|
СТАЛЕ
ТВАРИННИЦТВО ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН SULAWE SUSTAINABLE
LIVESTOCK PRODUCTION AND ANIMAL WELFARE МОДУЛЬ
2 БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН/MODULE 2 ANIMAL WELFARE Електронний
посібник/The electronic manual |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
4. БЛАГОПОЛУЧЧЯ
ТВАРИН ПРИ ТРАНСПОРТУВАННІ ТА ТОРГІВЛІ ЖИВИМИ ТВАРИНАМИ |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Благополуччя
може визначатися шляхом об'єднання ідей про потреби, відчуття, стрес і
здоров'я. Наукова оцінка благополуччя
тварин істотно розвинулася і було здійснено дуже багато досліджень різних
видів тварин. Інформацію таких досліджень використовує законодавство,
компанії з виробництва продуктів харчування і громадськість, внаслідок чого
різні види встановлених правил сприятимуть реальному вдосконаленню добробуту
тварин. Всі, хто використовує тварин чи консультує щодо їх використання,
мають отримати відповідне навчання про добробут тварин.
Фізичний стан «Благополуччя
характеризує стан організму тварини в його спробах пристосуватись до
середовища свого існування». (Fraser Broom,1990) «Я
вважаю, що тварина перебуває в поганому з погляду благополуччя стані тільки в
тому випадку, коли її фізіологічні системи порушені до такої міри, що під
загрозу поставлені виживання і репродукція» (McGlone,1993). Психічний стан !Ні
здоров’я, ні відсутність стресів, ні фізична відповідність нормам не можуть
розглядатися як обов’язкові або достатні обґрунтування для того, щоб зробити
висновок, що тварина в благополуччі. Благополуччя залежить від того, що тварина відчуває» (Duncan,1993). Природність
Під
благополуччям ми маємо розуміти не тільки захист тварини від болю і
страждань, але й всебічне сприяння їй у виявленні власної тваринної природи,
яку називаємо «телос». (Rollin,1993). Прикладом
комплексного підходу є встановлений для визначення благополуччя принцип п’яти
свобод.
Ці п’ять
свобод допомагають виявити обставини (ситуації), що унеможливлюють
(компромізують) хороше благополуччя і спричиняють страх, біль, дискомфорт,
травми (а отже, стрес, виникнення та розвиток хвороб). Усі
види транспорту є потенційно небезпечними для тварин, незалежно від того, чи
здійснюється подорож між країнами чи в межах країни, або автомобільним,
залізничним, повітряним чи морським транспортом. Однак досвід показує, що
тварин можна транспортувати за відповідних умов без шкоди для їх
благополуччя. Забезпечення відповідних умов і встановлення взаємовигідної
структури для регулювання міжнародного транспортування тварин залежить від
розуміння потреб у благополуччі та біологічної основи хвороб, стресу та
страждань. Здатність тварин адаптуватися до різних вимог різних видів
транспорту залежить від виду та фізичного стану тварин, що транспортуються.
Основними практичними аспектами є підготовка та відбір тварин перед
транспортуванням, забезпечення відповідного середовища, корму, води та
відпочинку під час транспортування, а також заходи щодо відновлення після
транспортування. Тварини, уражені хворобою або травмою, мають бути виключені.
Транспортування
диких ссавців є важливим компонентом природоохоронної транслокації, а також
економічної торгівлі дикою природою. Транспортовані дикі ссавці можуть
відчувати зневоднення, катаболізм, втому, імуносупресію, зміни поведінки та
стрес. Для
більшості тварин в розвинених країнах, а також для багатьох з них практично в
решті всіх країн світу, забою передує транспортування. У багатьох країнах для
транспортування тварин використовують транспортні засоби, що є під рукою,
як-от вантажівки, трейлери, судна, вагони-платформи або поїзди, які просто
пристосовують для цих цілей (оскільки їх в принципі можна використовувати в
інших цілях). Як результат, тварини «подорожують» в невідповідному
транспорті, до того ж часто – на багато кілометрів, поганими дорогами і в тісноті. Внаслідок
всього цього у тварин може спостерігатися виснаження й зневоднення організму,
перегрів, часто вони стають жертвами агресії з боку інших тварин, яких
транспортуються разом з ними. За системи перевезень з використанням
спеціалізованих транспортних засобів (спеціальний вантажний транспорт для
поросят, птиці, коней або великої рогатої худоби) можуть виникнути ті самі
проблеми: якщо тварин перевозять поганими дорогами; якщо подорож триває дуже
довго; якщо щільність тварин на одиницю площі дуже велика; за необережного
завантаження і вивантаження тварин; якщо тварини б'ються між собою; якщо вони
виснажені всім цим процесом. Під
час завантаження і вивантаження тварин часто не враховують їх природні
здібності (або нездатність) до пересування похилою площиною, трапом і
сходами, або, наприклад, здатність зістрибнути з вантажівки. Якщо
транспортний засіб не пристосований для перевезення тварин, то їх часто
доводиться силоміць заганяти в транспорт, піднімати, тягнути, штовхати тощо. Визнавши,
що подібні методи можуть заподіяти шкоду тварині, багато країн прийняли
нормативи, регулюючи їх завантаження, вивантаження і транспортування. Це дає
змогу певною мірою захистити тварин. В основу зусиль багатьох країн,
спрямованих на введення в дію рекомендацій з поліпшення практики
транспортування тварин, покладено витрати на добре сконструйовані вантажні
платформи, правильно обладнані вантажні машини і судна, а також дотримання необхідного часу, впродовж якого
тварин можна перевозити без (або за наявності) води та їжі. В процесі
розробки подібних рекомендацій майже завжди значну роль відіграють економічні
міркування. Стрес,
пережитий тваринами під час перевезення і безпосередньо під час забою, може
не лише заподіяти їм страждання, але й позначитися на якості м'яса. Темна
жорстка суха (Dark Firm Dry (DFD) яловичина – результат стресу, пережитого
твариною перед забоєм, внаслідок чого в м'язовій тканині різко скорочуються
запаси глікогену, необхідного для підтримки нормальної кислотності (pH)
м'яса. Якщо глікоген витрачається в передзабійний період, то відповідно, в
м'язовій тканині не відбувається змін pH, необхідних для нормального дозрівання
м'яса після смерті тварини. Як результат ми отримуємо темне в розрізі м'ясо.
DFD – показник стресу, травм, хвороби або втоми тварини перед забоєм, це
негативно позначається і на виробнику, оскільки DFD є показником низької
якості м'яса. Бліда
м'яка ексудативна (Pale Soft Exudative (PSE) свинина – наслідок стресу,
пережитого тваринами як результат неправильного поводження і утримання в
період, який безпосередньо передує забою. Стан стресу і втоми, що призводить
до PSE, може стати причиною «падежу внаслідок стресу» і раптової смерті
тварин під час перевезення або перебування в приміщеннях передзабійного
утримання. PSE у свиней є результатом важкого швидкоплинного стресу, який
безпосередньо передує забою (наприклад, під час вивантаження з транспорту, або
маніпуляцій з тваринами, утримання їх в загородах або оглушення). Відомо,
що велика рогата худоба з прив’язаного утримання виявляє підвищену стресову
реакцію на всі транспортні процедури. Багато аспектів конструкції об'єкта й
транспортування сприяють якості завантаження. Велика рогата худоба демонструє
спокійнішу поведінку, менше обертається, гальмує або падає, якщо її не
змішувати і вести невеликими групами
під’їзними шляхами без перешкод, але зі звичайним бічним блоком, не
ширшим за рампу автомобіля. Пандуси для транспортних засобів повинні мати
високі та зачинені бічні ворота, кут нахилу не більше ніж 20 градусів, а крок
до пандуса ‒ не більше ніж 15 см. Розвантаження поліпшується, якщо
виконується на рівні та позаду автомобіля (поведінка, частота серцевих
скорочень, кортизол, КК). Слід уникати прямого перевантаження та запобігати
монтажу під час транспортування та зберігання (синці). Але пристрої для
запобігання посадці можуть збільшити синці, якщо їх встановити занадто низько
(< 20 см над холкою) Під
час транспортування худоби намагаються мінімізувати неконтрольовані рухи, щоб
зменшити споживання енергії та зберегти позу. Дорожнє та морське
транспортування худоби може спричинити заколисування та реакції на стрес.
Однак недостатньо знань про вплив руху морського транспорту. Незважаючи на
нестачу даних про худобу, є достатньо доказів того, що переміщення може
вплинути на благополуччя тварин, коли тварин транспортують дорогою чи морем. Впливу
руху транспортного засобу або судна під час транспортування на добробут
худоби. Більшість сільськогосподарської худоби транспортується нечасто
(Weeks, 2007). Одним із найпоширеніших і важливих наслідків, які відчувають
як тварини, так і люди під час транспортування, є хвороба руху. Цей термін
використовують переважно у людей для позначення дискомфорту, пов’язаного з
нетиповими патернами пасивного руху (не ініційованого індивідом) під час
морського транспорту (морська хвороба) (Aranda et al, 2005, Shupak, Gordon,
2006), автомобільного транспорту ( хвороба поїзда або вантажівки) (Lackner,
2009). Під час транспортування вівці проявляють активну поведінку, яка
допомагає впоратися з проблемами, наприклад, скрегочуть зубами та лапають
землю, оскільки вони відчувають стрес через рух транспорту та брак їжі та
води (Schmiddunser, 1994, Schmiddunser, 1995). Після внутрішньовенної
ін’єкції холецистокініну, який викликає нудоту у овець (Ebenezer et al, 1989,
Greenough et al, 1998), спостерігалося зниження рухової активності та
дефекації (Ebenezer et al, 1989). У
єдиному підході до охорони здоров’я, який узагальнює концепцію того, що
здоров’я людини, тварин і рослин є взаємозалежними та пов’язаними з
екосистемами, в яких вони існують, благополуччя тварин відіграє важливу роль. Крім того,
стратегія Європейського Союзу «Від ферми до столу» визнає добробут тварин
важливим компонентом. Транспортування тварин пов’язане з низкою проблем,
пов’язаних із благополуччям. Тварини
піддаються постійному стресу не лише під час транспортування на транспортних
засобах, суднах, поїздах чи літаках, а й під час вантажно-розвантажувальних
операцій. Умови обробки та транспортування поліпшилися порівняно з базовими
та відносно рудиментарними системами, з поступовим введенням елементів для
пом’якшення дискомфорту тварин, особливо для транспортування на великі
відстані. Незважаючи
на кілька поліпшень у стандартах благополуччя тварин під час транспортування,
у чинному законодавстві ЄС все ще є гострі питання, які заслуговують на
перегляд. На запит Європейської комісії Європейське агентство з безпеки
харчових продуктів опублікувало декілька наукових висновків щодо благополуччя
тварин, зокрема під час транспортування. Крім того, Європейський суд
аудиторів опублікував свій останній звіт, присвячений благополуччю тварин під
час транспортування. Ці звіти підкреслюють необхідність перегляду чинного
законодавства, що регулює цю тему, і висвітлюють низку невирішених питань у
Європейському Союзі та третіх країнах. У
рамках своєї стратегії «Від ферми до столу» Комісія проводить комплексне
оцінювання законодавства про благополуччя
тварин. Цей висновок стосується захисту великої рогатої худоби
(зокрема телят), коней, птиці, свиней, овець, кіз, кролів під час
транспортування. Основна увага приділяється благополуччю тварин під час транспортування
автомобільним транспортом, але також охоплюються інші транспортні засоби.
Описано поточну практику транспортування великої рогатої худоби на різних
етапах (підготовка, завантаження/розвантаження, транзит та перерви в дорозі).
Загалом було визначено кілька основних наслідків для благополуччя живих
тварин під час транспортування: груповий стрес, стрес під час поводження,
тепловий стрес, травми, стрес під час руху, тривалий голод, тривала спрага,
респіраторні розлади, обмеження рухів, проблеми з відпочинком і сенсорна
надмірна стимуляція. Розроблено
рекомендації щодо запобігання небезпеці та виправлення або пом’якшення
наслідків для благополуччя. Також розроблено рекомендації щодо визначення
кількісних порогів для мікрокліматичних умов у межах транспортних засобів та
просторових порогів (мінімальна допустима площа). Розвиток наслідків для
благополуччя з часом оцінювали відносно максимальної тривалості подорожі.
Висновок охоплює конкретні сценарії перевезення тварин, визначені
Європейською Комісією. За
даними TRACES, у період з 2019 по 2021 рік між державами-членами перевезено
майже 4,3 мільйона голів великої рогатої худоби всіма транспортними засобами.
Автомобільні перевезення становили майже 90% загального перевезення худоби,
зафіксованого в цей період. Загалом
було визначено 11 наслідків для благополуччя великої рогатої худоби під час
транспортування залежно від тяжкості, тривалості та частоти виникнення. Це
груповий стрес, стрес під час поводження, тепловий стрес, травми, руховий
стрес, тривалий голод, тривала спрага, респіраторні розлади, обмеження рухів,
проблеми з відпочинком і сенсорна надмірна стимуляція. Виникнення кожного
типу наслідків благополуччя змінювалося залежно від етапу та засобів
транспортування. Велика
рогата худоба може відчувати один або більше негативних афективних станів,
пов’язаних із цими наслідками для благополуччя, зокрема страх, біль,
дискомфорт, розчарування, втому та страждання. Щоб уникнути сумнівів і
неправильної класифікації тварин щодо придатності до транспортування, поняття
слід правильно визначити. Професійні групи (зокрема фермери, тваринники,
водії, перевізники, інспектори і ветеринари) мають бути добре освіченими та
навченими, а питання щодо відповідальності між групами мають бути з’ясовані. Під
час транзитної стадії велика рогата худоба наражатиметься на низку небезпек,
окремо або разом, що призведе до наслідків для благополуччя Що
стосується мікрокліматичних умов під час автомобільного транспортування
великої рогатої худоби, щоб зменшити ризик наслідків для благополуччя через
вплив високих ефективних температур, температура всередині транспортних
засобів, що перевозять велику рогату худобу, не має перевищувати верхню
критичну температуру, оцінену як 25°C. Щоб
обмежити вплив транспортування на благополуччя тварин і зменшити ризики та
пов’язані з ними наслідки для благополуччя, рекомендується враховувати, що:
руховий стрес і сенсорна надмірна стимуляція починаються, як тільки
транспортний засіб рушає з місця, і триває, поки транспортний засіб
рухається, що потенційно може призвести до втоми та негативних афективних
станів, як-от страх і страждання; біль і/або дискомфорт через стан здоров’я
чи травми можуть бути відносно рідкісними, але для постраждалих тварин
наслідки можуть бути серйозними та погіршуватимуться з часом під час
транспортування та можуть призвести до страждань. Проблеми
з відпочинком зростатимуть зі збільшенням тривалості, оскільки брак
відпочинку стає більш проблематичним для тварин і може призвести до втоми.
Навіть якщо транспортний засіб обладнано поїлками для води, тривала спрага
може призвести до зневоднення та пов’язаних з нею негативних афективних
станів, а фізіологічні зміни, які ймовірно пов’язані зі спрагою, були
виявлені після 9 годин транспортування. Через практичні труднощі годівлі
тварин під час транспортування фізіологічні зміни, що вказують на голод,
можуть проявлятися після 12 годин транспортування. Перерви
в поїздках (наприклад, поки транспортний засіб стоїть на місці, або коли
тварин вивантажують на контрольному пункті, наприклад) служать для того, щоб
позбавити тварин від небезпек, яким вони піддаються під час транспортування,
і дати їм змогу оговтатися від пов’язаних з цим наслідків для благополуччя. Виходячи
з галузевої практики та дуже обмежених наявних доказів, дозвіл худобі на
перерву на нерухомому транспортному засобі за поточної норми комерційної
площі не призводить до запланованого пиття, їжі та відпочинку, а отже, не
пом’якшує наслідки подорожі для благополуччя. Отже, якщо велика рогата худоба
прагне відновити наслідки для благополуччя під час транзиту, її потрібно
вивантажити з транспортного засобу. На
контрольних постах, поряд із пом’якшенням наслідків для благополуччя є
ймовірність впливу небезпек, що призведе до наслідків для благополуччя або
завадить запланованому пом’якшенню інших наслідків для добробуту. Проблеми
зі здоров’ям є основною причиною вибракування молочних корів, тому
транспортування цих тварин на бійню викликає додаткові труднощі. Отже,
ключовим питанням благополуччя тварин,
що впливає на транспортування вибракуваних молочних корів на забій, є
визначення придатності корів для транспортування. Основними
причинами вибракування є репродуктивні захворювання, кульгавість і мастит.
Багато вибракуваних корів із такими умовами відчуватимуть наслідки для
благополуччя під час транспортування, оскільки вони менш здатні впоратися з
небезпеками, пов’язаними з транспортуванням, як-от посадка та висадка з
транспортного засобу, збереження стійкості, уникнення втоми, обмеження корму
та води та мікрокліматичні умови. Транспортування вибракуваних корів на бійню,
якщо вони худі або лактують, також може призвести до негативних наслідків для
благополуччя. Якщо транспортування на забій передбачає складну подорож через,
наприклад, аукціонні ринки, це може ще більше погіршити наслідки для
добробуту під час наступної подорожі. Занепокоєння
щодо благополуччя великої рогатої худоби, яку перевозять на поромах,
пов’язане з ризиком тривалого часу в дорозі, погодними умовами, недостатньою
вентиляцією, труднощами із доглядом за тваринами у разі надзвичайних ситуацій
та стресом від руху.
У
таких випадках розвантаження тварин може становити ризик для біозахисту.
Нездатність розвантажити велику рогату худобу за таких обставин може
становити великий ризик для її благополуччя. Якщо з міркувань біозахисту
велика рогата худоба не вивантажується для забезпечення необхідного
відпочинку, корму та води, у транспортному засобі мають бути приміщення для
забезпечення необхідного відпочинку, годування та пиття, а також належні
мікрокліматичні умови.
У
рамках своєї стратегії «Від ферми до столу» Комісія проводить комплексне
оцінювання законодавства про благополуччя свиней під час
транспортування. Практика транспортування свиней на різних етапах (підготовка,
завантаження/розвантаження, транзит і перерви в дорозі). Загалом було
визначено 10 наслідків для благополуччя свиней під час транспортування,
залежно від тяжкості, тривалості та частоти виникнення: груповий стрес, стрес
під час поводження, тепловий стрес, травми, стрес під час руху, тривалий
голод, тривала спрага, обмеження рух, проблеми з відпочинком і сенсорна
надмірна стимуляція. За
даними TRACES, у період з 2019 по 2021 рік між державами-членами перевозилося
в середньому ~ 31 мільйон свиней усіма видами транспорту. Це означає, що
серед тварин, яких перевозять у вільному русі, свиней перевозять найбільше в
ЄС. Автомобільний транспорт становив 99 % від загального обсягу перевезень
свиней Дуже
важливими наслідками для благополуччя свиней під час
завантаження/розвантаження є: стрес під час поводження, тепловий стрес і
сенсорна надмірна стимуляція. З-поміж дуже важливих наслідків для
благополуччя основними небезпеками є неналежне поводження, невідповідні
приміщення та високі температури.
Основними запобіжними заходами є створення та утримання належних
приміщень, уникнення завантажень у жаркий час та навчання та навчання
обробників. Під
час транзитної стадії свині піддаватимуться низці небезпек, як окремо, так і
разом, що призведе до наслідків для благополуччя. Що
стосується мікрокліматичних умов під час автомобільного транспортування
свиней, верхній поріг зони теплового комфорту та верхня критична температура
свиноматок були оцінені як 20°C та 22°C. Порівнянні показники становили 22°C
і 25°C для поросят відлучених і 25°C і 30°C для поросят вагою ~ 30 кг. Отже,
між категоріями свиней чутливість до теплового стресу різна. Перерва
в дорозі на контрольному посту дає змогу тваринам мати доступ до місць
відпочинку, водопою та годівлі. Однак на контрольних постах, водночас із
пом’якшенням наслідків для благополуччя, також є ймовірність впливу небезпек.
Крім того, контрольні пости містять ризики для біозахисту, оскільки тварини
можуть бути піддані інфекційним захворюванням через прямий або непрямий
контакт з іншими тваринами та умовно-патогенними мікроорганізмами. У
категоріях свиней, яких, зазвичай, перевозять під час подорожей із перервами
в дорозі. Відмова
від вивантаження свиней з метою захисту їх «особливого статусу здоров’я»
викликає занепокоєння щодо благополуччя цих тварин. Якщо з міркувань
біозахисту свині не розвантажуються для забезпечення необхідного відпочинку,
корму та води, у транспортному засобі мають бути наявні приміщення для
забезпечення необхідного відпочинку, годування та пиття, а також належні
мікрокліматичні умови. У
рамках своєї стратегії «Від ферми до столу» Комісія проводить комплексну
оцінку законодавства про добробут коней під час транспортування.
Загалом було визначено 13 наслідків добробуту коней, які мають велике значення
для добробуту коней під час транспортування на основі тяжкості, тривалості та
частоти виникнення: шлунково-кишкові розлади, стрес під час поводження,
тепловий стрес, травми, стрес від ізоляції, стрес від руху, тривалий голод,
тривала спрага, розлади дихання, проблеми з відпочинком, обмеження рухів,
сенсорна надмірна стимуляція та стрес від розлуки.
Транспортування
коней проводять у чотири окремі етапи, а саме підготовку, завантаження/розвантаження,
транзит і перерви в дорозі. Для автомобільного транспорту, який є
найпоширенішою транспортною практикою, кожен етап описано з погляду поточної
практики та оцінено з погляду наслідків для добробуту, заходів щодо тварин і небезпек, що призводять до наслідків для
благополуччя. За
даними TRACES, у 2019–2021 роках між державами-членами перевозилося приблизно
170 000 коней на рік усіма видами транспорту. Автомобільний транспорт у цей
період становив майже 85% загального перевезення коней. Дуже
значущими наслідками для добробуту коней під час завантаження/розвантаження
коней є тепловий стрес, стрес під час поводження, травми, сенсорна надмірна
стимуляція та обмеження рухів. У разі відсутності звикання до відповідного
поводження, очікується, що більшість коней відчуватимуть стрес, який може
бути пов’язаний зі страхом і може призвести до дистресу. Основними
профілактичними заходами є тренування коней, навантаження за допомогою
відповідних методів тренування, створення та утримання належних приміщень, а
також навчання та навчання провідників. Під
час транзитного етапу коні піддаватимуться низці небезпек, окремо або в
комбінації. Що
стосується мікрокліматичних умов під час автомобільного транспортування коней
то температура всередині транспортних засобів, що перевозять коней, не має
перевищувати верхню критичну температуру, оцінену як 25°C за сухим
термометром. Кількість
і серйозність небезпек, яким тварини піддаються під час транспортування,
впливають на кінцеві наслідки для добробуту (безперервні або напівпостійні,
прогресуючі та спорадичні). Щоб
обмежити вплив транспортування на благополуччя тварин, намагаючись зменшити
ризики та пов’язані з ними наслідки. Рекомендується враховувати, що тварини
відчувають руховий стрес і сенсорну надмірну стимуляцію протягом усієї
подорожі, що потенційно може призвести до втоми, страху. і дистрес. Біль
і/або дискомфорт через стан здоров’я чи травми з часом посилюватимуться під
час транспортування та можуть призвести до страждань. Очікується, що
серйозність проблем із відпочинком зростатиме зі збільшенням тривалості та
може призвести до втоми. Клінічні розлади дихання можуть проявлятися після
поїздок тривалістю 10-14 годин. Шлунково-кишкові розлади, як-от виразка
шлунка, можна спостерігати через 12 годин у негодованих коней. Фізіологічні
біомаркери, що вказують на тривалий голод, були зареєстровані після 12 годин
транспортування. Поведінкові показники спраги були зареєстровані через 3
години, а фізіологічні біомаркери зневоднення – лише через 1-3 години. Згідно
з визначенням, перерви в поїздках (або коли транспортний засіб стоїть, або
коли тварини розвантажуються, наприклад, на контрольному пункті) функціонують
для того, щоб позбавити тварин від небезпек, яким вони піддаються під час
транзиту, і дати змогу їм оговтатися від пов’язаних наслідків для
благополуччя. Під час транспортування коней слід забезпечувати кормом і водою
ad libitum або принаймні через регулярні проміжки часу (не більше ніж 4
години) протягом 30 хвилин, коли транспортний засіб стоїть. Згідно
з даними, записаними в TRACES, у 2019, 2020 і 2021 роках 17 696, 17 329 і 10
647 коней відповідно було перевезено на забій в іншу країну По суті, проблеми
добробуту для цього сценарію покриваються ризиками та наслідками для
благополуччя, оціненими під час автомобільного транспортування коней, але
через тривалість поїздок час впливу може бути збільшений. Відповідно
до системи TRACES Європейської комісії, з 2019 по 2021 рік між
країнами-членами перевозили майже 3 мільйони овець усіма видами транспорту,
до того ж приблизно 95% з них ‒ автомобільним транспортом. Що
стосується кіз, кількість тварин, яку перевозили щороку в цей період,
становила в середньому 66 000 голів, до того ж 96% тварин перевозили
автомобільним транспортом. Було
виявлено широкий спектр небезпек для різних наслідків для благополуччя та
етапів транспортування. Це пов’язано з факторами, як-от
недосвідчені/непідготовлені провідники, що призводять до неналежного
поводження, неналежне використання собак для контролю за вівцями, структурні
недоліки транспортних засобів і обладнання, погані навички водіння та умови
транспортування, несприятливі мікрокліматичні умови та умови навколишнього
середовища, а також погана практика господарювання.
Овець
слід транспортувати в зоні теплового комфорту, верхній поріг якої оцінюється
як 25°C. Ризик теплового стресу та тяжкість теплового стресу, ймовірно, дуже
високі, коли температурні умови досягають верхньої критичної температури,
яка, за оцінками, становить 28°C для овець з опушенням і 32°C ‒ для
овець, яких стрижуть. Крім
того, контрольні пости містять ризики для біозахисту, оскільки тварини можуть
бути піддані інфекційним захворюванням через прямий або непрямий контакт з
іншими тваринами та умовно-патогенними мікроорганізмами. У категоріях овець,
яких, зазвичай, перевозять під час подорожей із перервами, наукова увага до
контрольних постів була обмежена. Більшість
небезпек, наслідків для благополуччя, профілактичних, коригувальних і
пом’якшувальних заходів будуть однаковими для овець і кіз. Однак існують
відмінності між двома видами тварин з погляду їхньої біології, які слід
розуміти для підвищення безпеки операторів і благополуччя тварин під час
транспортування. Кози більш цікаві, сміливі та спритніші, ніж більшість порід
овець. Під час завантаження та розвантаження кози більш реактивні, ніж вівці,
тому що вони агресивніші та виявляють більш пошукову поведінку, хоча це
залежить від систем утримання та життєвого досвіду кіз. Умови, за яких кози
стають непридатним для транспортування, дуже схожі на ті, що перераховані для
овець, але для кіз не розроблено переліку. Процедури
відлучення та тривале транспортування відразу після відлучення є стресом і
виснажують резерви організму невідлучених ягнят. Тому з погляду добробуту
тварин відлучення ягнят перед транспортуванням було б вигідним.
У 2019–2021
роках щорічний експорт овець до третіх країн автомобільним транспортом
коливався від 113 000 до 199 000 голів. Було виявлено низку проблем,
пов’язаних із експортом овець автомобільним транспортом, зокрема тривалі
затримки на перетині кордону під час виїзду з ЄС та брак сертифікованих місць
відпочинку за межами ЄС. Загалом подорожі овець до третіх країн можуть
тривати кілька днів і виникають серйозні труднощі з терморегуляцією через
високу температуру навколишнього середовища. Є також певні ризики для
здоров’я, пов’язані з експортом овець. Щороку
ЄС експортує приблизно 3 мільйони овець і кіз морем, переважно на Близький
Схід і в Африку. Найбільші судна для перевезення худоби можуть перевозити до
75 000 овець. Конкретні проблеми експорту овець, пов’язані із тривалим часом
очікування в портах, голодуванням через відсутність апетиту під час подорожі,
тепловим стресом, наявністю шкідливих газів на судні, браком вільного місця
на судні, стресом під час руху та неправильним поводженням прибуття в пункт призначення. Занепокоєння
щодо благополуччя овець, яких перевозять на поромах, пов’язані із ризиком тривалої подорожі,
погодними умовами, недостатньою вентиляцією, труднощами з доглядом за
тваринами у разі надзвичайних ситуацій і стресом від руху. «Тварини
з особливим статусом здоров’я» – це вівці, яких транспортують через зону з
нижчим статусом здоров’я, ніж на фермі походження. У таких випадках
розвантаження тварин може становити ризик для біозахисту. Благополуччя
домашньої птиці та кроликів, що їх транспортують Курчата
на м’ясо (бройлери), кури-несучки та добові курчат транспортують на
автомобільному транспорті до боєнь або виробничих місць. Для добових курчат
також розглядається авіатранспорт. Відповідними етапами транспортування є
підготовка, завантаження, подорож, прибуття та розпакування. Транспортування
домашніх птахів і кроликів у контейнерах на п’ять окремих етапів, а саме:
підготовка, завантаження, подорож, прибуття та розпакування.
Кілька
мільярдів домашніх птахів перевозяться в ЄС щорічно. За даними TRACES, у 2018
і 2019 роках між державами-членами (КЧ) щороку переміщувалося понад 1,4
мільярда птиці. Домашня птиця становить близько 97% від загальної торгівлі
живими тваринами всередині ЄС. У 2018 і 2019 роках автомобільний транспорт
становив 99% від загального обсягу перевезень птиці між країнами-членами.
Іноді добові курчата транспортуються повітрям. Витяги з TRACES показують, що
майже половина подорожей птиці, про які повідомляється, тривала менше ніж 4
години. Свійська птиця, зазвичай, одноденні курчата, експортується в різні
країни ЄС, включаючи Албанію, Білорусь, Єгипет, Гану, Марокко та Україну.
Щодо кроликів, у нещодавньому звіті Європейської комісії зазначено, що у 2016
році в ЄС було вирощено близько 180 мільйонів кроликів, яких вирощували для
споживання м’яса. Майже 119 мільйонів (66%) утримували на комерційних фермах
і транспортували на забій. За даними TRACES, автомобільні перевезення
становили 99% від загального обсягу перевезень кроликів між країнами-членами
у 2018 році. Загалом
було вибрано дев’ять наслідків для благополуччя домашніх птахів під час
транспортування, виходячи з тяжкості, тривалості та частоти виникнення:
переживання стресу, травми, обмеження рухів, сенсорна надмірна стимуляція,
руховий стрес, тепловий стрес, холодовий стрес, тривалий голод і тривала
спрага. Свійські
птахи можуть відчувати один або більше негативних афективних станів під час
впливу цих наслідків для благополуччя, зокрема страх, біль, дискомфорт,
страждання та розчарування. Тип благополуччя змінювався залежно від етапу та
транспортних засобів. Холодовий
стрес є особливою проблемою для курей наприкінці несучості через те, що вони
мають мінімальну кількість жиру в тілі та часто мають погане оперення через
зношення пір’я в кліткових системах і через травмоване клювання в усіх
системах . Відсутність ізоляції, яку забезпечує пір’я (зокрема можливість
розпушити пір’я), робить їх більш чутливими до холоду. Поводження з боку
операторів, гострі або раптові звукові чи зорові подразники, структурні
недоліки транспортних засобів і обладнання, погані умови водіння,
несприятливі кліматичні умови та погана практика поводження.
Основними
умовами, через які домашня птиця стає непридатною для транспортування, є явні
ознаки хвороби, кахексія, сильна кульгавість (неможливість стояти або ходити
більше ніж кілька кроків), відкриті рани та пролапс, переломи (ніг, крил
тощо), вивихи та вологе оперення та поганий пір’яний покрив за низької
ефективної температурі. Мокре оперення не становить небезпеки для качок і
гусей. Кури із поганим пір’яним покривом непридатні до подорожі, якщо їх
транспортують у холодну погоду без застосування профілактичних та
коригувальних заходів. Загалом
було вибрано сім наслідків для добробуту одноденних курчат під час
транспортування: стрес, пов’язаний з обробкою, сенсорна надмірна стимуляція,
стрес від руху, тепловий стрес, холодовий стрес, тривалий голод і тривала
спрага. Як і у випадку з домашніми птахами, тип наслідків для добробуту
змінювався залежно від етапу та засобів транспортування. Денних курчат
високої генетичної цінності транспортують на дуже великі відстані, тому
літаком. Повітряний транспорт створює додаткові небезпеки, які можуть
негативно вплинути на добробут курчат до, під час і після польотів. Можливо,
через брак контролю навколишнього середовища (переважно кліматичного
середовища) під час етапів утримання перед і після польотів
(завантаження/розвантаження/очікування), ці періоди можуть бути ще більш
шкідливими для добробуту курчат, ніж самі польоти.
Наслідки
благополуччя, вибрано як такі, що мають велике значення для добробуту кроликів
під час транспортування: стрес, пов’язаний з транспортуванням, травми,
обмеження рухів, сенсорна надмірна стимуляція, стрес від руху тепловий стрес,
холодовий стрес, тривалий голод і тривала спрага. Основними умовами, які
роблять кроликів непридатними для транспортування, є явні ознаки хвороби,
кахексія, сильна кульгавість (нездатність стояти або ходити більше ніж на
кілька кроків), кролиці в останній третині вагітності, кролиці після пологів,
невідлучені кролиці, відкриті рани, пролапси, абсцеси, переломи, вивихи,
мокре хутро за низької ефективної температури. Хоча профілактичні заходи
доступні для багатьох наслідків для добробуту, стресу неможливо запобігти чи виправити,
його можна лише пом’якшити. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
