ПРОФЕСІЯ – ВИКЛАДАЧ:

ПРАКТИКУМ ІЗ ДИДАКТИКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

Навчально-методичний посібник

Головна

Теоретичні відомості

Додатки

Укладачі

ЗАНЯТТЯ 8. ЯК ПІДГОТУВАТИ Й ЕФЕКТИВНО ПРОВЕСТИ ЛЕКЦІЮ І СЕМІНАР У ВИЩІЙ ШКОЛІ?

Продовжте речення:

a) Дискусія –

b) Лекція –

c) Семінар –

Тематичний етап

Лекція (від лат. – читання) – систематичний, послідовний виклад навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, предмета, методу науки. Існують правила використання лекції:

− Намагайтеся охопити як можна більше навчального матеріалу, використовуючи більш активні методи навчання.

− Ніколи не читайте лекцію більше 20 хвилин без перерви.

− Використовуйте лекцію після обговорення.

− Проаналізуйте навчальну групу.

− Визначте мету навчання. Що Ви бажаєте дослідити за допомогою лекції?

− Ваш виступ повинен бути ясним і упорядкованим:

1. Питання № 1	1. Питання № 2
2. Причина	2. Причина
3. Приклад	3. Приклад
4. Висновки	4. Висновки і т.д.

Використовуйте переконливі приклади.

− Використовуйте необхідні наочні посібники.

− Підготуйте узагальнення.

До недоліків лекції відносять: слабкий зворотній зв’язок; пасивність студентів; швидко забувається; може бути нудною.

Викладач має знати алгоритм аналізу лекції:

І. Підготовка

1. Чи чітко сформульовано мету?

2. Чи готовий викладач розкрити студентам значення матеріалу, що вивчається?

3. Чи відібрана дійсно важлива інформація?

4. Чи добре все відпрацьовано?

5. Чи вірно вибрано стиль виступу?

ІІ. Вступ

1. Чи зосереджено увагу студентів на предметі?

2. Чи викликано інтерес?

3. Чи створена атмосфера співробітництва і взаєморозуміння?

ІІІ. Чи логічно побудований зміст?

1. Чи зрозумілі ідеї?

2. Чи зрозуміла студентам мова викладання?

3. Чи вдалі приклади?

4. Чи використовувались додаткові засоби? З якою користю? Чи не було не передбачуваних ситуацій?

5. Чи вдалося викладачеві знайти переконливі аргументи? Чи зроблено акцент на корисні для студентів інформації?

6. Яким був стиль виступу: візуальний контакт? жести? ентузіазм? манери? природній гумор? невимушеність? зрозумілість?

7. Чи був виступ щирим? (Чи вірить викладач в те, що говорить?)

8. Чи зрозумілі й переконливі висновки?

9. Чи економічно використовується час?

Дидактикою вищої школи визначено, що семінар – форма групових занять із якого-небудь предмета або теми для студентів, що відбуваються під керівництвом викладача. Семінар може бути проведено у формі дискусії.

Дискусія – широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання.

Роль викладача у ході семінару полягає в тому, щоб допомогти студентам: вивчити всі питання, ситуації, проблеми; змінити існуючу думку або уявлення; розвинути нові ідеї чи по-новому розглянути старі; розробити, зрозуміти і прийняти принципи, рішення, методи, процедури, які допоможуть студентам у майбутній роботі.

Під час підготовки і проведення семінару необхідно звернути особливу увагу на:

1. План. Обговорення дуже рідко буває успішним без обґрунтованого плану. Необхідно ретельно продумати всі етапи семінару.

2. Ціль. Чітко визначайте кінцеві результати обговорення.

3. Активність студентів. Не маніпулюйте. Уважно слухайте. Не упереджуйте ідеї.

4. Логічну систему доведень. До бажаних результатів треба йти крок за кроком. Можна підказати студентам схему розв'язання проблеми, але не саме рішення.

5. Прогнозування запитань.

6. Підведення проміжних висновків. Це попереджає небажані повтори.

7. Фіксацію запропоновані ідеї на дошці або за допомогою інших наочних посібників.

8. Вміння здійснювати студентами висновків. Під час аналізу семінару рекомендуємо користуватися оцінним листом.

Оцінний лист семінарського заняття у вищій школі

1. Підготовка	Наскільки ретельно проведено підготовку.
2. Вступна частина	Чи вдало розпочато семінар?
3. Мета	Чи була чітко сформульована головна мета?
4. Тема	Чи ясно і чітко була оголошена тема?
5. Атмосфера	Чи проходило обговорення у невимушеній, дружній атмосфері?
6. Участь	Чи зумів викладач залучити до обговорення всіх студентів?
7. Концентрація	Наскільки викладачеві вдалося утримати обговорення в потрібному напрямі?
8. Підведення проміжних висновків?	Чи підводив викладач проміжні висновки?
9 Використання наочних посібників	Чи застосування наочних посібників було обґрунтованим і продуманим?
10. Заключне підведення висновків	Наскільки професійно були підведені кінцеві висновки?

Семінарське заняття у вищій школі може використовувати можливості ситуаційного методу навчання, історія якого пов’язана із викладанням управлінських дисциплін у Гарвардській бізнес-школі. В Україні узагальнено досвід використання ситуаційної методики навчання, на підставі чого видано практичний посібник «Ситуаційна методика навчання: теорія і практика». Вирізняють кілька аспектів змісту “ситуація”.

По-перше, ситуацію розуміють як певний стан процесу, що протікає і є відносно стійким.

По-друге, цей стан містить у собі певну суперечність, тобто є принципово нестаціонарним, тимчасовим і таким, що повинен змінитися.

По-третє, ситуація – це стан, що вирізняється неоднозначністю подальшого розгортання, вона характеризується варіативністю як в аспекті її протікання, так і майбутнього.

По-четверте, існування і вирішення ситуації принципово важливі для діяльності людей, вона стосується їхніх інтересів і вимагає часом негайного вирішення, оскільки її існування може призвести до невідновлюваних втрат.

По-п’яте, ситуація припускає можливість втручання у неї людини, що має на меті зміну стану з небажаного на бажаний.

Таким чином, ситуація – це певний тимчасовий стан, що може розв’язуватися у різних напрямах. Ситуаційний метод оперує такою категорією, як “аналіз”, що розуміється: 1) як уявне розчленування об’єкта на елементи; 2) як наукове дослідження. В узагальненому вигляді зміст аналітичної діяльності в даному методі представлений у табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Зміст аналітичної діяльності

Різновиди аналітичної діяльності	Характеристика видів аналітичної діяльності	Основні різновиди
Проблемний аналіз	Виділення проблем, формування проблемного поля, їх кваліфікація	Аналіз проблемного змісту ситуації. Аналіз проблемних умов ситуації. Аналіз проблемних наслідків ситуації.
Системний аналіз	Розгляд об’єкта з позицій системного підходу як певної системи, що характеризується структурою і функціями	Дескриптивний аналіз, тобто на підставі наявної структури формуються функції. Конструктивний аналіз, тобто на підставі заданих функцій створюється структура.
Праксеологічний аналіз	Розгляд, пов’язаних з діяльністю, процесів з погляду їх оптимізації	Аналіз шляхів оптимізації діяльності. Алгоритмізація і моделювання діяльності.
Прогностичний аналіз	Формування передбачень відносно майбутнього розвитку ситуації	Нормативний прогностичний аналіз, коли задається майбутній стан системи і визначаються способи його досягнення. Пошуковий прогностичний аналіз, коли за допомогою побудови трендових моделей визначається ситуація майбутнього.

Автори методу ситуаційного навчання зазначають, що зміст аналітичної діяльності зводиться до вирішення цілком визначених аналітичних завдань. При цьому завдання, які доводиться вирішувати в процесі аналізу ситуації досить часто об’єднують таким чином:

1. Здійснення проблемного структурування, що передбачає виділення комплексу проблем ситуацій, їх типології, характеристик, наслідків, шляхів вирішення (проблемний аналіз).

2. Визначення характеристик, структури ситуації, її функцій, взаємодії з навколишнім і внутрішнім середовищем (системний аналіз).

3. З’ясування причин, що призвели до появи даної ситуації, і наслідків її розгортання (причинно-наслідковий аналіз)

4. Діагностика змісту діяльності в ситуації, її моделювання та оптимізація (праксеологічний аналіз).

5. Побудова системи оцінок ситуації, її складових, умов, наслідків, дійових осіб (аксіологічний аналіз).

6. Підготовка передбачень щодо імовірного, потенційного і бажаного майбутнього (прогностичний аналіз).

7. Вироблення рекомендацій щодо поведінки дійових осіб ситуації (рекомендаційний аналіз).

8. Розробка програм діяльності в даній ситуації (програмно-цільовий аналіз).

За визначенням авторів колективного практичного посібника «Ситуаційна методика навчання: теорія і практика», метод ситуаційного навчання оперує особливим видом істини. Йдеться про стохастичну, ситуаційну істину, що сама по собі не є однозначною, знаходиться у певному інтервалі істинних суджень. Ця істина максимально прагматизована. Вона пов’язана з практичною, багатоваріантною діяльністю людей.

Діяльнісний етап

Вправа 1. Методика лекції для сучасного студента. Обґрунтуйте свою позицію щодо підготовки викладача до лекції для студентів перших курсів і старшокурсників. Змоделюйте фрагмент лекції із дисципліни, що викладаєте. Зробіть самоаналіз.

Вправа 2. Форми контролю. Система навчання у вищій школі передбачає: активну участь студента в процесі навчання (а не пасивне засвоєння інформації); можливість прикладного використання знань у реальних умовах; подача концепцій і знань у різноманітних формах (не лише в текстовій); акцент на процесі навчання, а не запам’ятовуванні й відтворенні інформації; особистісно зорієнтований підхід до навчання. Виходячи із цих позицій, розробіть опорний конспекти навчальних занять із використанням різних форм контролю.

Вправа 3. Порівняння традиційної та інноваційної моделі навчання. Проаналізуйте порівняльну таблицю (табл. 8.2) характеристик традиційної та інноваційної моделі навчання. Визначте переваги і недоліки кожної. Проілюструйте представлені характеристики власним досвідом.

Таблиця 8.2

Порівняльна характеристика

традиційної та інноваційної моделі навчання

Основні характеристики	Традиційна модель навчання	Інноваційна модель навчання
Цільова установка	Результат навчання – засвоєння передбаченого стандартом обсягу інформації	Процес навчання – навчити вчитися
Роль студента	Переважно пасивна	Переважно активна
Роль викладача	Провідна – джерело знань	Консультативна – менеджер, режисер
Форми подачі знань	У «готовому вигляді», за зразком, з перевагою вербальних методів і текстових форм	Різноманітні, переважно активні форми – ігрові, проблемні, організація самостійної роботи, індивідуальної тощо
Використання знань	Переважно у типових завданнях, для підготовки до контрольних процедур	Акцент на прикладному використанні знань, у реальних умовах
Домінуюча форма навчальної діяльності	Фронтальна – лекція – та індивідуальна – підготовка до семінарів і контрольних	Широке використання колективних і групових форм навальної роботи

Вправа 4. Проблемні ситуації. Розгляньте таблицю, (табл. 8.3) подану нижче, підготуйте одну із проблемних ситуацій із дисципліни, що викладаєте:

Таблиця 8.3

Види явищ, що викликають необхідність розроблення проблемної ситуації

Вид явища, що визначає ситуацію	Характеристика цього явища
Потреба	Загострена нестача, задоволення якої стримується певними факторами
Вибір	Необхідність вибрати одну альтернативу
Криза	Різке погіршення стану справ у тієї чи іншої системи аж до її руйнування
Конфлікт	Спостерігається прагнення протилежних сторін заволодіти обмеженим ресурсом
Боротьба	Йде протиборство сторін відповідно до своїх стратегій і тактик
Інновація	Поява нововведення, що змінює звичний спосіб життя

Рефлексивний етап

«РОФТ» (Роль, Отримувач, Формат, Тема). Відповідно до поданої нижче таблиці підготуйте письмове звернення від імені студента до Вас у форматі дружнього листа з теми «Знаєш? У нас спільні інтереси. Поради у подоланні проблемних ситуацій у викладанні дисципліни».

Роль (хто пише?)	Отримувач (хто отримує?)	Формат (у якій формі?)	Тема (про що це?)
Студент	Викладач	Лист	«Знаєш? У нас спільні інтереси. Поради у подоланні проблемних ситуацій у викладанні дисципліни».

Попередня тема

На початок

Наступна тема