ПРОФЕСІЯ – ВИКЛАДАЧ:

ПРАКТИКУМ ІЗ ДИДАКТИКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

Навчально-методичний посібник

Головна

Теоретичні відомості

Додатки

Укладачі

ЗАНЯТТЯ 9. ЯК ЗАСТОСОВУВАТИ ЕЛЕМЕНТИ ЕВРИСТИКИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ?

Діяльнісно-рефлексивний етап

Продовжте речення:

a) Зміст навчальної задачі –

b) Евристика –

c) Мозкова атака –

d) Навчальна евристична діяльність –

e) Навчальна задача –

f) Структура навчальної задачі –

g) Форма навчальної задачі –

Тематичний етап

Евристика як наука в своєму розвитку пройшла декілька етапів. Зазначимо, що розробляти вчення про евристичні методи почав ще Сократ. Мета навчання (за Сократом) – це не виклад готової суми знань, а метод, за допомогою якого можна створити систему. Філософ проблемними питаннями стимулював розвиток здібностей людей. Послідовні критичні, а інколи й іронічні запитання Сократа допомагали співрозмовнику розкрити протиріччя у власних судженнях, відійти від уявного знання. Свої прийоми мудрець порівнював з “мистецтвом повивальної бабки”, “акушерським мистецтвом”.

Сучасний етап розвитку евристики пов’язаний із виникненням кібернетики (50-ті рр. ХХ ст.). Цей етап характеризується інтенсивним вивченням евристичної діяльності людини. Сьогоднішні евристики визначається як: по-перше, спеціальні методи розв’язання задач (евристичні методи), які, як правило, протиставляються формальним методом розв’язання, що ґрунтуються на точних математичних моделях; по-друге, організація процесу продуктивного творчого мислення (евристична діяльність); по-третє, засіб написання програм ЕОМ (евристичне програмування); по-четверте, спеціальний розділ науки про мислення; по-п’яте, спеціальний метод навчання або колективного рішення проблем. Евристика – наука, що вивчає закономірності побудови нових дій у новій ситуації. Зазначимо, що під новою ситуацією розуміють ситуацію, коли суб’єкт навчання зустрічається з нестандартною задачею або ніким не розв’язаною. Результат, отриманий суб’єктом навчання в процесі розв’язання нової ситуації, є об’єктивно чи суб’єктивно новим. Об’єктивно – коли результат отримано вперше, коли ж результат є новим для людини – суб’єктивно нове.

У навчальному процесі розвиваються евристичні функції мислення. Найоптимальнішою діяльністю, що розвиває продуктивні способи мислення особистості студента, уміння досягати цілі й отримувати результат, є евристична діяльність. Навчальна евристична діяльність – це діяльність, в ході якої цілеспрямовано розвиваються здібності:

– розуміти шляхи та методи продуктивної навчально-пізнавальної діяльності, творчо копіювати їх та навчатися на своєму та запозиченому досвіду;

– систематизувати, тобто упорядковувати навчальну інформацію в інтеграційні комплекси з метою оперування нею в евристичному пошуці;

– адаптуватися до різноманітних видів навчальної діяльності, передбачувати її результати;

– планувати й прогнозувати інтелектуальну діяльність на основі логічних та інтуїтивних операцій.

Основним предметом навчальної евристичної діяльності є навчальна задача, як сформульована інформаційна система з неузгодженими частинами, що потребують її перетворення, систематики. Навчальна задача містить такі основні компоненти: форма, структура, зміст. Форма задачі – вираження внутрішньої організації та взаємодії елементів як між собою, так із зовнішніми умовами. Форма як спосіб існування задачі – відносна, тому що можлива трансформація однієї форми в іншу. Структура задачі – сукупність достатньо елементарних об’єктів із обґрунтованим зв’язком між ними. Це однозначна організація сукупності. Структура задачі дозволяє регулювати її складність, яка частково визначається кількістю структурних елементів та видом зв’язків між ними. Якщо в заданій формі визначені структурні елементи, зв’язки між ними, з’ясовані дані й невідомі елементи структурних об’єктів, то ця інформаційна система визначає зміст задачі. Змісту (як провідному компоненту задачі) властиво деяка рухливість і відносна незалежність від форми і структури.

В літературі наводиться методика Д. Пойа, яка дозволяє регулювати евристичну (пошукову) діяльність у процесі розв’язання задачі (табл. 8. 1). Приведена методика Д. Пойа ґрунтується на логічному осягненні дійсності, але це ні в якому разі не нівелює інтуїтивний шлях пізнання. Для розв’язання задач такого типу розроблена в 40-60-тих рр. ХХ ст. низка різноманітних системних методів пошуку. У літературі існує зведений перелік евристичних методів (табл. 9.1). Розглянемо можливості використання методу мозкової атаки, її модифікації.

Таблиця 9.1

Як розв’язувати задачу (за Дж. Пойа)

Розуміння постановки задачі
1. Потрібно ясно зрозуміти задачу	Що невідомо? Що дано? Які умови? Чи можна задовольнити умови? Чи достатньо умов для визначення невідомого? Зробіть малюнок. Введіть позначення. Розділіть умови на частини. Спробуйте записати їх.
Складання плану рішення
2. Треба знайти зв’язок між даними і невідомими. Якщо не вдається відразу побачити цей зв’язок, можливо, корисно буде розглянути додаткові задачі	Чи не зустрічалася вам раніше ця задача? Чи відома вам подібна задача? Чи не можна використати результат, метод розв’язання із знайомої задачі? Чи не можна по-іншому сформулювати задачу? Ще по-другому? Якщо не вдається розв’язати дану задачу, спробуйте розв’язати спочатку подібну. Чи не можна придумати найбільш подібну задачу? Чи не можна розв’язати частину задачі? Чи всі дані використані? Чи всі умови?
Здійснення плану
3. Треба здійснити план рішення	Здійснюючи план рішення, контролюйте кожен свій крок. Чи зрозуміло вам, що кроки, які ви здійснюєте, правильні? Чи зможете ви довести, що вони правильні?
Погляд назад (вивчення отриманого рішення)
4. Треба вивчити рішення, що віднайшли	Можна перевірити результат? Можна перевірити хід рішення? Чи можна отримати той же результат інакше? Чи можна в будь-якій іншій задачі використати отриманий результат чи метод рішення?

Мозкова атака як один із системних методів пошуку є ефективним методом активізації колективної творчої діяльності. Відомо, що навчальний процес, який ґрунтується на критиці, створює фрустрації, гальмує мислення, творчі процеси людини. Щодо цього у психоаналітичних студіях З. Фрейда та в неофрейдистів є промовисте спостереження: зустріч кожної людини з проблемною ситуацією ніколи не позбавлене відчуття страху, адже йдеться про те, що слід полегшити усталене, узвичаєне існування та увійти в смугу незвичайного, невідомого, непередбачуваного. У мозковій атаці пропонують розмежовувати процеси формулювання гіпотез та їхню критичну оцінку. При цьому, означені процеси здійснюються різними людьми.

Таблиця 9.2

Евристичні методи (за О.В. Чус і В.М. Данченко)

№ п/п	Назва методу	Автор	Рік
1.	Метод економічного аналізу й поелементної обробки	Ю. Соболєв	1950
2.	Алгоритм розв’язання винахідницьких задач	Г.Альтшуллер	1956
3.	Метод керованого мислення	Н.Середа	1961
4.	Метод семеричного пошуку	Г. Буш	1964
5.	Метод психоевристичного програмування	В. Чавчанідзе та ін.	1968
6.	Метод використання бібліотеки евристичних прийомів	О. Половинкін	1969
7.	Метод системно-логічного підходу до розв’язання винахідницьких задач	В. Шубін	1972
8.	Узагальнений евристичний алгоритм	О. Половинкін та ін.	1976
9.	Метод десятинних матриць пошуку	Р. Повилейко	1976
10.	Метод вияву узагальнених прийомів на основі аналізу опису відкриття	М. Заринов та ін.	1978
11.	Вепольний аналіз	Г. Альтшуллер	1978
12.	Метод аналізу властивостей і синтезу технічних рішень	А. Чус	1979
13.	Аксіоматичний метод понять	В. Скоморохов	1980
14.	Метод каталогу	Ф. Кунце	1926
15.	Метод організуючих понять	Ф. Ханзен	1953
16.	Метод конференції ідей	В. Гільде та ін.	1970
17.	Систематична евристика	І. Мюллер та ін.	1970
18.	Метод фундаментального проектування	Є. Матчетт	1966
19.	Метод контрольних запитань	Д. Пойа, Т. Ейлоарт	1945 1969
20.	Метод функціонального відкриття	К. Делоне	1970
21.	Метод ліквідацій проблемних ситуацій	К. Делоне	1972
22.	Метод транформації системи	К. Делоне	1972
23.	Морфологічний аналіз	Ф. Цвікки	1942
24.	Синектика	В. Гордон	1944
25.	Метод мозкової атаки	А. Осторн	1957
26.	Метод музейного експерименту	авторський колектив	1970
27.	Метод “матриць відкриття”	А. Моль	1955
28.	Інтегральний метод “Метра”	І. Бувен та ін.	1972

Викладач, як управлінець даного методу, забезпечує виконання правил мозкової атаки:

1.Умови задачі формулюються у загальних рисах перед “атакою”.

2.Група “генераторів ідей” пропонує максимальну кількість гіпотез за відведений час (20–40 хв.). Пропонуються будь-які гіпотези: фантастичні, помилкові, жартівливі. Ідеї мають бути безперервні, доповнюватися і розвиватися. Регламент на кожну ідею: в межах двох хвилин (без доведень). Всі ідеї протоколюються або записуються на магнітну стрічку. На цьому етапі забороняється будь-яка критика, в тому числі й прихована (скептичні посмішки, жести, міміка). Підвищити активність мозкової атаки бажано через релаксацію, що дозволяє зняти психічне й м’язове навантаження.

3.Група експертів оцінює запропоновані гіпотези. Експертиза та відбір гіпотез проводиться ретельно, оцінюються несерйозні та нереальні гіпотези.

4.Нерозв’язана в процесі “атаки” задача може бути запропонована цьому ж колективу, але дещо у видозміненій формі.

5.Активізувати процес генерування ідей рекомендується за допомогою таких прийомів: інверсія (зроби навпаки); аналогія (зроби так, як це зроблено в попередньому рішенні); емпатія (вважай себе частиною задачі, з’ясуй при цьому свої відчуття); фантазія (зроби дещо фантастичне).

6.Гіпотези оцінюються за десятибальною системою і виводиться середній бал за оцінками всіх експертів.

Модифікаціями мозкової атаки є письмовий та індивідуальний варіанти. Якщо в першому випадку задача формулюються письмово, то індивідуальна мозкова атака – це процес генерування й оцінки гіпотез однією особою.

Діяльнісний етап

Вправа 1. «Атака думок» За допомогою вправи розв’яжіть проблему реалізації сучасного змісту гуманітарної освіти у вищій школі.

Алгоритм роботи:

1 етап – повідомлення теми, мети і активізація інтересу

11 етап – повідомлення загальних правил співробітництва

Правила співробітництва

1. Кожен учасник зобов’язаний діяти відповідно до ролі (викладач, науковий експерт, технічний експерт, секретар, керівник підгрупи, член підгрупи).

2. Кожен зобов’язаний уважно слухати, стежити за ходом навчальної діяльності й намагатися зрозуміти її.

3. Кожен мусить мати одне запитання.

4. Кожен мусить мати одне заперечення.

5. Виступати коротко, ясно, чітко, впевнено. Оригінальність, гумор – необхідні, але не мусять переходити межі діловитості.

111 етап – повідомлення критеріїв оцінки

Критерії оцінки навчальної діяльності

Вид навчальної діяльності	Час, необхідний на виконання	Кількість балів за участь	Кількість балів за відмову, пасивність
1. Підготовка, виконання навчальної дії	за необхідності	до + 5	до – 5
2. Виступ	до 3 хв.	до + 5	до – 5
3. Виклад	до 1 хв.	до +1	до –1
4. Відповіді на запитання	до 1 хв.	до +2	до –2
5. Заперечення	до 1 хв.	до +3	до –3
6. Запитання	до 1 хв.	до +1	до –1
7. Доповнення	до 1 хв.	до +2	до –2

1Y етап – призначення наукових експертів і секретаря

Y етап – виклад ситуації для пошуку: «Дискусійним у теорії і практиці навчання є зміст гуманітарної освіти у вищій школі. Пропонується висловити ваші зауваження до його формування. Всі пропозиції будуть записані, як реальні, так і нереальні. Не можна критикувати. Висловлюйте будь-яку думку. Секретар фіксує їх на дошці».

Y1 етап – ознайомлення з інформацією, надання викладачем додаткової інформації (за необхідністю)

Y11 етап – проводиться атака думок, кожен виступає з короткими діловими пропозиціями

Y111 етап – експерти аналізують атаку думок

1X етап – підведення підсумків, узагальнення ведучим

Вправа 2. Моделювання навчально-творчих завдань. Дослідниця Д. Толлінгерова була першим чеським автором, яка запропонувала за аналогію з класифікацією Блума таксономію навчальних завдань, розділених за оперативною структурою, тобто за операціями. Навчальні завдання за Д. Толлінгеровою розділено на п'ять категорій, які містять 27 типів навчальних завдань:

1. Завдання, що вимагають мнемічного відтворення даних:

1.1 завдання із пізнання

1.2 завдання з відтворення окремих фактів, чисел, понять

1.3 завдання з відтворення дефініцій, норм, правил

1.4 завдання з відтворення великих текстів блоків, віршів, таблиць тощо.

2. Завдання, що вимагають простих розумових операцій з даними:

2.1 завдання з виявлення фактів (вимірювання, зважування, прості обчислення тощо)

2.2 завдання із перерахування й опису фактів (обчислення, перелік тощо)

2.3 завдання із перерахування й опису процесів і способів дій

2.4 завдання із розбору і структури (аналіз і синтез)

2.5 завдання із зіставлення і розрізнення (порівняння і поділ)

2.6 завдання із розподілу (категоризація і класифікація)

2.7 завдання з виявлення взаємин між фактами (причина, наслідок, мета, засіб, вплив, функція, корисність, інструмент, спосіб тощо)

2.8 завдання з абстракції, конкретизації та узагальнення

2.9 розв’язання нескладних прикладів (з невідомими величинами тощо)

3. Завдання, що вимагають складних розумових операцій з даними:

3.1 завдання з перенесення (трансляція, трансформація)

3.2 завдання з викладу (інтерпретація, роз'яснення змісту, значення, обґрунтування)

3.3 завдання з індукції

3.4 завдання з дедукції

3.5 завдання із доведення (аргументація) і перевірка (верифікація)

3.6 завдання з оцінки

4. Завдання, що вимагають повідомлення даних:

4.1 завдання з розробки оглядів, конспектів, змісту тощо

4.2 завдання з розробки звітів, трактатів, доповідей тощо

4.3 самостійні письмові роботи, креслення, проекти тощо

5. Завдання, що вимагають творчого мислення:

5.1 завдання з практичного застосування

5.2 вирішення проблемних завдань і ситуацій

5.3 постановка питань і формулювання завдань

5.4 завдання з виявлення на підставі власних спостережень (на сенсорній основі)

5.5 завдання з виявлення на підставі власних роздумів (на раціональній основі).

На основі таксономії навчальних завдань Д. Толлінгерової змоделюйте навчально-творчі завдання з дисципліни, яку викладаєте.

Вправа 3. Моделювання навчальних занять. На основі довідника Скрипник М. І. Інтерактивні технології в післядипломному навчанні: класифікуйте інтерактивні технології навчання з дисципліни, яку викладаєте. Змоделюйте заняття з елементами інтерактивних технологій.

Рефлексивний етап

Розробіть тестові завдання із основних понять заняття.

Попередня тема

На початок

Наступна тема