ПРОФЕСІЯ – ВИКЛАДАЧ:

ПРАКТИКУМ ІЗ ДИДАКТИКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ

Навчально-методичний посібник

Головна

Теоретичні відомості

Додатки

Укладачі

ЗАНЯТТЯ 3. МІСІЯ ТА МЕТА В ОСВІТІ: ЯК ВИЗНАЧАТИ НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ?

Діяльнісно-рефлексивний етап

1. «Особистий герб і девіз»: представите власний герб і девіз. Контур розділено на декілька сфер. Намагайтеся урахувати призначення кожної сфери герба й символічно передати необхідну інформацію. Ліва частина – мої головні досягнення в житті. Середня – те, як я себе сприймаю. Права частина – моя головна мета в житті. Нижня частина – мій головний девіз у житті.

2. Продовжте речення:

Місія – це

Мета –

3. Сформулюйте мету тренінгу.

Тематичний етап

Проаналізуйте поданий нижче матеріал і підготуйте термінологічний словник із проблеми.

Що розуміють під поняттям «місія»?

Місія в перекладі з лат. значає “відповідальне завдання, роль, доручення”. У менеджменті освіти поняття “місія” означає сформульоване уявлення про те, для чого існує заклад і в чому його відмінність від подібних організацій. Місія забезпечує узгодження зовнішніх інтересів суб’єктів, що впливають на об’єкт управління (до них відносяться держава та інші споживачі послуг, громадськість, різні партнери) і внутрішніх інтересів учасників навчального процесу (адміністрації, педагогічного й студентського колективів).

Функції місії: спосіб представлення навчального закладу в зовнішньому середовищі та формування її іміджу; основа для визначення цілей і стратегії навчального закладу; способи згуртування колективу школи, формування командного духу, основа формування організаційної культури
На які питання необхідно відповісти у процесі формулювання місії навчального закладу?	Яким навчальним закладом хоче стати? На який контингент студентів буде орієнтуватися? Які освітні інтереси будуть задовольнятися? Які ресурси для цього є? Які ресурси необхідно отримати і що для цього навчальний заклад має зробити?

Етапи визначення місії (за П.КАРСТАНЬЄ):

a) підготовка до формулювання	сформувати команду розробників місії; виявити фактори, що можуть позитивно і негативно вплинути на досягнення місії навчального закладу.
b) власне формулювання	представити на широке обговорення підготовлені варіанти формулювань місії школи
c) реалізація та розвиток (уточнення) місії	перед тим як приступити до реалізації місії, її необхідно конкретизувати, сформулювавши цілі діяльності навчального закладу. Цілі ж, у свою чергу, будуть конкретизовані в задачах з їх досягнення. У процесі роботи навчального закладу необхідно періодично уточнювати місію, що повинна враховувати змінні зовнішні та внутрішні умови.

Цілі навчального закладу. У теорії менеджменту виділяють такі вимоги до мети:

1. Конкретність і вимірність (верифікація). Мета повинна бути сформульована не тільки якісно, але і по можливості кількісно. Крім того, для діагностики результативності роботи необхідно мати інструментарій оцінки ступеня досягнення мети.

2. Визначеність мети за часом її реалізації. Цілі формулюються на визначений доступний для огляду проміжок часу.

3. Досяжність. Мета повинна бути визначена з урахуванням реальних можливостей її реалізації.

4. Несуперечність і погодженість з іншими цілями та ресурсами. Усі цілі повинні бути погоджені як по вертикалі (цілі, вибудовані в ієрархічній залежності), так і по горизонталі (рівнозначні за характером цілі). Досягнення цілей повинно бути забезпечене ресурсами.

5. Гнучкість. В умовах швидко-мінливого світу, коли зміни в зовнішньому середовищі протікають настільки стрімко, що їх неможливо вчасно передбачати, цілі навчального закладу повинні постійно коректуватися з урахуванням змін зовнішнього та внутрішнього середовища.

Навчальні цілі, їх класифікація

Цілі навчання – це суспільне замовлення для освітньої системи, спроба визначити суспільний характер впливу на студентів, що здійснюється через стандарт. Але в нині діючих нормативних документах цілі вивчення дисциплін сформульовані загально або навпаки – спрощено. Чіткому визначанню цілей навчання сприяє їх класифікація (таксономія). Американські педагоги та психологи створювали таку класифікацію впродовж двадцяти років, починаю кінця 50-х рр. минулого століття. Система класифікації цілей навчання вимагала розробляння цілей у трьох галузях (доменах): пізнавальній, емоційній та психомоторній. Першою було розроблено систему класифікації у пізнавальній сфері – Вlооm (1956 р.). Наступним кроком було створення системи класифікації в емоційній сфері – Кгаthwoll (1964 р.) і, нарешті, Simpson (1966 р.), Kibler (1970 р.), Наггоw (1972 р.) розробили систему класифікації цілей навчання в психомоторній області. Роботу було завершено на початку 80-х рр.

Цілі:

Таксономія цілей навчання являє собою опис і навчання у термінах професійної діяльності (поведінки). Ця загальноприйнята міжнародною освітянською спільнотою система цілей навчання є основою вибору цілей оцінювання, а отже і методів педагогічної діагностики. Когнітивний домен або пізнавальна сфера.

Пізнавальна сфера містить цілі, що описують знань: інтелектуальні здібності учнів чи студентів. Класифікація пізнавальної сфери містить шість класів цілей, що розміщені відповідно до складності: знання, розуміння, застосування, аналізування, синтезування, оцінювання знань. Знання (найпростіший клас) –це здатність запам’ятовувати факти, принципи, процеси в різних предметних галузях. Розуміння – здатність учнів розуміти матеріал, який вивчають. Застосування – здатність використовувати матеріал у нових ситуаціях. Аналізування – здатність структурувати навчальний матеріал таким чином, шо стає зрозумілою загальна організаційна структура. Синтезування – здатність поєднати окремі частини для отримання цілого, що набуває нової якості. Оцінювання – здатність судити про цінність даного навчального матеріалу в рамках поставленої мети.

Наведено порівняння різних таксономічних систем – В.Беспалька, М. Скаткіна, Г. Клауса і Ж.Піаже когнітивної сфери (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Рівні класифікації когнітивної сфери (за різнимипідходами)

Блум	В.Беспалько	М. Скаткін	Г. Клаус, Ж. Піаже
Знання (запам'ято-вування)	Знайомство (ідентифікація)	Сприймання, осмислення, запам'ятовування	Примітивна форма сприймання
			Початкове осмислення
Розуміння (змісту вивченого)	Відтворення (типові завдання)	Застосування (у типових ситуаціях)
Застосування (у нових ситуаціях)	Вміння (не типові завдання)		Змістовний (формування понять)
Аналізування (розчленити ціле на складові)	Трансформація, творчість (побудова методу розв'язування проблем і пошукових задач)	Застосування (у нових ситуаціях)
Синтезування (створювання цілого з частин)			Практично-змістовний (подальше перетворення інформації)
Оцінювання (визначання цінності засобів для досягнення мети)

Домен особистісний (або емоційна сфера) Емоційна сфера має цілі, що стосуються емоцій, почуттів, цінностей, позицій та пов'язані зі змінами, які відбуваються в них. Ця сфера поділяється на п'ять основних класів: Сприймання - здатність учня бути уважним. Реагування – ступінь активності учня. Переконаність - готовність відстоювати власну точку зору, вміння вибирати цінності та ідеї. Селективність – здатність виділяти головне.

Психомоторний домен (сфера). Психомоторна сфера пов'язана із рухами, маніпуляціями з матеріалом або об'єктом, а також з координацією. Ця галузь є найбільш складною для класифікації, оскільки, за винятком найпростіших рефлексів, всі інші дії включають пізнавальні та емоційні компоненти. Безумовно, класифікація психомоторної області є особливо корисною для викладачів професійних шкіл (медичної зокрема), де формування професійних вмінь та практичних навичок є необхідною умовою для успішної роботи у сфері професійної діяльності. Психомоторна сфера поділяється на п'ять класів відповідно до рівня розвитку психомоторних здібностей. Перший клас: повторення дії внаслідок спостерігання та наслідування – імітація. Другий клас: дія за інструкцією, що зафіксована в усвідомленому вмінні – маніпуляція. Третій клас: повноцінне, впевнене (без інструкцій) виконання дії, контрольованої с в і д о м і с т ю. Четвертий клас: вміння узгоджено виконувати сукупність дій із усвідомленим контролем. П'ятий клас: вміння виконувати сукупність дій автоматично з повним засвоєнням знань (табд. 3.2).

Таблиця 3.2

Основні вербальні моделі, які використовують

для описування і формулювання цілей освіти та навчання

Когнітивна сфера – рівні класифікації

Таксономічний рівень	Класифікація
1.00	Знання (запам'ятовування попередньо вивченого матеріалу)
2.00	Розуміння (розуміння смислу вивченого матеріалу)
3.00	Застосування (вміння використати вивчений матеріал у нових ситуаціях)
4.00	Аналізування(вміння розчленити ціле на складові елементи)
5.00	Синтезування (вміння створити ціле з частин)
6.00	Оцінювання (вміння визначити цінність та придатність певних засобів для досягнення певної мети)

Пізнавальний (когнітивний) домен має шість таксономічних рівнів. У разі створювання галузевих стандартів, навчальних програм, чітко класифікують загальні (кінцеві) та специфічні (конкретні, проміжні або предметні) цілі навчання. Це, в свою чергу, передбачає, що рівень сформованості загальних (кінцевих) цілей має починатися з 2.00 – розуміння вивченого матеріалу, у той час, як рівень 1.00 – запам'ятовування вивченого матеріалу - є базисним під час формулювання предметних цілей (табл. 5.4).

Використовуючи відповідні вербальні принципи та моделі під час формулювання кінцевих і предметних цілей навчання до уваги потрібно брати ключові слова, що представлені у таблиці, де наведені пари: дієслово і пряме доповнення – дія і предмет дії, які відповідають прийнятій таксономії цілей навчання.

Опис кінцевих цілей навчання в термінах діяльності ґрунтується на чіткому визначанні рівня сформованості та на дотримуванні вимоги узгодженості між предметом діяльності й дієсловом, яким визначають саму дію. У разі формулювання цілей навчання необхідно, по-перше, чітко класифікувати таксономічний рівень, по-друге, визначити предмет дії, по-третє, вибрати відповідні дієслова і пряме доповнення. Правила формулювання навчальних цілей такі:

Правило 1. Правильно обирати дієслово для опису професійної поведінки. Допустимим є використання наказової форми цих дієслів.

Правило 2. Вказати на умови, за яких учень буде демонструвати здатність виконувати завдання, а також визначити критерії або стандарти, згідно з якими будуть здійснювати оцінювання знань.

Правило 3. Цілі необхідно формулювати за допомогою однозначних термінів.

Правило 4. Формулювання цілей повинно бути чітким, не перевантаженим зайвими словами.

Правило 5. Цілі мають бути унітарними, тобто кожне положення повинно відноситися до одного процесу.

При формулюванні навчальної мети необхідно враховувати можливі компоненти:

Дієслово Навчитися, вміти дещо робити?

Очікуваний продукт Що? Кого?

Засіб діяльності Чим? На чому? За допомогою чого?

Умови Як? Де? Коли?

Норми За який час? З якою кількістю помилок? Який обсяг?

Таблиця 3.3

Когнітивний домен. Ключові слова для шести таксономічних рівнів

Таксономічний рівень	Приклади інфінітивів	Приклади прямих доповнень
1.00	Знання (попередньо вивчений матеріал, який запам'ятовано)
1.10	Знання базової специфіки
1.11 Знання термінології	визначити, вирізнити, засвоїти, згадати, ідентифікувати, впізнати	глосарій, терміни, термінологія, значення, визначення, референти, елементи
1.12 Знання специфічних фактів	згадати, впізнати, засвоїти, ідентифікувати	факти, фактична інформація (джерела, імена, дати, події, особи, місця, періоди), властивості, приклади, явища
1.20	Знання способів та методів оперування базовою специфікою
1.21 Знання конвенцій (правил)	згадати, впізнати, засвоїти, ідентифікувати	форми, конвенції, вживання, використання, правила, способи, засоби, символи, представлення, стилі, формати
1.22 Знання логічних послідовностей, секвенцій	згадати, впізнати, засвоїти, ідентифікувати	дії, процеси, рух, розвиток, напрям, секвенція, причини, зв'язки, сили, вплив
1.23 Знання класифікацій та категорій	згадати, впізнати, засвоїти, ідентифікувати	області, типи, ознаки, класи, набори, поділ, групування, класифікація, категорія
1.24 Знання критеріїв	згадати, впізнати, засвоїти, ідентифікувати	критерії, основи, елементи
1.25 Знання методології	згадати, впізнати, засвоїти, ідентифікувати	методи, техніки, підходи, застосування, процедури, обробляння
1.30	Знання теоретичних основ базової специфіки
1.31 Знання принципів, узагальнень	згадати, впізнати, засвоїти, ідентифікувати	принципи, узагальнення, схеми, основоположні поняття, закони, базові елементи, значимість
1.32 Знання теорій та структур	згадати, впізнати, засвоїти, ідентифікувати	теорії, основи, взаємозв'язок, структури, організації, формулювання
2.00	Розуміння (розуміння суті вивченого матеріалу)
2.10 Трасляція	викласти, трансформувати, переказати власними словами, перефразувати, проілюструвати прикладами, підготувати, прочитати, представити, змінити, ствердити	значення, зміст, визначення, представлення, слова, фрази
2.20	інтерпретувати, перегрупувати, віддиференціюва-ти, вирізнити, зобразити, пояснити, продемонструва-ти	відношення, взаємозв'язки, ключові питання, аспекти, нові точки зору, вимоги, висновки, методи, теорії, абстракції
2.30 Екстраполяція	зробити попереднє оцінювання, припустити, зробити висновок, передбачити, віддиференціюва-ти, визначити, поширити, інтерполювати, екстраполювати, доповнити, зобразити	наслідки, зміст, висновки, чинники, міркування, значення, наслідки, ефекти, вірогідність
3.00	Застосування (вміння використати вивчений матеріал у нових ситуаціях)
3.00	застосувати, узагальнити, співвіднести, вибрати, розвинути, організувати, використати, перенести, реструктурувати, класифікувати	принципи, закони, висновки, ефекти, методи, теорії, абстракції, ситуації, узагальнення, процеси, явища, процедури
4.00	Аналізування (вміння розчленити цілі на складові елементи)
4.10	вирізнити, простежити, ідентифікувати, класифікувати, відокремити, віднести до категорії, розрахувати	елементи, гіпотези, висновки, припущення, твердження, наміри, аргументи, особливості
4.20 Аналіз взаємозвя’зків	проаналізувати, протиставити, порівняти, вирізнити, розрахувати	відношення, взаємозв'язки, доцільність, докази, хиби, аргументи, причинно-наслідкові зв'язки, послідовність, частини, ідеї, припущення
4.30 Аналіз організаційних принципів	проаналізува-ти, вирізнити, віднайти, розрахувати	форми, зразки, мета, точки зору, техніки, тенденції, структури, групування, організування
5.00	Синтезування (вміння створити ціле з частини)
5.10 Створення власного повідомлення	написати, розповісти, передати, створити, скласти, розпочати, видозмінити, задокументувати	структури, зразки, кінцевий продукт, діяльність, розробка, робота, повідомлення, зусилля, особливості, твір
5.20 Створення плану чи алгоритму дії	запропонувати, спланувати, виготовити, розробити, видозмінити, уточнити	плани, цілі, специфікації, схеми, операції, способи, розв'язання, засоби
5.30 Створення системи абстрактних відношень	розробити, створити, поєднати, організувати, синтезувати, класифікувати, розрахувати, сформулювати, модифікувати	явища, таксономії, концепції, схеми, теорії, відношення, абстракції, узагальнення, гіпотези, способи, відкриття
6.00	Оцінювання (вміння визначити цінність та придатність певних засобів для досягнення певної, мети)
6.10 Оцінювання за внутрішніми критеріями	винести судження, довести, підтвердити, оцінити, прийняти рішення	акуратність, постійність, хибність, надійність, недоліки, помилки, точність
6.20 Оцінювання за зовнішніми критеріями	винести судження, довести, розглянути, порівняти, протиставити, стандартизувати, схвалити	кінцева мета, цілі, ефективність, економність, практичність, альтернативи, напрями діяльності, стандарти, теорії, узагальнення

Вимога діагностичності цілей навчання. Діагностичність – найбільш загальна і головна вимога до дидактичного розроблення цілей і завдань навчання. Для цього необхідно виконати такі вимоги: визначення та його ознаки настільки точно описані, що поняття завжди адекватно співвідноситься з його об’єктивним виявом; вияв і фактори, що позначаються поняттям, мають категорію міри, тобто їхня величина піддається прямими або опосередкованими вимірами; результат виміру може співвідноситься із певною шкалою. Діагностичність (Д) цілі потребує: точного опису (О); вимірюваності (В) та шкали оцінки (Оц). Формула діагностичності може бути представлена так: Д = О + В + ОЦ. Для діагностичного опису мети навчання та точного визначення ступеня її досягнення необхідним є виконання таких операцій: певне, однозначне описування цілей; розробляння надійного діагностувального інструменту вимірювань (тесту); вимірювання; оцінювання (представлення коректної шкали оцінювання).

Алгоритм визначення навчальних цілей теми (модуля):

1. Пригадайте, що необхідно розуміти під поняттям “навчальні цілі теми”, навіщо їх визначати.

2. Встановіть, який сенс вивчення даної теми(модуля) в загальному курсі дисципліни. Досягненню яких цілей відповідного розділу буде сприяти її вивчення. Що дає її вивчення для розуміння певної наукової дисципліни?

3. Продумайте, на яких фактах (подіях, явищах, процесах), що розглядаються в темі, необхідно зупинити увагу студентів, щоб сприяти досягненню ними навчальних цілей курсу та розділу. Укладаючи зміст теми, формулюйте її проблематику таким чином, щоб виділити ті аспекти наукових фактів, на яких ви зосереджуватимете увагу студентів.

4. Встановіть, які елементи знань: події, явища, процеси, факти, поняття та судження – мають засвоїти учні для того, щоб скласти для себе загальне уявлення про поняття даної наукової дисципліни.

5. Встановіть, які вміння студентів дозволяють їм осмислити поняття даної дисципліни. Сформулюйте для студентів завдання, що дозволять розвинути низькі та високі мовленнєві навички.

6. Перевірте, чи визначені вами завдання для студентів взаємопов’язані та взаємозалежні: реалізація одних має бути умовою для виконання інших. Вилучіть з-поміж сформульованих вами завдань ті, які не відповідають цій умові. Доповніть навчальні цілі теми, щоб забезпечити їх систематичний характер.

Діяльнісний етап

Вправа 1. Сформулюйте місію вашого навчального закладу. На сьогодні єдиних правил формулювання місії немає. Для того щоб сформувати деякі уявлення про можливі формулювання місії школи, наведемо приклад.

Приклад. «Місія Київського університету імені Бориса Грінченка – сприяти кожному в цілісному розвитку і лідерському становленні, служити людині, громаді, суспільству. З неї видно, що загальна мета існування Університету – цілісний розвиток та лідерське становлення усіх, хто вчиться чи працює в ньому. А філософія, на якій ґрунтується ця мета – служіння людині, громаді та суспільству».

Вправа 2. Типові помилки у формулюванні навчальних цілей. Проаналізуйте типові помилки та правила формулювання навчальних цілей

Типові помилки	Приклади неправиль- них формулю- вань	Характеристи-ка прикладів	Правила формулювання навчальних цілей
Визначення через діяльність учителя	«розпові- сти», «пояснити студентам»	Мета навчання – репрезентація бажаних змін, а не поведінки учителя, тому в поданому варіанті відображені цілі викладання, а не навчання	1. Навчальні цілі мають бути сформовані для студента
Абстрактне формулювання	«засвоїти матеріал», «набути знання, досвід»	Процес і результат навчання залишається незрозумілим і підходить для будь-якої теми	2.У формулюванні навчальної мети мають використовуватися конкретні дієслова, опис конкретних результатів, засобів, умов, норм
Опис проміжних результатів навчання	«прослуха-ти матеріал», «законспек- тувати підручник» «відпові- сти на запитання», «написати реферат»	Залишається незрозумілими кінцеві результати навчання, тобто бажані зміни в досвіді студента	3. Навчальна мета має визначати те, що вмітиме робити учень після реалізації навчальної діяльності
Заміна цілей змістом	«вивчити правило…, тему…»	Мета замінюється видом діяльності студента	4. У формулюванні навчальної мети має бути відображено визначений зміст навчання, але мета не мусить обмежуватися лише цим
Постановка цілей через внутрішні процеси інтелектуаль- ного, емоційного, особистісного розвитку учня	«розвиток пізнаваль- ної самостій- ності», «формуван- ня екологіч- ного мислення», «забезпече- ння активності»	Такі цілі є глобальними, найчастіше не можуть бути реалізованими на конкретному етапі навчання (в межах вивчення окремої теми чи навіть предмета). Окрім цього, всі зміни не можна наочно побачити, а відтак проконтролю- вати міру їх досягнення. Отже, для правильного опису цілей навчання необхідно з’ясувати не тільки те, які зміни мають відбутися в досвіді учня, але і те, як ці зміни можна зробити очевидними, щоб їх можна було досягти, спостерігати їх та контролювати	5. Навчальні цілі мають описувати реальну поведінку, дію, яку студенти починають виконувати після вивчення окремого навчального матеріалу, що і засвідчує зміни їхнього досвіду

Вправа 3. Принципи формулювання навчальних цілей. При формулюванні навчальних цілей необхідно дотримуватися принципів. Прочитайте назву і характеристику поданих принципів і покажіть їх відповідність:

Принципи формулювання начальних цілей: а) конкретизація б) диференціація в) діагностичність г) оптимальність д) результативність

а) Висувати тільки такі цілі, які можуть бути реалізовані на даному освітньому рівні і етапі навчання, з урахуванням наявних ресурсів (вікових особливостей учнів; професійних здібностей педагогів; змісту та умов навчання тощо) б) Розподіляти загальні навчальні цілі на таку кількість конкретизованих, щоб загальні цілі були досягнуті, однак не ціною високих затрат в) На початках висувати загальні цілі, а потім досягати їх послідовного уточнення (будувати «дерева цілей») г) Повністю конкретизовані навчальні цілі мають бути чіткими, шляхи їх досягнення – очевидними, а ступінь реалізації контрольованою д) Формулювати різноманітні навчальні цілі, тобто досягати всебічного розвитку особистості учня в процес навчання

Вправа 4. Рівні освітніх цілей. Визначте рівні кожної освітньої цілі у загальній ієрархії освітніх цілей:

1) цілі навчального заняття; 2) цілі профілів підготовки; 3) державні цілі освіти; 4) цілі етапів навчання; 5) цілі навчальних закладів; 6) цілі навчальних предметів; 7) цілі навчальних тем

Ієрархія освітніх цілей A. Глобальні цілі B. Етапні цілі C. Оперативні цілі

Вправа 5. Ієрархія навчальних цілей. Навчальні цілі при вивченні конкретного навчального матеріалу мають бути підпорядковані, побудовані відповідно до визначеної ієрархії. Така ієрархія традиційно називається «деревом» навчальних цілей теми.

Покажіть відповідність між назвами конкретних цілей, їхньою характеристикою і прикладами, подайте запропоновані цілі у визначеній ієрархії:

1.Загальні навчальні цілі	А. .Перерахування всіх можливих результатів діяльності учнів (їхніх умінь), що досягаються в процесі навчання, побудованих послідовні, що приводить до загальної цілі	1) «вміння самостійно прочитати в голос невеликий текст із 10 речень зі швидкістю 75 слів за хвилину»
2.Конкретні (діагностичні, операційні, точні) навчальні цілі	В. Детальний опис результатів навчальної діяльності, засобів і умов їх отримання, контролю і необхідних норм	2)«навчитися читати»
3.Орієнтовні навчальні цілі	С. Опис основних прогнозованих навчальних результатів на конкретному етапі навчання та освітньої підготовки	3) уміти «розрізняти літери», «називати літери», «складати склади», «складати із складів слова», «складати зі слів речення», «правильно використовувати розділові знаки, «читати текст»

Вправа 6. «Дерево цілей». Розробіть «дерево» навчальних цілей до дисциплін, яку викладаєте за таким алгоритмом:

1 етап. Виберіть загальну мету

1. Які суспільно значущі ролі може відігравати “ідеальний випускник”, завдяки отриманій ним підготовці з цієї дисципліни? Спробуйте назвати якомога більше ролей.

2. Послідовно оцініть кожну роль під кутом зору таких питань:

– Як ці ролі представлено в суспільному житті?

– Чи треба підтримувати їх, готуватися до виконання студентом?

3. Виберіть одну-дві ролі, як пріоритетні. Саме ці ролі стануть головними при уточненні цілей.

4. Сформулюйте вибрані орієнтири як навчальні цілі.

11 етап. Конкретизуйте вибрану загальну мети вивчення дисципліни

Виберіть того, хто буде записувати ідеї. Запишіть обрану для конкретизації загальну мету. Спробуйте назвати всі ознаки досягнення даної мети, які можна придумати. Для цього сформулюйте відповіді на запитання:

– Чим буде відрізнятися студент, який вивчав дану дисципліну, від студента, який його не вивчав?

– Яким повинен стати студент?

– Які дії він зможе виконати після закінчення процесу навчання?

– Записуйте кожну ідею, не критикуйте!

Критично перегляньте записи: чи немає повторень, випадкових думок. Сформулюйте кожну ознаку за правилом формулювання навчальних цілей.

(Дієслово – очікуваний результат – засіб діяльності умови – норми).

111 етап. Упорядкуйте отриманий список конкретних навчальних цілей за однієї із таксономій.

1У етап. Побудуйте “дерево навчальних цілей” у вигляді схеми:

Рефлексивний етап

Розмова зі зміною позицій. Дайте відповідь на запитання: «Що дає мені знання про правила формулювання освітньої місії та навчальної мети?» з позиції трьох ролей: Мрійника, Скептика і Реаліста.

Мрійник не знає перепон своїм фантазіям, він оптиміст і вірить у розв’язання всіх проблем. Він сміливо пропонує незвичні ходи й способи до генерації абсолютно нестандартних ідей. Його не обмежують умовності, він не помічає труднощів і літає у височині свого уявлення.

Скептик – повна протилежність Мрійнику. Він – писеміст, його погляд на світ лише у чорних кольорах. Він не вірить у можливість щасливого випадку та енергійних зусиль. Він чітко та аргументовано доводить безглуздість будь-якої дії для вирішення проблеми. Критикує нову пропозицію.

Реалісту не властивий ентузіазм Мрійника, але він і не схильний до визнання себе переможеним, як Скептик. Він виважено підходить до проблеми, аналізує, продумує кожен крок, визначає всі позиції – «за» і «проти». Як жорсткий прагматик, він уміє побачити в проблемі позитивні та негативні сторони, знаходити конструктивні, виправдані рішення.

Попередня тема

На початок

Наступна тема