізу й узагальнення результатів – перетворення експериментального педагогічного факту, отриманого на попередньому етапі, на факт педагогічної науки.

Експериментальна база. У дослідженні може брати участь уся школа, в іншому випадку – окремі класи, групи дітей. Визначаються експериментальні та контрольні об’єкти для порівняння.

Форма узагальнення результатів експерименту. Такими формами можуть бути: письмовий звіт, текст доповіді, методичні рекомендації, стаття у журналі, брошура, дисертація. Головним в узагальнених результатах є обґрунтування нових результатів дослідження, а саме:

• з'ясовано й описано нові педагогічні факти;

• розкрито зміст нових понять, що відображають раніше невивчені явища;

• виявлено нові істотні ознаки відомих наукових понять;

• з'ясовано нові закономірності, причинно-наслідкові зв'язки;

• виявлено (розроблено, обґрунтовано) нові способи діяльності (педагогічної, управлінської, дослідницької тощо);

• обґрунтовано концепцію, що становить теоретичну основу для розв'язання важливого практичного завдання;

• обґрунтовано теорію, що дає змогу пояснити сутність і спрогнозувати розвиток складних процесів у сфері освіти (виховання).

Додаток Є

Орієнтовний план вивчення системи роботи вчителя-експериментатора

№ з/п	Зміст роботи	Методи і форми вивчення	К-ть годин	Дата	Клас	Хто вивчає
1	Аналіз об’єктивних даних про вчителя-експериментатора	Робота з документами				Методист, заступник директора
2	Вивчення навчально-матеріальної бази для дослідно-експериментальної роботи вчителя	Бесіда, аналіз				Методист, заступник директора
3	Відвідування та аналіз системи уроків (назва тем, які передбачається вивчати)	Спостереження і аналіз				Методист, заступник директора
4	Епізодичне відвідування уроків в експериментальних і контрольних класах (назва теми, класи)	Спостереження і аналіз				Методист, керівник методич-ного об’єднання
5	Проведення контрольних зрізів знань (назва розділу чи теми навчальної програми, класи)	Тестування, усне опитування тощо				Методист, заступник директора, керівник методич-ного об’єднання
6	Співбесіда про перебіг та результат дослідно-експериментальної роботи	Бесіда				Методист, заступник директора
7	Відвідування позакласних заходів з навчального предмета (назва заходу, тема)	Спостереження та аналіз				Методист, керівник методич-ного об’єднання
8	Відвідування заходів з виховної роботи (назва заходу, тема)	Спостереження та аналіз				Методист, заступник директора
9	Відвідування заходів з роботи з батьками	Спостереження та аналіз				Директор
10	Перевірка навчальної документації.	Бесіда, аналіз, узагальнення				Методист, заступник директора
11	Аналіз та узагальнення матеріалів за наслідками, вивчення системи роботи вчителя-експериментатора	Доповідна записка, рішення методичної ради, проект наказу				Заступник директора

Додаток Ж

Зразок структури та змісту наукового звіту про результати дослідження

Вступ. У ньому характеризуються умови, в яких проходило дослідження; стан досліджуваного питання в теорії та практиці; обґрунтовуються актуальність вибраної теми, визначається науковий апарат дослідження (об'єкт і предмет дослідження; мета і завдання; гіпотеза дослідження; методи дослідження) (обсяг розділу – 1 с.).

Розділ 1. Зміст цього розділу має теоретичний характер і відображає результати виконаної роботи з вивчення й аналізу літератури за обраною проблемою, а також показує ставлення експериментаторів до позицій різних учених і практиків, які висвітлювали проблему. Закінчується розділ загальним висновком ) (обсяг розділу – 1 с.).

Розділ 2. Зміст цього розділу найчастіше ґрунтується на результатах перевірки висунутої гіпотези експериментально-дослідної роботи. Головна увага має бути зосереджена на описі етапів, суті, ходу й методик констатувального й контрольного експериментів, на доказі (або спростуванні) висунутої гіпотези, на вирішенні поставлених завдань, на досягненні окресленої мети експериментального дослідження. Розділ закінчується висновком про виконану експериментально-дослідну роботу) (обсяг розділу – 1–2 с.).

Висновки завершують текст наукового звіту про результати дослідження, складається на основі змісту розділів. Звичайно, увага акцентується на головному, короткому викладі ходу й результатів експериментально-дослідної роботи з посиланнями на таблиці, рисунки. Вказуються публікації з досліджуваної теми, де обговорювалися отримані результати. Закінчується висновок позначенням «Перспективи розроблення обраної теми», а також «Рекомендаціями вчителям (або іншим працівникам освіти)» (обсяг розділу – 3–5 с.).

Список літератури. Він характеризує рівень обізнаності дослідника в історичному й сучасному стані питання. До списку літератури включаються друковані видання (книги, брошури, статті тощо). Він складається згідно з ухваленим державним стандартом ДСТУ ГОСТ 7.1.:2006 та ДСТУ 3582-97.

Додатки – важлива складова частина наукового звіту про результати дослідження. Їх не можна розглядати тільки як ілюстрації до виконаного дослідження, оскільки вони мають прямий і глибокий зв'язок із текстом роботи. До додатку включається допоміжний матеріал звіту: проміжні математичні розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; описи засобів, що використовувалися під час проведення експерименту, вимірювань, випробувань; приклади інструкцій, анкет, тестів, контрольних робіт, рекомендації, розроблені й застосовані в дослідницькій роботі; таблиці, графіки, ілюстрації. Це можуть бути також робочі програми дослідження, анкети, роботи учнів, дидактичний матеріал тощо. Усі матеріали додатку нумеруються, підписуються. Якщо великий обсяг додатку, то матеріали доцільно зброшурувати в окрему папку

Попередня тема

На початок