СТАЛЕ ТВАРИННИЦТВО ТА БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН SULAWE

SUSTAINABLE LIVESTOCK PRODUCTION AND ANIMAL WELFARE

МОДУЛЬ 1 СТАЛЕ ТВАРИННИЦТВО/

MODULE 1 SUSTAINABLE LIVESTOCK PRODUCTION

Електронний посібник/The electronic manual

ГОЛОВНА/HOME PAGE	ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ/ THEORETICAL INFORMATION	АНОТАЦІЯ/ABSTRACT
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ/LIST OF REFERENCES		УКЛАДАЧІ/COMPILED BY

2. ВПЛИВ ТВАРИННИЦТВА, ЗДОРОВ’Я ТА ДОБРОБУТУ НА БІОРІЗНОМАНІТТЯ, НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, ЗМІНУ КЛІМАТУ ТА СТІЙКІСТЬ ДО АНТИМІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ

ПРАКТИЧНА РОБОТА

1. Розрахунок впливу виробництва продукції тваринництва на якість повітря та водні ресурси

Мета заняття: розрахувати вплив виробництва продукції тваринництва на якість повітря та водні ресурси

Щороку в атмосферу і воду скидаються сотні мільйонів тонн відходів, чверть з яких утворюється в агросекторі, п'ята частина – у тваринництві. Як промислове тваринництво впливає на навколишнє середовище та які є рішення.

За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), сільське господарство і тваринництво – другий за масштабами сектор утворення парникових газів (https://www.fao.org/agriculture/animal-production-and-health/en/ ).

«Тваринницькі підприємства залежать від екстенсивного сільського господарства. Це передбачає використання значної кількості добрив, які забруднюють повітря, ґрунти і води». Для отримання м’яса та молока, які забезпечують лише 18% необхідних людині калорій та 37% протеїну, потрібно 83% всієї аграрної землі.

Відмова від промислового тваринництва може вивільнити території, які дорівнюють площі США, Китаю, ЄС та Австралії.

Забруднення середовища

Промислове тваринництво – це утримання та розведення сільськогосподарських тварин чи птиці в промислових масштабах, коли поголів’я окремих ферм сягає тисяч, сотень тисяч або навіть мільйонів голів.

За останні 30 років виробництво м’ясних та м'ясо-молочних продуктів в світі зросло майже вдвічі, переважно завдяки промисловим фермам. Україна не становить винятку в розвитку промислового тваринництва. У нас значну частину тварин розводять саме на великих промислових фермах.

Через утримання великої кількості тварин на обмеженій площі великі промислові ферми пов’язані із масштабними екологічними проблемами. В Україні промислові ферми зараховують до об’єктів підвищеної екологічно небезпеки – це потребує ретельного оцінювання щодо їхньої загальної доцільності. Промислові ферми виробляють набагато більше відходів, ніж може бути утилізовано на прилеглих землях. Забруднення від промислового тваринництва може загрожувати якості ґрунтів, води, повітря, біорозмаїттю та, зрештою, здоров’ю людей.

Шкода від забруднення особливо велика, коли промислові ферми розміщені поблизу населених пунктів або водних ресурсів. Відходи (гній чи послід) часто відводяться до навколишнього середовища та зберігаються у величезних лагунах (рис. 1 та 2), звідки можуть потрапити у підземні та поверхневі води. Шкідливі гази викидаються в атмосферу, призводять до поширення неприємного запаху, утворення атмосферного аерозолю, підвищення концентрації парникових газів в атмосфері, кислотних дощів.

Рис. 1. Частина споруд типової промислової ферми. Знімок із повітря. Джерело: Sierra Club, 2007 рік	Рис. 2. Лагуна з відходами свиноферми. Джерело: Veganoutreach, 2014 рік

Викиди парникових газів від сектору тваринництва становлять 18% усіх викидів, пов'язаних з людською діяльністю. Це більше, ніж весь транспортний сектор планети (рис. 3).

Рис. 3.

Промислове тваринництво є джерелом трьох парникових газів: метану, діоксиду азоту та вуглекислого газу. За даними Chatham House, тваринництво викидає 39% усього метану та 65% діоксиду азоту. Метан утворюється під час травлення у тварин та через велику кількість гною, який накопичується на фермах.

Цей сектор – причина зростання викидів вуглекислого газу, оскільки для нових пасовищ знищуються тропічні ліси Бразилії та Південно-Східної Азії. Ліси також вирубуються під поля для вирощування кормів для тварин.

Масштаби викидів парникових газів надзвичайно великі: 20 найбільших світових м'ясо-молочних компаній утворюють більше парникових газів, ніж уся Німеччина.

«Промислові об'єкти тваринництва завдають довкіллю велетенської шкоди. Їх викиди призводять до утворення атмосферного аерозолю та кислотних дощів, підвищення концентрації парникових газів» (рис. 4).

Рис. 4.

За даними цієї організації, щороку кожна ферма виробляє 70 тис тонн посліду чи гною, якими можна завантажити 7 тис великих вантажівок. Останні дослідження показують, що в разі зростання споживання м'яса зусилля на зменшення викидів CO₂ будуть нівельовані і збільшення глобальної температури на 2 градуси не уникнути.

«Споживання м’яса – одна з ключових причин змін клімату на планеті. Навіть якщо споживчі настрої людей зміняться, глобальна тенденція до збільшення споживання продукції тваринництва лише посилюватиме негативний вплив сектору на клімат», – роблять невтішний висновок експерти Chatham House.

Завдання 1. Визначити викиди парникових газів на виробництво продукції різних видів сільськогосподарських тварин, використовуючи дані:

Вид тварин	Продукція	Вихідні дані	Отримані результати
Велика рогата худоба	молоко
	яловичина
Вівці	баранина
Свині	свинина
Кури	курятина
	яйця

Значний водозабір

Велика концентрація поголів’я худоби або птиці потребує великої кількості води, що істотно впливає на водний баланс території. У світі близько ¼ використовуваної прісної води йде на потреби тваринництва або суміжних галузей. Це не дивно, адже одна промислова ферма залежно від розмірів потребує приблизно 300–500 м³ води на добу, що дорівнює водоспоживанню невеликого селища. Ці розрахунки враховують тільки утримання тварин, а є й інші супутні витрати, наприклад, витрати води на вирощування кормів. Загалом на виробництво 1 кг курятини йде приблизно 4300 літрів води, для порівняння, це 25 наповнених ванн із водою. Виробництво 1 кг свинини вже потребує 6000 літрів води, або 34 ванни з водою, а 1 кг яловичини – 15500 літрів, або 89 ванн. Такі обсяги водоспоживання не можуть не впливати на водний баланс території (рис. 5).

Рис. 5. Витрати води на виробництво м’яса.

За даними Water footprint

Завдання 2. Визначити витрати води на виробництво продукції різних видів сільськогосподарських тварин (використовуючи дані досліджень Water footprint):

Вид тварин	Продукція	Вихідні дані	Отримані результати
Велика рогата худоба	молоко
	яловичина
Кози	козлятина
Вівці	баранина
Свині	свинина
Кури	курятина
	яйця

Гній та послід

Велика концентрація тварин на промислових фермах призводить до утворення та зберігання значної кількості гною (чи посліду), який потім необхідно кудись дівати або використовувати як добриво (рис. 6).

Рис. 6.

Наприклад, у Нідерландах, де найвища в світі інтенсивність промислового тваринництва, виробляється на 15 млн тонн гною більше, ніж можна безпечно вносити як добриво в сільськогосподарські землі в країні.

Завдання 3. Визначити кількість відходів (гній+сеча) до кількості сільськогосподарських тварин на підприємстві (використовуючи дані досліджень):

Вид тварин	Вихідні дані (кількість тварин на підприємстві)	Отримані результати
Велика рогата худоба
Свині
Вівці
Птиця

До основних загроз для довкілля та здоров’я людей, пов’язані з великою кількістю гною (чи посліду) промислових ферм належать такі.

Забруднення поверхневих вод, евтрофікація. Азот, фосфор та інші поживні речовини потрапляють у поверхневі води, забруднюють їх та завдають шкоди водно-болотним угіддям та прибережним екосистемам (рис. 7 та 8). Евтрофікація виникає, коли вода забруднюється азотом, фосфором та іншими поживними речовинами, що призводить до «цвітіння» водоростей, які використовують кисень у воді. За браком кисню гине риба та інші мешканці водойм. Промислове тваринництво було визнано основним наземним джерелом нітрогену, яке призвело до масштабних цвітінь водоростей у Південно-Китайському морі, включно з цвітінням 1998 року, коли загинуло близько 80% риби на 100 квадратних кілометрів прибережної зони Гонконгу та південного Китаю.

Рис. 7.	Рис. 8.

Просочування нітратів до підземних вод, що обмежує доступ до питної води. У США було проведено дослідження 1600 свердловин, розташованих поблизу промислової ферми та виявлено, що 34% забруднено нітратами, а у 10% свердловин рівень нітратів перевищує стандарт для питної води.

Вважається, що надмірна евтрофікація водойм починається за вмісту в воді азоту в концентрації 0.2–0.3 мг/л, фосфору – 0.01–0.02 мг/л.

Накопичення надлишку поживних речовин та важких металів у ґрунті, що призводить до зменшення родючості ґрунтів та скорочення кількості земель для сільського господарства. У деяких азіатських країнах близько ¼ від загальної площі сільгоспугідь потерпає від надлишкового внесення поживних речовин. Близько половини надлишкового внесення фосфору відбувається через промислове тваринництво.

Забруднення ґрунтів і води патогенами та бактеріями, стійкими до антибіотиків, поширення хвороб. Близько половини всіх антибіотиків у світі використовуються саме в тваринництві для запобігання хворобам. Надмірне використання антибіотиків на фермах призводить до виникнення та поширення вірусів та бактерій, стійких до антибіотиків. Вони потрапляють до навколишнього середовища і спричиняють захворювання тварин та людей. Наприклад, у відходах промислових ферм може бути смертельно небезпечна бактерія, стійка до антибіотиків – метицелін-резистентний стафілокок.

Промислові ферми можуть бути основними осередками виникнення або поширення свинячого чи пташиного грипу. 1918 року вірус N1H1, подібний до нинішніх вірусу свинячого грипу, викликав пандемію, загинуло близько 50 мільйонів людей по всьому світу (приблизно 5% світового населення). У наступні десятиріччя вірус змінився та наразі має різні штами (різновиди вірусів) З 2009 року Всесвітня організація з охорони здоров’я офіційно сповістила про початок епідемії, викликаної одним із штамів H1N14 – свинячим грипом. Це новий вірус, що виник у популяції свиней та може передаватися до людей. На 2010 рік вірус став причиною 18097 смертей.

Попередня тема

На початок

Наступна тема