ПРОФЕСІЯ – ВИКЛАДАЧ:

ПРАКТИКУМ ІЗ ДИДАКТИКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

Навчально-методичний посібник

Головна

Теоретичні відомості

Додатки

Укладачі

ЗАНЯТТЯ 5. СТИЛІ НАВЧАННЯ.

ПРОБЛЕМА СПІВВІДНОШЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА, СТУДЕНТА, ГРУПИ

Діяльнісно-рефлексивний етап

Продовжте речення:

а) Аудіальний –

б) Інтроверт –

в) Екстраверт –

г) Перфекціонізм –

д) Стиль навчання (пізнання) –

Тематичний етап

Стиль навчання (пізнання) – такий підхід до організації механізмів засвоєння, набуття, запам’ятовування і викликання з пам’яті інформації, який є природним для певної людини. Характер стилю, який стихійно формується у дитини, обумовлюється його індивідуальними особливостями. Ідея класифікувати стилі навчання належить досліднику Колба.

Ознаки, за якими найчастіше складають діючі типології стилів найчастіше ґрунтуються на домінуванні в людини правої чи лівої півкулі головного мозку, тому й поділяють на: індивідів із домінуванням правої півкулі (перевага надається цілісним образам, музиці, мистецтву) та індивідів із домінуванням лівої півкулі (оперують деталями, майстерні в словесності та науках).

Розповсюджена класифікація Колба, за якою виділяють такі навчальні типи:

− тип 1 – студент, якому для навчання потрібно спостерігати за групою і орієнтуватися на чужий досвід, дії і ставлення інших людей;

− тип 2 – студент з абстрактним типом мислення, охоче і успішно вчиться за посібниками і лекціями;

− тип 3 – для цих студентів необхідним є досвід дій “руками”, вони хочуть робити щось самі;

− тип 4 – має високу ступінь самостійності у навчанні, використовує для підвищення власної компетентності всі можливі засоби.

Виділяють ряд ознак, які визначають індивідуальні особливості навчання і пізнання:

− імпульсивний – навчання йде методом проб і помилок, відрізняється спонтанністю самопроявів, швидкою реакцією;

− рефлексивність – студент вимагає більш тривалого часу на засвоєння і обробку інформації;

− залежність – студент нездатний відокремити необхідну інформацію від “фонової”, залежить від ситуації або контексту;

− незалежність – легко відділяє сутнісну інформацію від вторинної, не залежить від ситуації або контексту;

− інтуїтивність – живе завтрашнім днем, є схильним до імпульсивності, байдужий до деталей, шукає глобальну картину, реагує, виходячи з власних внутрішніх цінностей;

− синтетичність – інтегрує, будує ціле з частин;

− аналітичність – аналізує, розвиває ціле на частини;

− абстрактність – мислить на рівні концепцій;

− сенсорність – існує “тут і тепер”, відмічає деталі, вимагає часу для осмислювання відповіді, прагне досягти точності;

− кінестетичність – вчиться на власному діяльнісному досвіді;

− конкретність – схильний до того, що можна “доторкнутися руками”, прагматичний;

− інтровертність – прагне уникнути активного спілкування, взаємодії з іншими, орієнтований на власні цінності;

− екстравертність – прагне до спілкування з іншими, відчуває підвищення індивідуальної енергії від взаємодії з іншими людьми;

− аудіальний тип сприймання – вчиться шляхом сприйняття інформації на слух;

− візуальний тип сприймання – вчиться засобам здорового сприймання інформації;

− посилювач – знаходить розбіжності між предметами;

− усереднювач – знаходить схожість між об’єктами.

В основі найпопулярнішої типології, що обумовила виникнення відомого науково-практичного напрямку – соціоніки, лежить індикатор типів Майєр–Бріггс, що класифікує типи особистості за чотирма факторами: екстравертний/інтравертний, сенсорний/інтуїтивний, мисленнєвий/чуттєвий, розсудливий/сприймаючий. Інколи для практичних цілей використовується обмежена кількість варіантів факторів, що визначають пізнавальний стиль. Провідними прийнято такі варіанти:

− інтуїтивно-мисленнєвий (ІМ) – вчиться на ідеальних моделях, цікавиться системами і моделями;

− інтуїтивно-чуттєвий (ІЧ) – вчиться шляхом взаємодії з людьми, проявляє інтерес до питань культури;

− сенсорний-сприймальний (СС) – очікує від оточуючих достатньої гнучкості, вимагає змін;

− сенсорний-розсудливий (СР) – очікує зовнішньої організації, відчуває потребу в заданій структурі і строках.

Дослідниця Б.Л.Лівер (Ливер Б.Л. Обучение всего класса. – М., 1995) відзначає, що у групі найчастіше зустрічаються три типи студентів, які становлять групу ризику. Це:

− студенти з нетрадиційним (так званим незахідним) підходом до отримання нової інформації;

− студенти, чий стиль навчання не відповідає стилю викладання;

− студенти, стиль яких не збігається з усередненим стилем групи.

Авторка пропонує класифікацію видів діяльності, які сприятливі для студентів певного навчального стилю (табл. 5.1). Незважаючи на те, що дана класифікація пропонується викладачам іноземної мови, викладачі інших навчальних дисциплін можуть модифікувати до специфіки навчальної дисципліни.

Таблиця 5.1

Класифікація видів діяльності в залежності від стилів навчання

Типи	Види занять
Студенти з домінуванням лівої півкулі	Контроль результатів, Пояснення
Студенти з домінуванням правої півкулі	Вільне обговорення. Підведення підсумків. Уважне вислуховування
Контекст залежні	Позаконтекстуальні тексти. Питання з вибором відповідей. Письмові переклади. Завдання на заповнення. Вивчення граматики. Листи із словником (з перекл.). Математичні розрахунки поза контекстом. Заучування через повторювання. Потік нових слів.
Контекст незалежні	Твори на вільну тему. Мозкові штурми. Деякі типи вправ з використанням індукції. Математичні завдання в словах, малюнках. Деякі види самостійної роботи.
Посилювачі	Контраст. Граматичні вправи. Знаходження розбіжностей.
Усереднювачі	Порівняння. Вправи на швидкість. Виділення типів за схожістю.
З дедуктивним типом мислення	Пояснення. Правила Винятки. Завдання з використанням невідомої мови.
Аналітики	Читання без словника. Автентична інформація ( наприклад, газети). Концентрація на загальному змісті.
Синтетики	Лекції. Письмові вправи.
Студенти з абстрактним типом мислення	Навчальні екскурсії.
Студенти з конкретним типом мислення	Точна послідовність дій.
Студенти з лінійним типом мислення	Неструктурована діяльність.
Студенти з нелінійним типом мислення	Завдання на час.
Студенти імпульсивного типу	Довгострокові проекти.
Студенти рефлексивного типу	Робота з папером і ручкою.
Студенти з візуальним типом сприйняття	Взаємодія. Рольові ігри.
Студенти з аудіальним типом сприйняття	Взаємодія.

Для представників різних стилів важливе значення має вид підсумкового контролю (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Форма контролю студентів різного стилю навчання

Тип студента	Форма контролю
Синтетичний	З «відкритими» питаннями
Аналітичний	Рішення задач
Візуальний	Письмовий
Аудіальний	Усний
Кінестетичний	Демонстрація / рольова гра
Імпульсивний	З фіксованим часом виконання
Рефлексивний	З необмеженим часом виконання

Діяльнісний етап

Вправа 1. Самодіагностика. Визначення стилю мислення. Із кожної групи слів виберіть два, що найточніше описують Вас:

1. а) розвиток уяви в) дослідник с) реаліст д) аналітик	9. а)читаючий в) комунікативний с) розв’язує проблеми д)планує
2. а) організований в) легко адаптується с) критичний д)допитливий	10 а)запам’ятовує в) асоціює с) продумує д)створює
3. а) надає перевагу дискусіям в) прямолінійний с) творчий д)дружній	11. а)надає перевагу змінам в) суддя с) спонтанний д)хоче вказувати
4. а) зосереджений на собі в) практичний с) освічений д)надає переваги пригодам	12. а)комунікативний в) першовідкривач с) обережний д)вдумливий
5. а) точний в) гнучкий с) систематичний д)винахідливий	13. а)кидає виклик в) практикує с) турбується д)перевіряє
6. а) щедрий в) акуратний с) чутливий д)незалежний	14. а)доводить роботу до кінця в) бачить можливості с) придумує ідеї д)інтерпретує
7. а) надає превагу змаганню в) перфекціоніст с) надає перевагу співробітництву д)логічний	15 а)робить в) відчуває с) думає д) експериментує
8. а) інтелектуальний в) чутливий с) працьовитий д)ризикований

У колонках, наведених нижче, обведіть вибрані Вами варіанти для кожної групи. Загальну кількість відповідей у кожній колонці – 1,11, 111, 1Y – запишіть внизу. Результат у кожній колонці помножте на чотири. Максимальна кількість отриманих значень і вказує на той стиль, який найчастіше використовуєте для роботи з інформацією.

	1	11	111	1Y
1.	с	д	а	в
2.	а	с	в	д
3.	в	а	д	с
4.	в	с	а	д
5.	а	с	в	д
6.	в	с	а	д
7.	в	д	с	а
8.	с	а	в	д
9.	д	а	в	с
10.	а	с	в	д
11.	д	б	с	а
12.	с	д	а	в
13.	в	д	с	а
14.	а	с	д	в
15.	а	с	в	д
Сума:

1: ___________×4= _____ – Конкретний послідовний тип (КП)

11.__________ __×4= ____ – Абстрактний послідовний тип (АП)

111. .__________ __×4= ___ – Абстрактний випадковий тип (АВ)

1Y. .__________ __×4= ____ – Конкретний випадковий тип (КВ)

Конкретний послідовний тип (КП). Обробляють інформацію послідовно, упорядковано, лінійно. Це – особистості з високим рівнем організаційних здібностей. Необхідно вникати в деталі. Розбивайте свої проекти на чіткі кроки, вибирайте для роботи спокійну обстановку.

Абстрактний послідовний тип (АП). Мислять концепціями та аналізують інформацію. Це – філософи і дослідники. Легко концентруються на тому, що дійсно важливе. Мислять логічно, раціонально, на високому інтелектуальному рівні. Надають перевагу роботі насамоті, а не в групі. Рекомендується тренувати логіку, створювати структуровані ситуації.

Абстрактний випадковий тип (АВ). Для цих людей реальний світ – це світ відчуттів та емоцій. Краще запам’ятовують інформацію, якщо вона персоніфікована, відчувають дискомфорт у замкненому просторі. Рекомендується базуватися на своїй здібності навчатися через асоціації. Необхідно виділяти час на закінчення роботи. Використовуйте в роботі найбільшу кількість візуальних підказок (кольорові наклейки, що будуть у Вас завжди перед очима).

Конкретний випадковий тип (КВ). Це – експериментатори. Твердо ґрунтуються на реальності, але готові використовувати метод спроб і помилок, тому часто здійснюють інтуїтивний крок. ,який необхідний для з’ясування дійсно творчої ідеї. Рекомендується на речі дивитися з різних точок зору, визначати терміни.

Вправа 1. Визначення стилю навчання групи. Для організації успішного навчання виконайте поданий алгоритм:

− визначити стилі навчання кожного студенти;

− скласти карту стилю групи(визначити місце кожного студента з певним стилем у групі, проаналізувати, які пари при цьому виникають);

− визначити, які стилі створюють усереднений стиль групи (домінують);

− виявити, хто зі студентів не відповідає стилю більшості;

− визначити власний стиль викладання, відмітити випадки конфлікту зі стилями навчання студентів;

− виявити орієнтацію навчальних матеріалів (підручників, посібників, дидактичного матеріалу), відмітити випадки конфлікту із стилями навчання студентів;

− оцінити глибину конфліктів між навчальними стилями студентів, середнім стилем групи, стилем викладання та орієнтацією навчальних матеріалів. які мають конфлікти в одній або двох сферах, відносяться до групи помірного ризику. Студенти, стиль яких відрізняється і від середнього в групі, від стилю вчителя, від середнього в класі, від стилю авторів посібників, що використовуються в навчанні, відчувають суттєві труднощі у навчанні;

− виявити методи включення студентів групи ризику в навчальний процес шляхом: адаптації завдань всередині групи; творчого використання можливостей роботи в малих групах, створення можливості вибору завдань; індивідуальні домашні завдання; консультації студентам.

Вправа 2. Визначення форм контролю для різних стилів навчання. Підготуйте форму контролю для студентів різного стилю за зразком (табл. 5.2).

Вправа 3. Діалог із дослідником проблеми. Ознайомтеся із розділом 10 «Вчимося стильно» книги Ґордон Драйден, Джаннетг Вос. Революція в навчанні і на прикладі власного досвіду проілюструйте врахування різних типів компетентності та їхнє застосування для особистого та професійного розвитку студентів.

Рефлексивний етап

Самодіагностика. Тест «Визначення стилю пізнання» (The Learning Style Inventory – LSI). Порівняйте результати цього тесту із результатами попереднього тесту.

Для проходження цього вельми корисного тесту вам необхідно пригадати ситуації, так чи інакше пов'язані з особистим досвідом пізнання. Обміркуйте протягом декількох хвилин ці ситуації і запишіть свої відповіді на такі запитання: Де ви отримуєте знання? Чого ви навчилися за минулий рік? Як ви ставитеся до перспективи отримання нових знань? Вам пропонується закінчити 12 пропозицій, які описують процес пізнання. Ви можете вибрати одну з чотирьох пропонованих кінцівок. Для того щоб відповісти на запитання, рекомендується пригадати навчальну ситуацію, що склалася нещодавно. Ви повинні розташувати запропоновані вам варіанти в певному порядку. Четвірка (4) відповідає найкращій ситуації, в якій ви отримуєте пізнання, одиниця (1) відповідно, − найгіршій ситуації. Ви повинні оцінити таким чином всі набори варіантів.

Наприклад:

Коли я вчуся: 

a. _2_ Я щасливий;

b. _4_ Я уважний;

c. _1_ Я легковажний;

d. _3_ Я логічний.

1. Коли я вчуся:

a. ______Я віддаю перевагу тому, щоб узгоджуватися зі своїми почуттями.

b. ______Я віддаю перевагу тому, щоб осмислювати ідеї.

с. ______Я віддаю перевагу тому, щоб щось робити.

d. ______Я віддаю перевагу тому, щоб зосередити увагу і слухати.

2. Найкраще я вчуся тоді, коли:

a. ______Я уважно слухаю.

b. ______Я спираюся на логічне мислення.

с. ______Я довіряю своїм інтуїції і відчуттям.

d. ______Я наполегливо працюю, щоб довести справу до кінця.

3. У момент навчання:

а. ______Я намагаюся виявити причини.

b. ______Я поводжусь украй відповідально.

с. ______Я розслаблений і спокійний.

d. ______Мною опановують сильні почуття.

4. Я вчуся:

а. ______відчуваючи.

b. ______роблячи.

с. ______спостерігаючи.

d. ______обмірковуючи.

5. Коли я вчуся:

а. ______Я відкритий для всього нового.

b. ______Я розглядаю досліджувану проблему з усіх боків.

с. ______Я вдаюся до аналізу, розкладаючи досліджуваний предмет на складові.

d. ______Я намагаюся перевіряти теорію досвідом.

6. У момент навчання:

а. ______Я уважний.

b. ______Я активний.

с. ______Я намагаюся покладатися на свою інтуїцію.

d. ______Я логічний.

7. Найкращі результати в навчанні забезпечуються завдяки:

a. ______спостереженням.

b. ______міжособистісним стусункам.

c. ______раціональним теоріям.

d. ______можливості попрактикуватися.

8. Коли я вчуся:

а. ______Я хочу бачити, як навчання впливає на результативність моєї роботи. 

b. ______Я віддаю перевагу пізнанню ідей та теорій .

с. ______Я спочатку думаю, потім дію. 

d . ______Я відчуваю особисту причетність до досліджуваного предмета.

9. Найкраще я навчаюся тоді, коли:

а. ______Я покладаюся на свої спостереження. 

b. ______Я покладаюся на свої почуття. 

с. ______Я можу спробувати застосувати це до себе. 

d . ______Я покладаюся на свої ідеї.

10. Під час навчання:

а. ______Я стриманий. 

b. ______Я сприйнятливий. 

с. ______Я відповідальний. 

d. ______Я раціональний.

11. Коли я вчуся:

а. _____Я залучений. 

b. _____Я віддаю перевагу спостерігати. 

с. _____Я даю оцінку всьому. 

d. _____Я намагаюся бути активним.

12. Найкраще я вчуся тоді, коли:

а. _____Я піддаю аналізу ідеї. 

b. _____Я сприйнятливий і розкутий. 

с. _____Я обережний. 

d. _____Я практичний.

Ключ до тесту

Запитання / Стиль пізнання	АК	АЕ	КД	РС
1	b	c	a	d
2	b	d	c	a
3	a	b	d	c
4	d	b	a	c
5	c	d	a	b
6	d	c	b	a
7	c	b	d	a
8	b	c	d	a
9	d	c	b	a
10	d	c	a	b
11	c	d	a	b
12	a	b	d	c
Всього

Визначення вашого стилю пізнання. У кожному рядку таблиці відзначте ті значення, які ви присвоїли відповідям на відповідне питання. Потім підрахуйте суму балів по кожній колонці, ви отримаєте результати за кожним виміром. Дослідження показали, що всіх, хто, навчається, залежно від властивого їм стилю пізнання, можна розділити на чотири основні групи: з дивергентним, асиміляційним, конвергентним та акомодаційним стилями пізнання.

Дивергентний стиль. Для дивергентного стилю пізнання характерні домінуючі значення у сфері конкретного досвіду (КД) і рефлексивного спостереження (РС). Особи з подібним стилем пізнання найкраще підходять для візуалізації конкретних ситуацій, точки зору на які численні. Цей стиль названий дивергентним, тому що такі індивіди впевнено почуваются в ситуаціях, що вимагають генерації нових ідей і вироблення альтернативних перспектив. Їм подобається творча активність, пов'язана із всебічним розглядом проблем. Особам з таким стилем пізнання подобається пошук усілякої інформації та проведення "мозкових штурмів". Вони, як правило, використовують методи індукції і відрізняються надзвичайною широтою інтересів. Згідно з даними досліджень, для цих людей характерними є розвинена уява, емоційність, потяг до мистецтва і прагнення до роботи в групах, що складається з учасників з різними поглядами. Представники цього стилю вважають за краще займатися мистецтвом, історією, політичними науками, мовою і психологією. Вони можуть зробити кар'єру у сфері соціального обслуговування (зокрема, це психологія, догляд за хворими, державна політика), у мистецтві і у сфері комунікацій (у театрі, літературі, журналістиці). Найбільше вони цінують роботу, пов'язану з живим спілкуванням.

Асиміляційний стиль. Для асиміляційного стилю характерним є рефлексивне спостереження (РС) і абстрактна концептуалізація (АК). Люди з таким стилем пізнання найкраще підходять для опрацювання великих обсягів інформації та викладення її в точній, компактній і логічній формі. Вони не схильні до отримання інформації при взаємодії з іншими людьми, вважають за краще працювати з абстрактними ідеями та концепціями. Вони широко використовують методи індукції і прагнуть до осмислення всієї наявної інформації. Логічну бездоганність теорії вони ставлять вище її практичної, або прикладної, цінності. Дослідження показують, що «асимілятори» люблять працювати у сфері науки та інформатики; їм подобаються лекції, читання, робота з аналітичними моделями, коли у них достатньо часу на роздуми. Вони зазвичай навчаються на економічних, математичних, соціологічних і хімічних факультетах. Наймовірніше, вони роблять кар'єру в інформатиці та в дослідницьких організаціях (це педагогічні дослідження, законотворчість, теологія), воліють займатися роботами, основним елементом яких є отримання інформації (пошук та аналіз).

Конвергентний стиль. Для конвергентного стилю характерні абстрактна концептуалізація (АК) і активне експериментування (АЕ). Особи, яким притаманний такий стиль, вміло використовують на практиці різноманітні ідеї і теорії. У процесі розв’язання проблем і схвалення рішень вони воліють мати справу, скоріше, з технічними завданнями, сформульованими проблемами, аніж із питаннями соціальних та міжособистісних відносин. Вони вміють втілювати ідеї на практиці. Дослідження говорять про те, що такі індивіди зазвичай схиляються до кар'єри в інженерній і технологічній сферах. При формальному навчанні вони вважають за краще займатися моделями, лабораторними роботами і практичними додатками для отримання результатів досліджень. Вони, як правило, працюють у технологічній сфері (зокрема, це інженерна справа, обчислювальна техніка, медичне обладнання), в економіці й екології, воліють займатися суто технічними питаннями.

Акомодаційний стиль. Основними особливостями акомодаційного стилю є активне експериментування і конкретний досвід. Оптимальна сфера для цих людей – сфера практичного життєвого досвіду. Вони чітко планують свою діяльність і люблять експериментувати з чимось новим та таким, що містить виклик. Вони більше покладаються не на логічний аналіз, а на інтуїцію і мають схильність при розв’язанні проблем вдаватися не стільки до систематизованої критики, скільки до взаємодії з іншими людьми. Вони вирізняються у видах діяльності, де потрібні ризик та адаптивність, зокрема, у підприємництві. Дослідниками було встановлено, що «акомодатори» часто роблять гарну кар'єру у сфері маркетингу, продажу та менеджменту. У ситуації формального навчання вони воліють займатися розподілом завдань, постановкою цілей, беруть активну участь у реальних проектах, а також займаються дослідною перевіркою різних підходів до розв’язання проблеми. «Акомодатори» зазвичай займаються вивченням бізнесу та менеджменту. Вони, як правило, працюють у бізнесі (менеджменті, фінансах, маркетингу) та у різноманітних адміністративних органах (уряді, державних службах, керівництві освітніми установами), віддають перевагу роботі, яка містить компоненти лідерства та керівництва.

Ваш профіль пізнання може допомогти вам при виборі оптимального для вас характеру навчання, при якому ви не відчуватимете особливих труднощів при засвоєнні та використанні інформації. Цей тест також допоможе вам підібрати потрібних людей і створити ефективну навчальну команду. Іншим важливим аспектом моделі пізнання Колба є пояснення того, яким чином ми можемо використовувати кожен з чотирьох названих вимірів для підвищення ефективності навчання. Чотири типи навчання – це навчальний цикл. Дослідження підтвердили, що за умови дотримання визначеного тут навчального процесу підвищується ефективність навчання, краще запам'ятовується матеріал, розвиваються дієві управлінські навички. Нижче представлено послідовність стадій навчального циклу.

1. Конкретний досвід (КД): навчання шляхом експериментування

– Навчання шляхом постановки конкретного експерименту;

– Як стосується це людей;

– Сприйнятливість до почуттів і людей.

2. Рефлексивне спостереження (РС): навчання шляхом ретельного спостереження

– Ухваленню рішення передує ретельне спостереження;

– Розгляд ситуації з різних боків;

– Розгляд сенсу речей.

3. Абстрактна концептуалізація (АК): навчання шляхом осмислення

– Логічний аналіз ідей;

– Системне планування;

– Знаходження теорій та розкриття взаємозв'язків.

4. Активне експериментування (АЕ): практичне навчання

– Демонстрація здатності здійснення певних дій;

– Прийняття ризику;

– Вплив на людей і події шляхом вчинення дії.

Попередня тема

На початок

Наступна тема